Монографія. — НАН України, Ін-т всесвітньої історії. — К., 2012. —
899 с.
ISBN 978-966-02-6197-6.
Монографію присвячено теоретико-методологічним та гносеологічним аспектам політології міжнародних відносин. Обґрунтовано «плюралізм» як об’єктивний принцип облаштування теоретичної сфери політичної науки загалом та політології міжнародних відносин зокрема. Сформульовано й структурно розгорнено ідею чотирьох груп пізнавальних формацій політології міжнародних відносин: архетипів, традицій, формалізмів, методів. У рамках авторської концепції «дефінітивної матриці» формально- теоретично визначено предмет політології міжнародних відносин.
Монографію призначено для фахівців у галузі теорії політики і міжнародних відносин, а також теорії та історії політичної науки. ЗМІСТ:
Вступ.
Предмет політології міжнародних відносин — визначення і будова.
Предметна дефініція.
Будова предмета політології міжнародних відносин.
Теоретико-методологічна структура політології міжнародних відносин: плюралізм пізнавальних формацій.
Плюралізм теоретичної площини політології міжнародних відносин і плюралізм пізнавальних формацій.
Три типи знань про політику і плюралізм пізнавальних формацій політології міжнародних відносин.
Політологія міжнародних відносин: альтернативність і об’єктивність.
Архетип як пізнавальна формація політології міжнародних відносин.
Протоформи в науковому пізнанні міжнародної політики.
Архетипи політології міжнародних відносин.
Традиції.
Цінність та історія в міжнародно-політологічному мисленні.
Реалізм.
Ідеалізм.
Модернізм.
Глобалізм.
Формалізми.
Формалізми політології міжнародних відносин — дефініції та інтерпретації.
Мікроформалізм «зовнішньої політики». Погляд «ізсередини».
Мезоформалізм політології міжнародних відносин. Державоцентризм.
Макроформалізм «світового суспільства». Політична соціологія міжнародних відносин.
Метод у політології міжнародних відносин.
Метод як пізнавальна формація.
Методи політології міжнародних відносин: порівняльний, системний, структурно-функціональний.
Методи політології міжнародних відносин: івент-аналіз, контент-аналіз, герменевтика.
Монографію присвячено теоретико-методологічним та гносеологічним аспектам політології міжнародних відносин. Обґрунтовано «плюралізм» як об’єктивний принцип облаштування теоретичної сфери політичної науки загалом та політології міжнародних відносин зокрема. Сформульовано й структурно розгорнено ідею чотирьох груп пізнавальних формацій політології міжнародних відносин: архетипів, традицій, формалізмів, методів. У рамках авторської концепції «дефінітивної матриці» формально- теоретично визначено предмет політології міжнародних відносин.
Монографію призначено для фахівців у галузі теорії політики і міжнародних відносин, а також теорії та історії політичної науки. ЗМІСТ:
Вступ.
Предмет політології міжнародних відносин — визначення і будова.
Предметна дефініція.
Будова предмета політології міжнародних відносин.
Теоретико-методологічна структура політології міжнародних відносин: плюралізм пізнавальних формацій.
Плюралізм теоретичної площини політології міжнародних відносин і плюралізм пізнавальних формацій.
Три типи знань про політику і плюралізм пізнавальних формацій політології міжнародних відносин.
Політологія міжнародних відносин: альтернативність і об’єктивність.
Архетип як пізнавальна формація політології міжнародних відносин.
Протоформи в науковому пізнанні міжнародної політики.
Архетипи політології міжнародних відносин.
Традиції.
Цінність та історія в міжнародно-політологічному мисленні.
Реалізм.
Ідеалізм.
Модернізм.
Глобалізм.
Формалізми.
Формалізми політології міжнародних відносин — дефініції та інтерпретації.
Мікроформалізм «зовнішньої політики». Погляд «ізсередини».
Мезоформалізм політології міжнародних відносин. Державоцентризм.
Макроформалізм «світового суспільства». Політична соціологія міжнародних відносин.
Метод у політології міжнародних відносин.
Метод як пізнавальна формація.
Методи політології міжнародних відносин: порівняльний, системний, структурно-функціональний.
Методи політології міжнародних відносин: івент-аналіз, контент-аналіз, герменевтика.