Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально- виконавче право. – Львівський державний університет
внутрішніх справ МВС України, Львів, 2015. - 235 с.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню кримінально-правових та кримінологічних аспектів охорони недоторканності приватного життя. Здійснено аналіз науково-теоретичних концепцій поняття приватного життя та визначено його межі, окреслено систему кримінологічних факторів порушення приватності, а також встановлено причини та умови, що сприяють вчиненню посягань на недоторканність приватного життя. У роботі розкрито родовий, видовий і безпосередні об’єкти злочинів, що посягають на недоторканність приватного життя, поняття та основні ознаки конфіденційної інформації про особу, що підлягає кримінально-правовій охороні. Досліджено теоретичні положення, з’ясовано особливості та прогалини кримінально-правової охорони професійних (довірених) таємниць і службової інформації про приватне життя особи за чинним кримінальним законом. Доведено, що кримінальна відповідальність за розголошення професійних (довірених) таємниць приватного життя може наставати лише за умови, що законом або договором встановлено обов’язок конкретного суб’єкта щодо їх охорони та нерозголошення. Визначено спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення діянь, що посягають на недоторканність приватного життя.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню кримінально-правових та кримінологічних аспектів охорони недоторканності приватного життя. Здійснено аналіз науково-теоретичних концепцій поняття приватного життя та визначено його межі, окреслено систему кримінологічних факторів порушення приватності, а також встановлено причини та умови, що сприяють вчиненню посягань на недоторканність приватного життя. У роботі розкрито родовий, видовий і безпосередні об’єкти злочинів, що посягають на недоторканність приватного життя, поняття та основні ознаки конфіденційної інформації про особу, що підлягає кримінально-правовій охороні. Досліджено теоретичні положення, з’ясовано особливості та прогалини кримінально-правової охорони професійних (довірених) таємниць і службової інформації про приватне життя особи за чинним кримінальним законом. Доведено, що кримінальна відповідальність за розголошення професійних (довірених) таємниць приватного життя може наставати лише за умови, що законом або договором встановлено обов’язок конкретного суб’єкта щодо їх охорони та нерозголошення. Визначено спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення діянь, що посягають на недоторканність приватного життя.