Париж—Мюнхен 1970. — 135 с.
«Мені 70» складається з трьох частин: автобіографія, інформація про
мою наукову роботу та бібліографія.
У першій частині я не викладаю докладно свої біографії, це радше деякі фраґменти мого життя, які мали для мене більше значення. Це не спомини про себе й інших, тут майже немає згадки про моє внутрішнє оісиття, тут ледве торкнена приватно-інтимна сфера мого минулого. Мооюливо, мені пощастить колись розгорнути ці фраґменти на справжні спогади, а покищо, починаючи цей своєрідно конспективний варіянт, я вважав логічним розпочати першу частину від пояснення, чому я опинився в українському таборі. Далі, я відограв якусь ролю, як географ, тим то треба було написати, як я став географом, а згодом — географом України. Шість літ мого життя пов'язані з працею в Українському Центральному Комітеті — єдиною українською леґальною організацією в т. зв. Генеральній Губернії. Я очолював цю установу, і вона мала в деякій лірі таке обличчя, якого я їй надав. Тому і треба було присвятити дещо місця історії УЦК у 1939—45 роках.
З 1947 року кілька літ мого життя були пов'язані з Науковим Товариством ім. Шевченка, яке я відновив на еміїрації і вплинув на його організаційні форми й зміст праці. І тому доводиться писати про НТШ. Врешті, треба присвятити місце «Енциклопедії Українознавства», яка постала з моєї ініціятиви, я надав їй специфічного обличчя і віддав їй понад 20 літ праці.
У другій частині книжечки я даю інформації про свою наукову працю: про праці з географії Карпат, синтетичні роботи з географії України, демографічні досліди та карти. В останньому розділі пишу ширше про другу, словникову частину «Енциклопедії Українознавства» та про англійське видання першої — загальної.
На кінець цього вступу сердечно дякую всім, що сприяли появі цієї книжечки. У першу чергу щиро дякую моєму другові Іванові Максимовичу Кошелівцеві за відредаґування «Мені 70» та низку цінних порад при писанні цієї книжечки. Маестрові Любославу Гуцалюкові я сердечно вдячний за мистецьке оформлення. Дарії Остапівні Сіяк щиро дякую за технічну допомогу, а директорові друкарні «Логос» Г. Нанякові за дбайливий друк. Допомога названих уможливила появу «Мені 70» у дуже швидкому часі.
Мюнхен, 1 серпня 1970
У першій частині я не викладаю докладно свої біографії, це радше деякі фраґменти мого життя, які мали для мене більше значення. Це не спомини про себе й інших, тут майже немає згадки про моє внутрішнє оісиття, тут ледве торкнена приватно-інтимна сфера мого минулого. Мооюливо, мені пощастить колись розгорнути ці фраґменти на справжні спогади, а покищо, починаючи цей своєрідно конспективний варіянт, я вважав логічним розпочати першу частину від пояснення, чому я опинився в українському таборі. Далі, я відограв якусь ролю, як географ, тим то треба було написати, як я став географом, а згодом — географом України. Шість літ мого життя пов'язані з працею в Українському Центральному Комітеті — єдиною українською леґальною організацією в т. зв. Генеральній Губернії. Я очолював цю установу, і вона мала в деякій лірі таке обличчя, якого я їй надав. Тому і треба було присвятити дещо місця історії УЦК у 1939—45 роках.
З 1947 року кілька літ мого життя були пов'язані з Науковим Товариством ім. Шевченка, яке я відновив на еміїрації і вплинув на його організаційні форми й зміст праці. І тому доводиться писати про НТШ. Врешті, треба присвятити місце «Енциклопедії Українознавства», яка постала з моєї ініціятиви, я надав їй специфічного обличчя і віддав їй понад 20 літ праці.
У другій частині книжечки я даю інформації про свою наукову працю: про праці з географії Карпат, синтетичні роботи з географії України, демографічні досліди та карти. В останньому розділі пишу ширше про другу, словникову частину «Енциклопедії Українознавства» та про англійське видання першої — загальної.
На кінець цього вступу сердечно дякую всім, що сприяли появі цієї книжечки. У першу чергу щиро дякую моєму другові Іванові Максимовичу Кошелівцеві за відредаґування «Мені 70» та низку цінних порад при писанні цієї книжечки. Маестрові Любославу Гуцалюкові я сердечно вдячний за мистецьке оформлення. Дарії Остапівні Сіяк щиро дякую за технічну допомогу, а директорові друкарні «Логос» Г. Нанякові за дбайливий друк. Допомога названих уможливила появу «Мені 70» у дуже швидкому часі.
Мюнхен, 1 серпня 1970