Киев: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2008. – 271 с.
На украинском и русском языках.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Наукове
видання «Мова і культура» засноване у 1992 році.
Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту
Бартенева В. Г. Герменевтика как возможный подход к интерпретации поэтонимов.
Сеничева О. А. Средства выражения сверхфразового единства в романе В. Набокова «Защита Лужина».
Макарченко Е. А. Роль контекста при интерпретации повторных окказионально-синонимических номинаций в рамках художественного текста.
Малікова О. В. Американський скетч як жанр художнього дискурсу.
Руденко С. М. Лінгвістичні знаки-кваліфікативи у складі глютонічного дискурсу.
Купіна І. О. Кількість у фразеологічній вербалізації граничності.
Качур М. С. Цветонаименования в семантике фразеологических единиц.
Конакова Е. И. Англоязычный юридический текст: опыт текстоцентрического анализа.
Борысенко В. Я. Параўнанні ў паэзіі Сяргея Грахоўскага.
Стратулат Н. В. Метафоричні інновації в лексичному складі української мови (на матеріалі тлумачного Словника української мови в 20 томах).
Зоріна Ю. В. Теорія сегментації в лінгвістиці.
Птухина М. С. Выражение эмотивной модальности в синтаксических конструкциях с отрицанием (на материале писем А. Ахматовой, М. Цветаевой, Б. Пастернака и А. Блока).
Фоміна Г. В. Біблійні образи в інтерпретації Петера Хакса. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії
Воскрес А. А. Порівняння в системі мови.
Кононова Д. В. Невербальна комунікація як засіб реалізації каузативних відносин у формальних і неформальних комунікативних ситуаціях (на матеріалі сучасного англомовного дискурсу).
Денисенко Л. П., Євтухова Н. В. Живомовні джерела стилістичних засобів літературної української мови в дослідженнях С. П. Самійленка.
Романюк І. А. Прийменникові додатки при дієслівних композитах у пізній латині.
Карлова Н. М. Східнослобожанські етнофраземи з лексемами- компонентами на позначення їжі.
Ніка О. І. Валоризація українського релігійного дискурсу на межі ХVІ – ХVІІ ст.
Бобир Л. О. Проблема невизначеності лінгвістичного статусу вигуків у мовній системі сучасної французької мови.
Горлова Л. А. Опис прикметників на позначення позитивних характеристик етикету в німецькій мові.
Чорна О. С. Семантичні особливості складних іменників англійської мови. Художня література в контексті культури
Кузнецова А. В. Художественный мир: сюжет и ценностная ориентация персонажа.
Романец В. М. Тема обездоленого детства в романе В. Гюго «Отверженные» и в повести В. Короленко «В дурном обществе».
Криворучко С. К. Конфлікти цивілізацій на межі ХХ –ХХ І століть у романі Амелі Нотомб «Страх і трепет».
Дубенко О. Ю. Семантика світлового образу в американській поезії ХХ століття.
Чиркова Ю. Ю. Париж і Рим як міфологізовані моделі соціокультурного простору в романі М. Бютора «Переміна».
Клименко Н. А. Разрушение стереотипа «традиционной женственности» в творчестве О. Шапир.
Попова Л. Н. Жанровые особенности притчи «Нет такого места далеко» Р. Баха.
Джолос Ю. В. Архетип матері у творчості Луїзи Ердріх (на прикладі романів «Палац Бінго» та «Казки про бурхливе кохання»).
Тиха Т. О. Онтологія смерті в готичній картині світу німецьких письменників.
Прилуцкая Е. А. Культура новеллистического цикла как эпической формы в мировой литературе.
Головченко Т. А. Поетика космогонічного світобачення у реліктовій календарній поезії весни і зими.
Бусел А. П. Вариативность типологий биографического жанра.
Гура Н. П. Рецепція античного міфу в літературі ХХ століття (на матеріалі літератури Німеччини).
Гаврилюк Н. І. Поезія як форма діалогу культур.
Головченко Н. І. Стильові константи і стильова домінанта як одиниці структурно-стильового аналізу художнього тексту.
Кузьмич Н. В. Художественная символика как субстанция стилевой модели.
Репало Я. М. Пейзаж як літературознавча категорія.
Матюшенко Д. О. Роль підтексту у розкритті естетичної концепції І. Буніна
Пономаренко І. В. Міфологема моря як домінанта часопростору в романі Юрія Яновського «Майстер корабля».
Боровко В. Ю. Художественный этнографизм как объект литературоведческого исследования.
Науменко Н. В. Зорова та курйозна поезія як верлібр.
Кулешова В. М. Культ самоотверженности в женской прозе.
Kugut Y. О. The specifics of the Arthurian Myth’s Evolution – Christian Sprouts on Celtic Roots.
Жегало А. В. Эффект «застывшего мифа» в сказаниях о чудотворных иконах Божией Матери (на материале образов храма и камня).
Драненко Г. Ф. Сучасні «Антігони»: онтологічні та аксіологічні виміри інтерпретацій традиційного сюжетно-образного матеріалу в новітній світовій літературі.
Ганіч О. М. Продуктивне життя баладної традиції (на матеріалі повстанських пісень).
Мамедова А. І. Автономні одиниці як референційні механізми німецької народної загадки.
Пустовит Т. Н. Концептуальная основа создания образа государственного деятеля русского Средневековья (по роману Д. Балашова «Бремя власти»).
Бартенева В. Г. Герменевтика как возможный подход к интерпретации поэтонимов.
Сеничева О. А. Средства выражения сверхфразового единства в романе В. Набокова «Защита Лужина».
Макарченко Е. А. Роль контекста при интерпретации повторных окказионально-синонимических номинаций в рамках художественного текста.
Малікова О. В. Американський скетч як жанр художнього дискурсу.
Руденко С. М. Лінгвістичні знаки-кваліфікативи у складі глютонічного дискурсу.
Купіна І. О. Кількість у фразеологічній вербалізації граничності.
Качур М. С. Цветонаименования в семантике фразеологических единиц.
Конакова Е. И. Англоязычный юридический текст: опыт текстоцентрического анализа.
Борысенко В. Я. Параўнанні ў паэзіі Сяргея Грахоўскага.
Стратулат Н. В. Метафоричні інновації в лексичному складі української мови (на матеріалі тлумачного Словника української мови в 20 томах).
Зоріна Ю. В. Теорія сегментації в лінгвістиці.
Птухина М. С. Выражение эмотивной модальности в синтаксических конструкциях с отрицанием (на материале писем А. Ахматовой, М. Цветаевой, Б. Пастернака и А. Блока).
Фоміна Г. В. Біблійні образи в інтерпретації Петера Хакса. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії
Воскрес А. А. Порівняння в системі мови.
Кононова Д. В. Невербальна комунікація як засіб реалізації каузативних відносин у формальних і неформальних комунікативних ситуаціях (на матеріалі сучасного англомовного дискурсу).
Денисенко Л. П., Євтухова Н. В. Живомовні джерела стилістичних засобів літературної української мови в дослідженнях С. П. Самійленка.
Романюк І. А. Прийменникові додатки при дієслівних композитах у пізній латині.
Карлова Н. М. Східнослобожанські етнофраземи з лексемами- компонентами на позначення їжі.
Ніка О. І. Валоризація українського релігійного дискурсу на межі ХVІ – ХVІІ ст.
Бобир Л. О. Проблема невизначеності лінгвістичного статусу вигуків у мовній системі сучасної французької мови.
Горлова Л. А. Опис прикметників на позначення позитивних характеристик етикету в німецькій мові.
Чорна О. С. Семантичні особливості складних іменників англійської мови. Художня література в контексті культури
Кузнецова А. В. Художественный мир: сюжет и ценностная ориентация персонажа.
Романец В. М. Тема обездоленого детства в романе В. Гюго «Отверженные» и в повести В. Короленко «В дурном обществе».
Криворучко С. К. Конфлікти цивілізацій на межі ХХ –ХХ І століть у романі Амелі Нотомб «Страх і трепет».
Дубенко О. Ю. Семантика світлового образу в американській поезії ХХ століття.
Чиркова Ю. Ю. Париж і Рим як міфологізовані моделі соціокультурного простору в романі М. Бютора «Переміна».
Клименко Н. А. Разрушение стереотипа «традиционной женственности» в творчестве О. Шапир.
Попова Л. Н. Жанровые особенности притчи «Нет такого места далеко» Р. Баха.
Джолос Ю. В. Архетип матері у творчості Луїзи Ердріх (на прикладі романів «Палац Бінго» та «Казки про бурхливе кохання»).
Тиха Т. О. Онтологія смерті в готичній картині світу німецьких письменників.
Прилуцкая Е. А. Культура новеллистического цикла как эпической формы в мировой литературе.
Головченко Т. А. Поетика космогонічного світобачення у реліктовій календарній поезії весни і зими.
Бусел А. П. Вариативность типологий биографического жанра.
Гура Н. П. Рецепція античного міфу в літературі ХХ століття (на матеріалі літератури Німеччини).
Гаврилюк Н. І. Поезія як форма діалогу культур.
Головченко Н. І. Стильові константи і стильова домінанта як одиниці структурно-стильового аналізу художнього тексту.
Кузьмич Н. В. Художественная символика как субстанция стилевой модели.
Репало Я. М. Пейзаж як літературознавча категорія.
Матюшенко Д. О. Роль підтексту у розкритті естетичної концепції І. Буніна
Пономаренко І. В. Міфологема моря як домінанта часопростору в романі Юрія Яновського «Майстер корабля».
Боровко В. Ю. Художественный этнографизм как объект литературоведческого исследования.
Науменко Н. В. Зорова та курйозна поезія як верлібр.
Кулешова В. М. Культ самоотверженности в женской прозе.
Kugut Y. О. The specifics of the Arthurian Myth’s Evolution – Christian Sprouts on Celtic Roots.
Жегало А. В. Эффект «застывшего мифа» в сказаниях о чудотворных иконах Божией Матери (на материале образов храма и камня).
Драненко Г. Ф. Сучасні «Антігони»: онтологічні та аксіологічні виміри інтерпретацій традиційного сюжетно-образного матеріалу в новітній світовій літературі.
Ганіч О. М. Продуктивне життя баладної традиції (на матеріалі повстанських пісень).
Мамедова А. І. Автономні одиниці як референційні механізми німецької народної загадки.
Пустовит Т. Н. Концептуальная основа создания образа государственного деятеля русского Средневековья (по роману Д. Балашова «Бремя власти»).