Периодические и серийные издания по лингвистике
  • формат pdf
  • размер 3,85 МБ
  • добавлен 27 июля 2016 г.
Мова і культура / Язык и культура. Випуск 12. Том 2 (127)
Киев: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2009. – 367 с.
На украинском и русском языках.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Наукове видання «Мова і культура» засноване у 1992 році.
Філософія мови і культури
Явоненко О.О. Культура та розуміння. Можливості культурфілософського моделювання.
Медведь Е.Н. Категория квантитативности в языковой картине мира.
Погребная Н.А. Знаки жизни в пословичной картине мира (на материале «Баллады пословиц» Ф. Вийона).
Махачашвілі Р.К. Філософська лінгвістика: теоретико-методологічні параметри.
Чус О.Ф. Семантика морфеми: проблема визначення.
Психологія мови і культури
Піняжина О.В. Емоційність та засоби її реалізації.
Недашківська Т.Є. Модель асоціативного поля концептуальних понять «компетенція» і «компетентність».
Шкіцька І.Ю. Маніпулятивна стратегія позитиву: специфіка та місце серед інших комунікативних стратегій.
Кузнєцова Д.Ю. Мовні засоби позначення виразу обличчя в дискурсі.
Мова сучасного мистецтва
Богатирьова Г.А. Екзистенційно-асоціативна сутність художньої мови сучасних форм мистецтва.
Цурканенко І.В. Виконавська інтерпретація як особлива мова музичного мистецтва.
Кобяков О.О. Мовчання та мистецтво у парадигмі досліджень.
Капелюшна В.С. З історії інонаціональних опер на сюжет «Тараса Бульби» М. Гоголя (до проблеми інтерпретації сюжету в опері «Запорожці» Джона Девіда Девіса).
Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту
Бабічева Н.О. Деонтична модальність як експлікатор імперативної волі (на матеріалі творів У. Шекспіра).
Яцик О.П. Тональність як текстова категорія.
Ділай М.П. Співвідношення композиції та тематичного розгортання тексту проповіді.
Шуляк С.А. Лексико-тематична підпарадигма космонімів у художньому ідіолекті Євгена Гуцала.
Гайдис Х.М. Стенограми як предмет судової лінгвістики.
Слюніна О.В. Вербалізація концепту вітер у поетичній картині світу Леоніда Талалая.
Міжкультурна комунікація
Пономаренко О.О. Translation and culture in intercultural communication.
Хотько Н.А. Отдельные социально-психологические аспекты реализации и оптимизации межкультурной коммуникации в процессе овладения иноязычным общением.
Бордюк Л.В Background knowledge as a prerequisite for inteational business content comprehension (or why it does not ring a bell).
Кириченко О.А., Бєлан Н. Ю. Мова комп’ютерних користувачів як засіб міжкультурної комунікації.
Провотар Т.Ф. Некоторые аспекты межкультурной коммуникации.
Заскалєта С.Г., Воєнна В.Г., Стрюкова І.Я. Формування соціокультурної компетенції студентів аграрного вузу.
Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії
Прокопова Л.І. Параметри милозвучності української мови.
Демьянова Н.А. Вокативи сучасної французької мови та гендерний чинник (на матеріалі творів сучасних французьких письменників).
Сібрук А.В. Семантика іменників зі значенням «шийні прикраси» в східнослов’янських текстах ХІ – ХІV ст.
Павловська Л.О. Семантико-прагматичні особливості оптативів-побажань в англійській та українській мовах.
Станішевська О.Б. Параметри класифікації метафор в українському та іранському мовознавстваx.
Джемилева З.З. Семантический анализ лексических единиц.
Корнодудова Н.М. Синонімія в сучасній українській морській термінології.
Онасенко К.В. Синтаксична позиція прислівників beaucoup, très, trop, assez, peu як показник ступеню квантитативності та інтенсивності.
Мова і засоби масової комунікації
Трач А.С. Синестезия в прагматическом аспекте (на материале рекламы).
Барбара Н.В. Метафорические модели как средство представления украинской ментальности в русскоязычной прессе.
Гузенко С.В. Характеристика комунікативно-прагматичної ситуації рекламного дискурсу.
Сіленко Н.В. Жанрова диференціація текстів турецької друкованої реклами.
Заза Ю.Я. Асиметричне спілкування ситуації початку комунікативного контакту в міжкультурному аспекті.
Художня література в контексті культури
Приходько В.С. Исследование экранизации как проблема литературоведения.
Скоробогатова Е.А Категория одушевленности в поэтическом тексте.
Новик О.П. Феномен традиції в літературознавчому осмисленні.
Рева Л.В. Літературно-культурні рефлексії в критиці М. Вороного: неореалістичний вимір.
Гладка Н.В. Функціонування образу нарциса у європейській культурі.
Останіна Г.Г. Система прийомів як проблема майстерності у творчості А. Кримського.
Баханович Н.Л. Творчество и эстетическое на рубеже XIX–XX ст.: художественно-философский экскурс.
Шамраєнко Н.В. Сучасний погляд на класичне поняття романний жанр.
Гаврилюк Н.І. Дерево пізнання: вимір екзистенції.
Пасічник О.В. «Неймовірний світ» «мнимых величин» (за творами в’язнично-таборової тематики).
Абрамчук Г.В. Сегментація образу головного героя роману Ч.Паланіка «Бійцівський клуб» у площині постмодерністської чуттєвості.
Бураго Д. Миф Киева как литературоведческая проблема.
Теорія і практика перекладу
Кондратьєва О.В. Анафоро-катафоричні зв’язки як засіб забезпечення зв’язності наукового тексту та особливості їх відтворення українською мовою.
Сухомлин Т.С. Модель формування професійної мовної компетенції перекладача у сфері професійної комунікації.
Мазурок О.М. Гендерні особливості перекладу англомовних текстів.
Вакуленко М.О. Деякі сучасні проблеми термінологічного вживання паронімів і «псевдосинонімів».
Хоменко Н.С. Лексичні трансформації при перекладі англійських юридичних текстів українською мовою.
Ребенко М.Ю. Мовна особистість перекладача як причина деформації у перекладі.
Культурологічний підхід до викладання мови і літератури
Брага І.І. Ставлення до мови та її престиж серед молоді.
Побідаш І.Л. Питання мови як актуальна проблема сучасного редагування.
Приходченко К.І. Використання розвиваючого потенціалу творчого освітньо-виховного середовища при удосконаленні знань учнів з теми «Способи вираження присудка».
Сіранчук Н.М. До проблеми особливостей лексичного запасу молодшого школяра в творенні тексту.
Цицалюк Н.М. Актуальні питання функціонування української словесності в культурно-комунікативному просторі держави.
Лотоцька К.Я., Оршинська Т.З. Роль літератури у процесі особистісно зорієнтованого навчання мови.