Периодические и серийные издания по лингвистике
  • формат pdf
  • размер 2,77 МБ
  • добавлен 24 июля 2016 г.
Мова і культура / Язык и культура. Випуск 14. Том 5 (151)
Киев: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2011. – 453 с.
На украинском и русском языках.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Наукове видання «Мова і культура» засноване у 1992 році.
Філософія мови і культури
Мартысюк Н.П. Cемантико-прагматические показатели эффективной коммуникации.
Коваленко-Кобилянська І.Г. Інконгруентність вербалізації смерті і реального ставлення до неї у період пізнього геронтогенезу.
Психологія мови і культури
Михальчук Н.О. Феноменологія смислу в читацькій діяльності старшокласників.
Огієнко К.О. Актуальне членування речення в студіях учених Празької лінгвістичної школи.
Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту
Юдкін-Ріпун І.М. Сircumlocution and self-description in lyrics: the case of D. G. Rossetti.
Литвиненко Н.П. Комунікативна стратегія у фаховому мовленні лікаря.
Косенко А.В. До питання характеристик концепту.
Іваненко С.М. Просторовий і часовий вимір міфологем народних оповідань німецького та українського етносів.
Коваль В.И. Сказка о Колобке: текст, подтекст, архаичная символика.
Леймонченко Г.О. Репрезентація мімічних компонентів комунікативних актів (на матеріалі українських та англійських художніх творів).
Клименко О.В. Міркування у процесі розкриття ціннісних аспектів новели.
Козлик І.В., Проців Г.Ф. О. Назарук і Л. Фейхтвангер: до питання про амплітуду компаративних зіставлень.
Халюк Л.М. Художні особливості усних наративів про переселення 1947 року.
Дубенко О.Ю. До питання про вивчення художнього мовлення.
Миколенко Т.М. Сленгова номінація компонентів тематичного поля рух.
Останіна Г.Г. Нетрадиційна поетика Агатангела Кримського.
Міжкультурна комунікація
Калякина А.В. Особенности художественного коллекционирования в России на рубеже XIX-ХХ веков.
Морська Л.М. Соціальна детермінація мови і мовленнєвої діяльності.
Пономаренко О.О. Тhe languages of science fiction and their role in the creation of other worlds and societies.
Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії
Пономаренко В.П. Напрями й семантичні характеристики вторинної номінації у лексиці сучасних індоєвропейських мов.
Григорьев Е.И. Влияние просодии на реализацию концепта сентенциальной иллокуции.
Моторний О.А. Компонент-назва рослини як складова фразеології верхньолужицької мови.
Петровська Л.Є. Проблеми міжкультурної і міжмовної відповідності невербальних засобів спілкування (на прикладі жестів ствердження і заперечення у південних слов’ян).
Ласка І.В., Пархоменко О.М. Класична риторика П.Фонтаньє і сучасна лінгвістика.
Івашкевич Л.С. Лінгвістичні аспекти категоризації поняття духу в німецькій мові.
Малікова О.В. До проблеми виокремлення мови релігійної комунікації в контексті сучасної теолінгвістики.
Медведь М.М. Про статус нового слова в сучасній лінгвістичній теорії.
Коч Н.В. Вербальные манифестации концепта «судьба» в восточнославянских языках.
Микитка І.С. Фразеологічні одиниці – позначення назв тварин у сучасній німецькій мові.
Зелінська М.З. Мовленнєвий етикет молодих носіїв польської мови (на прикладі учнів суботньо-недільних шкіл Львівщини).
Миниахметова Э.Х. Идеографический анализ фразеологических единиц со значением «релевантность/нерелевантность высказывания» в современном турецком языке.
Котелевець К.В. Поняття «код» в аспекті лінгвістичної термінології.
Усова Н.В. Поэтонимия как средство преломления дуалистических параллелей антропоцентризма.
Огієнко І.С. «Český lid» – основне періодичне видання з фольклористики і етнології Чеської академії наук (з історії виникнення).
Пальчевська О.С. Конотації у семантичній структурі культурних кодів (на матеріалі лексики та фразеології «словника народної мови»).
Охріменко О.А. Модель жанру «закон» - інваріантна-варіантна форма.
Файфер Н.В. Синтаксична організація англійського речення.
Мова і засоби масової комунікації
Курбакова Е.В. Язык прессы как фактор становления гражданского самосознания (к освещению позиции А.С. Шишкова).
Поздняков О.В. Графічні та стилістичні особливості німецькомовної sms-комунікації.
Левченко К.І. Дослідження мережевого щоденника в генологічній перспективі.
Максимчук Н.М. Англомовний брифінг як механізм реалізації комунікативних технологій.
Полєжаєв Ю.Г. Лінгвопрагматичні особливості метафоризації в сучасному політичному дискурсі.
Голодюк Я.Б. Квазіремарки в українськомовній інтернетній комунікації: особливості виникнення та прагматика використання.
Лавриненко О.В. Ядерные и периферийные образования в системе футбольных жаргонов русского языка.
Художня література в контексті культури
Булаховська Ю.Л. Окремі думки з приводу поняття «типаж» і «прототип», а також про роль біографічного моменту у художній прозі й поезії.
Іщенко Є.О. Часопростір «життєсмерті» в поезії В.Стуса.
Корнеева К.А. Антитеза «слово – молчание» как форма взаимоотношения категорий проявленного и непроявленного.
Мелінчук Н.В. Філософські основи вивчення ідіостилю письменників-романтиків.
Козлов Р.А.Третій вид літератури: теорія й термінологія.
Зенгва В.О. Художня концепція дитини в творчості М. Хвильового.
Лапко О.А. Драма Івана Франка «Украдене щастя» у кінематографічній інтерпретації: аспекти трансформації художнього змісту.
Мацькович М.Р. Внутрішній монолог як спосіб самовираження наратора у прозових творах А. Кусьневича.
Кобзарь Е.Р. Звукосимволистские узоры имени главной героини в романе В. Набокова «Лолита».
Погорелова Д.А. Две бедных девочки: «Лолита» В. В. Набокова и «Кроткая» Ф. М. Достоевского.
Ізосімова С.О. Пісня самотнього серця.
Ковальская Н.В. «Злато слово». Проблемы современной поэзии.
Повх І.В. Міфалагічныя вобразы ў паэзіі Нуалы Ні Гональ.
Колтакова Н.Г. Антиномічна вертикаль у теорії трагічного.
Ісаєва Н.С. Авангардна природа символів у прозі Цань Сюе: образи комах.
Кириченко С.Н. Медицинский диагноз или социальный прессинг (по рассказу А.П. Чехова «Чёрный монах»).
Голодюк І.Р. Рецепція традиційною українською культурою модерних філософських домінант (на матеріалі роману «Проти переконань» Ольги Мак).
Сигаева С.А. Хронотоп катастрофизма в современной белорусской литературе.
Степанович Т.А. Проблема трансформации жанров современной белорусской литературы в контексте глобализационных процессов.
Касьян К.В. Концептуальні метафори пам’яті у романі Бернардо Ачаги «Син акордеоніста».
Поліщук Н.Ю. Конструювання моделі жіночої ідентичності в американській малій прозі кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Скляр І.О. Форми та прийоми вираження авторської психологічної оповіді (на матеріалі художньої творчості Валер’яна Підмогильного).
Парасін Н.Д. Образ людини в площині візуального модусу (на матеріалі поезії Т. Шевченка).
Гайдученко Л.В. Рецепція історичних подій у народних піснях українських німців початкуХХ століття.
Кукреш Е.Н. Жанр жестокий романс как яркий представитель китча в белорусском фольклоре.
Морозова Н.Г. «Путешествие вокруг Москвы» Н.М. Карамзина: жанровые традиции травелога.
Охріменко А.С. Трилер як тип тексту: теоретичний аспект.
Скороходько Ю.С. Викторианский социальный роман vs неовикторианский роман с социальными мотивами.
Теорія і практика перекладу
Зарицька Т.Г. Про французькі переклади та перекази українських пісень і дум зі збірників М. О. Максимовича.
Калита А.А., Соколовська Ю.Й. Системи перекладацьких перетворень під час актуалізації змісту англійських науково-технічних текстів на українську мову.
Культурологічний підхід до викладання мови і літератури
Пушенова Э.Е. Культурологический аспект в преподавании литературы в современной школе Казахстана.
Копач О.О. Особливості використання пісенного матеріалу на уроках англійської мови.
Борисенко О.В. Преподавание белорусского языка как иностранного. История и современность.
Куимова М.В., Кобзева Н.А. Несколько слов о технологии проблемного обучения в процессе преподавания иностранного языка в техническом вузе.
Кшановський О.Ч. Система морфологічного типу та викладання перської мови україномовним учням.