Киев: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2011. – 468 с.
На украинском и русском языках.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Наукове
видання «Мова і культура» засноване у 1992 році.
Філософія мови і культури
Юдін О.А. Термінологічні та метафізичні витоки поняття естетичного завершення в естетиці і теорії автора М. М. Бахтіна.
Кірносова Н.А. Мова як засіб пізнання в трактатах давньокитайських філософів.
Лозовой А.Ю., Названова И.А. Значение как идеальный предмет в «Логических исследованиях» Э. Гуссерля. Психологія мови і культури
Виноградова Е.Ю. Контрастивный анализ психолингвистических особенностей употребления комплимента в художественном диалоге ХIХ века и в современном диалоге (на материале англоязычного романа). Мова сучасного мистецтва
Саруханова И.М. К вопросу о балетной эстетике И. Стравинского и Д. Баланчина.
Козубай Л.І. Мода та архітектура: спільна мова. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту
Селеменева О.А. Структурные схемы простых предложений как средства вербализации концепта «состояние природы» в русском языке.
Ярмак В.І. Семантико-експресивний потенціал концепту «син» у сербських, російських і українських фразеологізмах та пареміях.
Юсип-Якимович Ю.В. Художня мова доби модернізму: мовомислення і мовостиль слов’янського модернізму (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.).
Сокол Г.Р. Студія психології суїциду в новелі Галини Журби «Свято».
Ігнатьєва С.Є. Аксіологічні опозиції у щоденниковому дискурсі.
Озерова Е.Г. Интенциональность в поэтической прозе И.С. Шмелёва.
Заремська І.М. Інтерпретація лінгвокультурних концептів у художній творчості українських поетів (вербалізація лінгвокультурного концепту ЧАС у творчості Ліни Костенко).
Гнезділова Я.В. Агресивний та аксіологічний типи емоційного дискурсу.
Вергеенко С.А. Структурные компоненты мотива «обращение заговаривающего…» и их роль в заговорном тексте (на материалах белорусских лечебных заговоров).
Литвиненко Н.П. Взаємодія національного й інтернаціонального компонентів у процесі розвитку української наукової термінології. Міжкультурна комунікація
Сірик Л.В. Інтертекстуальність у структурі поетичних творів як вираз міжкультурної комунікації (на прикладі поезії київських неокласиків).
Попова Л.І. Тенденції формування образу країни в сучасному країнознавстві.
Калина Н.В. Межкультурная коммуникация во временных лингвокультурных сообществах. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії
Грязнова В.М. Общие лингвокультурологические характеристики лексики говора казаков-некрасовцев.
Мельник O.B. Мовна картина світу німецької народної казки (на матеріалі казок братів Грімм та Л.Бехштайна).
Гурбанова И.М. Этнолингвистический обзор процесса лабиализации и делабиализации в азербайджанских диалектах.
Солдатова С.М. Крилаті вислови у фразеологічній системі сучасної німецької мови.
Фёдорова К.В. К вопросу о коммуникативной природе явления интерференции (на примере славянских языков).
Романик Л.І. Конотативність фразеологізмів в англійській літературі.
Присяжнюк І.А. Антропоніми в лінгвокультурологічному аспекті.
Максим’юк Н.В. Комунікативна операція заперечення в мовленнєвому акті відмови.
Арделян О.В. Прецедентні антропоніми у фразеологізмах в різносистемних мовах.
Балалаєва О.Ю. Етимологія латинських назв рослин.
Милла Любомира Тваринницька лексика українських говорів східної Словаччини в словацькомовному оточенні.
Сатиго І.А. Білінгвізм ментальності як провідний фактор сучасної поетики у досвіді Леопольда Сенгора.
Файчук Т.Г. Синтаксичні моделі складних речень у пам’ятках науково-популярного жанру XVIII ст.
Козубай В.І. Семантизація топоніма як культурного компоненту.
Бочкарьова О.Ю. The global spread of the Еnglish language.
Чолан В.Я. Антропоцентричний вимір функціональних можливостей синтаксичних одиниць української мови у текстових різновидах.
Химинець М.Д. Політична лінгвістика як наукова дисципліна. Мова і засоби масової комунікації
Стрижак А.Л. К вопросу об усилении оценочной функции в языке современных СМИ.
Ткач Х. Метафоричні процеси у фаховій мові бізнесу (на матеріалі німецьких газетних текстів).
Семотюк О.Л. Президентські вибори в україні 2010: комп’ютерний контент-аналіз періодичних видань ФРН.3
Роздабара К.Д. Політична маніпуляція як об’єкт лінгвістичного дослідження.
Шилина А.Г. Форма проявления речевой агрессии в женских и мужских журналах.
Самигулина Ф.Г. Манипулятивный характер перцептивной метафоры в рекламном дискурсе. Художня література в контексті культури
Булаховська Ю.Л. М. В. Гоголь і польська література.
Юдин A.А. Интерпретация текста в свете принципа связи между историческими контекстами автора и интерпретатора (У.С. Моэм «Острие бритвы»).
Гусева Е.А. Новые «герои своего времени» в очерках 90-х гг. ХХ в.
Вусик Н.В. Функціональна своєрідність жіночих образів роману Ш. Гайма «Книга царя Давида».
Зіневич В.В. Архаїка оповідання Вільяма Фолкнера «Троянда для Емілі».
Скоробогатова Е.А. Принцип композициональности Г. Фреге в стиховом ряду.
Панчехина М.Н. Магический реализм и проблема визуального в художественном произведении: постановка вопроса (на материале романа М.Булгакова «Мастер и Маргарита»).
Немцова-Амбарян С.Н. «Мастер и Маргарита» М.А. Булгакова и особенности либретто одноименной оперы Е.А. Глебова.
Кротенко И.А. Акакий Акакиевич в городском тексте и в тексте города.
Сорокина Е.Р. Роль пассионарности и значение пассионариев в творчестве Н.С. Гумилева.
Фісак І.В. Жанрово-стильові особливості «Роздумів про божественну літургію» М. Гоголя.
Стернічук В.Б. «Неконфлікт» поколінь на тлі приватного листування Йонсона – Фріша.
Щербина В.В. Поэтическое творчество У. Блейка в контексте русской символистской поэзии.
Науменко Н.В. Письменницькі нотатники – мозаїка душі митця.
Предибайло Є.О. Мотив жертвоприношення у чарівних казках Китаю та України.
Ачкан Л.С. Поетика пейзажу в ранній ліриці Наталки Білоцерківець.
Синявина Л.В., Филянина Н.Н. Принцип «мирового древа» как мифопоэтическая основа художественного космоса романа П.И. Мельникова-Печерского «В лесах».
Пресіч О.В. «Карвендель» Марії Адріяни Кейван (любовний роман у повоєнній діаспорній прозі).
Cквіра Н.М. Архетип вогню в поетиці пізнього Гоголя (на прикладі другого тому «Мертвих душ»).
Янковски А. Проблема самоидентификации в повести Марка Гиршина «Дневник простака. Случай в гостинице на 44-й улице».
Зандер Е. «Сцена из Фауста» А.С. Пушкина. Теорія і практика перекладу
Скалевська Г.О. Інтерсеміотичні особливості перекладу поезій Чарльза Буковські.
Демиденко О.П., Соколова В.С. Рекламний текст як проблема перекладу.
Марченко Н.В. Підбір варіативних відповідників у процесі адекватного перекладу.
Глінка Н.В., Пилипенко В.С. Прагматичні аспекти перекладу англомовних текстів на українську мову.
Сереброва Л.М., Павловська Л.І. Робота перекладача в різноманітних умовах професії.
Іващенко О.Г. Особистість перекладача в сучасному суспільстві. Культурологічний підхід до викладання мови і літератури
Кинцанс В. (Kincans V.) Laughter and humour as a communicative strategy of successful educational process.
Сафонова В.В. Общие и частные принципы дидактически-ориентированного описания электронной иноязычной прессы.
Тарасова А.В. Проблема відповідності при перекладі англійських компаративних фразеологізмів.
Галишин І. М., Луцик Н.З., Данилова З.В. Розвиток навичок перекладу англомовних фразеологічних одиниць на заняттях з іноземної мови.
Носкова А.Є., Торшина Л.М. Мовна підготовка у технічному вузі.
Школяр Л.В. Формування вмінь та навичок організаційної діяльності перекладача.
Єнікєєва С.М. Синергодериватологія: синергетичний аспект дослідження вербокреативних процесів.
Дергач Д.В. Лексико-семантичний словотвір у світлі ідей Київської історико-філологічної школи: наукові студії Л. Кудрявцевої.
Приходченко К.І. Ономастичний простір: теоретичне осмислення взаємовідношення між власними і загальними назвами.
Шеремет Д.В. Номінація і абревіація: місце абревіатур у процесі номінації.
Юдін О.А. Термінологічні та метафізичні витоки поняття естетичного завершення в естетиці і теорії автора М. М. Бахтіна.
Кірносова Н.А. Мова як засіб пізнання в трактатах давньокитайських філософів.
Лозовой А.Ю., Названова И.А. Значение как идеальный предмет в «Логических исследованиях» Э. Гуссерля. Психологія мови і культури
Виноградова Е.Ю. Контрастивный анализ психолингвистических особенностей употребления комплимента в художественном диалоге ХIХ века и в современном диалоге (на материале англоязычного романа). Мова сучасного мистецтва
Саруханова И.М. К вопросу о балетной эстетике И. Стравинского и Д. Баланчина.
Козубай Л.І. Мода та архітектура: спільна мова. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту
Селеменева О.А. Структурные схемы простых предложений как средства вербализации концепта «состояние природы» в русском языке.
Ярмак В.І. Семантико-експресивний потенціал концепту «син» у сербських, російських і українських фразеологізмах та пареміях.
Юсип-Якимович Ю.В. Художня мова доби модернізму: мовомислення і мовостиль слов’янського модернізму (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.).
Сокол Г.Р. Студія психології суїциду в новелі Галини Журби «Свято».
Ігнатьєва С.Є. Аксіологічні опозиції у щоденниковому дискурсі.
Озерова Е.Г. Интенциональность в поэтической прозе И.С. Шмелёва.
Заремська І.М. Інтерпретація лінгвокультурних концептів у художній творчості українських поетів (вербалізація лінгвокультурного концепту ЧАС у творчості Ліни Костенко).
Гнезділова Я.В. Агресивний та аксіологічний типи емоційного дискурсу.
Вергеенко С.А. Структурные компоненты мотива «обращение заговаривающего…» и их роль в заговорном тексте (на материалах белорусских лечебных заговоров).
Литвиненко Н.П. Взаємодія національного й інтернаціонального компонентів у процесі розвитку української наукової термінології. Міжкультурна комунікація
Сірик Л.В. Інтертекстуальність у структурі поетичних творів як вираз міжкультурної комунікації (на прикладі поезії київських неокласиків).
Попова Л.І. Тенденції формування образу країни в сучасному країнознавстві.
Калина Н.В. Межкультурная коммуникация во временных лингвокультурных сообществах. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії
Грязнова В.М. Общие лингвокультурологические характеристики лексики говора казаков-некрасовцев.
Мельник O.B. Мовна картина світу німецької народної казки (на матеріалі казок братів Грімм та Л.Бехштайна).
Гурбанова И.М. Этнолингвистический обзор процесса лабиализации и делабиализации в азербайджанских диалектах.
Солдатова С.М. Крилаті вислови у фразеологічній системі сучасної німецької мови.
Фёдорова К.В. К вопросу о коммуникативной природе явления интерференции (на примере славянских языков).
Романик Л.І. Конотативність фразеологізмів в англійській літературі.
Присяжнюк І.А. Антропоніми в лінгвокультурологічному аспекті.
Максим’юк Н.В. Комунікативна операція заперечення в мовленнєвому акті відмови.
Арделян О.В. Прецедентні антропоніми у фразеологізмах в різносистемних мовах.
Балалаєва О.Ю. Етимологія латинських назв рослин.
Милла Любомира Тваринницька лексика українських говорів східної Словаччини в словацькомовному оточенні.
Сатиго І.А. Білінгвізм ментальності як провідний фактор сучасної поетики у досвіді Леопольда Сенгора.
Файчук Т.Г. Синтаксичні моделі складних речень у пам’ятках науково-популярного жанру XVIII ст.
Козубай В.І. Семантизація топоніма як культурного компоненту.
Бочкарьова О.Ю. The global spread of the Еnglish language.
Чолан В.Я. Антропоцентричний вимір функціональних можливостей синтаксичних одиниць української мови у текстових різновидах.
Химинець М.Д. Політична лінгвістика як наукова дисципліна. Мова і засоби масової комунікації
Стрижак А.Л. К вопросу об усилении оценочной функции в языке современных СМИ.
Ткач Х. Метафоричні процеси у фаховій мові бізнесу (на матеріалі німецьких газетних текстів).
Семотюк О.Л. Президентські вибори в україні 2010: комп’ютерний контент-аналіз періодичних видань ФРН.3
Роздабара К.Д. Політична маніпуляція як об’єкт лінгвістичного дослідження.
Шилина А.Г. Форма проявления речевой агрессии в женских и мужских журналах.
Самигулина Ф.Г. Манипулятивный характер перцептивной метафоры в рекламном дискурсе. Художня література в контексті культури
Булаховська Ю.Л. М. В. Гоголь і польська література.
Юдин A.А. Интерпретация текста в свете принципа связи между историческими контекстами автора и интерпретатора (У.С. Моэм «Острие бритвы»).
Гусева Е.А. Новые «герои своего времени» в очерках 90-х гг. ХХ в.
Вусик Н.В. Функціональна своєрідність жіночих образів роману Ш. Гайма «Книга царя Давида».
Зіневич В.В. Архаїка оповідання Вільяма Фолкнера «Троянда для Емілі».
Скоробогатова Е.А. Принцип композициональности Г. Фреге в стиховом ряду.
Панчехина М.Н. Магический реализм и проблема визуального в художественном произведении: постановка вопроса (на материале романа М.Булгакова «Мастер и Маргарита»).
Немцова-Амбарян С.Н. «Мастер и Маргарита» М.А. Булгакова и особенности либретто одноименной оперы Е.А. Глебова.
Кротенко И.А. Акакий Акакиевич в городском тексте и в тексте города.
Сорокина Е.Р. Роль пассионарности и значение пассионариев в творчестве Н.С. Гумилева.
Фісак І.В. Жанрово-стильові особливості «Роздумів про божественну літургію» М. Гоголя.
Стернічук В.Б. «Неконфлікт» поколінь на тлі приватного листування Йонсона – Фріша.
Щербина В.В. Поэтическое творчество У. Блейка в контексте русской символистской поэзии.
Науменко Н.В. Письменницькі нотатники – мозаїка душі митця.
Предибайло Є.О. Мотив жертвоприношення у чарівних казках Китаю та України.
Ачкан Л.С. Поетика пейзажу в ранній ліриці Наталки Білоцерківець.
Синявина Л.В., Филянина Н.Н. Принцип «мирового древа» как мифопоэтическая основа художественного космоса романа П.И. Мельникова-Печерского «В лесах».
Пресіч О.В. «Карвендель» Марії Адріяни Кейван (любовний роман у повоєнній діаспорній прозі).
Cквіра Н.М. Архетип вогню в поетиці пізнього Гоголя (на прикладі другого тому «Мертвих душ»).
Янковски А. Проблема самоидентификации в повести Марка Гиршина «Дневник простака. Случай в гостинице на 44-й улице».
Зандер Е. «Сцена из Фауста» А.С. Пушкина. Теорія і практика перекладу
Скалевська Г.О. Інтерсеміотичні особливості перекладу поезій Чарльза Буковські.
Демиденко О.П., Соколова В.С. Рекламний текст як проблема перекладу.
Марченко Н.В. Підбір варіативних відповідників у процесі адекватного перекладу.
Глінка Н.В., Пилипенко В.С. Прагматичні аспекти перекладу англомовних текстів на українську мову.
Сереброва Л.М., Павловська Л.І. Робота перекладача в різноманітних умовах професії.
Іващенко О.Г. Особистість перекладача в сучасному суспільстві. Культурологічний підхід до викладання мови і літератури
Кинцанс В. (Kincans V.) Laughter and humour as a communicative strategy of successful educational process.
Сафонова В.В. Общие и частные принципы дидактически-ориентированного описания электронной иноязычной прессы.
Тарасова А.В. Проблема відповідності при перекладі англійських компаративних фразеологізмів.
Галишин І. М., Луцик Н.З., Данилова З.В. Розвиток навичок перекладу англомовних фразеологічних одиниць на заняттях з іноземної мови.
Носкова А.Є., Торшина Л.М. Мовна підготовка у технічному вузі.
Школяр Л.В. Формування вмінь та навичок організаційної діяльності перекладача.
Єнікєєва С.М. Синергодериватологія: синергетичний аспект дослідження вербокреативних процесів.
Дергач Д.В. Лексико-семантичний словотвір у світлі ідей Київської історико-філологічної школи: наукові студії Л. Кудрявцевої.
Приходченко К.І. Ономастичний простір: теоретичне осмислення взаємовідношення між власними і загальними назвами.
Шеремет Д.В. Номінація і абревіація: місце абревіатур у процесі номінації.