Наукове видання. — Львів: Інститут народознавства НАН України,
2006. — 344 с.
Колір у малярстві Київської Русі
Кольоровий світ слов'ян
Засади кольору у візантійському малярстві
Барва і природа в малярстві Київської Русі. Мозаїка і фреска
Символічна функція барви в іконі XI ст
Колористичні засади мініатюри
Кольоровий вираз ікони XII — початку XIII ст.
Ікона-портрет «Борис і Гліб»
Колористично-образна дія Вишгородської Богородиці
Богородиця Одигітрія з Дорогобужа
Мистецька спадщина Галицько-Волинського князівства
Палладіум Данила Галицького
Малярство України XIV-XV ст.
Колористичні зміни в іконі періоду монгольського іга (друга половина XIII—XIV ст.)
Колористичні особливості борисоглібських ікон
Кольоровий світ у малярстві митрополита Петра Ратенського
Візантія і барви італійського Проторенесансу
«Микола з житієм» з Радружа
Барви «Київського псалтиря»
Майстер ікон з Ванівки
Архангели з Дальови
Тональне збагачення передренесансного малярства
Естетичний ідеал православ'я
Колір в українському ренесансному малярстві XVI — першої половини XVII ст.
Історичні причини великих змін у суспільстві та духовному житті
Зміни в кольоровій палітрі
Майстер Дмитрій
Ренесансна Європа і нові зрушення в поглядах на ікону
Колір і світло в живописі Миколи Петрахновича
Естетичні погляди Кирила Транквіліона Ставровецького
Колір у малярстві бароко
Думки з приводу природи, образу, кольору
Природа і людина в теоретичній думці київських учених
Малярський цех і нові колористичні завдання
Римське бароко в Жовкві та Львові
Традиції і новації в колоризмі Івана Рутковича
Йов Кондзелевич. Між Заходом і Сходом
Барви «Козацького бароко»
Григорій Сковорода про «піктуру»
Кольорові перспективи і «козак Мамай»
Висновки
Резюме
Термінологічний словник
Вказівник імен Колір в малярстві як пластична засада є актуальною проблемою здавна, проте як мистецтвознавча — порівняно нова, хоча спроби теоретичних досліджень започатковані в античній Греції. Однак повнішого наукового вираження вона досягла в XX ст. Автор на основі світової та вітчизняної наукової думки вперше в українському мистецтвознавстві доторкається до цієї важливої проблеми на матеріалі українського малярства X—XVIII століть. Колір розкривається з позицій історично-національних, регіональних з урахуванням, що крупні історичні епохи мали лише їм притаманний кольоровий вираз та своє кольорове мислення, що він є не тільки малярським засобом, а також виразником духовного й культурного рівня суспільства, естетичних досягнень, показником пізнання природи, навколишнього світу, засобом спілкування і предметом естетично-духовного обміну. В чотирьох розділах заакцентовані великі етапи суспільно-художньої професії: Київська Русь, Готика, Ренесанс і Бароко, на основі великого живописного матеріалу, значна частина якого друкується вперше.
Для мистецтвознавців, викладачів і студентів вузів, усіх, хто цікавиться історією мистецтва
Кольоровий світ слов'ян
Засади кольору у візантійському малярстві
Барва і природа в малярстві Київської Русі. Мозаїка і фреска
Символічна функція барви в іконі XI ст
Колористичні засади мініатюри
Кольоровий вираз ікони XII — початку XIII ст.
Ікона-портрет «Борис і Гліб»
Колористично-образна дія Вишгородської Богородиці
Богородиця Одигітрія з Дорогобужа
Мистецька спадщина Галицько-Волинського князівства
Палладіум Данила Галицького
Малярство України XIV-XV ст.
Колористичні зміни в іконі періоду монгольського іга (друга половина XIII—XIV ст.)
Колористичні особливості борисоглібських ікон
Кольоровий світ у малярстві митрополита Петра Ратенського
Візантія і барви італійського Проторенесансу
«Микола з житієм» з Радружа
Барви «Київського псалтиря»
Майстер ікон з Ванівки
Архангели з Дальови
Тональне збагачення передренесансного малярства
Естетичний ідеал православ'я
Колір в українському ренесансному малярстві XVI — першої половини XVII ст.
Історичні причини великих змін у суспільстві та духовному житті
Зміни в кольоровій палітрі
Майстер Дмитрій
Ренесансна Європа і нові зрушення в поглядах на ікону
Колір і світло в живописі Миколи Петрахновича
Естетичні погляди Кирила Транквіліона Ставровецького
Колір у малярстві бароко
Думки з приводу природи, образу, кольору
Природа і людина в теоретичній думці київських учених
Малярський цех і нові колористичні завдання
Римське бароко в Жовкві та Львові
Традиції і новації в колоризмі Івана Рутковича
Йов Кондзелевич. Між Заходом і Сходом
Барви «Козацького бароко»
Григорій Сковорода про «піктуру»
Кольорові перспективи і «козак Мамай»
Висновки
Резюме
Термінологічний словник
Вказівник імен Колір в малярстві як пластична засада є актуальною проблемою здавна, проте як мистецтвознавча — порівняно нова, хоча спроби теоретичних досліджень започатковані в античній Греції. Однак повнішого наукового вираження вона досягла в XX ст. Автор на основі світової та вітчизняної наукової думки вперше в українському мистецтвознавстві доторкається до цієї важливої проблеми на матеріалі українського малярства X—XVIII століть. Колір розкривається з позицій історично-національних, регіональних з урахуванням, що крупні історичні епохи мали лише їм притаманний кольоровий вираз та своє кольорове мислення, що він є не тільки малярським засобом, а також виразником духовного й культурного рівня суспільства, естетичних досягнень, показником пізнання природи, навколишнього світу, засобом спілкування і предметом естетично-духовного обміну. В чотирьох розділах заакцентовані великі етапи суспільно-художньої професії: Київська Русь, Готика, Ренесанс і Бароко, на основі великого живописного матеріалу, значна частина якого друкується вперше.
Для мистецтвознавців, викладачів і студентів вузів, усіх, хто цікавиться історією мистецтва