Курсовая работа
  • формат doc
  • размер 32,46 КБ
  • добавлен 25 июля 2012 г.
Порівняльний аналіз субстантивних композитів англійської та української мов
2012 год
Висновки
Дослідження англійської мови дозволило виділити значну кількість КМ як компактних, інформаційно-насичених, образних лексичних одиниць з превалюючим конотативним компонентом у структурі значення. Залежно від механізму номінаціі чітко виділяються два способи їх утворення. Першу групу КМ (17% дослідженого масиву) складають полісемантичні лексеми, у яких утворення сленгових ЛСВ відбувається на базі прямих (в нечисленних випадках стертих метафоричних або метонімічних) значень уже сформованих композит, що потрапляють в область сленгу. Механізмом формування КМ другої групи (83% досліджуваного матеріалу) є комбінація композитного та лексико-семантичного способів словотвору, що свідчить про прагнення носіїв американського субстандарту до утворення нових номінативних одиниць. КМ обох груп є джерелом деривації для нових КМ у результаті суфіксації, конверсії, усічення компонентів.
Значна кількість КМ I та КМ II розвивають нові лексико-семантичні варіанти шляхом реалізації таких видів переосмислення як метафора, метонімія, звуження або розширення попередніх значень. Семантична структура КМ I розвивається за іррадіаційним, конкатенаційним та змішаним (іррадіаційно-конкатенаційним) типами. Полісемантична структура КМ II є результатом таких процесів: 1) багаторазового стягнення твірних синтаксичних конструкцій; 2) конкатенації; 3) комбінації двох вищевказаних процесів. Було виявлено випадки структурної омонімії, що веде до утворення різних КМ, які у сленгових словниках об’єднані під ідентичною формою вираження й можуть сприйматися як багатозначні слова.
Композити-метафори II, що є результатом внутрішньосубстандартного словотворення, цікаві з точки зору наявності чи порушення внутрішньої семантичної валентності між конституентами-складниками, яка відповідає поєднуваності референтів в екстралінгвістичному світі. КМ із внутрішньою семантичною валентністю (КМСВ) трансформуються у словосполучення, які мають як пряме, так і переносне значення, що відрізняє їх від КМ з порушеною семантичною валентністю (КМПВ), результатом транспозиції яких є лише метафоричні словосполучення. Утворення КМПВ пояснюється прагненням до утворення більш яскравого, незвичайного, апелюючого до уяви комуніканта образу. З точки зору дериваційних особливостей лексем цих підгруп, суттєвих відмінностей між ними не було виявлено.
Аналіз внутрішньої морфологічної валентності КМ показав, що значна кількість компонентів, які складають архітектоніку досліджуваних одиниць, є полівалентними і входять до складу КМ, що утворюють лексико-семантичні ряди з першим або другим ітеративним компонентом. Полівалентні компоненти в ролі ономасіологічної ознаки можуть актуалізуватися в межах КМ одного лексико-семантичного ряду в метафоричному, метонімічному та прямому значеннях, що свідчить про відсутність ідентичності змісту в більшості препозитивних ітеративних компонентів. Розгляд композитних парадигм полівалентних постпозитивних ітеративних компонентів, що виступають у ролі ономасіологічного базису, показав, що цим конституентам в абсолютній більшості випадків притаманна також спільність змісту, який вноситься ними в загальне значення КМ. Серед постпозитивних ітеративних компонентів чітко виділяються три підгрупи: 1) ітеративні компоненти, які вносять метафоричне значення; 2) ітеративні компоненти, які вносять метонімічне значення; 3) ітеративні компоненти, які вносять пряме значення.
Інтеграція досліджуваних мовних одиниць у загальній системі лексем з метафоричним значенням маніфестується структурно-семантичною кореляцією КМ з іншоструктурними метафорами, яка є результатом наступних процесів: 1) утворення КМ на базі раніше метафоризованих простих або похідних слів (шляхом універбації словосполучень з такими метафорами); 2) утворення іншоструктурних метафор на базі КМ (шляхом усічення одного з компонентів КМ).
Домінуюча роль субстантивних КМ у загальній морфологічній системі КМ, їх структурна та семантична різноманітність зумовили обмеження дослідження лише іменниками, більшість з яких, як було виявлено, продукуються за словотвірними моделями, характерними для англійської мови в цілому. Незначні відмінності в продуктивності тієї чи іншої моделі утворення КМ І та КМ II підтверджує тезу про те, що ці мовні одиниці розвиваються за загальними для англійської мови законами, а метафоричне переосмислення не впливає на моделювання їх морфологічної структури. Різноманітність способів субстандартного словотворення пояснює значну кількість моделей, за якими утворені КМ. Деякі з них характеризуються незвичайною побудовою ономасіологічного комплексу (слова моделей n(v-er)+n(v-er), a+a, n(v)+adv, інкорпоровані КМ). Але загалом номінативний комплекс КМ складається з ономасіологічного базису (другий компонент), ономасіологічної ознаки (перший компонент). Залежно від метафоризації базису, ознаки або цілого комплекса семантика слів моделі конкретизується й підрозділяється на три підгрупи, враховуючи рівні номінації у складі композити. Можливість метафоричного переосмислення окремих компонентів була виявлена і в порівняно нечисельних складнопохідних словах, КМ з елементами телескопії та абревіації.
У ході дослідження виявлено словотворчі закономірності й особливості, що ведуть до виникнення субстантивних КМ в американському сленгу, визначено якісні та кількісні параметри мікросистеми досліджуваних одиниць в синхронно-процесуальному аспекті, а також її місце, з одного боку, в загальній системі метафорично-переосмислених мовних одиниць, з іншого, - в загальній системі КМанглійської мови.
Дослідження маловивчених проблем словоскладання та парасинтезу в американському сленгу, які пов’язані з розвитком теорії прямої та непрямої номінації й ономасіології, відкриває нові наукові перспективи в галузі вивчення інтра- та екстралінгвістичних факторів, які сприяють утворенню композит, а також можуть слугувати основою для подальших досліджень у галузі конотативної лінгвістики.
Похожие разделы