Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
історичних наук. - Київ: Інститут сходознавства ім. А. Кримського
НАН України, 2007. - 14 с.
Спеціальність:
07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни
Київ: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України , 2007.
Науковий керівник: Бейліс В. М., Бур'ян М. С. Іслам як ідеологічна система і в наш час значно впливає на розвиток світового співтовариства та міжнародних відносин. Аналіз географічного положення України й сучасної етноконфесійної структури українського суспільства свідчать про те, що наша держава в цьому плані також не є виключенням.
Разом з тим, якщо історія виникнення ісламу та загальномусульманських цінностей вивчена досить докладно, то процесу розвитку локальних варіантів цієї світоглядної системи, їх особливостям, уваги приділялося значно менше. Тому злободенним завданням сучасного сходознавства залишається вивчення історії ісламізації країн і народів, завойованих арабами і залучених до складу Халіфату.
Важливість вивчення обраної проблематики визначається й тим, що у сходознавчій літературі, в якій приділено значну увагу питанням ісламізації Східного Кавказу (Аррану, Ширвану і Дербенту), відсутнє цілісне уявлення про процес залучення народів названого регіону до духовного і культурного життя мусульманського суспільства VII-XIII ст. Це пояснюється надто малим обсягом відомостей про даний аспект життя регіону в арабомовних джерелах, які традиційно використовувалися. Втім, таку лакуну в інформаційному полі джерел можуть істотно заповнити дані біографічних зводів арабською мовою, без дослідження яких, – як слушно зауважив відомий англійський арабіст Х. Гібб, "докладне вивчення мусульманської культури є неможливим".
У дослідженні було:
– виявлено склад і основні види джерел з проблеми;
– встановлено характерні для них мотиви відбору персоналій і відомостей про них, принципи організації біографічних матеріалів;
– сформульована методика дослідження джерел;
– виявлені відомості із виданих арабських біографічних словників про хадісознавців, факіхів, суфіїв та інших вчених мужів, чиє походження і діяльність були пов’язані зі Східним Кавказом;
– узагальнені та досліджені усі біографічні відомості відносно кожного окремо узятого персонажа, що причетний до розвитку мусульманської духовної та культурної традиції у регіоні на досліджуваний період;
– визначений ступінь відображення історії арабських завоювань та процесу ісламізації на Кавказі VII-VIII ст. у біографічних зводах;
– систематизувана по Аррану, Ширвану і Дербенту біографічна інформація IX-XIII ст. та проаналізувана у хронологічній послідовності;
Спеціальність:
07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни
Київ: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України , 2007.
Науковий керівник: Бейліс В. М., Бур'ян М. С. Іслам як ідеологічна система і в наш час значно впливає на розвиток світового співтовариства та міжнародних відносин. Аналіз географічного положення України й сучасної етноконфесійної структури українського суспільства свідчать про те, що наша держава в цьому плані також не є виключенням.
Разом з тим, якщо історія виникнення ісламу та загальномусульманських цінностей вивчена досить докладно, то процесу розвитку локальних варіантів цієї світоглядної системи, їх особливостям, уваги приділялося значно менше. Тому злободенним завданням сучасного сходознавства залишається вивчення історії ісламізації країн і народів, завойованих арабами і залучених до складу Халіфату.
Важливість вивчення обраної проблематики визначається й тим, що у сходознавчій літературі, в якій приділено значну увагу питанням ісламізації Східного Кавказу (Аррану, Ширвану і Дербенту), відсутнє цілісне уявлення про процес залучення народів названого регіону до духовного і культурного життя мусульманського суспільства VII-XIII ст. Це пояснюється надто малим обсягом відомостей про даний аспект життя регіону в арабомовних джерелах, які традиційно використовувалися. Втім, таку лакуну в інформаційному полі джерел можуть істотно заповнити дані біографічних зводів арабською мовою, без дослідження яких, – як слушно зауважив відомий англійський арабіст Х. Гібб, "докладне вивчення мусульманської культури є неможливим".
У дослідженні було:
– виявлено склад і основні види джерел з проблеми;
– встановлено характерні для них мотиви відбору персоналій і відомостей про них, принципи організації біографічних матеріалів;
– сформульована методика дослідження джерел;
– виявлені відомості із виданих арабських біографічних словників про хадісознавців, факіхів, суфіїв та інших вчених мужів, чиє походження і діяльність були пов’язані зі Східним Кавказом;
– узагальнені та досліджені усі біографічні відомості відносно кожного окремо узятого персонажа, що причетний до розвитку мусульманської духовної та культурної традиції у регіоні на досліджуваний період;
– визначений ступінь відображення історії арабських завоювань та процесу ісламізації на Кавказі VII-VIII ст. у біографічних зводах;
– систематизувана по Аррану, Ширвану і Дербенту біографічна інформація IX-XIII ст. та проаналізувана у хронологічній послідовності;