(Укр. яз. ). Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Харк.
нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. Х. , 2009. — 20 с.
Анотація.
Проведено психологічне дослідження процесу появи відстороненості внутрішнього світу людини від навколишнього світу за допомогою феномену "психологічне дистанціювання" у контексті цілісної організації внутрішнього світу суб'єкта.
Проаналізовано підходи вітчизняних і зарубіжних учених щодо визначення специфічності психічного простору-часу.
Зроблено висновок, що психологічне дистанціювання є властивістю просторово-часової організації внутрішного світу, а у контексті формування суб'єктивного досвіду - наслідком його не утворення і дезінтеграції всього психічного життя людини.
Визначено особливості самовідчуття, характерні для психологічного дистаціювання, на матеріалі уявлень про себе "очима іншого".
Розроблено методичний підхід, що дозволяє робити висновки про схильність суб'єкта до психологічного дистанціювання.
Виявлено значущі зв'язки між схильністю мати психологічне дистанціювання й ознаками дезадаптації особистості суб'єкта. Зміст.
психологічне дистанціювання як прояв просторово-часової організації внутрішнього світу в контексті утворення суб'єктивного досвіду.
Емпіричне виявлення психологічного дистанціювання у різних груп досліджуваних.
Феноменологічне дослідження самовідчуття, характерного для психологічного дистанціювання.
Проведено психологічне дослідження процесу появи відстороненості внутрішнього світу людини від навколишнього світу за допомогою феномену "психологічне дистанціювання" у контексті цілісної організації внутрішнього світу суб'єкта.
Проаналізовано підходи вітчизняних і зарубіжних учених щодо визначення специфічності психічного простору-часу.
Зроблено висновок, що психологічне дистанціювання є властивістю просторово-часової організації внутрішного світу, а у контексті формування суб'єктивного досвіду - наслідком його не утворення і дезінтеграції всього психічного життя людини.
Визначено особливості самовідчуття, характерні для психологічного дистаціювання, на матеріалі уявлень про себе "очима іншого".
Розроблено методичний підхід, що дозволяє робити висновки про схильність суб'єкта до психологічного дистанціювання.
Виявлено значущі зв'язки між схильністю мати психологічне дистанціювання й ознаками дезадаптації особистості суб'єкта. Зміст.
психологічне дистанціювання як прояв просторово-часової організації внутрішнього світу в контексті утворення суб'єктивного досвіду.
Емпіричне виявлення психологічного дистанціювання у різних груп досліджуваних.
Феноменологічне дослідження самовідчуття, характерного для психологічного дистанціювання.