КНУ ім.Т.Шевченка, 2017
Географічний факультет
89 питань 1. Ритми географічної оболонки Землі як предмет дослідження курсу.
2. Понятійний апарат теми: ритми, ритмічність, цикли, циклічність, періоди, періодичність, метахронність. Їх визначення та співвідношення.
3. Особливості значення даних термінів у різних науках (літологія, тектоніка, геоморфологія).
4. Історія розвитку досліджень ритмів та циклів у природі.
5. Класифікації ритмів.
6. Вивчення ритмічних явищ.
7. Моніторинг короткоперіодичних ритмів.
8. Палеогеографічні та геохронологічні методи вивчення довгоперіодичних ритмів.
9. Математичні методи обробки часових рядів для виділення циклів.
10. Ритмічність сонячної активності та її індекс (числа Вольфа).
11. 11-річні (закон Швабе-Вольфа) та 22-річні (закон Хелла) цикли сонячної активності.
12. Теорії фізичного механізму 11-річних сонячних циклів.
13. Ряди Шове. Періоди малої сонячної активності.
14. 210- та 600-річний цикли сонячної активності.
15. Гіпотеза про ієрархію сонячних циклів М.С. Ейгенсона.
16. Вплив сонячної радіації.
17. Мінливість потоку сонячної радіації.
18. Коливання ультрафіолетового сонячного випромінювання.
19. Вплив сонячного вітру (корпускулярного потоку).
20. Втрати магнітосферою накопиченої енергії та магнітні бурі. Характеристики магнітних бур, їх амплітуди, тривалість, періодичність (27-денна повторюваність).
21. Вплив коливань сонячної активності на біосферу.
22. Зв‘язок змін сонячної активності та спалахів епідемій, пандемій, епізоотій, епіфітій.
23. Місячні ритми: короткоперіодичний місячно-добовий, місячні сизигійний та синодичний, інші довгоперіодичні ритми.
24. Сонячні, атмосферні, Земні припливи.
25. Вплив припливів на земні процеси.
26. Припливні хвилі у Світовому океані та літосфері.
27. Вплив припливів на швидкість обертання Землі.
28. Довгоперіодичні припливні ритми: їх види та характеристики, походження.
29. Варіації магнітного поля. Палеомагнітні дослідження та епохи полярності (Брюнес, Матуяма, Гаусс, Гілберт).
30. Інверсії магнітного поля та біостратиграфічні рівні, рухи літосферних плит, кліматичні зміни.
31. Річні та декількарічні ритми. Фактори , що їх визначають.
32. Понадвікові кліматичні ритми. Кліматичні зміни останніх 3-4 тисяч років у Європі.
33. Добовий ритм. Фактори, що його визначають.
34. Прояв добового ритму у деяких геологічних екзогенних процесах (вивітрювання, схилові процеси), гідросфері, атмосфері, біосфері.
35. Явища Ель- Ніньйо та Ла-Ніньйа циклу Південної Осциляції (Південного Коливання).
36. Гіпотези щодо причин виникнення Південної Осциляції.
37. 5-6-річний та 22-річний цикли та їх прояв у гідрометеорологічних явищах.
38. Внутрішньовікові кліматичні ритми. Історія дослідження кліматичних ритмів. Ритм Брікнера.
39. Уявлення про характер, хронологію та причини кліматичних коливань у голоцені.
40. Стратиграфічні та палінологічні дослідження голоценових відкладів. Поділ голоцену.
41. Теорія 1850-річного циклу А.В. Шнітнікова.
42. Фізичний механізм 1850-річного циклу А.В. Шнітнікова.
43. Правило Іверсена-Гричук та його відображення у ритмах різної тривалості.
44. Ритмічна модель голоцену Є.В. Максимова.
45. Критика теорії Шнітнікова. Концепція неогляціалу.
46. Події Дансгора-Егшера (1500-річний цикл) та Хайнріха і їх можливі причини.
47. Роль термогалінної циркуляції у ритмічних змінах клімату. Модель Кнорра та Лохмана.
48. Зв‘язок вулканічних вивержень та коливань клімату у голоцені.
49. Варіації сонячної активності як причина ритмічних змін природного середовища у голоцені. 2200-2400-річний радіовуглецевий ритм.
50. Історія досліджень ритмічних коливань природного середовища у плейстоцені. Роботи Ч. Лайєля, А. Пенка, Е. Брікнра, Б. Еберля, Ж.Адамера, Дж. Кроля.
51. Астрономічна теорія клімату М. Міланковича.
52. Хронологія типів клімату за Бачаком.
53. Гіпотези причин зледеніння (роботи Юінг та Данн, Фейербриджа та інших).
54. Теорія «Міланковіча- Петтерсона» Тур Н.В. Карлстрема.
55. Пульсаційна модель Є.В. Максимова.
56. Дослідження карових ярусів, як інформації про ритміку зледенінь.
57. Теорія парникового ефекту. Роботи Арреніуса, Чамберліна, Мьоллера, Мнабе, Везеролла
58. Зв‘язок парникового ефекту та коливань клімату. Роботи М.І. Будико та В.А. Дергачева.
59. Термогалінна циркуляція.
60. Орбітальна періодичність кліматичних змін.Підтвердження та заперечення їх взаємозв‘язку.
61. Поняття про автоколивання.
62. Інерційність об‘єктів географічної оболонки. Коливання льодовиків.
63. Автоколивання у межах географічної оболонки.
64. Орбітальна теорія палеоклімату В.А.Большакова.
65. Геотектонічна ритмічність та циклічність.
66. Класифікація циклів геологічних процесів.
67. Поняття «геотектонічний (тектонічний) цикл», «стадія», «фаза». Поняття «тектонічний режим».
68. Типізація тектонічних режимів.
69. Поняття «тектоно-магматичної активізації».
70. Епохи тектоно-магматичної активізації та їх металогенічне значення.
71. Стадії орогенезу (розвитку геосинкліналей) та тафрогенезу (розвитку платформ).
72. Цикли Уілсона, цикли Бертрана і цикли Штілле. Їхні основні геотектонічні події та кореляція із історією розвитку природи Землі.
73. Тектонічні цикли пізнього докембрію – криптозою: гренвільський, байкальський, каледонський, герцинський, кіммерійський, альпійський.
74. Особливості та унікальність останнього альпійського циклу тектогенезу. Неотектонічний ефект пульсації Землі.
75. Механізми геологічних циклів.
76. Космогеологічні причини ритмічності сейсмовулканічних процесів.
77. Кореляційний зв‘язок спалахів сейсмовулканічної активності із сонячною активністю, періодичними змінами радіусу та форми Землі, змінами кутової швидкості обертання Землі навколо своєї осі, варіаціями гравітаційного поля Землі та інших планет Сонячної системи, коливаннями рівня Світового океану.
78. Геодинамічні типи прояву вулканосейсмічної активності: 1) поясів стискання; 2) океанічних рифтових зон; 3) континентальних рифтів; 4) внутрішньо плитних океанічних зон.
79. Різнотривалі цикли сучасної сейсмовулканічної діяльності. Явище протифази у прояві сейсмовулканічної активності областей стискання і розтягення земної кори.
80. Вплив ендогенної активності на глобальні зміни клімату.
81. Загальні питання методики дослідження седиментаційної циклічності. Об‘єкт дослідження та його місце серед природніх тіл геологічного рівня організації матерії.
82. Елементарні цикліти. Принципи виділення, класифікація. Приклади циклітів різного типу.
83. Мезоцикліти. Принципи виділення та класифікація. Кількісний метод виділення.
84. Макроцикліти. Принципи виділення та класифікація. Приклади макроциклітів.
85. Вплив ритмічних процесів у географічній оболонці на соціальні процеси у суспільстві. Роботи Л.М. Гумільова та А.Л. Чижевського.
86. Загальні поняття про географічний та геоморфологічний цикли. Поняття про морфоцикли та циклічність розвитку рельєфу.
87. Ерозійно-акумулятивний цикл.
88. Аридний геоморфологічний цикл.
89. Спелеоцикли. Поняття про спелеоморфоцикл, великий, малий та середній спелеоцикли.
Географічний факультет
89 питань 1. Ритми географічної оболонки Землі як предмет дослідження курсу.
2. Понятійний апарат теми: ритми, ритмічність, цикли, циклічність, періоди, періодичність, метахронність. Їх визначення та співвідношення.
3. Особливості значення даних термінів у різних науках (літологія, тектоніка, геоморфологія).
4. Історія розвитку досліджень ритмів та циклів у природі.
5. Класифікації ритмів.
6. Вивчення ритмічних явищ.
7. Моніторинг короткоперіодичних ритмів.
8. Палеогеографічні та геохронологічні методи вивчення довгоперіодичних ритмів.
9. Математичні методи обробки часових рядів для виділення циклів.
10. Ритмічність сонячної активності та її індекс (числа Вольфа).
11. 11-річні (закон Швабе-Вольфа) та 22-річні (закон Хелла) цикли сонячної активності.
12. Теорії фізичного механізму 11-річних сонячних циклів.
13. Ряди Шове. Періоди малої сонячної активності.
14. 210- та 600-річний цикли сонячної активності.
15. Гіпотеза про ієрархію сонячних циклів М.С. Ейгенсона.
16. Вплив сонячної радіації.
17. Мінливість потоку сонячної радіації.
18. Коливання ультрафіолетового сонячного випромінювання.
19. Вплив сонячного вітру (корпускулярного потоку).
20. Втрати магнітосферою накопиченої енергії та магнітні бурі. Характеристики магнітних бур, їх амплітуди, тривалість, періодичність (27-денна повторюваність).
21. Вплив коливань сонячної активності на біосферу.
22. Зв‘язок змін сонячної активності та спалахів епідемій, пандемій, епізоотій, епіфітій.
23. Місячні ритми: короткоперіодичний місячно-добовий, місячні сизигійний та синодичний, інші довгоперіодичні ритми.
24. Сонячні, атмосферні, Земні припливи.
25. Вплив припливів на земні процеси.
26. Припливні хвилі у Світовому океані та літосфері.
27. Вплив припливів на швидкість обертання Землі.
28. Довгоперіодичні припливні ритми: їх види та характеристики, походження.
29. Варіації магнітного поля. Палеомагнітні дослідження та епохи полярності (Брюнес, Матуяма, Гаусс, Гілберт).
30. Інверсії магнітного поля та біостратиграфічні рівні, рухи літосферних плит, кліматичні зміни.
31. Річні та декількарічні ритми. Фактори , що їх визначають.
32. Понадвікові кліматичні ритми. Кліматичні зміни останніх 3-4 тисяч років у Європі.
33. Добовий ритм. Фактори, що його визначають.
34. Прояв добового ритму у деяких геологічних екзогенних процесах (вивітрювання, схилові процеси), гідросфері, атмосфері, біосфері.
35. Явища Ель- Ніньйо та Ла-Ніньйа циклу Південної Осциляції (Південного Коливання).
36. Гіпотези щодо причин виникнення Південної Осциляції.
37. 5-6-річний та 22-річний цикли та їх прояв у гідрометеорологічних явищах.
38. Внутрішньовікові кліматичні ритми. Історія дослідження кліматичних ритмів. Ритм Брікнера.
39. Уявлення про характер, хронологію та причини кліматичних коливань у голоцені.
40. Стратиграфічні та палінологічні дослідження голоценових відкладів. Поділ голоцену.
41. Теорія 1850-річного циклу А.В. Шнітнікова.
42. Фізичний механізм 1850-річного циклу А.В. Шнітнікова.
43. Правило Іверсена-Гричук та його відображення у ритмах різної тривалості.
44. Ритмічна модель голоцену Є.В. Максимова.
45. Критика теорії Шнітнікова. Концепція неогляціалу.
46. Події Дансгора-Егшера (1500-річний цикл) та Хайнріха і їх можливі причини.
47. Роль термогалінної циркуляції у ритмічних змінах клімату. Модель Кнорра та Лохмана.
48. Зв‘язок вулканічних вивержень та коливань клімату у голоцені.
49. Варіації сонячної активності як причина ритмічних змін природного середовища у голоцені. 2200-2400-річний радіовуглецевий ритм.
50. Історія досліджень ритмічних коливань природного середовища у плейстоцені. Роботи Ч. Лайєля, А. Пенка, Е. Брікнра, Б. Еберля, Ж.Адамера, Дж. Кроля.
51. Астрономічна теорія клімату М. Міланковича.
52. Хронологія типів клімату за Бачаком.
53. Гіпотези причин зледеніння (роботи Юінг та Данн, Фейербриджа та інших).
54. Теорія «Міланковіча- Петтерсона» Тур Н.В. Карлстрема.
55. Пульсаційна модель Є.В. Максимова.
56. Дослідження карових ярусів, як інформації про ритміку зледенінь.
57. Теорія парникового ефекту. Роботи Арреніуса, Чамберліна, Мьоллера, Мнабе, Везеролла
58. Зв‘язок парникового ефекту та коливань клімату. Роботи М.І. Будико та В.А. Дергачева.
59. Термогалінна циркуляція.
60. Орбітальна періодичність кліматичних змін.Підтвердження та заперечення їх взаємозв‘язку.
61. Поняття про автоколивання.
62. Інерційність об‘єктів географічної оболонки. Коливання льодовиків.
63. Автоколивання у межах географічної оболонки.
64. Орбітальна теорія палеоклімату В.А.Большакова.
65. Геотектонічна ритмічність та циклічність.
66. Класифікація циклів геологічних процесів.
67. Поняття «геотектонічний (тектонічний) цикл», «стадія», «фаза». Поняття «тектонічний режим».
68. Типізація тектонічних режимів.
69. Поняття «тектоно-магматичної активізації».
70. Епохи тектоно-магматичної активізації та їх металогенічне значення.
71. Стадії орогенезу (розвитку геосинкліналей) та тафрогенезу (розвитку платформ).
72. Цикли Уілсона, цикли Бертрана і цикли Штілле. Їхні основні геотектонічні події та кореляція із історією розвитку природи Землі.
73. Тектонічні цикли пізнього докембрію – криптозою: гренвільський, байкальський, каледонський, герцинський, кіммерійський, альпійський.
74. Особливості та унікальність останнього альпійського циклу тектогенезу. Неотектонічний ефект пульсації Землі.
75. Механізми геологічних циклів.
76. Космогеологічні причини ритмічності сейсмовулканічних процесів.
77. Кореляційний зв‘язок спалахів сейсмовулканічної активності із сонячною активністю, періодичними змінами радіусу та форми Землі, змінами кутової швидкості обертання Землі навколо своєї осі, варіаціями гравітаційного поля Землі та інших планет Сонячної системи, коливаннями рівня Світового океану.
78. Геодинамічні типи прояву вулканосейсмічної активності: 1) поясів стискання; 2) океанічних рифтових зон; 3) континентальних рифтів; 4) внутрішньо плитних океанічних зон.
79. Різнотривалі цикли сучасної сейсмовулканічної діяльності. Явище протифази у прояві сейсмовулканічної активності областей стискання і розтягення земної кори.
80. Вплив ендогенної активності на глобальні зміни клімату.
81. Загальні питання методики дослідження седиментаційної циклічності. Об‘єкт дослідження та його місце серед природніх тіл геологічного рівня організації матерії.
82. Елементарні цикліти. Принципи виділення, класифікація. Приклади циклітів різного типу.
83. Мезоцикліти. Принципи виділення та класифікація. Кількісний метод виділення.
84. Макроцикліти. Принципи виділення та класифікація. Приклади макроциклітів.
85. Вплив ритмічних процесів у географічній оболонці на соціальні процеси у суспільстві. Роботи Л.М. Гумільова та А.Л. Чижевського.
86. Загальні поняття про географічний та геоморфологічний цикли. Поняття про морфоцикли та циклічність розвитку рельєфу.
87. Ерозійно-акумулятивний цикл.
88. Аридний геоморфологічний цикл.
89. Спелеоцикли. Поняття про спелеоморфоцикл, великий, малий та середній спелеоцикли.