13 000 термінів. Київ, Видавництво Академії наук Української РСР,
1960 - 192 с.
Укладачі: Г.І. Швець, М. С. Зільбин, С. Г. Коберник, О. Я. Олійник, М. Г Пивовар, І. Л. Разовський, Р. Т. Слободян
Ідучи назустріч запитам практики, Інститут гідрології і гідротехніки АН УРСР підготував російсько-український словник термінів з галузі знань, що стосуються водного господарства. До словника включено термінологію з таких основних розділів:
1) гідрологія суходолу (гідрографія, гідрометрія, регіональна гідрологія, водогосподарські розрахунки, гідрологічні прогнози, руслові процеси, польові та експериментальні дослідження);
2) гідравліка (гідромеханіка, річкова гідравліка, гідравліка споруд і гідромашин, лабораторні гідравлічні дослідження, вимірювальні та контрольні прилади);
3) гідротехніка (конструкції, розрахунки, експлуатація різних видів гідротехнічних споруд, гідроенергетика, механіка ґрунтів, лабораторні і натурні дослідження, апаратура);
4) гідромеханізація (устаткування, розробка, транспортування і укладання ґрунту, контрольна і вимірювальна апаратура, експе-риментальні дослідження).
Крім того, до словника включено невелику кількість загально- технічних термінів, а також термінів із суміжних галузей знані, і практики (метеорологія, ґрунтознавство та ін.).
При складанні реєстру російських термінів і українських відповідників використані основні навчальні посібники, монографії і статті, інструкції, стандарти, методичні вказівки по дослідженню, проектуванню, розрахунках і експлуатації гідротехнічних споруд, а також різні словники.
Статті розташовані за російським алфавітом, за гніздовою системою. Заголовним у гнізді виступає іменник, а всередині гнізда, також за алфавітом, наводяться слова, які визначають цей іменник. Заголовне слово пишеться повністю лише перший раз, а далі замінюється тире (—). Відшукувати потрібний термін у словнику треба за іменником, що визначає назву предмета чи явища.
Дієслова розташовані в гніздах в такій послідовності: спершу дієслово недоконаного виду, а потім — доконаного.
До словника включено значну кількість віддієслівних іменників (наприклад: закрепление, обсыпка, подготовка та ін.). В перекладі таких іменників подається спершу український еквівалент, що означає переважно закінчену дію або її наслідки, а після ремарки «неоконч. действие» — еквівалент, звичайно вживаний для означення незакінченої або багаторазової дії. Коли ж вказана ремарка доповнюється словом «ещё», то це означає, що перший еквівалент вживається і в значенні другого.
Укладачі: Г.І. Швець, М. С. Зільбин, С. Г. Коберник, О. Я. Олійник, М. Г Пивовар, І. Л. Разовський, Р. Т. Слободян
Ідучи назустріч запитам практики, Інститут гідрології і гідротехніки АН УРСР підготував російсько-український словник термінів з галузі знань, що стосуються водного господарства. До словника включено термінологію з таких основних розділів:
1) гідрологія суходолу (гідрографія, гідрометрія, регіональна гідрологія, водогосподарські розрахунки, гідрологічні прогнози, руслові процеси, польові та експериментальні дослідження);
2) гідравліка (гідромеханіка, річкова гідравліка, гідравліка споруд і гідромашин, лабораторні гідравлічні дослідження, вимірювальні та контрольні прилади);
3) гідротехніка (конструкції, розрахунки, експлуатація різних видів гідротехнічних споруд, гідроенергетика, механіка ґрунтів, лабораторні і натурні дослідження, апаратура);
4) гідромеханізація (устаткування, розробка, транспортування і укладання ґрунту, контрольна і вимірювальна апаратура, експе-риментальні дослідження).
Крім того, до словника включено невелику кількість загально- технічних термінів, а також термінів із суміжних галузей знані, і практики (метеорологія, ґрунтознавство та ін.).
При складанні реєстру російських термінів і українських відповідників використані основні навчальні посібники, монографії і статті, інструкції, стандарти, методичні вказівки по дослідженню, проектуванню, розрахунках і експлуатації гідротехнічних споруд, а також різні словники.
Статті розташовані за російським алфавітом, за гніздовою системою. Заголовним у гнізді виступає іменник, а всередині гнізда, також за алфавітом, наводяться слова, які визначають цей іменник. Заголовне слово пишеться повністю лише перший раз, а далі замінюється тире (—). Відшукувати потрібний термін у словнику треба за іменником, що визначає назву предмета чи явища.
Дієслова розташовані в гніздах в такій послідовності: спершу дієслово недоконаного виду, а потім — доконаного.
До словника включено значну кількість віддієслівних іменників (наприклад: закрепление, обсыпка, подготовка та ін.). В перекладі таких іменників подається спершу український еквівалент, що означає переважно закінчену дію або її наслідки, а після ремарки «неоконч. действие» — еквівалент, звичайно вживаний для означення незакінченої або багаторазової дії. Коли ж вказана ремарка доповнюється словом «ещё», то це означає, що перший еквівалент вживається і в значенні другого.