Факультет іноземної філології. Кафедра історії та теорії
літератури. 2011 - 5 с.
Спеціальность 6.030500 «Українська мова та література».
Кожна людина обирає свою долю сама. Лише від неї залежить яким буде
її життя у майбутньому. Звісно, багато чинників впливають на її
вибір. Але в кожній ситуації потрібно залишаться Людиною.
У романі Панаса Мирного «Повія» описується тяжке життя українського народу у XIX столітті. Розповідається про знівечену долю жінки, яку виштовхнуло пореформлене суспільство, роздерте гострими соціальними контрастами. Сільська дівчина Христя Притиківна спочатку стає наймичкою, а потім — міською повією. Дівчина опускається на саме соціальне дно, а згодом, повернувшись у рідне село, вона замерзає під корчмою, яка колись була її батьківською хатою. Письменник виразно розкрив не лише трагедію сільської дівчини, а й її власну вину у своїй біді.
На початку твору ми бачимо щасливу сім’ю, але коли батько Христі помирає, а разом з ним помирає й їхнє щастя. Матері – тому що втратила свого коханого чоловіка й господаря у домі, Христі – тому що вона втратила ту єдину опору, яка направила б її на вірний шлях життя, яким би тернистим той не був.
Батьки дуже любили Христю, вони не навчили її тяжко працювати. Мабуть-таки це їх провина, що Христя стала такою, але чи можна винуватити батьків за те, що вони люблять свою дитину?. Звісно, від виховання багато залежить, але далеко не все. Є список джерел.
У романі Панаса Мирного «Повія» описується тяжке життя українського народу у XIX столітті. Розповідається про знівечену долю жінки, яку виштовхнуло пореформлене суспільство, роздерте гострими соціальними контрастами. Сільська дівчина Христя Притиківна спочатку стає наймичкою, а потім — міською повією. Дівчина опускається на саме соціальне дно, а згодом, повернувшись у рідне село, вона замерзає під корчмою, яка колись була її батьківською хатою. Письменник виразно розкрив не лише трагедію сільської дівчини, а й її власну вину у своїй біді.
На початку твору ми бачимо щасливу сім’ю, але коли батько Христі помирає, а разом з ним помирає й їхнє щастя. Матері – тому що втратила свого коханого чоловіка й господаря у домі, Христі – тому що вона втратила ту єдину опору, яка направила б її на вірний шлях життя, яким би тернистим той не був.
Батьки дуже любили Христю, вони не навчили її тяжко працювати. Мабуть-таки це їх провина, що Христя стала такою, але чи можна винуватити батьків за те, що вони люблять свою дитину?. Звісно, від виховання багато залежить, але далеко не все. Є список джерел.