Фармакокінетика
Шляхи введення
Найбільша залежність фармакокінетичних процесів від віку у новонароджених і дітей 1-ого року.
Вибір шляху визначається лікарською формою, стійкістю препарата у травних соках, здатністю всмоктуватися в ШКТ, метою терапії (термінова допомога – в/в).
При ентеральному введенні враховують розчинність в ліпідах, характер та об’єм харчової маси, перистальтику кишечника, наявність патологічного процесу в органах травлення, стан секреції травних залоз, флору кишечника.
Недоліки: руйнування ЛЗ в кишечнику, печінці, включення в циклічні процеси.
При парентеральному введенні швидке надходження в кров в незміненому вигляді, точність дозування.
Недоліки: травмування під час ін’єкції, больова реакція, тромбоемболії, необхідність асептики, можливі непередбачувані реакції (анафілактичний шок, аритмії, колапс, судоми й ін.)
Інгаляційний шлях дозволяє вводити газоподібні, пароподібні, рідкі й тверді (в аерозолях) речовини, які входять в кров у незміненому вигляді.
Недоліки: реакція подразнення зі спазмом гладких м’язів гортані, кашлем.
Крізь шкіру можна вводити жиророзчинні речовини (у формі мазей, лініментів) та електроліти (методом електрофорезу).
Механізми всмоктування
Дітям краще парентерально призначати ліки, бо не треба передбачати концентрацію в крові через всмоктування в ШКТ.
На всмоктування ЛЗ у ШКТ впливають такі фактори:
Тому у дітей раннього віку затруднене всмоктування ліків з кіскою реакцією (аспірин, барбітурати) і краще основ. Тому немовлятам добре призначати основи за 1 год. до їжі або через 1,5 – 2 год. після неї.
Характер їжі – хелатні сполуки погано всмоктуються в кишечнику (ЛЗ з молочними продуктами і залізом). Жири підвищують всмоктування жиророзчинних вітамінів, антигельмінтних засобів. Краще, коли дитина буде годуватися материнським молоком (евакуація зі шлунка 2 – 3 год., а коли суміші – 4,5 – 6 год).
У ранньому віці низький вміст мікробів в кишечнику, що впливає на всмоктування.
У ранньому віці слабо розвинена жовчовидільна функція печінки, що порушує всмоктування.
Неоднаково функціонують ферментні системи кишечника.
Пасивна дифузія через особливість слизової оболонки відбувається швидше. При прийняття ампіциліну на кг маси тіла у новонароджених концентрація в крові у 2 – 3 рази вища, ніж у дітей шкільного віку. Активне всмоктування, навпаки, затруднене. Тому рибофлавін всмоктується у новонароджених за 16 год., а у старших дітей – за 3 – 4 год.
Комбінація ліків має значення, як і у дорослих:
Антациди.
Холестирамін (утворює хелати)
холінолітики (сповільнюють перистальтику)
Проносне (через втрату білка дає дигіталічну інтоксикацію)
Всмоктування в ШКТ порушується при захворюваннях ШКТ.
У дітей до року всмоктування у шлунку інтенсивніше, ніж після 1 року.
Шляхи введення
Найбільша залежність фармакокінетичних процесів від віку у новонароджених і дітей 1-ого року.
Вибір шляху визначається лікарською формою, стійкістю препарата у травних соках, здатністю всмоктуватися в ШКТ, метою терапії (термінова допомога – в/в).
При ентеральному введенні враховують розчинність в ліпідах, характер та об’єм харчової маси, перистальтику кишечника, наявність патологічного процесу в органах травлення, стан секреції травних залоз, флору кишечника.
Недоліки: руйнування ЛЗ в кишечнику, печінці, включення в циклічні процеси.
При парентеральному введенні швидке надходження в кров в незміненому вигляді, точність дозування.
Недоліки: травмування під час ін’єкції, больова реакція, тромбоемболії, необхідність асептики, можливі непередбачувані реакції (анафілактичний шок, аритмії, колапс, судоми й ін.)
Інгаляційний шлях дозволяє вводити газоподібні, пароподібні, рідкі й тверді (в аерозолях) речовини, які входять в кров у незміненому вигляді.
Недоліки: реакція подразнення зі спазмом гладких м’язів гортані, кашлем.
Крізь шкіру можна вводити жиророзчинні речовини (у формі мазей, лініментів) та електроліти (методом електрофорезу).
Механізми всмоктування
Дітям краще парентерально призначати ліки, бо не треба передбачати концентрацію в крові через всмоктування в ШКТ.
На всмоктування ЛЗ у ШКТ впливають такі фактори:
Тому у дітей раннього віку затруднене всмоктування ліків з кіскою реакцією (аспірин, барбітурати) і краще основ. Тому немовлятам добре призначати основи за 1 год. до їжі або через 1,5 – 2 год. після неї.
Характер їжі – хелатні сполуки погано всмоктуються в кишечнику (ЛЗ з молочними продуктами і залізом). Жири підвищують всмоктування жиророзчинних вітамінів, антигельмінтних засобів. Краще, коли дитина буде годуватися материнським молоком (евакуація зі шлунка 2 – 3 год., а коли суміші – 4,5 – 6 год).
У ранньому віці низький вміст мікробів в кишечнику, що впливає на всмоктування.
У ранньому віці слабо розвинена жовчовидільна функція печінки, що порушує всмоктування.
Неоднаково функціонують ферментні системи кишечника.
Пасивна дифузія через особливість слизової оболонки відбувається швидше. При прийняття ампіциліну на кг маси тіла у новонароджених концентрація в крові у 2 – 3 рази вища, ніж у дітей шкільного віку. Активне всмоктування, навпаки, затруднене. Тому рибофлавін всмоктується у новонароджених за 16 год., а у старших дітей – за 3 – 4 год.
Комбінація ліків має значення, як і у дорослих:
Антациди.
Холестирамін (утворює хелати)
холінолітики (сповільнюють перистальтику)
Проносне (через втрату білка дає дигіталічну інтоксикацію)
Всмоктування в ШКТ порушується при захворюваннях ШКТ.
У дітей до року всмоктування у шлунку інтенсивніше, ніж після 1 року.