Азаренкова Г.М. Фінансові потоки в системі економічних відносин

Подождите немного. Документ загружается.

161

Розділ 3. Концептуальні положення організації взаємодії фінансових потоків

5) залучення грошей у банківську сферу, що можна спостері-

гати останнім часом через зростання депозитних рахунків

населення. Втім у даному випадку слід враховувати регіо-

нальні аспекти ендогенної сталості руху фінансових потоків.

Наприклад, це полягає у розширенні мережі філій банківсь-

ких установ та відповідному мультиплікативному розширен-

ні фінансових ресурсів банківської системи. При цьому важ-

ливим є розширення банківської мережі не лише за рахунок

банків конкретного регіону, але й за рахунок залучення бан-

ків інших регіонів. З одного боку, це підвищить конкуренцію

у формуванні відповідних фінансових потоків, що сприяти-

ме стійкості їх руху, а з іншого – визначатиме сталість руху

фінансових потоків тих регіонів, у яких відсутня власна ме-

режа банківських установ.

Водночас розгляд даного напрямку ендогенної сталості руху

фінансових потоків зазнає певних трансформаційних змін у на-

прямку підвищення обсягів здійснення банківської діяльності

на фоні зростання питомої ваги у цьому процесі ресурсів ре-

гіональних банків. На підтвердження цього на рис. 3.12 (побу-

довано за даними [9]) показано динаміку співвідношення участі

банків регіону та філій банків інших регіонів у здійсненні бан-

ківської діяльності на території Харківської області. При цьому

обсяг активів банківських установ, що діють на території Хар-

ківської області, протягом вказаного часу зріс майже у 5 разів

(з 1552 млн грн за станом на 01.01.2000 до 7766 млн грн на

01.10.2003). Також зросли й сукупні зобов’язання банківсь-

ких установ – з 1237 млн грн на 01.01.2000 до 7053 млн грн на

01.10.2003 [9], що можна визнати як сталість руху фінансових

потоків регіону.

Отже можна зазначити, що сталість функціонування фінансо-

вих потоків з урахуванням ендогенної складової зростання гро-

шових потоків в економіці України є дещо фрагментарною, бо

не за всіма розглянутими напрямками такого зростання спо-

стерігається пожвавлення у русі фінансових ресурсів. Втім як

напрямок першочергового розвитку відповідного зростання, на

думку автора, доцільно виділити підвищення кредитної актив-

162

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

ності банків ських установ за рахунок впровадження мережі філій

банків у різних регіонах України. Підтвердженням такого заува-

ження є як динамічність розвитку банківського сектора економі-

ки України загалом, так і дієвість останнього з розглянутих ендо-

генних факторів сталості руху фінансових потоків зокрема.

Рис. 3.12. Співвідношення участі банків регіону та філій банків

інших регіонів у здійсненні банківської діяльності на території

Харківської області

Розгляд основних складових розширення ендогенних грошових

потоків у сталості руху різноманітних фінансових потоків дозво-

ляє констатувати таке [3; 6]:

 динаміка зміни структури грошової маси як одного із ви-

значальних факторів у досліджуваному процесі загалом має

позитивний вплив. Стримуючими бар’єрами більш динаміч-

ного руху фінансових потоків є недостатній рівень монети-

зації економіки та недостатньо міцний і розгорнутий потік

електронних грошей;

01.01.00

Частка сукупних активів банків

01.10.00 01.07.01 01.04.02 01.01.03 01.10.03

Період

Значення показників, %

Частка сукупних зобов’язань банків

Частка сукупних активів філій

Частка сукупних зобов’язань філій

163

Розділ 3. Концептуальні положення організації взаємодії фінансових потоків

 одним з ключових напрямків щодо підвищення сталості руху

фінансових потоків є мінімізації ризиків ведення банківської

діяльності. В цьому аспекті доцільно розширювати базу за-

стосування електронних платежів серед населення, що спри-

ятиме утворенню додаткового пасиву, який може складатися

з невикористаних коштів клієнтів;

 з метою підвищення сталості руху різноманітних фінансових

потоків слід запровадити можливість використання коштів

від норм обов’язкового резервування як одного з джерел

фондів розвитку пріоритетних секторів економіки. Для цьо-

го доцільно ввести відповідні диференційовані ставки за

позичками за рахунок кредитних ресурсів міжбанківського

ринку;

 необхідно проводити більш виважену грошово-кредитну

політику з метою недопущення різкої зміни сезонного коли-

вання показників грошових агрегатів;

 важливим аспектом стабільності руху потоків фінансових

ресурсів є динамічний розвиток регіональної мережі бан-

ківських установ різних областей країни, яку на перших ета-

пах необхідно стимулювати з метою становлення відповід-

ної регіональної економіки.

3.2. Організація руху фінансових потоків

у дослідженні стану фінансових ринків

Проблема визначення сталості руху фінансових ресурсів, яка

опосередковується у відповідному їх розміщенні, багато в чому

визначає ефективність розвитку фінансової системи загалом.

Передумовами такого визначення є збалансованість і наявність

апробованих механізмів регулювання та саморегулювання руху

фінансових потоків, які пов’язані з переміщенням і перерозподі-

лом фінансових ресурсів, кругообігом капіталу, безперервністю

цих процесів, розглядом прозорості ринкового розвитку. Разом

з тим методологічною основою такого розгляду можна вважати

недостатню розвиненість теоретичної бази дослідження транс-

164

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

формаційних перетворень з позицій комплексного та системно-

го підходів. У даному аспекті ми маємо на увазі таке.

При розгляді проблемних питань руху фінансових потоків де-

які вітчизняні дослідники виходять переважно з погляду окре-

мого суб’єкта господарювання [45; 52]. Тому поза увагою зали-

шаються насамперед питання, які, як правило, відображують

взаємозв’язок та взаємоузгодженість різних фінансових потоків,

визначають структурну класифікацію фінансових потоків, до-

зволяють проводити вичерпний аналіз сталості руху і перетво-

рення фінансових ресурсів тощо.

Інші дослідники, розглядаючи питання руху фінансових ре-

сурсів, зосереджують свою увагу на окремих сферах кругообі-

гу капіталу, та передусім на визначенні умов формування і пе-

реміщення кредитних та інвестиційних потоків [30]. У даному

випадку об’єктом дослідження є значно більше різних суб’єктів

господарювання, які беруть участь у перерозподілі зазначених

фінансових потоків. Проте більш гостро постає питання щодо

підстав розгляду руху фінансових ресурсів саме з таких позицій.

Таким чином, постає проблема визначення деякої сукупності

різновидів фінансових потоків, що охоплюють відповідне коло

економічних агентів, різних суб’єктів ринку та забезпечують

поступальну динаміку економічного відтворення з погляду за-

гальнотеоретичних міркувань функціонування цілісної фінансо-

вої системи. Це є досить важливим:

 з погляду методології побудови адекватних моделей для

аналізу фундаментальних трендів, які описують стан дослід-

жуваної системи суб’єктів господарювання, що поєднані між

собою відповідними фінансовими потоками. Це пов’язано з

тим, що для побудови відповідних моделей та аналізу фунда-

ментальних трендів найбільш суттєвим є ви значення змін-

них, які беруть участь в описі стану загальної системи;

 для визначення теоретико-методологічного узагальнення

організаційних основ руху фінансових потоків з погляду до-

статніх умов опису їх множинності.

165

Розділ 3. Концептуальні положення організації взаємодії фінансових потоків

Класичним підходом до розв’язання поставленого завдання є

розгляд організації побудови деякої фінансової системи, де ви-

значальним є узагальнення її фінансової інфраструктури.

Однак разом з тим слід зауважити, що у вітчизняній літературі

фінансова система виводиться далеко за межі фінансо вих рин-

ків та фінансових інститутів і трактується як сукупність усіх

фінансових ор ганів та інститутів, які управляють грошовими

потоками [19, c. 805]. Тобто для розуміння фінансової системи

включаються всі фінансові відносини, у яких провідне місце

займають фінансові відносини з державою. Втім, це дещо ніве-

лює сутність ринкових фінансових відносин, у яких вагоме зна-

чення повинно відводитися насамперед різноманітним сегмен-

там фінансового ринку.

В західній науковій літературі, наприклад Р. Г. Габбард [19, c. 804],

фінансова система визначається як мережа ринків та інститутів,

що є посередни ками між тими, хто заощаджує, тими, хто позичає.

Разом з тим у традиційному для пострадянської економічної

школи тлумаченні фінансової системи розглядаються переваж-

но грошові потоки, які й забезпечують сталість функціонування

держави. Поза увагою залишаються фінансові потоки, які хоч

і є взаємоузгодженими з відповідними грошовими потоками,

проте можуть здійснювати рух без одночасного руху грошових

потоків, що у підсумку сприяє розвитку розгорнутих ринкових

відносин між різними суб’єктами господарювання. Як наслідок,

різні підходи до визначення фінансової системи зумовлюють

різний аналіз їх функціонування.

Не менш важливим з позицій обраного напряму дослідження є

сприйняття фінансової інфраструктури, складовим елементом

якої є рух різноманітних потоків, що забезпечують безперервне

функціонування цілісного економічного механізму та взаємодію

різних суб’єктів ринку. Разом з тим, розглядаючи побудову рин-

кової інфраструктури, науковці переважно зосереджують свою

увагу на її інституціях. Проте, як правильно зазначає В. М. Со-

болєв [47, c. 20 – 21], основу формування таких інституцій на

початкових етапах формування ринкових відносин визначають

трансакції між різними суб’єктами ринку, проявом чого, на нашу

думку, можна вважати різноманітні фінансові потоки.

166

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Таким чином, одним з головних напрямків у дослідженні пото-

кових процесів при переміщенні та перерозподілі фінансових

ресурсів і капіталу є визначення системи найбільш суттєвих і

взаємозалежних компонентів різноманітних фінансових потоків

деякого суб’єкта господарювання (в тому числі й такого спе-

цифічного, як держава), що підпорядковані між собою та справ-

ляють значний вплив на різні елементи загального фінансового

потоку цього економічного агента. При цьому кожен фінансовий

потік можна розглядати як сукупність однорідних компонентів,

розподілених у часі (рис. 3.13, запропоновано автором). Як еле-

менти (або компоненти) окремого фінансового потоку деякого

економічного агента можна визначити певний одиничний пере-

розподіл фінансових ресурсів (капіталу) або сукупність загаль-

них та найбільш важливих фінансових потоків, що загалом має

відношення до відповідного фінансового потоку досліджувано-

го суб’єкта господарювання.

Рис. 3.13. Фінансовий потік як сукупність однорідних компонентів,

розподілених у часі

Графічне зображення

руху потоку фінансових

ресурсів

Окремі

компоненти

потоку

Величина часу, що

визначає початок руху

потоку ресурсів

Величина часу, що

визначає закінчення

руху потоку

Час

Обсяг ресурсів

167

Розділ 3. Концептуальні положення організації взаємодії фінансових потоків

Наприклад, якщо розглядати виробниче підприємство, то його

загальний фінансовий потік може бути поділений на три різ-

новиди (тобто окремі компоненти загального потоку): 1) потік

фінансових ресурсів, обумовлений операційною діяльністю;

2) потік фінансових ресурсів, що знаходиться у взаємозв’язку з

інвестиційною діяльністю; 3) потік фінансових ресурсів, який

пов’язаний з фінансовою складовою його діяльності.

Загальний потік банку можна розглядати як сукупність таких

компонентів: потоку, обумовленого активними та пасивними

операціями банку; потоку, що знаходиться у взаємозв’язку із ак-

тивними та пасивними операціями банку; потоку фінансових ре-

сурсів, який виникає в разі господарських операцій банку. Пред-

ставлені у вигляді фінан сових потоків кредитні та інвестиційні

операції банків дають чітку ка ртину їх активних операцій. Зва-

жування потоку кредитних вкладень за факторами ризику від-

криває шлях для управління ризиками, зокрема дає можливість

по будувати «кумулятивний» потік чистої поточної вартості.

Якщо фінансові потоки розглядаються з погляду економічної

системи в цілому, то як окремі його елементи можна визначити

такі: фінансові потоки банківської системи; фінансові потоки,

які породжуються фондовим ринком; фінансові потоки страхо-

вого ринку; фінансові потоки окремих підприємств нефінансо-

вого сектора економіки тощо.

Таким чином, вирішення проблеми визначення певної організа-

ційної структурованості потоків фінансових ресурсів з погляду

сталості їх руху знаходиться у взаємозв’язку із сегментацією фі-

нансових ринків щодо охоплення найбільш широкого кола від-

повідних обсягів фінансових ресурсів та впливу на відповідні

економічні відносини. Підставою останнього можна визнати й

складові аналізу процесів переходу, за якими визначаються ос-

новні показники розвитку, на підставі моніторингу різних під-

приємств та окремих сегментів фінансового ринку, що прово-

диться Європейським банком реконструкції та розвитку [72].

Тож з метою більш ґрунтовного та виваженого дослідження по-

токових процесів, на наш погляд, варто ввести у розгляд фор-

168

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

малізоване поняття «скелетон потоків фінансових ресурсів»,

яке узагальнює означене вище відносно виділення найбільш сут-

тєвих і взаємозалежних компонентів різноманітних фінансових

потоків деякого суб’єкта господарювання як певного суб’єкта

ринку [3; 4].

Таким чином, початкова стадія методології аналізу фінансових

потоків переходить у площину визначення відповідного скеле-

тону потоків фінансових ресурсів, у межах якого надалі доціль-

но виділити факторні умови щодо сталості та безперервності

руху відповідних фінансових ресурсів. До того ж, як зазначалося

раніше, вирішення проблеми визначення скелетону потоків фі-

нансових ресурсів знаходиться у взаємозв’язку із сегментацією

фінансових ринків. Тобто поняття «скелетон потоків фінансових

ресурсів» загалом поєднує в собі найбільш суттєві та характерні

ознаки формування сталої основи переміщення та перерозподі-

лу ресурсів, які відбуваються в економічному просторі. Водночас

введення цього поняття логічно узгоджується і з розглянутими

у підрозд. 3.1 ендогенними каналами сталості руху фінансових

потоків.

При цьому постає досить складне питання щодо побудови ске-

летону потоків фінансових ресурсів. Якщо говорити в цілому

про перехідні процеси в економіці, то, на нашу думку, як основ-

ні складові скелетону потоків фінансових ресурсів економічної

системи доцільно визначити:

 фінансові потоки банківських установ, виходячи з того, що

переважно банки організують рух та перерозподіл грошо-

вих і капітальних ресурсів. Разом з тим банківська система

в цілому є визначальною складовою фінансово-кредитної

системи та головним елементом відтворювальної структури

економіки;

 фінансові потоки фондового ринку, який може розглядати-

ся як один з найбільш ефективних механізмів регулювання

перетоку фінансових ресурсів. І хоча історичний досвід роз-

витку світової економіки демонструє можливість виконан-

ня функцій фінансового посередника різними інститутами,

169

Розділ 3. Концептуальні положення організації взаємодії фінансових потоків

значну увагу в цьому аспекті, як правило, приділяєть ринку

цінних паперів. Це пов’язано з тим, що рух фінансових по-

токів фондового ринку може служити незалежним індика-

тором сталості та визначеності перерозподілу фінансових і

грошових ресурсів;

 фінансові потоки суб’єктів господарювання нефінансового

сектора, які можна визначити як первісні елементи форму-

вання руху фінансових ресурсів внаслідок необхідності фор-

мування умов здіснення виробничої економічної діяльності

щодо створення матеріальних благ і продуктів для суспіль-

ства в цілому.

Інші фінансові потоки, а саме потоки страхових та інвестиційних

компаній, пенсійних фондів тощо, на нашу думку, слід розглядати

як вторинні, бо вони в більшій мірі пов’язані з функ ціонуванням

тих інституцій, потоки яких визнані нами як основні складові

скелетону потоків фінансових ресурсів економічної системи.

Тобто без визначених вище основних складових скелетону по-

токів фінансових ресурсів економічної системи рух інших фінан-

сових потоків навряд чи може існувати.

В разі аналізу фінансових потоків на рівні окремого економіч-

ного агента до складу скелетону можуть входити інтернальні та

екстернальні потоки, дискреційні грошові потоки, які властиві

саме цьому суб’єкту господарювання (певною мірою такі потоки

були описані вище).

У підсумку слід зазначити, що фінансові потоки підприємств,

банківської системи та фондового ринку можна розглядати як

базові з погляду загального розвитку економіки. Це твердження

ґрунтується перш за все на їх єдності та тієї осяжності, за якою

зазначені потоки охоплюють різноманітні фінансові ринки й

відповідні фінансові відносини. Тобто, на нашу думку, саме фі-

нансові потоки підприємств, банківської системи та фондового

ринку утворюють скелетон потоків фінансових ресурсів з погля-

ду економічної системи в цілому.

170

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Таким чином, введене у розгляд поняття «скелетон потоків фі-

нансових ресурсів» дозволяє комплексно та системно підійти до

дослідження питань, пов’язаних з рухом фінансових ресурсів і

розкрити ступінь взаємозв’язків між різними фінансовими по-

токами. Основою ж такого аналізу має бути в першу чергу на-

очність відображення різноманітних скелетонів. Підходом, який

дозволяє застосувати якісну наочність у визначенні поставлено-

го завдання, може бути концепція вузлових впливів, що базуєть-

ся на принципах результативного впливу.

Так, схематично скелетон потоків фінансових ресурсів банку мож-

на зобразити в такий спосіб (рис. 3.14, запропоновано автором).

Рис. 3.14. Зображення скелетону потоків

фінансових ресурсів банку

Загалом скелетон потоку має вузол та визначену безліч фінансо-

вих потоків. Кожний елемент з безлічі фінансових потоків вузла

скелетону характеризується величиною та напрямком: якщо ве-

лична є додатною, то це вхідний потік, якщо від’ємною – вихід-

ний потік. При цьому величина вузла скелетону (VD) обумовле-

на інтегральним узагальненням величини та напрямків потоків,

які її визначають.

Таке уявлення скелетону потоків фінансових ресурсів дозво-

ляє водночас побудувати ієрархічну узгодженість руху фінансо-

Вузол скелетону

потоків фінансових

ресурсів

Різноманітні потоки

фінансових ресурсів

банку

Величина та напря-

мок потоку