
225
Тема 7
Об’єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме майно, що
його можна віднести до основних фондів, яке не заборонене до
вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень на пере-
дачу в лізинг (оренду).
До об’єктів лізингу належать: машини та обладнання; за-
соби обчислювальної техніки; транспортні засоби; виробничі
будівлі та споруди; інші основні фонди.
Суб’єктами лізингу є лізингодавець, лізингоутримувач і
постачальник лізингового майна.
Лізингодавець — суб’єкт підприємницької діяльності, у
тому числі банківська (небанківська) фінансова установа, яка
передає в користування об’єкти лізингу згідно з договором.
Лізингоодержувач — суб’єкт підприємницької діяльності,
який отримує в користування об’єкти лізингу за договором.
Постачальник лізингового майна — суб’єкт підприємниць-
кої діяльності, який виготовляє машини, обладнання тощо і
(або) передає власне майно, яке є об’єктом лізингу.
Економічні відносини, що виникають між юридичними
особами при оренді майна, можуть мати вигляд фінансового і
оперативного лізингу.
Фінансовий лізинг — це такий вид договору лізингу, згідно
з яким лізингоутримувач одержує у платне користування від лі-
зингодавця об’єкт лізингу на строк, що не може бути меншим від
строку, за який амортизується 60 % вартості об’єкта лізингу, ви-
значений на день укладення договору. Після завершення строку
договору фінансового лізингу об’єкт лізингу, переданий лізин-
гоутримувачу відповідно до договору, переходить у власність лі-
зингоутримувача або викуповується ним за кінцевою вартістю.
Оперативний лізинг — це такий вид договору лізингу, згід-
но з яким лізингоутримувач одержує у платне користування
від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший від строку,
за який амортизується 90 % вартості об’єкта лізингу, визначе-
ний на день укладення договору. Після завершення строку до-
говору оперативний лізинг може бути продовжений або об’єкт
лізингу підлягає поверненню лізингодавцю.