Бутинець Ф.Ф., Шигун М.М. (ред.) Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті
Подождите немного. Документ загружается.
271
Тема 12. Моделі фінансового управління
Фінансове прогнозування - це передбачення імовірного фінансового
стану держави, галузі, підприємства, обгрунтування показників фінансових
планів. Прогнози можуть бути середньостроковими (5-10 років) і
довгостроковими (більше 10 років). Фінансове прогнозування передує стадії
складання фінансових планів, розробляє концепцію фінансової політики на
певний період. Метою фінансового прогнозування є визначення реально
можливого обсягу фінансових ресурсів, джерел їх формування, напрямків їх
використання на період, що прогнозується. Фінансові прогнози дозволяють
фінансовому апарату підприємства намітити різні варіанти розвитку та
удосконалення системи фінансів, форми та методи реалізації фінансової
політики.
Фінансове прогнозування передбачає застосування різних методів,
основними з яких є:
- асоціація і аналогія;
- побудова економетричних моделей, що описують динаміку
показників фінансових планів в залежності від факторів, що визначають і
впливають на економічні процеси;
^ кореляційно-регресівний аналіз;
^ метод безпосередньої експертної оцінки.
При цьому використовується системний підхід, який залучає наступні
елементи діалектичної логіки:
- об'єктивність і повноту розгляду напрямків розвитку і показників;
- аналіз економічних процесів у динаміці та розвитку;
- вивчення явищ у взаємозв'язку і взаємозалежності;
- історичний підхід.
Створення відповідного фінансового прогнозу є складним оскільки
коливання фінансових ринків і швидкі зміни у фінансових відносинах не
лише роблять прогнозування складнішим, а й важливішим. Фінансові
прогнози не можуть бути виконані з великою точністю, тому що може
відбутися багато подій, які спричинять невідповідність між дійсністю і
прогнозом.
Процес фінансового прогнозування зосереджується на наступних
аспектах:
- ресурси;
- економічна та фінансова ситуація суб'єкта господарювання.
- фінансова політика.
Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті
Розрахунок прогнозних показників та визначення рівня фінансового
становища в майбутньому здійснюється в декілька етапів (див. рис. 12.3).
На першому етапі на підставі аналізу показників попередніх періодів
складається аналітичний баланс і визначаються вхідні дані для розрахунку
необхідних показників, які розміщуються за рангом в залежності від ступеня
їх вагомості.
Другий етап полягає у виділенні факторів, які мають першочерговий
вплив на відібрані показники, визначаються допустимі межі впливу цих
факторів.
Третій етап - вивчаються можливості виходу на розрахункові величини
факторів.
Рис. 12.3. Етапи фінансового прогнозування
На цих розрахунках базуються висновки про фінансовий стан (фінансові
відносини), планується стратегія дій та складається фінансовий план розвитку
підприємства.
Фінансове планування - це діяльність по збалансуванню і забезпечення
пропорційності фінансових ресурсів. При цьому "збалансування" означає
оптимальне співвідношення між фінансовими ресурсами, джерелами їх
формування та обсягами використання. А "пропорційність" - раціональне
співвідношення між розміром доходу до сплати податку і після сплати
податку та дивідендних виплат.
Існує думка, що фінансове планування виникло у XIV ст. на макрорівні,
хоча спроби визначити доходи та видатки державної казни й скласти
державний бюджет здійснювались практично з появою держави. Але вперше
бюджет держави було складено в Англії після буржуазної революції (1686 -
1689 pp.), коли бюджет прийняв форму плану, що затверджується
законодавчим органом.
272
Етапи фінансового прогнозування
1-ий етап
Складання
аналітичного
балансу
2-ий етап
Виділення
впливових
факторів
3-ий етап
Вихід на
розрахункові
величини факторів
Тема 12. Моделі фінансового управління
В Україні значний внесок у розвиток фінансового планування вніс
видатний вчений М.П. Яснопольський, який започаткував школу
територіальної фінансової економетрії.
Фінансове планування діяльності підприємств реалізується у складанні
планів. План - включає в себе систему дій, спрямовану на досягнення певних
цілей. Головним інструментом фінансового планування суб'єкта
господарювання є складання кошторису, а в нових господарських умовах
використовується й система бюджетування. Бюджет на рівні підприємства -
це плановий документ, що відображає господарські операції підприємств та
результати, пов'язані з їх виконанням. Окрім того, в останні роки на
підприємствах почав з'являтися інтерес і здійснюватись перші кроки до
стратегічного планування на перспективу.
Найважливішою передумовою ефективності функціонування будь-
якого економічного інструменту, у тому числі й фінансового планування, є
розробка науково обгрунтованих принципів та їх впровадження і
використання у практичній діяльності. До основних принципів фінансового
планування можна віднести принципи, наведені на рис. 12.4.
Принцип
економічності
Принцип
реальності
Принцип
гнучкості
Принцип
обгрунтованості
Рис. 12.4. Принципи фінансового планування
Принцип повноти означає, що розроблені плани (бюджети) та показники
повинні охоплювати всі сфери та види діяльності. Реалізується у зведеному
бюджеті. Окрім того, залежно від періоду, який охоплюється плануванням,
виділяють плани:
- стратегічні (декілька років);
- тактичні (квартал-рік);
- оперативні (до одного місяця).
273
Принцип
інтегрованості
Принцип
повноти
Принципи фінансового планування
Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті
Оперативні плани розробляються стосовно конкретних функцій;
тактичні — у відповідності до поставлених задач; стратегічні - у відповідності
до поставленої мети.
Принцип обґрунтованості полягає в необхідності орієнтації на існуючий
фінансово-економічний стан, на соціально-економічні задачі й потреби ринку.
Принцип реальності ґрунтується на врахуванні всіх лімітів фінансових
ресурсів, на основі раціональних норм і нормативів, на використанні
прогресивних методів їх розробки.
Принцип інтегрованості обумовлюється необхідністю тісного
взаємозв'язку між різними видами планів (бюджетів) з тим, щоб виконання
планів нижчого рівня найбільшою мірою сприяло виконанню планів вищого
рівня. Реалізація цього принципу забезпечується тим, що кожний наступний
план розробляється виходячи із завдань попереднього плану. Так, тактичні
плани (бюджети) розробляються на базі стратегічних, оперативні - на базі
тактичних і є їх продовженням і деталізацією. Даний принцип передбачає
взаємозв'язок зведеного і функціонального планів.
Принцип гнучкості вимагає, щоб розроблена система планів мала
можливість корегування при зміні фінансово-економічних умов у
суспільстві. Необхідність реалізації цього принципу зумовлена постійними
активними змінами зовнішнього середовища та потребою своєчасної
адаптації планів до них. Особливо важлива така адаптація в умовах
трансформації економіки. В Україні одним із найяскравіших проявів цього є
нестабільність нормативно-законодавчої бази, наявність інфляції, розбудова
податкової, бюджетної, фінансової системи. Для забезпечення реалізації
принципу гнучкості необхідно використовувати систему змінного
планування, створення резервів, перегляд планів з урахуванням змін
зовнішнього середовища.
Принцип економічності полягає в тому, що витрати на планування
(бюджетування) повинні раціонально співвідноситися з отриманими
результатами. Виконання цього принципу важливе, якщо врахувати, що
планування - це досить складний процес, який потребує додаткових витрат
часу, ресурсів тощо. Реалізація даного принципу забезпечується розробкою
раціональних форм планів, виключенням дублюючої та нерелевантно!'
інформації, ефективної організації всього процесу.
Сучасним методом фінансового планування є фінансове програмування,
яке використовує програмно-цільовий підхід. В основу цього методу
274
Тема 12. Моделі фінансового управління
покладено чітке формулювання мети й задач і визначення засобів їх
досягнення та вирішення.
Фінансове регулювання зумовлене місцем та значенням фінансів в
економіці суспільства, за його допомогою проявляється стратегія і тактика
фінансової політики. В сучасних умовах в науковій та практичній літературі
немає єдиного погляду щодо визначення, змісту та функцій фінансового
регулювання.
Під фінансовим регулюванням розуміють діяльність, що організується
державою та підприємством, по використанню всіх аспектів фінансових
відносин з метою коригування параметрів відтворення.
Фінансове регулювання - це діяльність, спрямована на зміну кількісних
і якісних показників фінансових процесів в економіці (державі, галузі,
підприємства) через механізм надання або вилучення фінансовим ресурсів.
Підприємство підпадає під вплив трьох підсистем фінансового регулювання:
- підсистеми державного регулювання;
- підсистеми саморегулювання;
- підсистеми ринкового регулювання.
Необхідно пам'ятати, що фінансове регулювання має певні обмеження.
Об'єктивними обмеженнями виступають обсяг та темпи зростання валового
внутрішнього продукту та виручки підприємства, економічно обгрунтована
максимальна межа державного стягнення та рівня дивідендної політики, рівень
політичної стабільності, продумана загальна стратегія (поточна й довгостроков '
Фінансове стимулювання - це вплив на спонукальні дії суб'єктів
фінансових відносин за допомогою важелів фінансового механізму та
встановлення залежності винагороду від результатів праці. На рівні
підприємства застосовуються такі спонукальні дії, як надбавки до заробітної
плати, винагороди, присвоєння відповідного рівня кваліфікації, штрафи,
відшкодування тощо.
Управлінська діяльність має у своєму складі контрольні дії, спрямовані
на виконання поставлених завдань Отже, фінансовий контроль є і повинен
бути важливою функцією державного управління фінансами.
Сутність фінансового контролю зводиться до процесу вивчення,
порівняння, виявлення, фіксації проблем змісту і відображення в обліку
господарських операцій та вжиття заходів для їх розв'язання, усунення
порушень, попередження в подальшому. Необхідно відмітити, що
фінансовий контроль необхідно розглядати як систему, якою є контролюючі
суб'єкти, підконтрольні об'єкти та контрольні дії.
275
Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті
Отже, фінансове управління є складним процесом впливу на фінансово-
господарську діяльність суб'єктів фінансових відносин, здійснюється за
допомогою відповідних методів та у визначених цілях.
Рівень розвитку економіки в цілому
забезпечується ефективним функціонуванням
господарських одиниць - підприємств.
Фінансова стратегія
підприємства
Фінансовий аспект їх діяльності є одним із головних, так як реалізація
стратегічних і оперативних управлінських рішень потребує забезпеченості
фінансовими ресурсами. У зв'язку з цим слід приділяти особливу увагу
розробці фінансової стратегії підприємства в рамках стратегії загального
розвитку. Фінансова стратегія - це орієнтована на перспективу система дій з
ефективного залучення, перерозподілу та використанню фінансових ресурсів
підприємства, направлена на досягнення фінансових цілей, що забезпечують
його ефективне функціонування та соціально-економічний розвиток.
Процес формування фінансової стратегії є трудомістким.
Ефективне управління фінансовою діяльністю
підприємства забезпечується реалізацією ряду
принципів: інтегрованості із загальною системою
управління підприємством; комплексний характер
формування управлінських рішень; динаміка управління; наявність альтернативи
в розробці управлінських рішень; орієнтації на стратегічні цілі розвитку
підприємства.
Ефективні управлінські рішення в області формування і використання
фінансових ресурсів, оптимізації фінансового обороту, розроблені і
реалізовані на підприємстві в звітному періоді, не завжди можуть бути
повторно використані на наступних етапах його фінансової діяльності. Це
пов'язано з високою динамікою факторів зовнішнього середовища, і в першу
чергу — зі змінами кон'юнктури фінансового ринку. Крім того, змінюються в
часі і внутрішні умови функціонування підприємства. Тому, фінансовому
управлінню притаманний високий динамізм, що враховує зміни факторів
зовнішнього середовища, ресурсного потенціалу, форм організації
виробничої і фінансової діяльності, фінансового стану та інших параметрів
функціонування підприємства.
Підготовка кожного управлінського рішення в сфері формування і
використання фінансових ресурсів і організації грошового обороту повинна
враховувати альтернативні можливості дій. При наявності альтернативних
проектів управлінських рішень їх вибір для реалізації повинен бути
276
Розробка механізму
стратегічного
фінансового управління
підприємства
Тема 12. Моделі фінансового управління
заснований на системі критеріїв, визначаючих фінансову стратегію або
конкретну фінансову політику підприємства. Система таких критеріїв
встановлюється самим підприємством.
Проекти управлінських рішень в області фінансової діяльності в
поточному періоді повинен орієнтуватися на стратегічні цілі розвитку
підприємства. І повинні бути відхилені, якщо вони вступають в протиріччя з
головною цілю діяльності підприємства, стратегічними напрямами його
розвитку.
Процес управління фінансової діяльності підприємства базується на
механізмі стратегічного фінансового управління, що представляє собою
систему основних елементів, регулюючих процес розробки і реалізації
управлінських рішень в області перспективної фінансової діяльності.
До структури механізму стратегічного фінансового управління входять
наступні елементи:
- нормативно-правове регулювання фінансової діяльності. Прийняття
законів і інших нормативних актів, що регулюють фінансову діяльність
підприємства, є одним з напрямків реалізації внутрішньої фінансової
політики держави. Законодавчі і нормативні основи цієї політики регулюють
загальну фінансову діяльність підприємства в різних формах. Засновницькі
документи розпорядження керівного складу правила та накази реалізують
фінансову політику підприємства.
- ринковий механізм регулювання фінансової діяльності підприємства.
Ринковий механізм формується перш за все в сфері фінансового ринку в
розрізі окремих його видів і сегментів. Попит і пропозиція на фінансовому
ринку формує рівень цін (проценти; ставка) і котирування по окремим
фінансовим інструментам.
- внутрішній механізм регулювання фінансової діяльності
підприємства. Внутрішній механізм регулювання фінансової діяльності
формується в рамках самого підприємства, відповідно регламентуючи ті чи
інші оперативні управлінські рішення з питань його фінансової діяльності.
Основні аспекти фінансової діяльності регулюються вимогами статуту
підприємства. Крім того, на підприємстві може бути розроблена і
затверджена система внутрішніх нормативів і вимог щодо окремих аспектів
фінансової діяльності.
Ефективний механізм стратегічного фінансового управління дозволяє в
повному обсязі реалізувати поставлені перед ним цілі і задачі, сприяє
результативному здійснені функцій фінансового управління підприємством.
Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті
Наука про фінансове управління вміщує різноманітні теорії, розробки,
альтернативи, гіпотези, засоби застосування економічних та, фінансових
моделей для досягнення максимального прибутку або загальної вартості
капіталу чи прийнятної ціни підприємства.
Світова практика дає багато прикладів використання різноманітних
фінансових моделей таких як:
- фінансова модель амортизації активів;
- фінансова модель дисконту часу;
- фінансова модель вартості капіталу;
- фінансова модель визначення граничної ефективності проектів;
- фінансова модель оцінки капітальних активів (ΜΟΚΑ);
- фінансовий ліверидж (модель оптимізації структури капіталу);
- фінансові моделі оцінки ризику та його диверсифікації;
- фінансова модель депозитного мультиплікатора;
- фінансові моделі обслуговування боргу;
- фінансова модель оптимізації податкового навантаження;
- організація платіжного обігу та фінансових потоків ;
- моделі фінансового аналізу на підприємстві;
- створення комп'ютерної системи управління з фінансових питань тощо
12.2. Фінансова модель підприємств
Як вже зазначалось функціонування будь-якого підприємства та його
успішна діяльність залежить від уміння приймати такі управлінські рішення,
які дають змогу забезпечити на належному рівні ліквідність, отримання
прибутків і збереження платоспроможності.
У фінансовій моделі діяльності підприємства задаються планові обсяги
діяльності, доходи і витрати за ними, що в підсумку дає можливість
спланувати показники для балансу, звіту про фінансові результати, які є
надійним засобом контролю показників діяльності підприємства наступного
року. Передбачаються витрати капіталу, нові програми або проекти,
заплановані витрати і фінансові результати діяльності на наступний
фінансовий рік як у цілому на підприємстві, так і по окремому підрозділу.
Продуктами фінансового моделювання підприємства є:
- фінансова модель і план господарських операцій;
- бюджет підприємства і бюджет структурних підрозділів;
278
Тема 12. Моделі фінансового управління
- розрахунок прогнозних показників.
Фінансовому моделюванню передує поглиблений внутрішній аналіз
фінансового стану підприємства, фінансових результатів його діяльності й
ефективності операцій і заходів, які проводяться.
Фінансова модель підприємства розробляється на базі попередньо
узгоджених між собою документів: фінансової моделі, плану руху капіталу,
розробки та впровадження нових програм і проектів, плану господарських
операцій, бюджету і розрахунку прогнозних показників.
До фінансової моделі входять:
- баланс ресурсів із розбивкою за укрупненими видами;
- витрати підприємства;
- загальний фінансовий результат.
Фінансова модель може також містити план руху капіталу.
Бюджетування — процес планування майбутніх доходів і витрат
підприємства (окремих підрозділів) та оформлення його результатів у вигляді
системи бюджетів.
Видаткова частина бюджету - витрати, які несе підприємство, у
поточній господарській діяльності.
Доходна частина бюджету - величина мінімального прибутку(доходу),
необхідна для покриття поточних витрат, а також інші незаплановані доходи.
За допомогою бюджету досягається збалансованість видатків й обсягів
та ефективності проведених операцій, рівномірно розподіляються видатки і
витрати з метою безперебійної роботи на всіх ділянках, визначаються
оптимальні розміри видатків і витрат для досягнення найкращих фінансових
результатів, мінімізуються податкові платежі та обов'язкові відрахування,
розраховується мінімальна операційна маржа на майбутній період.
До прогнозних показників входять:
- прогнозний баланс і звіт про фінансові результати;
- прогнозний розрахунок показників платоспроможності, ліквідності й
ефективності роботи банку.
Розрахунок прогнозних показників дає змогу побачити діяльність
підприємства в перспективі (наприкінці планового періоду), а також оцінити,
чи не спричинять поставлені завдання порушення вимог нормативних
документів, внутрішніх нормативів підприємств.
Отже, моделювання на підприємстві забезпечує:
- визначення конкретних фінансових показників для досягнення
стратегічних цілей і тактичних завдань підприємства;
279
Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті
- чітке бачення проблем і перешкод, що виникають у міру
перетворення в життя стратегії і тактики підприємства;
- вироблення нових тактичних шляхів для досягнення стратегічних
цілей;
- координацію, кооперацію і комунікацію;
- створення основ для оцінки і контролю виконання. Оскільки
бюджетування відображає майбутню діяльність підприємства, то в міру
здійснення цієї діяльності воно стає базою для оцінки діяльності підрозділів
підприємства;
- усвідомлення витрат на діяльність підприємства;
- кількісне обгрунтування планів підрозділів підприємства;
- виконання вимог нормативних документів і контрактів.
Таким чином, фінансове моделювання підприємства є інформаційною
базою для оперативного планування і управління діяльністю підприємства.
Порівняння фактичних результатів із запланованими дає змогу визначити
ефективність діяльності підприємства, прийняти оптимальні управлінські
рішення для його подальшого розвитку.
12.3. Математичне моделювання є управлінні фінансовою
діяльністю підприємства
З розвитком виробництва, а також під впливом науково-технічного
прогресу у сфері економіки збільшується й урізноманітнюється випуск
продукції, змінюється технологія, ресурси, ускладнюються як внутрішні,
так і зовнішні виробничі зв'язки. Це, у свою чергу, потребує застосування
ефективних методів вибору управлінських рішень. Наявні показники
оцінки виробничої діяльності не завжди сприяють стимулюванню
виробництва, що зумовлює потребу у прогнозуванні необхідності й
достатності цих показників. Реалізація виробничих рішень може
супроводжуватися виникненням непередбачених ситуацій чи умов. Саме
тому в управлінні фінансовою діяльністю підприємства застосовуються
математичні моделі.
Математичне моделювання фінансової діяльності підприємства можна
подати у вигляді комплексу задач, розв'язання яких слід здійснювати у три
етапи (див. рис. 12.5).
280