Чабанний В.Я. та ін. Паливо-мастильні матеріали, технічні рідини та системи їх забезпечення (укр)

Подождите немного. Документ загружается.

Рідини іншого призначення

341

основі сполук, що містять бор, з антиокислювальною й антико-

розійною присадками. Призначена для гальмівних гідравлічних

систем різних автомобілів, працездатна в інтервалі температур

навколишнього середовища від –50

С до +50

С.

Таблиця 3.2

Характеристики основних марок вітчизняних гальмівних рідин

Показник

БСК (ТУ

6-101533-

75)

“Нева”

(ТУ 6-01-

1163-82)

“Томь”

(ТУ 6-01-

1276-82)

“Роса”

(ТУ 6-05-

221-569-

84)

1 2 3 4 5

Загальний вигляд

Прозора

однорідна

рідина

червоного

кольору

без осадку

та меха-

нічних

домішок

Прозора однорідна рідина

світло-жовтого кольору

без осадку. Марки

повністю сумісні між

собою

Прозора

однорідна

рідина від

світло-

жовтого

до світло-

коричне-

вого

кольору

без осадку

В’язкість

кінематична, мм

/с

- при –40

С, не

більше

130 (при

С)

1500 1500 1700

- при 50

С, не

менше

9 5 5 5

- при 100

С, не

менше

5,5 (при

С)

2 2 2

Температура

кипіння,

С, не вище

115 190 205 260

Температура кипін-

ня “зволоженої”

рідини,

С, не нижче

- 138 160 165

Зміна об’єму після

старіння в

гальмівній рідині, %

- гуми 51-1524 - 2…10 2…10 -

- гуми 7-2462 5…10 2…10 2…10 -

С.О. Магопець

342

Продовження табл. 3.2.

1 2 3 4 5

Зміна маси мета-

левих пластинок,

мг/см

, не більше:

- білої жерсті 0,2 0,2 0,1 0,2

- сталі 10 0,2 0,2 0,1 0,2

- алюмінієвого

сплаву

0,1 0,1 0,1 0,1

- чавуну 0,2 0,2 0,1 0,2

- міді 0,4 0,5 0,4 0,4

- латуні 0,4 0,5 0,4 0,4

Примітка. Допускається додавати 20% етилового спирту в рідини

“Нева” і “Томь” при температурі навколишнього середовища нижче –40

С.

Рідина гальмівна БСК (ТУ 6-101533-75) являє собою су-

міш рівних частин рицинової олії і бутанолу з додаванням орга-

нічного барвника. Застосовують для гідропривода гальмівних

систем і зчеплень вантажних та легкових автомобілів, крім

автомобіль “Жигулі”. Рідина працездатна в зонах помірного клі-

мату з температурою навколишнього середовища не нижче –

С.

Рідина “Нева”, “Томь” і “Роса” сумісні, змішування їх між

собою можливе в будь-яких співвідношеннях. Змішування

вказаних рідин з БСК недопустиме, бо призведе до

розшарування суміші.

Властивості гальмівних рідин на основі полігліколей

регламентується різними міжнародними специфікаціями (SAE

1703, JAN 80, ДОТ-3, ДОТ-4, ДОТ-5, ISO 4952). Усі специфі-

кації аналогічні одна одній і розрізняються лише значеннями

низькотемпературної в’язкості, мінімальної температури кипін-

ня чистої гальмівної рідини та температури кипіння після зволо-

ження.

Зарубіжними аналогами рідин “Нева” і “Томь” є рідини, що

відповідають класифікації ДОТ-3, а для рідини “Роса” – ДОТ-4.

Рідини іншого призначення

343

2.2. Амортизаторні рідини

Амортизаторні рідини являють собою малов’язкі масла,

якими заповнюють гідравлічні амортизатори. Вони повинні во-

лодіти хорошими мастильними та антикорозійними властиво-

стями, мати низьку температуру застигання та достатню в’яз-

кість при температурі до 100

С, стабільність, яка забезпечує

надійну роботу до 100 тис.км пробігу автомобіля.

Основними показниками для амортизаторних рідин

являється в’язкість. Більшість робочих рідин мають наступні

значення в’язкості: при температурі 20

С – 30…60 мм

/с; 50

С –

10…16 мм

/с; 100

С – 3,5…6,0 мм

/с. Високі вимоги пред’я-

вляються до в’язкості амортизаторної рідини при мінусових

температурах. Так, при температурі –20

С в’язкість не повинна

перевищувати 800 мм

/с. При більш високій в’язкості робота

амортизатора різко погіршується та відбувається блокування

підвіски. Вже при температурі –30

С в’язкість товарних аморти-

заторних рідин перевищує 2000 мм

/с, а при –40

С досягає

5000…10000 мм

/с. При таких температурах забезпечити необ-

хідну в’язкість можуть тільки амортизаторні рідини на синтети-

чній основі.

На сучасних автомобілях встановлюють переважно гідра-

влічні амортизатори телескопічного типу. Амортизаторні ріди-

ни, що використовуються в них, працюють в жорстких умовах:

при експлуатації автомобілів в південних районах влітку вони

нагріваються до 120…140

С, а при експлуатації взимку в північ-

них районах їх температура може знижуватися до –60

С. При

цьому тиск рідини в амортизаторах автомобілів може досягати

10 МПа.

В якості амортизаторної рідини в автомобілях використо-

вують нафтові малов’язкі масла (веретенне марки АУ) або су-

0міш трансформаторного та турбінного масел у співвідно-шенні

1:1. Але ці масла мають недостатньо гарну в’язкісно-темпера-

турну характеристику: при зниженні

температури їх в’язкість

С.О. Магопець

344

сильно зростає, що призводить до жорсткої роботи амортиза-

торів.

Кращі експлуатаційні показники мають всесезонні амор-

тизаторні рідини Аж-12т, Аж-16, МГП-10 і МГП-12 (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Характеристики основних марок вітчизняних амортизаторних

рідин

Показник

МГП-10

(ОСТ 38-1-

54-74)

Аж-12т (ТУ

38.101432-

75)

МГП-12 (ТУ

38.201465-

88)

Щільність при

С, г/см

930 - 920

В’язкість кінематична,

мм

/с:

- при –40

С, не більше - 6500 -

- при –20

С, не більше 1000 - 800

- при 50

С, не менше 10 12 12

- при 100

С, не менше - 3,6 3,9

Температура

застигання,

С, не

вище

-40 -52 -43

Температура займання

в закритому тиглі,

С,

не нижче

145 165 140

Рідина МГП-10, що виготовляється з високоочищеного

мастила з присадками, що покращують його експлуатаційні

властивості, була вперше виготовлена для автомобілів ВАЗ.

Спеціальні технічні рідини

345

3. СПЕЦІАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ РІДИНИ

3.1. Пускові рідини

3.2. Скломиючі рідини

3.3. Мийні засоби

3.4. Рідини для видалення нагару з деталей двигуна

3.1. Пускові рідини

Пускові властивості двигунів значно залежать від якості

палив і масел, що застосовують. Пуск двигунів при низьких

температурах полегшується при використанні бензинів з

більшим вмістом легких фракцій, дизельних палив – з високим

цетановим числом і моторних масел – з невисокою в’язкістю

при низьких температурах. В зв’язку з цим

все ширше застосо-

вуються спеціальні рідини, які призначені для полегшення

пуску двигунів при низьких температурах навколишнього

повітря (нижче мінус 20…25

С). Вони повинні добре випаро-

вуватися при низькій температурі і швидко займатися (від іскри)

або самозайматися (від тиску), мати високі протикорозійні і

протиспрацьовувальні властивості, бути стабільними при трива-

лому зберіганні.

Для того щоб мати такі властивості пускові рідини мають

компоненти: етиловий спирт, суміш низькотемпературних ву-

глеводнів, ізопропілнітрат і застосовувати масла з

протиспра-

цьовувальними і протизадирними присадками.

Етиловий ефір – це обов’язковий компонент більшості

пускових рідин. Він має низьку температуру самозаймання, ви-

В.А. Павлюк-Мороз

346

сокий тиск насиченої пари і широкі межі займання (за концен-

трацією пальної суміші).

Використання етилового ефіру в дизельному двигуні доз-

воляє знизити температуру самозаймання пальної суміші до

190…220

С.

У карбюраторних двигунах, під час їх пуску, використо-

вують властивості етилового ефіру займатися в суміші з

повітрям в широких межах концентрації. Це дозволяє досягти

займання за допомогою іскри дуже бідних пальних сумішей.

З метою забезпечення постійного і послідовного займання

в склад пускових рідин вводять ізопропілнітрат і суміш низько-

киплячих вуглеводнів

(петролейний ефір, газовий бензин тощо).

Ізопропілнітрат займається дещо пізніше етилового ефіру,

але раніше основного палива. Суміш низькокиплячих вугле-

воднів, повністю випаровуючись у циліндрі, займається дещо

пізніше ізопропілнітрату, але також раніше основного палива.

Нявність такого послідовного ланцюжка забезпечує підготовку

основного палива до займання, що суттєво знижує швидкість

наростання тиску. Оптимальне співвідношення

ізопропілнітрату

і суміші низькокиплячих вуглеводнів у пускових рідинах для

дизельних і карбюраторних двигунів різне.

Зменшення спрацьовування деталей кривошипно-шатун-

ного механізму в перший період пуску двигуна досягається

введенням в склад пускових рідин масла, яке містить проти-

спрацьовувальні і протизадирні присадки. Враховуючи більші

питомі навантаження в дизельному двигуні пускова рідина для

них

повинна містити не менше 10% масла. Застосування такої

рідини для карбюраторних двигунів призводить до “замаслю-

вання” свічок запалювання, до перебоїв у запалюванні. В зв’язку

з цим у пускових рідинах для карбюраторних двигунів вміст

масла не повинен перевищувати 2%.

Випускають пускові рідини “Холод Д-40” для дизельних

двигунів і “Арктика” для карбюраторних (табл. 3.4).

Спеціальні технічні рідини

347

Таблиця 3.4

Склад пускових рідин, % за масою

Компонент “Арктика” “Холод Д-40”

Етиловий ефір 45…60 60

Газовий бензин 35…55 15

Ізопропілнітрат 1…5 15

Масло з протиспрацювальними і

протизадирними присадками

2 10

Пускові рідини випускають у двох упаковках: в герме-

тичних алюмінієвих ампулах ємкістю 20 і 50 мл (при введенні в

двигун спеціальними пусковим пристроєм) і в аерозольній

упаковці (для застосування без пускового пристрою). Останній

вид легше в обслуговуванні і економічніше.

3.2. Скломиючі рідини

В якості скломиючої рідини зазвичай використовують во-

ду. Але вода

замерзає при температурі навколишнього середо-

вища нижче нуля та надходить до форсунок системи змиву.

Другим недоліком води є те, що вона в силу високого поверхне-

вого натяжіння погано змочує скло і у вигляді крапель стікає з

нього. Для усунення цих недоліків випускають спеціальні скло-

миючі рідини, які представляють собою суміші

води, спирту та

миючі речовини. В якості спиртів за кордоном використовують

етанол, метанол та ізопропанол. В Росії випускають рідини тіль-

ки з ізопропанолом. Виробники випускають, як правило, кон-

центрати (60…80% спирту), які розбавляються водою в два – чо-

тири рази. Оптимальною концентрацією можна вважати

10…29% спирту (в залежності від температури навколишнього

середовища), що

забезпечує нормальну подачу рідини до

форсунок та гарну розтікаємість по склу.

В.А. Павлюк-Мороз

348

3.3. Мийні засоби

Для видалення різноманітних технічних забруднень в

системах, вузлах і механізмах використовують мийні засоби. Ці

засоби можуть бути однокомпонентними та багатокомпонен-

тними.

Для очищення двигуна при зміні масла використовують

промивочне масло ВНИИНП-ФД. При відсутності спеціального

масла працюючий на холостому ходу двигун промивають

маслом з низькою в’язкістю типу

МГ-22А (АУ) або індустрі-

ального, чи сумішшю з 10% дизельного палива та моторного

мастила. Масляний радіатор промивають сумішшю з 75%

бензину і 25% ацетону.

Паливний бак автомобіля промивають сильним струменем

води, потім бензином, перемішуючи, а після тривалої експлу-

атації – ацетоном та гарячою водою.

Деталі карбюратора промивають, занурюючи на 20- 30 хв.

в ацетон.

Існують

і спеціальні миючі засоби, такі, як ТМС-31,

Вертолин-74, які використовують для міжопераційного очищен-

ня металевих деталей від маслоподібних забруднень.

МС-4, МС-6 та Нефос – серія лабомідів, використовується

для очищення деталей при ремонті автомобілів від асфальто-

смолистих та маслобрудних відкладень.

Засіб “Анкрас” очищує деталі камери згоряння від нагару.

В теперішній час автохімія пропонує

споживачам широ-

кий асортимент сучасних мийних засобів різноманітного напря-

мку.

3.4. Рідини для видалення нагару з деталей двигуна

Для видалення нагару з поршнів, поршневих кілець, голо-

вок блоку та інших деталей використовують різноманітні суміші

та рідини.

Найбільш розповсюджені миючі засоби на основі каустич-

Спеціальні технічні рідини

349

ної соди (їдкого натра) з додаванням рідкого скла, вуглекислого

натрію та інших речовин. Але вони мають сильний корозійний

вплив на деталі, виготовлені з алюмінію, кольорових металів

або їх сплавів. Крім того, ці миючі склади токсичні, тому

вимагають дотримання необхідних заходів безпеки.

Миючу рідину виготовляють звичайно з розрахунку на 10 л

води 100 г

господарського мила, 100 г рідкого скла, 100 г

кальцинованої соди та 10 г хромпіка. В таких сумішах деталі,

що очищуються, витримують 2-3 години при температурі біля

80…85

С. після цього нагарні відкладення легко видаляються з

деталей.

Синтетичні мийні засоби не викликають корозії металевих

поверхонь, володіють здатністю значно знижувати поверхневе

натяжіння, легко проходять в пори нагару, інтенсивно розклада-

ючи відкладення, і крім того, являються нетоксичними та вибу-

хонебезпечними. Серед них найбільше розповсюдження отри-

мують миючі суміші марок МС-5, МС

-6 та МС-8. Ці суміші не-

іоногенних поверхнево-активних речовин з добавками активних

з’єднань у вигляді триполіфосфату натрію, кальцинованої соди

та інших з’єднань. Такі миючі засоби використовуються у

вигляді 1…2,5%-них водних розчинів.

При вимушеному користуванні твердою непом’якшеною

водою утворення накипу можна зменшити додаванням таких

присадок (антинакипинів), як хромпік (3…5

г на л води), який

переводить солі накипу в розчинний стан, гексаметафосфат

натрію (5…6 мг на 1 л води), який утримує солі накипу в

завислому стані. Використання антинакипинів безпосередньо в

системі охолодження особливо зручно в польових умовах

експлуатації машин. З часом необхідно видаляти накип. Перед

видаленням накипу необхідно повністю злити воду з усієї

системи охолодження і вийняти термостат. Склад розчинів і

режими видалення накипу наведені в табл. 3.5.

В.А. Павлюк-Мороз

350

Таблиця 3.5

Розчини та режими видалення накипу

Склад розчину

Кількість

на 10 л

води, г

Час, необхідний

для руйнування

накипу, год.

Для всіх двигунів

Технічна молочна кислота 600 1,0…3,0

Хромпік або хромовий ангідрід 200 8,0…10,0

Інгібована соляна кислота 600…800 0,5…1,0

Суміш:

- кальцинованої солі

1000…1200

- хромпіку 20…30

10,0…12,0

Суміш:

- фосфорної кислоти 1000

- хромового ангідріду 50

0,5…1,0

Для двигунів з чавунним блоком

Технічна соляна кислота 250…300 0,5…1,0

Каустична сода 700…1000 7,0…10,0

Суміш:

- тринатрійфосфату 450

- кальцинованої соди 550

10…20

Тринатрійфосфат 300…500 2,0…3,0

Після зупинки двигуна розчин зливають, а систему охоло-

дження промивають чистою водою 2…3 рази.