Чехман Я.І., Сенкусь В.Т. та ін. Друкарське устаткування

Подождите немного. Документ загружается.

БУДОВА

ТА

РОЗРАХУНОК РУЛОННИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

211

Механізми фальцювальних ножів. Кривошипно-коромислові

механізми, збудовані

за

схемою

рис. 3.38, б,

застосовують

ФА2ПЗ

машинах

із

шириною задруковуваної стрічки

до 600 мм і

механічних

швидкостей

до 20000

об/год.

У багатьох машинах, призначених

для

роботи

на

швидкостях

до

30000

об/год застосовано,

як

показано

на сх. а

рис.3.38, планетарний

механізм

передатним відношенням приводних зубчастих коліс

і = 2.

Такий

механізм (його конструкцію показано

на

рис.3.39) забезпечує переміщення

пружка ножа вздовж вертикалі, проведеної через центр нерухомого

сонячного колеса

7. Тут

фальцювальний

ніж 1

разом

із

валом

шарнірно

встановлено

бокових стінках

порожнинного циліндра

Обертання вала

2 виникає

при

примусовому обертанні циліндра

щодо нерухомого колеса

за допомогою коліс

5 та

б. Довжина водила такого планетарного механізму

дорівнює радіусові фальцювального ножа. Його недоліком

значні

прискорення пружка ножа

фальцьованого зошита.

Кривошипно-повзунні механізми, збудовані

за сх. в.

використано

машинах фірми *MAN-Plamag»

для

різних ширин стрічок

механічними

швидкостями

від 33000 до 55000

об/год. їхня перевага

над

планетарними

механізмами полягає

значно менших переміщеннях пружка ножа

і, як

наслідок, менших пришвидшеннях фальцьованого зошита

на

фазі його

подавання

між

фальцювальні валики.

У механізмах, збудованих

за сх. г

(машини фірми *

Heidelberg*), ніж

має плоскопаралельний

рух у

площині фальцювання.

Тут

горизонтальна

складова швидкості пружка ножа

момент торкання

ще

рухомого аркуша

є дещо меншою швидкості аркуша

і,

таким чином,

ніж

також сприяє

плавнішому гальмуванню. Крім того,

під

дією ножа аркуш набуває

жолобоподібної

напрямку руху форми,

а це

підвищує його жорсткість

під

час удару

до

нерухомого упора. Нарешті, контактування пружка ножа

аркушем

під час

руху останнього сприяє максимальному ущільненню

технолограми,

а це є

передумовою деякого підвищення продуктивності

ФА2ПЗ.

Робота фальцювальних валиків ФА2ПЗ

не

відрізняється

від

розгля-

нутих вище

ударному фальцювально-різальному апараті. Конструкцію

одного

механізмів валиків показано

на

рис.3.40.

Тут

діаметр валиків

і частота

їх

повертання пов'язані таким чином,

що за два

оберти валиків

проходить фальцювання одного зошита,

до

того

небхідної довговічності

валиків досягають використанням термічно оброблених вставок

2, які

обтискують зону другого поздовжнього фальця.

Розрахунок фальцювального апарата другого поздовжнього згину.

Вихідними даними

для

розрахунків механізмів цього апарата

швидкість

друкування

формат відсіченого аркуша

схема будови циліндрової

групи

та

орієнтовна технологограма процесу фальцювання.

212

Глава З

214

Глава З

БУДОВА ТА РОЗРАХУНОК РУЛОННИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН 215

Насамперед визначають діаметр фальцювальних валиків с£

фв

. Його

можна встановити, скориставшись відомим [3] співвідношенням с =

LJd^=

5,5—6,0.

Якщо прийняти усереднене значення

ус

5,75, то спочатку

встановлюють орієнтовний діаметр =

потім, заокруглюючи до

цілого числа, визначають діаметр d^. Частота обертання фальцювальних

валиків, через описані вище особливості обтискування другого поздовж-

нього фальця, повинна бути кратною частоті обертання циліндрів циліндро-

вої групи. Розрахунки показують, що своєчасне виведення попереднього

зошита зі стола ФА2ПЗ необхідне для безперешкодного подавання

наступного зошита, можливе за умови, коли за повний хід фальцювального

ножа фальцювальні валики здійснюють два, три і т. д. обертів. У переважній

більшості ФА2ПЗ передаточне відношення між валами фальцювальних

ножа і валиків становить і

—

2. У механізмах із передаточним відношенням

і > 2 виникають значні прискорення фальцьованого зошита.

Технологограма дає повнішу уяву про послідовність процесу

фальцювання і надає змогу знаходити резерви підвищення продуктивності

ФА2ПЗ. Показана на рис.3.41 технологограма складена для апарата з

планетарним приводом ножа машини формату

75x45,8

см. Позначення

операцій: А — подавання аркуша транспортером у позицію фальцювання

і його вирівнювання; Б — подавання аркуша лезом ножа до фальцюваль-

них валнків; В — схоплювання утвореної петлі валиками, обтискування

фальця і виведення зошита із апарата. Відповідними індексами позначено

тривалість цих операцій: г

= 0,5 7^ , t

« 0,127Т

і t

= 0,373Т

. Крім

того,

на технологограмі показано тривалості таких операцій: t

0,0637-7^

—

вирівнювання аркуша біля нерухомого упора;

ет

=0,9782-7^

— тривалість

перебування аркуша на поверхні стола; Т

— інтервал між двома сусідніми

зошитами (цикловий час ФА2ПЗ); Т^

хн

1,067-Г

— тривалість перебуван-

ня аркуша в ФА2ПЗ; t

0,2875-Т

—

ведення зошита фальцювальним

ножем до моменту, поки його хвостова частина зійде із стола.

Оскільки інтервал між зошитами на транспортері рівний довжині цього

зошита (рис.

3.37),

то час Т

= 0,5-Г

0,bLJV

сталим і не залежить від

виду використовуваних механізмів ножа і валиків. Тривалість інших

операцій може змінюватися. Завдання проектувальника полягає в синтезі

таких механізмів фальцювальних ножа і валиків, які б забезпечували:

а) вільне проходження аркуша на робочий стіл під фальцювальним ножем,

б) достатній, з технологічних міркувань, час на вирівнювання аркуша до

початку фальцювання та в) своєчасне заховування зошита у проріз стола.

Розглянемо приклад. Якщо подати ділянку робочого ходу леза ножа

(рис.

3.38, д) як суму відстаней

=0,5d^

m+t^+t^-e,

(3.21)

де *

аош

~ 0,3 мм, усереднена товщина зошита, то для найпростішого,

кривошипного механізму приводу ножа повне переміщення пружка леза

та довжину кривошипа можна подати як

216

Глава З

1-ий аркуш 2-ий аркуш

А А

В В

Рис.

3.41.

Технологограма процесу фальцювання

SL„=2(S„+A)=2r

(3.22)

де Д

= 5 мм

— деякий запас, гарантована відстань

між

пружком ножа

та

аркушем

на

фазі подавання його

на

стіл.

Для механізму

планетарним приводом радіус водила (рис.

3.38, а):

0,09-1^+^

2(і-соз^)'

23>

3.6.5.

ПРИЙМАЛЬНІ ПРИСТРОЇ

Конструкційно ці пристрої входять до складу фальцювально-різальних

апаратів

забезпечують гальмування

та

упорядковане виведення зошитів.

Вимоги до точності викладання зошитів

на

вивідний транспортер диктують,

по-перше, транспортувальні засоби,

які

передають зошити

для

подальшої

обробки (газетні транспортери

для

передавання зошитів

каскадному

потоці

або

транспортери

поштучним подаванням зошитів)

і,

по-друге,

засоби подальшої автоматизованої обробки зошитів: приймально-

пресувальні, лічильно-комплектувальні,

для

накопичення зошитів

бобінах (т.зв. система

print-roll)

тощо. Оскільки

приймальному пристрої

зошити піддаються інтенсивному гальмуванню (інколи коефіцієнт

гальмування становить

ш9

20) і при

цьому

їх рух є

стрибкоподібним,

то

забезпечення потрібної точності позиціювання зошитів

високошвид-

кісних машинах

проблематичним. Відомо також,

що

якість транспорту-

вання тонких зошитів, зокрема малооб'ємних газет,

нижчою,

ніж

БУДОВА ТА РОЗРАХУНОК РУЛОННИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН 217

об'ємних. У переважній більшості випадків зошити виводять із дру-

карської машини в каскадному потоці. Лише інколи застосовують двобічні

вивідні пристрої, в яких на вивідних транспортерах зошити почергово

складаються в пачки певного об'єму.

Найпростіший приймальний пристрій (рис. 3.42, а) складається з

пірчастого викладача І, нерухомого упора 2 та вивідного транспортера 3.

Зошити Зош, які рухаються на виході із фальцювального апарата із

швидкістю, близькою до швидкості друкування У^Дрис. 3.42, б), зазнають

спочатку різкого гальмування до швидкості викладача У

, а потім, після

повторного гальмування під час зіштохування до упора 2 (рис. 3.42, а),

викладаються в каскадний потік на вивідний транспортер і рухаються

з його швидкістю V

. Крок зошитів *

на виході із циліндрової групи рівний

довжині відсікання Ь

, у кишенях викладача він скорочується до кроку

, а на вивідному транспортері — г^. Згаданий вище коефіцієнт гальму-

вання можна виразити через швидкості або кроки зошитів, тобто

шв

—

/ V

= г

I t

. Тут довжина газетного зошита £ = 0,5 L

, а книжко-

вого,

сфальцьованого двічі упоперек, — І = 0,25 L

. Для зменшення

перепаду швидкостей від до V

інколи застосовують гальмівні пристрої,

які мають форму встановлених на двох валах дисків, а їхня поверхня має

швидкість >

еальм

> V

. Ці диски встановлюють на вході зошитів у

викладач. Схему процесу транспортування зошитів у приймальному

пристрої з гальмом та формування каскадного потоку показано на

рис,

3.42, в.

Кількість пер викладача, які разом з його диском утворюють кишені

для зошитів, є важливою характеристикою приймально-вивідного

пристрою. Його встановлюють, виходячи зі швидкості обертання викладача

з тим, щоб у кожну кишеню потрапляв один зошит. У більшості сучасних

машин кількість пер — 10 штук. Кількість перових дисків визначається

шириною задруковуваної стрічки і їх може бути 2—4 штуки. Конфігурація

пер впливає на характер зміни швидкості зошита під час викладання,

найчастіше вони окреслені дугами кола.

Істотний вплив на точність викладання зошитів на вивідний транспор-

тер має конфігурація та розташування зіштовхувальних упорів. Крім

показаного на рис. 3.42, а прямолінійного упора 2, у конструкціях сучасних

машин використовують криволінійні 3 (сх. в), дискові та дискові зубчасті

упори. Наявність криволінійної ділянки упора 3 (сх. в) у зоні зіштовху-

вання, спрофільованої за певним законом, сприяє плавному переходові

швидкості зошитів від V

до V , а це є однією з важливих передумов їх точно-

го викладання.

Найпростішим за конструкцією елементом приймально-вивідних

пристроїв є вивідний транспортер, який може складатися з 2-х, 3-х, 4-х

і навіть 5-ти встановлених послідовно секцій, що мають примусовий

218

Глава З

Рис.

3.42. Схеми приймальних пристроїв

та зміна швидкості транспортування зошитів:

о і б

—

без гальма; в і г

—

з гальмом

БУДОВА

ТА

РОЗРАХУНОК РУЛОННИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

219

привод

від

основного приймально-вивідного пристрою. Кількість секцій

вивідного транспортера визначається призначенням друкарської машини

та умовами

її

агрегатування

із

засобами

для

подальшої обробки зошитів.

Зокрема,

книжково-журнальних машинах викладання журнальних

зошитів часто спрямовують

на

третю секцію транспортера, який

має

необхідні регулювання

за

висотою.

При

цьому

ці

зошити виводяться

із

машини

положенні, коли останній (другий поздовжній) згин розташо-

ваний

на

вивідному транспортері вздовж напрямку його руху. Газетні

та

книжкові зошити виводять

положенні, коли останній поперечний згин

розміщений перпендикулярно

до

напрямку руху. Книжкові зошити

викладають

на

транспортер передковою зоною уперед

(рис. 3.28),

а газетні

—

навпаки, корінцем уперед

(рис. 3.30). Це

пов'язано

із

особливостями подальшої обробки зошитів. Конструктивно секція

вивідного транспортера представляє декілька

(4—5 шт.)

тасьом,

які під

час руху ковзають

по

гладенькій поверхні розташованого

під

ними стола.

При ручному прийманні продукції вивідний транспортер

має дві

або

три

секції, причому

до

останньої секції приєднують,

на

зручній

для

обслуговування висоті, приймальний лоток.

цьому випадку

під

час

руху

зошитів

каскадному потоці

на

вивідному транспортері

для їх

лічби

застосовують пристрої

для

бокового

або

поперечного зміщення кожного

25-го

або

50-го зошита.

Для

бокового зміщення використовують

кулачкові механізми,

які

працюють

відповідною циклічністю,

зміщуючи зошит

під час

перебування його

кишені викладача

до

початку

зіштовхування

на

вивідний транспортер.

Для

поперечного зміщення

потрібного зошита застосовують фото-

чи

пневмоелектронні системи,

які

рахують зошити

формують необхідний сигнал,

виконавчим органом

рухомий упор, який

на

мить зупиняє потрібний зошит.

При

використанні

зошитних приймально-вивідних пристроїв

(див.

розділ

3.7)

операція

лічби зошитів

на

вивідному транспортері

не

здійснюється.

У приймальних пристроях

ФРА

сучасних машин використовують

різноманітні засоби

для

запобігання нерегламентованих переміщень

деформацій зошитів.

Цим

намагаються досягти якомога точнішого

викладання зошитів

на

вивідний транспортер. Розглянемо функції

цих

засобів

складі приймального пристрою комбінованого

ФРА

машин фірми

^Heidelberg*,

показаного

на рис. 3.43. Тут

зошити транспортером

2—2

подаються,

напрямними

3—4

спрямовуються

кишені викладача

Нерухомі криволінійні напрямні

регулювальним пристроєм

встановлю-

ють таким чином,

що

під час

заходження зошита

кишеню він гальмується

за рахунок

сил

тертя

між

напрямними

6 та

перами викладача

5. Цим

мінімізують силу удару зошита до дна кишені

можливі поперечні деформа-

ції зошита.

220

Глава З

Рис.

3.43. Принципова схема приймального пристрою

Бокові зміщення зошитів усувають нерухомими напрямними S,

встановленими з обох боків викладача. Ці напрямні утворюють жолоб

з похилими, близькими до вертикальних, бортами. У деяких машинах

функцію бокового вирівнювання зошитів покладено на обертові, закріплені

на валу викладача, диски, проте такого вирівнювання для тонких зошитів

недостатньо. Зазначимо, що після викладання зошитів на вивідний транс-

портер 9 змістити окремі екземпляри в каскадному потоці важко.

Зіштовхувальний упор 10 виконано як рухомі тасьми, і швидкість

їхнього переміщення встановлюють виходячи із швидкості руху фальця

зіштовхуваного зошита. Нахил робочої ділянки упора щодо викладача

залежно від маси зошитів змінюють пристроєм 11. У деяких машинах для

досягнення потрібної точності положення зошитів у каскадному потоці