72
Зелена книга України
Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість. Рідкісний тип асо-
ційованості домінантів деревного ярусу, синекологічні оптимуми яких є
різними.
Ботаніко-географічна значущість. Едифікатор та співедифікатор на висотній
(верхній та нижній відповідно) межі зростання. Співедифікатор – ялиця біла
(Abies alba) – на північній та східній межі географічного поширення.
Ценотична структура та флористичне ядро. Деревостани переважно одно- чи
двох’ярусні із зімкнутістю крон 0,8–0,9, утворені дубом звичайним (Quercus
robur) (0,5–0,6) та ялицею білою (0,2–0,3), поодиноко трапляються явір (Acer
pseudoplatanus), бук лісовий (Fagus sylvatica). Подекуди другий ярус формують
граб звичайний (Carpinus betulus), липа серцелиста (Tilia cordata). У віці 80–90
років висота дуба І бонітету досягає 26 м, діаметр стовбурів – 40 см. Чагарни-
ковий ярус представлений поодинокими кущами або більш щільними заро-
стями (0,3–0,5) ліщини звичайної (Corylus avellana) та ожини шорсткої (Rubus
hirtus). У трав’яному покриві, відповідно до екологічних умов, домінують
осока волосиста (Carex pilosa), о. трясучковидна (C. brizoidеs), ожика гайова
(Luzula luzuloidеs), квасениця звичайна (Oxalis acetosella), безщитник жіночий
(Athyrium filix-femina), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum), підмаренник
запашний (Galium odoratum). У високоповнотних деревостанах трав’яний по-
крив може бути відсутнім. Флористичне ядро утворюють монтанні неморальні
види – купина кільчаста (Polygonatum verticillatum), шавлія клейка (Salvia
glutinosa), пренант пурпуровий (Prenanthes purpurea), сугайник австрійський
(Doronicum austriacum), зубниця бульбиста (Dentaria glandulosa), неморальні
і бореальні види – просянка розлога (Milium effusum), вороняче око звичайне
(Paris quadrifolia), веснівка дволиста (Majanthemum bifolium).
Потенціал відновлюваності. Дуже слабкий у дуба звичайного та добрий у
ялиці білої, що є причиною зміни порід.
Режим збереження. Заказний.
Забезпеченість охороною. Охороняються у НПП «Сколівські Бескиди».
Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Забезпечити охороною еталонні
ділянки лісів, сприяти відновленню дуба звичайного, організувати моніторинг
за станом угруповань.
Джерела інформації. Стойко, 1968, 1977а, 1981; Шеляг-Сосонко, Горохова,
1969; Горохова, Солодкова, 1970; Стойко, Вантух, 1988; Попович, 2002; Шеляг-
Сосонко та ін., 2002.
С.М. Стойко, П.М. Устименко