вивчення джерел трьох типів в умовах гірської частини р. Прут. до
першого типу віднесено чисті гірські джерела з кам'янистим (галька) дном,
до другого – придорожні мезотрофного типу з пісчанисто-мулистим дном
та до третього – оліготрофні придорожні з піщанистим чи дрібно
гальковим дном. В ході даного дослідження було виявлені і описані
корененіжки в двох перших станціях.
Проведення численних досліджень дало можливість вивести певні
закономірності в формуванні видової різноманітності та типів асоціацій
корененіжок. Зокрема існує думка, що видове багатство та склад асоціацій
залежить не від типу водойми, а головним чином від типу субстрату, виділені
варіанти асоціацій в різних типах водойм з однаковим субстратом мають
багато спільних параметрів (Мазей, Циганов, Тихоненков, 2006). Проте серед
гідрологічних факторів найбільш суттєво впливають на чисельність
черепашкових амеб температура, концентрація розчинених в воді кисню і
органічних речовин (Алпатова, 2010).
2.2. Вивчення корененіжок в водоймах Закарпаття
Що ж до вивчення особливостей даної групи на теренах Закарпаття, то
суттєвий вклад у вивчення фауни джерел та ручаїв басейну Дністра зробили
А. А. Ковальчук та Н. Є. Ковальчук (Н. та А.‰Ковальчук, 1986а, 1986 ), ними
вперше були окремо описані корененіжки, серед останніх багато
представлені центропіксіси (Centropyxis) - 10 таксонів (видів, підвидів та
варієтетів), а також дифлюгії (Difflugia) - 15 таксонів. У цілому ж автори
наводять 35 таксонів корененіжок. Також слід відмітити згадувану вище
працю по українській частині Дунаю (Харченко, 1993) Подальші ґрунтовні
дослідження корененіжок на теренах Закарпаття провадились, і дали значний
науковий доробок по фауні басейну річок Уж,(Попович, Ковальчук, 2003;
Пляшечник, 2006,2007,2008; Ковальчук, 2006,2007,2008; Ковальчук,