
Тема 8. Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку
173
мисловості, обсяг державної підтримки вугледобувних підприємств, фінансу-
вання діяльності, пов’язаної з видобутком і переробкою нафти та газу, вироб-
ництво та постачання електроенергії, теплової та іншої енергії, видатки на
організацію і регулювання діяльності в галузі виробництва ядерного палива, вит-
рати на утримання зупинених блоків ЧАЕС визначаються на основі відповідних
загальнодержавних програм у межах виділених на це бюджетних коштів.
Видатки бюджету на фінансування конверсії підприємств оборонного
комплексу і створення нових видів цивільної продукції розраховуються на
підставі державних заходів з конверсії згідно із затвердженими графіками [14].
Підприємствам сільськогосподарського машинобудування виділяються з
бюджету кошти на виробництво вітчизняних сільськогосподарських машин і
механізмів згідно з державним замовленням. Видатки Держпромполітики в
частині конверсії та розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування незначні.
За їхній рахунок планується забезпечувати продовження робіт за такими
пріоритетними напрямами, як авіабудування, суднобудування, розробка
комплексів машин і устаткування для сільського господарства, створення
засобів зв’язку, транспортне машинобудування [16].
Видатки на відтворення мінерально-сировинної бази визначаються в
обсязі відрахувань видобувних підприємств на геологорозвідувальні роботи, а
також за рахунок бюджету залежно від обсягів геологорозвідувальних робіт на
пошук золота та робіт з вивчення газоносності, розробки методів дегазації
вугільних пластів, вирішення проблем пошуку і використання метану [14].
За рахунок коштів державного бюджету здійснюються видатки на
утримання державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній
промисловості, яка функціонує відповідно до Постанови Кабінету Міністрів
України «Про внесення змін до Положення про Державну воєнізовану
гірничорятувальну службу у вугільній промисловості» від 27 березня 1995 р. №
765. У державному бюджеті кожного року на утримання цієї служби
передбачається приблизно 55 – 60 млн грн. Зазначена сума включає видатки на
оплату праці персоналу з нарахуваннями, видатки на підтримання готовності
зазначеної служби до дій в аварійних і надзвичайних ситуаціях [16].
Значне зростання витрат (порівняно з 2000 р.) на заходи, пов’язані з
виведенням із експлуатації ЧАЕС, що включають витрати на утримання
зупинених блоків Чорнобильської АЕС, викликане збільшенням кількості
Л.В. Фещенко, П.В. Проноза, Н.В. Кузьминчук. Бюджетна система України
174
зупинених блоків (з двох до трьох), відсутністю господарської діяльності
зупиненої атомної електростанції та відсутністю інших (крім бюджету)
надходжень для здійснення витрат. До господарського утримання зупинених
трьох енергоблоків включається заробітна плата персоналу, оплата спожитих
енергоносіїв, технічне обслуговування устаткування, фізичний захист і
пожежна охорона, перевезення персоналу, лікувально-оздоровче харчування в
зоні відчуження та інший соціальний захист персоналу.
Підставою для здійснення таких витрат є Закон України «Про загальні
засади подальшої експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення
зруйнованого четвертого енергоблоку АЕС на екологічно безпечну систему»
від 11 грудня 1998 р. № 309, постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня
1992 р. № 366 щодо фінансування з державного бюджету витрат на утримання
зупинених блоків ЧАЕС; від 22 грудня 1997 р. № 1445 – щодо дострокового
зняття з експлуатації блока № 1 ЧАЕС; від 15 березня 1999 р. № 361 – щодо
дострокового зняття з експлуатації блока № 2; від 29 березня 2000 р. № 598 –
щодо зупинення до кінця 2000 р. блока № 3 й остаточної зупинки станції в
цілому.
Видатки бюджету на реструктуризацію залізорудних підприємств із
підземного видобутку руди спрямовуються на виконання рішень Кабінету
Міністрів України щодо термінової докорінної структурної перебудови
гірничодобувних підприємств Криворізького басейну, для реструктуризації
гірничодобувних підприємств із підземним видобутком руди шляхом закриття
збиткових шахт і переведення їх у режим гідрозахисту гірничих робіт усього
Кривбасу [16]. Інші видатки на розвиток промисловості й енергетики пла-
нуються і фінансуються згідно з державними програмами в межах виділених
бюджетних коштів.
Особливості фінансування будівництва обумовлені специфікою роботи
цієї галузі економіки. Процес будівництва передбачає участь великої кількості
учасників: замовників, генеральної, підрядної та субпідрядних організацій,
органів управління та забезпечення, науково-дослідних і проектних організацій,
постачальників тощо.
Обсяги капітального будівництва визначаються залежно від кількості
об’єктів будівництва та договірних цін. Договірні ціни можуть
встановлюватись різними методами. Основними елементами ціни є прямі