67
ністрації відповідної ради, і якщо такої реєстрації не було, будинок
не має статусу гуртожитку.
2. Необхідно чітко розрізняти гуртожитки, службові житлові при-
міщення за їх призначенням, оскільки порядок надання житла служ-
бового призначення різний, тож встановлено і різний порядок ви-
селення. Згідно зі ст. 127 Житлового кодексу під гуртожитки нада-
ються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети
житлові будинки, а під службові житлові приміщення, як правило,
окремі квартири. Організація і будівництво гуртожитків декілька ро-
ків тому були обумовлені головним чином неможливістю забезпечен-
ня всіх, хто потребує житла, громадян окремими житловими примі-
щеннями, тоді як “службові” житлові приміщення виділяються в міру
необхідності певним категоріям громадян.
Питання про надання службових житлових приміщень і гуртожит-
ків слід розглядати шляхом порівняння надання службових житлових
приміщення та гуртожитків, який в багатьох моментах збігається, хо-
ча має певні відмінності. Для цього варто детально проаналізувати
порядок надання службових житлових приміщень у будинках держав-
ного і громадського житлового фонду і користування ними, що виз-
начається Постановою Ради Міністрів УРСР № 37 від 04 лютого
1988 р. та Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим
Постановою Ради Міністрів УРСР № 208 від 03 червня 1986 р. і звер-
нути увагу на певні особливості надання житла спеціального призна-
чення, документи, необхідні для отримання такого житла, правові
підстави для вселення, вимоги, що висуваються до житлових примі-
щень спеціального призначення, розміри житлової площі, гарантії
дотримання прав членів сім’ї, час, порядок надання житла тощо.
3. Питання про суб’єктів права користування житлом спеціального
призначення безпосередньо випливає з попереднього. Житлові права
та обов’язки громадян, що мешкають у службових житлових при-
міщеннях та гуртожитках, іноді відрізняються через те, що вони нада-
ються категоріям громадян, котрі мають різне правове становище.
Оскільки житло спеціального призначення — це житло, призначе-
не для тимчасового проживання сімей або одиноких громадян, які
мають право на укладення договору найму житла спеціального при-
значення, слід визначити коло громадян, які мають право на таке
житло, їхні права й обов’язки та особливості порядку користування
таким житлом.