
РОЗДІЛ 3.
5. Оцінка запасів на дату балансу
Відповідно до П(С)БО 9 запаси відображаються в бухгалтерському обліку і
звітності за найменшою із двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю
реалізації.
Чиста вартість
реалізації
запасів - це очікувана ціна реалізації запасів в
умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення
їх виробництва та реалізацію.
Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів шляхом
вирахування з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення ви-
робництва і збут.
Розрахунок чистої вартості реалізації повинен ураховувати мету, заради якої
були придбані (виготовлені) запаси. Так, чиста вартість реалізації запасів, що
утримуються для виконання контрактних зобов'язань, базується на ціні кон
тракту. Проте чиста вартість реалізації запасів, що утримуються для продажу,
базується на загальних цінах продажу. Наприклад, розглянемо ситуацію, коли
на складі торгового підприємства утримуються на кінець звітного періоду
10 холодильників, які звичайно реалізуються за ціною 4 400 грн. за одиницю.
Згідно з контрактом частина холодильників - 6 одиниць - буде реалізована за
ціною 24 000 грн. Отже, чисту реалізаційну вартість 6 холодильників слід
розраховувати на основі ціни 4 000
грн.,
а решти - 4 одиниць — на основі
4 400 грн. за одиницю.
Розрахунок чистої вартості реалізації базується на найбільш надійному
свідченні
(прайс-лисгів,
тарифів, економічних оглядів тощо). Коли здійсню-
ються ці розрахунки, ураховують зміни цін або собівартості, безпосередньо
пов'язані з подіями, які відбуваються після закінчення періоду, у тій мірі, на-
скільки такі події підтверджують умови, що існували на дату балансу.
Зокрема, коли відомо, що на дату, на яку фінансова звітність санкціонована
для публікації, запаси були або будуть реалізовані за вартістю, меншою ніж
собівартість після дати балансу, такі запаси повинні вимірюватися за чистою
вартістю реалізації на дату балансу.
Чиста вартість матеріалів та іншої сировини, що використовується в процесі
виробництва,
базується на ціні реалізації готової продукції, зменшеній на вит-
рати, що спрямовані на завершення виробництва. Вартість таких запасів пере-
оцінюється до чистої вартості реалізації, коли загальна собівартість готової про
дукції
перевищує чисту вартість реалізації готової продукції.
Найкращим вимірником чистої вартості реалізації матеріалів і сировини може
бути відновлювальна вартість, зокрема у випадку, коли відновна вартість,
відпс
відно, змінюється до ціни продажу готової продукції. (Відновна вартість за-
пасів, як правило, визначається за поточною собівартістю придбання аналогіч-
ного активу - нового або такого, що був у вжитку, або еквівалентної виробни-
чої потужності чи потенціалу надання послуг).
Проте запаси не переоцінюються до відновної вартості, коли підприємство
очікує, що чиста вартість реалізації готової продукції перевищуватиме загальну
собівартість готової продукції.
Запаси переоцінюються до чистої вартості реалізації на індивідуальній ос-
нові. Проте за деяких обставин подібні та взаємопов'язані одиниці можуть бути
об'єднані. Зокрема, запаси, що відносяться до одного продукту, мають подібне
призначення або кінцеву мету використання, виробляються та продаються в
одному географічному регіоні і практично не можуть бути оцінені окремо від
інших одиниць даної виробничої лінії. Наприклад, виробник або торговець
217