Тема 3. БІБЛІОТЕЧНОБІБЛІОГРАФІЧНА
КЛАСИФІКАЦІЯ (ББК)
3.1. Принципові засади ББК
Бібліотечно&бібліографічну класифікацію було створено
у 60&х рр. ХХ ст. у Радянському Союзі. Для її створення були
мобілізовані величезні кадрові та матеріальні ресурси. Так,
більше 800 вчених (академіків, членів&кореспондентів, док&
торів і кандидатів наук) виступали науковими консультантами
та рецензентами. Класифікацію було розроблено, а потім за&
проваджено у практику роботи 90% бібліотек, зокрема й біб&
ліотек України.
ББК є динамічною класифікаційною системою, що розви&
вається, і представлена у трьох основних варіантах: повних,
скорочених і середніх таблицях, а також спеціалізованих
варіантах та версіях, які теж розробляють на основі основних
варіантів. Еталонними є повні таблиці ББК. Повні, середні та
скорочені таблиці узгоджені між собою за структурою та індек&
сацією, а відрізняються лише ступенем деталізації (глибиною
розкриття змісту таблиць).
У наш час авторські права на ББК і відповідальність за її
подальший розвиток, видання і розповсюдження у книжковій
та мишиночитаній формі належить Російській державній
бібліотеці, Російській національній бібліотеці та Бібліотеці
Академії наук Росії.
Філософсько&методологічною основою ББК є класифікація
наук та явищ дійсності, що ґрунтується на принципах
об’єктивності та розвитку. Вона виявляється у певній суборди&
нації наук, згідно з класифікацією видів матерії та форм її ру&
ху, у переході від нижчого до вищого, від простого до складно&
го. ББК охоплює проміжні, перехідні науки, що вивчають
об’єкт на певному структурному рівні та відображають проце&
си інтеграції та диференціації наук.
У ній представлені не лише система наук, але й система
об’єктів, які вивчають науки, не лише наукові поняття, пробле&
ми, дисципліни, але й факти, події, проблеми суспільного жит&
тя, галузі практичної діяльності, види мистецтва. ББК також
відображає призначення документів, їх вид та форми.
В основу поділу таблиць класифікації на відділи та підвід&
діли покладено численні критерії: об’єкт вивчення, метод дослі&
дження, мета пізнання, структура об’єкта, його властивості,
163