Гой І.В., Смелянська Т.П. Організація підприємницької діяльності

Подождите немного. Документ загружается.

162

в) форма організації підприємницької діяльності на засадах

кооперації матеріальних і фінансових ресурсів різних підприємств;

г) договірні відносини у сфері постачання;

д) франчайзингова угода.

127. Оренда, яка передбачає передачу орендарю всіх ризиків

та вигод, пов’язаних з правом користування та володіння активом,

коли орендар набуває права власності на орендований актив після

закінчення строку оренди, вважається:

а) операційною;

б) фінансовою;

в) суборендою;

г) франчайзингом;

д) субпідрядом.

128. Орендна плата – це:

а) частина доходу орендаря, що сплачується орендодавцю від-

повідно до умов договору;

б) форма виробничо-фінансових коопераційних зв’язків;

в) прибуток орендаря;

г) собівартість продукції;

д) виручка від реалізації.

129. Спеціалізована організація, яка створює локальне спри-

ятливе середовище для діяльності малих фірм, – це:

а) субпідрядна організація;

б) франчайзі;

в) лізингоодержувач;

г) орендодавець;

д) бізнес-інкубатор.

130. До державного сектора в Україні відносяться:

а) казенні підприємства;

б) державні підприємства;

в) комунальні підприємства;

д) частки змішаних під-

приємств;

е) усі відповіді неправильні.

г) бюджетні організації;

131. Процес розвитку державного сектора (державних під-

приємств) називається:

а) приватизацією;

б) роздержавленням;

в) монополізацією;

д) конкуренцією;

е) немає правильної

відповіді.

г) націоналізацією;

132. Перевагами націоналізації (з досвіду розвинутих рин-

кових країн) є:

а) можливість великих капіталовкладень;

б) забезпечення великих масштабів виробництва;

163

в) політичний вплив на прийняття підприємницьких рішень;

г) відсутність рушійного мотиву отримання прибутку;

д) контроль за монополіями.

133. Фірму, капітал якої належить іноземним підприємцям

повністю або в частині, що забезпечує її контроль, називають:

а) змішаною;

б) спільною;

в) іноземною;

г) національною;

д) багатонаціональною.

134. Спільне підприємство – це:

а) фірма, капітал якої належить іноземним підприємцям пов-

ністю, або в частині, що забезпечує її контроль;

б) підприємство, що засноване на спільному капіталі суб’єктів

господарської діяльності України;

в) підприємство, що належить підприємцям своєї країни;

г) підприємство, що засноване на власності відповідної те-

риторіальної громади і управляється

місцевими органами влади;

д) підприємство, що засноване на спільному капіталі суб’єктів

господарської діяльності України та іноземних суб’єктів і на спіль-

ному управлінні та розподілі результатів і ризику;

е) підприємство, в якому держава володіє частиною майна (акцій).

135. Чинники, що стримують іноземне інвестування в еко-

номіку України, наступні:

а) недостатні державні гарантії захисту інвестицій;

б) нестабільність законодавства;

в) дешева робоча сила;

г) всеохоплююча бюрократія;

д) відсутність нормальних побутових умов.

136. “Ризикова” фірма, що здійснює комерційну апробацію

науково-технічних новин (нововведень), – це:

а) франчайзі;

б) венчурне підприємство;

в) бізнес-інкубатор;

г) субпідрядна організація;

д) лізингоодержувач.

137. Франчайзинг – це:

а) договірні відносини у сфері постачання;

б) форма орендних відносин;

в) метод здійснення підприємницької діяльності, за якою відо-

ма фірма надає

іншому підприємству право використовувати своє ім’я

та товарний знак, виготовляти або продавати її продукцію;

164

г) форма ризикових проектів;

д) венчурне фінансування.

138. Товарний франчайзинг дає франчайзі право:

а) виробляти і продавати певні види продукції під власним то

варним знаком;

б) на комплексне забезпечення бізнесу;

в) пошуку зовнішніх додаткових джерел ресурсів;

г) на продаж і сервісне обслуговування товарів відповідної марки;

д) активного використання нових управлінських рішень.

139. Офшорна зона – це:

а) товарний франчайзинг;

б) франчайзинг розповсюдження продукції;

в) країна або територія країни, де на державному рівні для

певних типів компаній, власниками яких є іноземці, встановлені значні

пільги з оподаткування, зняті митні й торгові обмеження;

г) максимально ефективне використання наявних ресурсів під-

приємства;

д) обмежена територія продажу певних

видів продукції під то-

варним знаком виробника.

Тема 8. Способи та порядок приватизації

140. До складу майна підприємства, що приватизується, входять:

а) основні фонди;

б) незавершене будівництво;

в) оборотні активи;

г) собівартість продукції;

д) нематеріальні активи.

141. Розрізняють такі способи приватизації:

а) акціонування підприємств;

б) оренда майна;

в) продаж на аукціоні;

г) продаж за конкурсом;

д) продаж на біржі.

142. Продавцем в процесі приватизації виступає:

а) Національний банк України;

б) Фонд державного майна;

в) Міністерство фінансів;

г) Верховна Рада;

д) Інвестиційний фонд.

143. Для проведення оцінки майна використовуються такі

основні методичні підходи:

а) аналітичний;

б) витратний;

в) порівняльний;

г) доходний;

д) калькуляційний.

165

4. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Студенти денної форми навчання виконують індивідуальне зав-

дання та пишуть реферат.

4.1. Методичні вказівки до написання реферату

Перелік тем рефератів формує викладач з урахуванням актуаль-

них проблем та особливостей діяльності підприємця, а також можли-

вих напрямків розвитку різних видів та організаційно-правових форм

підприємництва в Україні та за кордоном. Студент може запропону-

вати свою тему реферату.

В процесі підготовки реферату наведений список рекомендо-

ваних літературних джерел необхідно

доповнювати з урахуванням но-

вих надходжень бібліотек. Виконуючи реферат, студент має показати

вміння користуватися спеціальною літературою, самостійно її аналі-

зувати та узагальнювати.

Студент повинен виконувати реферат на основі ретельного

вивчення і узагальнення передового досвіду господарювання, висвіт-

леного в літературних джерелах, обов’язкового використання статис-

тичних даних, наведених у науковій літературі

, періодичній пресі та

статистичних щорічних виданнях.

У готовому (чистовому) тексті не дозволяється робити виправ-

лення, закреслення, вставки, а також скорочувати слова та використо-

вувати абревіатури (крім загальноприйнятих).

Реферат має складатись з вступу, основної та заключної час-

тин, переліку літературних джерел.

Вступ (1 с.) – обґрунтування актуальності теми, визначення

кола завдань дослідження.

Основна

частина (10–15 с.) – виклад теоретичних і методо-

логічних питань, що стосуються теми реферату, їхня практична зна-

чущість. Розділ рекомендується складати з 3–4 питань. Він має вклю-

чати лише ті питання, які безпосередньо стосуються теми і дають змо-

гу повно і глибоко розкрити її.

Заключна частина (висновки) (1–2 с.) – викладення основних

результатів дослідження та напрямків розв’язування виявлених проблем.

Література (8–10 джерел).

Після отримання теми реферату студент повинен розробити

його план. План слід розробляти після ознайомлення з літературними

166

джерелами, які висвітлюють ті чи інші питання і проблеми з теми

дослідження. Це дасть змогу студенту детальніше уявити собі струк-

туру роботи, послідовно викласти її зміст, повніше висвітлити коло

питань, які мають бути вирішені.

Після складання плану і погодження його з викладачем необ-

хідно з’ясувати стан вивчення обраної теми

сучасною наукою, щоб кон-

кретніше визначити напрями дослідження та основні питання реферату.

Навчальну та спеціальну літературу з теми реферату студент

добирає самостійно, використовуючи для цього алфавітний, предмет-

ний та систематизований каталоги. Консультацію з питань добору лі-

тератури студент може отримати у викладачів та працівників бібліотеки.

Під час добору літератури особливу увагу

слід звернути на періодичні

видання, наукові статті, передовий підприємницький досвід.

Наступний етап – складання бібліографії (списку літературних

джерел). Передусім слід звернути увагу на рік видання того чи іншого

літературного джерела. Користуватися необхідно лише новими видан-

нями. Обов’язково слід вивчити та використати у процесі написання

курсової роботи нормативні акти (закони, декрети,

постанови тощо),

що стосуються обраної теми. Ці матеріали мають бути систематизо-

вані, ретельно проаналізовані, узагальнені і лише потім використані у

тексті роботи.

Зібраний статистичний матеріал також необхідно ретельно

опрацювати, згрупувати, класифікувати, звести у таблиці, зробити

порівняльний аналіз. Подати ці матеріали необхідно також у вигляді

діаграм, графіків, картограм, схем та ін.

Список

використаних літературних джерел та інших матеріа-

лів необхідно систематизувати. Літературні джерела оформляються у

певному порядку: для книг – вказуються їх автор, повна назва, місце

видання (місто), назва видавництва, рік видання, номер сторінки; для

журналів – автор статті, її повна назва, назва журналу, рік і номер

видання, номер сторінки; для газет – автор статті,

її назва, назва газети,

номер і дата випуску.

Зібраний, вивчений та опрацьований матеріал з теми реферату

слід узгодити з планом і, якщо в цьому є потреба, уточнити останній.

При викладенні матеріалу необхідно обґрунтувати актуальність

обраної теми, розкрити теоретичну значущість питань, що розгляда-

ються в рефераті, зробити аналіз фактичного матеріалу, який допомо

же з’ясувати проблеми, що стосуються обраної теми, обґрунтувати шля-

хи їх вирішення, зробити відповідні висновки.

Таблиці мають супроводжуватися висновками, які випливають

з аналізу наведених у них даних.

167

Зміст роботи має відповідати питанням теми і викладатися у

логічній послідовності. У роботі не може бути повторень, надмірного

цитування. Цитати мають бути короткими і органічно пов’язуватися з

основним текстом. На використані у роботі цифрові дані, цитати,

таблиці мають бути посилання із зазначенням джерел (у фігурних

дужках зазначається порядковий номер

джерела відповідно до загаль-

ного списку використаних джерел, а після коми – сторінка, на якій

розміщено текст цитати тощо). Отже, посилання на джерело матиме

такий вигляд: [5, с. 17].

Динаміку та структуру показників належить ілюструвати від-

повідними схемами, діаграмами. Характеризуючи цифровий матеріал,

студент має визначити тенденції розвитку різних організаційно-пра-

вових форм

або видів підприємництва, дати оцінку результатів діяль-

ності, вказати причини зміни показників, спрогнозувати характер по-

дальшого розвитку.

4.2. Індивідуальне завдання.

Ділова ситуація “Створення власної справи”

Виконання індивідуального завдання передбачає моделювання

ситуації, за якою студент виступає в ролі засновника підприємства.

Завдання потребує виконання всіх необхідних етапів створення влас-

ної справи

, визначення необхідної величини та шляхів формування

початкового капіталу.

Виконання індивідуального завдання передбачає таку послідов-

ність робіт:

1. Вибір виду (виробничого, комерційного, фінансового), сфери

(галузі) діяльності (харчова, взуттєва промисловість, будівництво, тор-

гівля, банківська, страхова діяльність та ін.) та місця розташування

підприємства.

2. Вибір організаційно-правової форми (приватне, повне або

командитне товариство

, товариство з обмеженою або з додатковою від-

повідальністю, відкрите або закрите акціонерне товариство) та різно-

видів (спільне, орендне, франчайзингове та ін.).

3. Розробка найменування та товарного знака підприємства.

4. Формування початкового капіталу.

5. Визначення структури управління підприємством.

6. Розробка засновницьких (установчих) документів. Для то-

вариства з повною, обмеженою або додатковою

відповідальністю ви-

значити кількість власників та порядок розподілу прибутку, для ак-

ціонерного товариства – вартість, види та кількість акцій, скласти план

168

розміщення акцій, для орендного підприємства визначити розмір оренд-

ної плати та скласти орендний договір. Типові форми засновницьких до-

кументів та зразки договорів оренди наведені в додатках Б, В, Г, Д, Е, Ж.

7. Характеристика позитивного чи негативного впливу на ді-

яльність підприємства різних елементів зовнішнього підприємниць-

кого середовища.

4.3. Рекомендований перелік тем рефератів

Підприємництво як форма господарювання

1. Підприємництво в стратегії ринкової трансформації еко-

номіки України.

2. Параметри формування належного підприємницького сере-

довища в Україні.

3. Державна підтримка бізнесу в різних країнах.

4. Проблеми інвестування бізнесу в Україні.

5. Напрямки активізації підприємницької діяльності в Україні.

6. Особливості формування середнього класу в Україні.

7. Державне

економічне регулювання діяльності суб’єктів гос-

подарювання.

8. Проблеми та перспективи державної підтримки підприєм-

ництва в Україні.

9. Зовнішньоекономічна діяльність підприємницьких структур

за умов глобалізації.

10. Пріоритетні напрямки розвитку підприємництва в Україні.

11. Структура, стан та особливості розвитку підприємництва

на регіональному рівні.

Технологія створення власної справи

12. Основні проблеми правового забезпечення розвитку під-

приємництва в Україні.

13. Формування та оцінка початкового підприємницького ка-

піталу.

Регулювання взаємодії суб’єктів підприємницької діяльності

14. Економічні ризики підприємництва.

15. Показники ефективності розвитку фірми в умовах ринку.

16. Комерційний та внутрішньофірмовий розрахунок.

17. Оцінка та організація діяльності

фірми в умовах збитковості.

169

18. Економічна безпека у системі діяльності фірми.

19. Вітчизняний та закордонний досвіди реструктуризації різ-

них суб’єктів господарювання.

20. Технологія здійснення та ефективність реструктуризації суб’єк-

тів господарювання.

21. Система захисту прав виробника та споживача в Україні та

за кордоном.

22. Сучасні форми самоорганізації суб’єктів підприємницької

діяльності.

23. Роль

та значення посередницького підприємництва.

24. Тенденції та перспективи розвитку фондового ринку Украї-

ни та закордонних країн.

25. Посередники та їх участь в біржовій діяльності.

26. Тенденції та особливості розвитку операцій біржової діяльності.

27. Класифікація та особливості діяльності бірж.

28. Організація консалтингової діяльності.

Психологія та етика підприємництва

29. Психологія бізнесу в закордонних країнах.

30. Соціально-психологічний портрет вітчизняного підприємця.

31. Етика конкурентної боротьби.

32. Етика спілкування (телефонні розмови та листування).

33. Етикет привітання та представлення.

34. Етикет ведення переговорів.

35. Зв’язки з громадськістю у сфері бізнесу.

Стратегія підприємницької діяльності

36. Вплив конкуренції на вибір стратегії фірми.

37. Економічна стратегія розвитку фірми.

Основні організаційні форми підприємництва

38. Тенденції та особливості розвитку форм підприємницької

діяльності в Україні.

39. Формування дивідендної політики на різних стадіях роз-

витку фірми.

40. Тенденції та особливості розвитку акціонерних товариств в

Україні.

41. Ефективна дивідендна політика акціонерного товариства

(принципи, методи та практика використання).

42. Проблеми та перспективи розвитку приватного

підприєм-

ництва в Україні.

170

Особливі форми організації підприємництва

43. Проблеми становлення та розвитку малого підприємництва

у регіоні.

44. Шляхи подолання проблем розвитку і діяльності малих

підприємств.

45. Форми співпраці малих і великих підприємницьких струк-

тур за умов глобалізації.

46. Структурні характеристики розвитку сектору малого біз-

несу в Україні.

47. Аналітичне оцінювання стану і тенденцій

розвитку малого

підприємництва в Україні та за кордоном.

48. Особливості та тенденції розвитку інформативного підпри-

ємництва.

49. Особливості розвитку форм міжнародного бізнесу.

50. Перспективи та фактори активізації інноваційного підпри-

ємництва.

51. Особливості функціонування франчайзингових підприєм-

ницьких структур.

52. Державні та змішані підприємства в закордонних країнах і

в Україні.

53. Проблеми та

перспективи розвитку венчурних фірм в Україні.

54. Особливості розвитку орендної форми господарювання в

Україні.

55. Місце і роль спільних підприємств у міжнародному бізнесі.

56. Проблеми та перспективи розвитку спільного підприєм-

ництва в Україні.

57. Особливості створення та розвитку холдингових компаній

в Україні та за кордоном.

58. Особливості організації електронного бізнесу:

переваги,

проблеми, технології.

59. Проблеми і особливості тіньового підприємництва в Україні.

Способи та порядок приватизації

60. Приватизація в Україні та за кордоном.

171

5. ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ ДЛЯ

СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

5.1. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми

навчання є складовою частиною навчального процесу, активною фор-

мою самостійної роботи. Мета контрольної роботи полягає в закріп-

ленні та поглибленні теоретичних знань, набутих студентами у процесі

вивчення курсу, виробленні уміння самостійно працювати з навчаль-

ною, спеціальною літературою і статистичними матеріалами, робити

узагальнення і висновки.

Зміст

теоретичного питання роботи має відповідати сучасному

рівню розвитку економічної науки. Особливу увагу слід звернути на

використання тих матеріалів, що характеризують роботу виробничих

підприємств в умовах розвитку ринкових відносин. Висвітлення пи-

тання слід супроводжувати аналізом статистичних даних, прикладами

з практики господарювання підприємств. Необхідно також показати

уміння зіставляти різні підходи до вирішення

тих чи інших проблем,

самостійно робити висновки на основі вивченої літератури, зібраного,

опрацьованого і узагальненого фактичного матеріалу.

Студент повинен виконати роботу самостійно в окремому зо-

шиті відповідно до варіанта та в установлені графіком строки. Ви-

правлення, закреслювання, вставлення, скорочення слів та викорис-

тання абревіатур (крім загальноприйнятих) у тексті не дозволяються.

Відповіді

на теоретичні питання повинні бути викладені чітко, гра-

мотно та повністю розкривати зміст питань, розв’язання задач повинні

супроводжуватися відповідними поясненнями.

Кожна сторінка нумерується у правому верхньому куті арку-

ша. Назви таблиць повинні відображати зміст цифрової інформації.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті. Наве-

дені у роботі

цифрові дані, цитати, таблиці, якщо вони взяті з першо-

джерел, мають супроводжуватися посиланнями на ці джерела у пере-

ліку використаної літератури. Наприкінці контрольної роботи повинен

бути наведений список літератури, що була використана. Література

повинна бути оформлена певним чином: для книг – вказуються автор,

назва книги, номер тому, частини, місце видання, назва видавництва

рік видання, кількість сторінок; для журналів – автор статті, її назва,

назва журналу, рік і номер видання, номера сторінок; для газет – автор

статті, її назва, назва газети, дата випуску.

Робота має бути написана чітким, розбірливим почерком, гра-

мотно і охайно. Текст роботи можна писати від руки пастою чорного

або синього кольору,

друкувати на машинці чи за допомогою комп’ю-

тера. Контрольна робота виконується відповідно до вимог цих мето-