Гусак Н.Б., Гусак Ю.Д. Контроль податкових органів за діяльністю підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 1. Сутність та завдання податкового контролю

ня, звітності та системи контролю за витрачанням коштів

Пенсійного фонду України.

Відповідно до покладених на нього завдань Пенсійний фонд

України:

1) бере у межах своєї компетенції участь у розробленні про

гнозних показників економічного і соціального розвитку

України та проекту Державного бюджету України;

2) планує доходи та видатки Пенсійного фонду України,

розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та

подає його на затвердження Кабінету Міністрів України,

складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду

України;

3) прогнозує і моделює надходження коштів до бюджету

Пенсійного фонду України та ефективний розподіл

фінансових ресурсів Пенсійного фонду України для за

безпечення соціальних виплат;

4) розробляє і в установленому порядку подає пропозиції

щодо встановлення або зміни ставок збору на обов’язко

ве державне пенсійне страхування;

5) організовує, координує та контролює роботу органів Пен

сійного фонду України щодо:

 забезпечення додержання підприємствами, установа

ми, організаціями та громадянами законодавства про

пенсійне забезпечення;

 повного та своєчасного обліку платників збору на обо

в’язкове державне пенсійне страхування;

 забезпечення збирання та акумулювання збору на обо

в’язкове державне пенсійне страхування, інших надход

жень до бюджету Пенсійного фонду України згідно з

законодавством;

 стягнення у передбаченому законодавством порядку

своєчасно несплачених сум збору на обов’язкове дер

жавне пенсійне страхування;

 забезпечення повного та своєчасного фінансування

витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат,

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фон

ду України;

 проведення перевірок правильності сплати збору на

обов’язкове державне пенсійне страхування, призна

чення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансують

ся за рахунок коштів Пенсійного фонду України;

 обліку коштів Пенсійного фонду України, ведення ста

тистичної та бухгалтерської звітності;

6) здійснює в межах своїх повноважень контроль за цільо

вим використанням коштів Пенсійного фонду України;

7) здійснює перерозподіл коштів Пенсійного фонду Украї

ни між регіонами з метою забезпечення фінансування

виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за раху

нок його коштів;

8) організовує та забезпечує персоніфікований облік відомо

стей у системі загальнообов’язкового державного пенсій

ного страхування, забезпечує автоматизовану обробку

інформації у системі Пенсійного фонду України;

9) здійснює згідно із законодавством та міжнародними до

говорами України переказування пенсій громадянам, які

виїхали на постійне місце проживання за кордон, та вип

лати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які постійно

проживають в Україні;

10) співпрацює в межах своєї компетенції з міжнародними

організаціями, організовує міжнародне співробітництво у

сфері пенсійного забезпечення, готує пропозиції та бере

участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів

України у цій сфері;

11) організовує професійну підготовку та підвищення кваліфі

кації працівників органів Пенсійного фонду України, уза

гальнює та поширює прогресивні форми і методи роботи;

12) інформує громадськість про свою діяльність;

13) здійснює згідно із законодавством функції з управління

майном, що перебуває в державній власності;

14) здійснює інші функції, що випливають з покладених на

нього завдань.

Тема 1. Сутність та завдання податкового контролю

Відповідно до існуючих видів загальнообов’язкового держав

ного соціального страхування в Україні створено такі цільові

страхові фонди з (ст.6 «Основ законодавства України про

загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

14.01.1998 p., № 16/98ВР):

 пенсійного страхування;

 страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездат

ності та витратами, зумовленими народженням та похо

ванням;

 страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань;

 страхування на випадок безробіття.

Страхові фонди беруть на себе зобов’язання щодо збору стра

хових внесків та надання застрахованим особам матеріального за

безпечення і соціальних послуг при настанні страхових випадків.

Страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та

управління окремими видами загальнообов’язкового державно

го соціального страхування, проводять збір та акумуляцію стра

хових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечу

ють фінансування виплат за загальнообов’язковим державним

соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з

затвердженими статутами. Страхові фонди є некомерційними

самоврядними організаціями, які не можуть займатися іншою

діяльністю, крім тієї, для якої їх створено, та використовувати

свої кошти на цілі, не пов’язані з цією діяльністю.

Страхові фонди діють на підставі статутів, що затверджують

ся у порядку, визначеному законами України з окремих видів

загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Управління фондами загальнообов’язкового державного

соціального страхування здійснюють правління та виконавчі

дирекції страхових фондів, які забезпечують визначені закона

ми конкретні види соціального страхування.

Згідно із покладеними на нього завданнями, Правління стра

хового фонду:

 затверджує документи, що регламентують внутрішню

діяльність фонду, в тому числі виконавчої дирекції;

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

 подає в установленому порядку пропозиції щодо визна

чення розмірів загальнообов’язкових внесків для забезпе

чення відповідного виду соціального страхування (за

винятком страхування від нещасного випадку на вироб

ництві та професійного захворювання);

 затверджує проекти річних бюджетів фонду та звіти про

їх виконання, порядок використання коштів з окремих

видатків бюджету фонду;

 створює резерви коштів для забезпечення виплат та на

дання соціальних послуг застрахованим особам;

 розглядає кандидатури та затверджує на посадах керівни

ка виконавчої дирекції фонду та його заступників;

 спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції

страхового фонду та її робочих органів;

 визначає кадрову політику;

 здійснює інші функції, передбачені статутом страхового

фонду.

Запитання для перевірки знань

1. Що являє собою податковий контроль?

2. Вкажіть предмет податкового контролю.

3. Назвіть процедури податкового контролю.

4. Як поділяється податковий контроль в залежності від

ступеня охоплення об’єктів?

5. Яким чином класифікують податковий контроль за дже

релом інформації?

6. Вкажіть методи податкового контролю.

7. Які Ви знаєте прийоми податкового контролю?

8. Які в Україні існують контролюючі органи за до

триманням податкового законодавства? У чому поляга

ють їхні завдання?

9. Яким законодавчим актом України визначені межі ком

петенції контролюючих органів?

10. Перелічіть права податкової служби.

11. У чому полягають обов’язки та відповідальність поса

дових осіб органів податкової служби України?

Тема 1. Сутність та завдання податкового контролю

12. Якими законодавчими та нормативними актами Украї

ни визначені функції і завдання Пенсійного фонду та

Фондів соціального страхування?

Тестові завдання

1. Яким законом визначається статус державної податкової

служби:

а) Закон України «Про систему оподаткування України»;

б) Закон України «Про державну податкову службу»;

в) Закон України «Про місцеве самоврядування»;

г) немає правильної відповіді.

2. Які з названий функцій виконує лише ДПА України:

а)роз’яснює через засоби інформації порядок застосування

нормативних актів;

б)надає платникові податків ідентифікаційні номери;

в)носить пропозиції щодо податкового законодавства;

г)немає правильної відповіді.

3. Що не відноситься до завдань Державної податкової

служби України:

а)здійснення контролю за дотриманням податкового зако

нодавства;

б)регулювання платіжних операцій;

в)внесення пропозицій щодо вдосконалення податкового

законодавства;

г) немає правильної відповіді.

4. Органи державної податкової служби не мають права:

а) одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій

формі пояснення, довідки і відомості з питань, що вини

кають під час перевірок;

б) застосовувати до установ банків фінансові санкції за не

своєчасність проведення розрахунків платників податків

з бюджетом;

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

в) надавати в межах своїх повноважень відстрочки і розст

рочки сплати податків, інших платежів на умовах подат

кового кредиту;

г) правильної відповіді немає.

5. Які з перелічених прав надаються тільки головам держав

них податкових адміністрацій і начальникам державних подат

кових інспекцій та їх заступникам:

а) застосовувати до підприємств, установ, організацій і гро

мадян фінансові санкції;

б) вилучати (із залишенням копій) у підприємств, установ

та організацій документи, що свідчать про приховування

(заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків;

в) користуватися безперешкодно в службових справах за

собами зв’язку, які належать підприємствам;

г) правильної відповіді немає.

6. Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб

органів державної податкової служби, підлягають відшкодуван

ню за рахунок:

а) коштів державного бюджету;

б) коштів посадових осіб органів державної податкової служби;

в) коштів, які виділяються на утримання державного подат

кового органу з державного бюджету;

г) правильної відповіді немає.

ТЕМА 2

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА

ПРОЦЕДУРИ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ

2.1. Податковий аудит в системі

податкового контролю

Одним з найефективніших методів контролю з боку дер

жавних органів є податковий аудит (податкова перевірка). Про

ведення аудиту і висновки за його результатами є найскладні

шим і найконфліктнішим моментами взаємин між платником

податків і контролюючим органом.

Для однозначного розуміння цього методу контролю (по

даткового аудиту) наведемо основні поняття, які поки що не

знайшли свого визначення в законодавстві, але широко засто

совуються на практиці.

При визначенні поняття податковий аудит в загальних рисах

можна сказати так. Податковий аудит (податкова перевірка) – це

процесуальні дії контролюючих органів щодо контролю за пра

вильністю обчислення, своєчасністю і повнотою сплати по

датків, зборів та інших обов’язкових платежів, а також законні

стю здійснення операцій, пов’язаних з одержанням доходів і

здійсненням розрахунків. Слід зазначити, що поняття податко

вий аудит використовується в практичній діяльності контролю

ючих органів та суб’єктів підприємницької діяльності, але в

нормативноправових актах України переважно застосовується

поняття перевірка.

Предмет податкового аудиту – документи бухгалтерського

обліку та звітності, декларації та розрахунки по сплаті податків,

зборів (обов’язкових платежів), інші документи фінансовогос

подарської діяльності, активи суб’єкта господарювання та його

технологічні процеси тощо.

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

Об’єкти податкового аудиту – платники податків, зборів

(обов’язкових платежів) до бюджетів у всіх рівнів та держав

них цільових фондів.

Суб’єкти податкового аудиту – посадові особи контролюю

чих органів, уповноважених на проведення податкового аудиту.

Під методами податкового аудиту слід розуміти як способи

дослідження аудитором (із застосуванням статистичної, обліко

возвітної, нормативної документації, організаційної, комп’ютер

ної техніки, інструментів та інших засобів інформації) об’єктів

податкового аудиту, збору, обробки та акумулювання фактич

них даних, які відображають законність джерел і обсяги доходів,

витрат платника податків, нарахування і сплати податків, зборів

(обов’язкових платежів), накопичення матеріалів перевірки,

формування оцінки та обґрунтування висновків, які відобража

ють стан виконання платником зобов’язань перед державою.

Мету проведення податкового аудиту в загальному кон

тексті можна визначити як підтвердження того, що податкова

звітність, надана до контролюючих органів, точно відображає усі

аспекти господарської діяльності, а сама діяльність відповідає

вимогам чинного законодавства.

У процесі контролю виконання платником податків подат

кових зобов’язань можуть застосовуватися різні методи подат

кового аудиту.

На практиці здійснення процедур перевірки, оцінки об’єкта

оподаткування, стану сплати податків, зборів (обов’язкових

платежів) з джерел інформації стосовно об’єкта оподаткування

отримуються і застосовуються різні первинні, проміжні й уза

гальнені види даних, за якими податковий аудитор може фор

мувати докази й пропозиції відповідно до завдань аудиту. Ці

дані формуються різними способами виконання облікових,

розрахункових та інших процедур аудиту.

Методи отримання й обробки даних, узагальнення резуль

татів перевірок, обґрунтування висновків та здійснення інших

операцій досліджень платників податків слід поділити на дві

групи: загальнонаукові та прикладні.

Тема 2. Теоретичні основи та процедури податкового аудиту

До загальнонаукових відносяться методи аналізу, синтезу,

індукції, дедукції, моделювання, абстрагування, конкретизації,

аналогії та інші. До прикладних методів аудиту належать доку

ментальні, аналітичні спостереження, запити про платника по

датків, метод інвентаризації активів, метод огляду фізичного

стану об’єкта аудиту, метод достовірних тверджень, повторне

виконання перевірки та інші.

У процесі виконання процедур перевірки аудитор може

отримати один або більше типів даних, відповідно застосову

вати методи отримання конкретних даних, перевірки фактич

ної інформації, що відображає базу оподаткування.

2.2. Види податкових перевірок

та організація їх проведення

З метою реалізації податкового контролю за фінансовогос

подарською діяльністю платників податків державні контролю

ючі органи можуть використовувати різні форми проведення

перевірок.

Залежно від обраного критерію всі види податкових пере

вірок умовно можна класифікувати таким чином:

 за способом організації перевірки поділяються на планові,

позапланові, оперативні, рівночасні та зустрічні;

 за обсягом запланованих питань фінансовогосподарської

діяльності платника податків – інформативні, попередні,

тематичні, комплексні, повторні.

На практиці, як правило, застосовується поєднання різних

видів перевірок залежно від завдань, як стоять перед пере

віркою. Так, найчастіше зустрічаються планові комплексні

виїзні перевірки, що проводяться на підставі Національного

плану документальних перевірок. Проводяться також

позапланові виїзні документальні перевірки, зустрічні докумен

тальні та оперативні перевірки тощо. Таким чином, види подат

кових перевірок є взаємопов’язаними, обумовленими, доповню

ють одна одну і спрямовані на ефективне виконання функцій

податкового контролю.

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

На жаль, чинними нормативноправовими актами не вста

новлено чітких процедур організації проведення документаль

них перевірок платників податків. Як правило, кожний конт

ролюючий орган самостійно розробляє правила та порядок

проведення перевірок у вигляді методичних рекомендацій.

Зрозуміло, що такі рекомендації є відомчими нормативними

актами і необов’язкові до виконання суб’єктами підприємниць

кої діяльності. На сьогодні на більш високому законодавчому

рівні деяке врегулювання знайшли лише виїзні перевірки.

Так, процесуальну частину організації планових та позап

ланових перевірок фінансово – господарської діяльності

суб’єктів підприємницької діяльності, що проводяться контро

люючими органами, регулює Закон України «Про державну

податкову службу в Україні» з останніми змінами від

12.01.2005р.

Згідно з цим законом плановою виїзною перевіркою

вва

жається перевірка платника податків щодо своєчасності, досто

вірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів

(обов’язкових платежів), яка передбачена у плані роботи орга

ну державної податкової служби і проводиться за місцезнаход

женням такого платника податків чи за місцем розташування

об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така пла

нова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показ

никами фінансовогосподарської діяльності платника податків за

письмовим рішенням керівника відповідного органу державної

податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за

окремими видами зобов’язань перед бюджетами, крім зобов’я

зань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані

бюджетними коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника

податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше

ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки над

іслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та

закінчення її проведення.