Принципи системного підходу – постулати «системного
мислення», які є правильними для всіх систем взагалі.
Призначення принципів системного підходу – закласти
основи «системного мислення» та методології системного
дослідження, полегшити одержання правильних висновків у
складних ситуаціях. Існує ряд думок про кількість принципів
системного підходу. За даними деяких авторів, їх біля ста.
Інші вказують на цифру біля тридцяти. У науковій літературі
принципи групують за різними ознаками. Так, за ознакою
функціонування розрізнюють такі принципи, як системність,
цілісність, узгодженість, сумісність, комплексність,
повнота. Якщо за ознаку обрати системоутворювання, то
можна виділити такі принципи, як єдиної основи , неповної
детермінованості та стохастичності, доцільності. За
інструментальною (методичною) ознакою виділять
принципи: безперервності, взаємодоповнення, варіантності,
імітації, актуалізації економічних, психологічних та
соціальних аспектів.
Умовно принципи системного підходу поділяють на дві
групи. Перша група принципів відображає деякі
закономірності утворення, будови, функціонування та
розвитку системи. Це фундамент системного підходу, його
теоретична основа. Інша група принципів відображає
принципи дослідження, проектування, творення складних
систем. Це інструментальна частина системного підходу.
Найчастіше конкретний принцип, залежно від особливостей
його застосування, в одній ситуації може бути віднесеним до
першої групи, а в іншій – до другої. З практичної точки зору,
найбільш доцільним є застосування як основи системного
мислення таких принципів:
Принцип узгодженості та спільності цілей: власні цілі
елементів систем повинні бути узгоджені одна з одною (тобто
взаємопов’язані та взаємозалежні), а також із глобальними
цілями наданнями системи.