Основні шкідливі гази, які утворюються при неповному згорянні палива такі.
Сполуки вуглецю: а) вуглекислий газ СО
2
– нешкідливий при малих концентраціях; б) оксид
вуглецю (чадний газ) СО – дуже токсичний, але швидко дифундуючий в атмосфері; в) неспалені
вуглеводні або оксидовані речовини (альдегіди та кислоти).
Сполуки сірки: сірчистий ангідрит SO
2
, який може переходити в сірчаний ангідрит SO
3
і при
наявності води або водяної пари утворювати сірчану кислоту Н
2
SO
4
.
Сполуки азоту: NО, NО
2
, сприятливі умови для їх утворення виникають при високих
температурах.
Сажі – неспалені частки вугілля або інших видів палива. Вони мають розміри близько 1 мкм і
дуже легкі, але можуть об’єднуватися між собою, створюючи крупні конгломерати.
Дими – аеродисперсні системи, до яких входять найдрібніші тверді частинки. При спіканні
створюються більш великі конгломерації і гази.
Пил складається з часток вугілля, кількість яких іноді досягає 50 % складу, а також часток золи і
породи.
Численні види палива поділяються на тверді – вугілля різних марок і дрова; рідкі – мазути, різні
нафти і похідні від них; газоподібні – природний, коксовий, кам’яновугільний гази, а також гази, які
виділяються з нафтоносних пластів.
Основними джерелами забруднення атмосферного повітря в індустріальних державах є
автомобілі та інші види транспорту, промислові підприємства, теплові електростанції. Щорічно в
атмосферу викидається 120-150 млн т золи, до 150 млн т SO2.
В Україні головні забруднювачі повітря – підприємства металургії (у загальному об’ємі викидів
їх частка становить 33 %), енергетика – 30 %, вугільна промисловість – 10 %, хімічна та нафтохімічна –
7 %.
Найбільшу кількість сірчистого газу викидають підприємства енергетики, чорної металургії та
вугільної промисловості (80 % викидів). Оксиди азоту надходять в атмосферу від підприємств
енергетики та металургії (72 %), а виробництва хімічної, нафтопереробної і газової промисловості
вносять найбільший вклад (43 %) у викиди вуглеводнів.
У військах існують наступні джерела хімічного забруднення атмосферного повітря: котельні
установки, транспортні засоби загального і спеціального призначення, склади паливно-мастильних
матеріалів (ПММ) і спецпалива, бази нафтопродуктів, пункти обслуговування і зарядки акумуляторів,
газо- і пиловиділяючі, лакофарбові, асфальтобетонні та інші установки. Одними із головних джерел
хімічного забруднення повітря є котельні установки. Вони виділяють дим, що утворюється в процесі
спалювання твердого чи рідкого палива. Ступінь забруднення атмосфери продуктами згоряння палива
залежить від виду та якості палива, а також від технічних характеристик поливного устаткування.
Основними викидами при цьому є продукти повного (окиси сірки та азоту) та неповного згоряння
(головним чином, окис вуглецю, сажа, вуглеводні). Спостерігаються значні викиди оксид азоту, які
утворюються в основному з азоту повітря при високих температурах горіння. Теплові електростанції,
які спалюють нафту, майже не викидають золи, зате викидають в 3 рази більше сірчаного ангідриду.
Найчистішим із всіх видів палива вважається природний газ.
Автотранспорт робить значні викиди в атмосферу (понад 200 різних хімічних сполук). В них
містяться вуглеводні компоненти палива, яке не повністю згоріло. Їх частка різко зростає при роботі
двигуна на малих обертах; в момент натискання на акселератор спостерігається в 10 разів більше
викидів, ніж при роботі двигуна у нормальному режимі. У вихлопних газах автотранспорту міститься
значна кількість окису вуглецю, альдегідів, окисів азоту, вуглеводнів етиленового ряду. В результаті
неповного згоряння в двигуні частина вуглеводнів перетворюється в сажу, яка містить смолисті
речовини, в тому числі канцерогенний бенз(а)пірен. Надзвичайно шкідливими у вихлопах є сполуки
неорганічного свинцю. Так, в 1 л бензину міститься 1 г тетраетилсвинцю, який після згоряння
викидається в атмосферу. У викидах дизельного транспорту свинець відсутній.
Кількісний та якісний склад вихлопних газів двигуна залежить від низки чинників: типу двигуна,
особливостей конструкції, його технічного стану, потужності, режиму роботи, якості застосованого
пального.
В Україні більшість автотранспорту працює на бензиновому пальному (карбюраторні машини),
значно менше у нас дизельних машин (близько 4 %) і ще менше – газобалонних. Слід відзначити, що
перспектива збільшення числа дизельних (не бензинових) машин в Україні існує. Є суттєва різниця у
вмісті токсичних компонентів у вихлопних газах карбюраторних і дизельних машин .
Таблиця Порівняльний склад вихлопних газів бензинових і дизельних машин
Компонент
Вміст
Бензинові машини Дизельні машини
Оксид вуглецю, %
Вуглеводні, %
0,2
0,01
до 10
до 3