Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Земля реальна

200

і прикладних задач, а також для вивчення

фігури 3. вводять фігури порівняння -

геоїд, еліпсоїд. Середній радіус 3., рів-

новеликої за площею поверхні до земного

еліпсоїда, дорівнює 6370894 м. Площа

поверхні 3. становить 510 млн км

; серед-

ня густина 3. - 5,51447 г-см~

; маса -

5,97-10

г; кутова швидкість обертання -

0,729115-10^ рад-с"

Складові частини 3.: земна кора (товщина

4-8 км під океанами і 30-90 км під мате-

риками), оболонка або мантія (товщина

близько 2900 км); зовнішнє ядро (3400 км);

внутрішнє ядро (1300 км). Земна кора ві-

докремлена від мантії поверхнею розділу,

яку наз. поверхнею Мохоровичича. Зов-

нішня частина ядра до глибини близько

4580 км має властивості рідкого тіла, бо не

пропускає поперечні сейсмічні хвилі. Глиб-

ше розташована зона, завтовшки близько

540 км, що поглинає сейсмічні хвилі, при-

рода якої поки що не з'ясована. Нарешті

ще глибше розташоване тверде внутрішнє

ядро Землі, що є кулею діаметром близько

2500 км. Будова мантії складна. Вона по-

діляється на верхню, середню і нижню.

Відомості про фізичний стан і параметри

у центральних зонах 3. наближені. Зовні-

шні шари 3.: літосфера - тверда оболон-

ка, гідросфера - водні ресурси, атмос-

фера

—

повітряна оболонка, що є суміш-

шю газів, водяної

пари,

інших домішок. Ма-

са гідросфери і атмосфери становить від-

повідно 0,024 і 0,00009

маси 3.

Найближче до 3. є її супутник - Місяць.

Використання ШСЗ та ін. космічних об'єк-

тів, геологічних, геофізичних, астрономіч-

них, геодезичних і гравіметричних матері-

алів суттєво сприяло розв'язанню пробле-

ми про 3., її фігуру та гравітаційне поле;

2) загальний засіб праці, матеріальна осно-

ва існування і виробництва, продукт при-

роди. Як матеріальна основа виробництва

характеризується площею, просторовим

положенням і належністю;

3) одна з найважливіших складових довкіл-

ля; характеризується простором, рельєфом,

кліматом, ґрунтовим покривом, рослинніс-

тю, надрами, водами; є головним засобом

виробництва в сільському і лісовому гос-

подарстві; просторовим базисом для роз-

міщення виробництва. 4; 6; 18.

ЗЕМЛЯ РЕАЛЬНА {реальная Земля; real

Earth; Realerde f): те ж, що йФізична по-

верхня Землі. 6.

ЗЕМНА КОРА {земная кора; earth's crust;

Erdrindef, ErdkrusteJ): див. Земля. 18.

ЗЕНІТ {зенит; zenith; Zenit m): див. Не-

бесна сфера. 10.

ЗЕНІТ ГЕОДЕЗИЧНИЙ {геодезический

зенит; geodetical zenith; geodatischer Zenit

m) див. Редукційна задача геоде-

зії. 17.

ЗЕНІТНА ВІДСТАНЬ {зенитноерассто-

яние; zenith distance; Zenitdistanz): кут

вертикальний, що відлічується від зені-

ту до заданого напряму. 3. в. завжди додат-

на і змінюється від 0 до 90°. 14.

ЗЕНІТНА ВІДСТАНЬ СВІТИЛА {зени-

тное расстояние светила; zenith distance

of celestial star; Zenitdistanz

Zenitentfer-

nung

f des Himmelkdrpers m): див. Коор-

динати небесні. 10.

ЗЕНІТ-ЦЕНТРИР

{зенит-центрир;

zenith

centering device; Zenitlotn): односторонній

оптичний центрир, візирна вісь якого

спрямована догори. 14.

ЗІНИЦЯ ОКА

{зрачок

глаза; eye pupil; Au-

genpupille f): отвір у райдужній оболонці

ока, через який

око проникає світло. Діа-

метр 3. о. становить 1,5-8 мм і залежить

від умов освітленості. 8.

ЗІР {зрение; vision (sight); Augensehen И):

одне з п'яти чуттів, органом якого є око.

Розрізняють такі види 3.:

Монокулярний - розглядання предмета

(об'єкта) одним оком. Спостерігач підсві-

домо фіксує око так, щоб зображення

предмета проектувалось на жовту пляму -

найчутливішу ділянку сітківки ока.

Бінокулярний - розглядання предмета

(об'єкта) обома очима. Спостерігач під-

свідомо фіксує очі так, щоб зорові осі пе-

ретинались у тій ділянці об'єкта, яку спо-

стерігач хоче бачити виразно. Бінокуляр-

ний 3. має дві властивості: два зображен-

Зір бінокулярний

201

ня, спроектовані на сітківки обох очей,

зливаються в одне просторове зображен-

ня; спостерігач може оцінювати глибину

простору.

Стереоскопічний - розглядання предметів

обома очима, під час якого відчувається їх

просторове розташування; людина сприй-

має глибину простору на віддалі до 400 м

для точкових, та до 1200 м для лінійних

об'єктів. Для збільшення глибини стерео-

скопічного зору використовують оптичні

прилади типу бінокля або стереотруби. 8.

ЗІР БІНОКУЛЯРНИЙ (бинокулярное зре-

ние; binocular sight; binokulares Augensehen

n): зір (розглядання предмета) обома очи-

ма. В цьому випадку очі спостерігача роз-

міщені так, щоб їх оптичні осі (зорові осі)

перетинались у тій точці предмета, яку він

хоче бачити найчіткіше. 3. б. має дві не-

звичайні властивості: злиття в нашому

сприйнятті двох зображень, що формую-

ться на сітківці очей, в одне просторове;

здатність просторового, тривимірного спри-

йняття глибини, тобто різної віддаленості

точок об'єкта від спостерігача. 8.

ЗЛАМ ПРОЄКТНОГО ПРОФІЛЮ (пе-

релом проектного профиля; fracture of pro-

jected profile; Neigungswechsel m des Pro-

jektprofils

n)\

точка стикування двох проект-

них ліній з різними ухилами. 1.

ЗМАЗУВАННЯ ЗОБРАЖЕННЯ (сдвиг

изображения; imagery shift; Bildrutsch f,

Bildwandlung f): віддаль, на яку перемісти-

ться

точка оптичного зображення

фокаль-

ній площині аерофотокамери за час факти-

чної витримки, тобто з моменту відкриття

аерофотозакривача до повного закриття.

3. з. виникає внаслідок лінійних і кутових

зміщень аерокамери під час експонування

аерофотоплівки. Нечіткість, зумовлена

змазуванням оптичного зображення, наз.

фотографічним змазуванням. Залежно від

джерел виникнення розрізняють такі 3. з.:

лінійне, зумовлене лінійним переміщенням

аерокамери; кутове, зумовлене обертанням

аерокамери; вібраційне, що є наслідком ві-

браційних рухів аерокамери. 3.

ЗМІНЮВАННЯ БЕРЕГІВ ВОДОСХО-

ВИЩ (переработка берегов водохрани-

лищ; Anderung f der Wasserbehdlterufer n

pi): руйнування берегового схилу і вироб-

лення нового профілю рівноваги під дією

абразії, зумовлене течіями, вітровими і су-

дновими хвилями. 4.

ЗМІСТ КАРТИ

(содержание

карты; тар

content; Karteninhalt m): інформація про

об'єкти і явища, що подається на карті від-

повідно до її призначення і тематики. 5.

ЗМІШУВАННЯ КОЛЬОРІВ АДИ-

ТИВНЕ (аддитивное

смешивание

цветов;

additive colours

interfusing;

additive Farben-

mischungf): утворення нових кольорів від

змішування потоку колірних променів; йо-

го також наз. складовим або складальним

змішуванням кольорів. 5.

ЗМІШУВАЧ (смеситель; mixer; Mixer т,

Mischtufe f): нелінійний елемент, на який

подають не менше двох змінних напруг з

різними частотами, щоб отримати спектр

напруг

комбінаційними частотами. У

і д-

далемірах електронних 3, використо-

вують для зниження частоти коливань пе-

ред вимірюванням різниці фаз. На них по-

дають коливання двох

частот:

вимірюваль-

ної і гетеродина. Зі 3. виділяють коли-

вання низької частоти,

яка

дорівнює різни-

ці частот, поданих на 3. коливань. При цьо-

му фаза одержаного низькочастотного ко-

ливання теж дорівнює різниці фаз коли-

вань, які подані

на 3.

У віддалемірах,

яких

використано гетеродинування, є два 3.:

опорний і сигнальний. З опорного змішу-

вача одержуємо коливання низької часто-

ти з фазою у/

0П

<р

-<р

, яка несе інфор-

мацію про фазу прямого коливання. Із сиг-

нального змішувача отримуємо коливання

з фазою у/

сип

, =(р

-(р

. Тут (р

,(р

-фази

прямого і відбитого коливань,

(р

- фаза ко-

ливань гетеродина. (Див. Фазовий метод

вимірювання віддалей). 13.

ЗМІШУВАЧ ОПОРНИЙ (опорный сме-

ситель; bearing mixer; Stiitzmixer m): див.

Змішувач. 13.

Зміщення

202

ЗМІЩЕННЯ (смещение; displacement;

Verschibung f): величина зміни просторо-

вого положення точки об'єкта, споруди або

її частини порівняно з проектним або ра-

ніше зафіксованим положенням цієї точ-

ки. Переважно виражається лінійною мі-

рою, деколи

—

кутовою. 1.

ЗМІЩЕННЯ ВІДНОСНЕ (относитель-

ное смещение; relative displacement; relative

relative Verschibung f): зміщення взаєм-

ного положення точок окремих частин

об'єкта, споруди. 1.

ЗМІЩЕННЯ ГОРИЗОНТАЛЬНЕ (гори-

зонтальное смещение; horizontal displace-

ment; waagerechte Verschibung f): горизо-

нтальна складова частина зміщення за-

гального точки об'єкта споруди. 1.

ЗМІЩЕННЯ ЗАГАЛЬНЕ (общее смеще-

ние; total displacement; waagerechte

Verschi-

bung/): зміщення точки об'єкта, спору-

ди порівняно з її положенням на початко-

вому етапі спостережень. 1.

ЗМІЩЕННЯ КОЛОВОЇ КРИВОЇ (сдви-

жка круговой кривой; offset of circular cur-

ve; Verschibung f der Kreiskurve f): віддаль,

на яку зміщується колова крива від лінії

тангенса, якщо вставляють криву пере-

хідну. 1.

ЗМІЩЕННЯ НУЛЬ-ПУНКТУ ГРАВІ-

МЕТРА (смещение нуль-пункта гравиме-

тра; displacement of gravimeter zero-point;

Verschibung f des Nullpunktgravimeters n):

зміна з часом пружистих властивостей пру-

жин і крутильних ниток гравіметра. Че-

рез це нуль-пункт гравіметра зміщується і

відповідно змінюються покази гравіметра

навіть при незмінній силі ваги. Зміщення

нуль-пункту та характер його зміни треба

знати

завчасно, щоб визначити відповідний

режим і методику роботи певним типом

гравіметра. 3. н. п. ґ. визначають під час

польових робіт і обчислюють за результа-

тами повторних спостережень на одних і

тих же пунктах

як

одного, так і різних рей-

сів. Добове значення нуль-пункту обчис-

люють за формулою

де

Sj — ІS

- різниця відліків на одному пун-

кті, виконаних за інтервал часу At

у годи-

нах; п - число спостережуваних інтерва-

лів; с - масштабний коефіцієнт гравімет-

ра. 6.

ЗМІЩЕННЯ ЧАСТКОВЕ (частичное

смещение; partial displacement; teilweise

Verschibung f): зміщення, визначене між

окремими циклами спостережень. 1.

ЗМОЧЕНИЙ ПЕРИМЕТР (смоченный

периметр; wetted perimeter; benetzter Peri-

meter): довжина контуру живого пере-

різу. 4.

ЗНАК КОЛІЙНИЙ (путевой знак; rail-

way mark; Bahnzeichen п): постійний знак

(репер), зміщений від осі рейки колії на

визначену віддаль здебільшого перпенди-

кулярно до осі рейки, для фіксації віднос-

но нього планово-висотного положення осі

та головки рейки. Переважно використо-

вується в залізничних тунелях і метрополі-

тенах. 1.

ЗНАК МЕЖОВИЙ (межевой знак; boun-

dary

mark;

Grundstiickgrenzpunktт): пункт

геодезичний у вигляді дерев'яного або

бетонного стовпця, що закріплює межі зе-

мельних ділянок. 21.

ЗНАК НІВЕЛІРНИЙ (нивелирный знак;

height mark; Nievellierungzeichen п, Reper

пі): геодезичний знак для закріплення

на місцевості пунктів нівелювання гео-

метричного. Використовують такі 3. н.:

репер фундаментальний, репер ґрун-

товий, марка стінна,репер стінний.

На місцевості фундаментальний і ґрунто-

вий репери зазвичай обкопують і встанов-

люють біля них розпізнавальні знаки (стов-

пчики-сторожки) для полегшення їх пошу-

ку. 16.

ЗНАК РОЗМІЧУВАЛЬНИЙ (разбивоч-

ный знак; layout mark; Absteckungzeichen

п): риска або хрестик, зафіксовані керном

чи фарбою на металевій або бетонній кон-

струкції, на плиті або скобі фундаменту.

Використовується для розмічування

осей. 1.

ЗНАК РОЗПІЗНАВАЛЬНИЙ (опознава-

тельный

знак; identification mark; Nievellie-

Знак розпанавальний

203

rungzeichen п, Reper т): знак-сторож, за-

кріплений на місцевості в певному напря-

мі і на визначеній віддалі від знака роз-

мічувального для полегшення виявлен-

ня останнього. 1.

ЗНАКИ АСТРОНОМІЧНІ {астрономи-

ческие знаки; astronomical symbols; astro-

nomische Zeichen

pi): умовні позначення

Сонця, Місяця, планет та ін. небесних

тіл (а),

також сузір'їв Зодіака (б), фаз Мі-

сяця (в) тощо, які введені ще в Стародав-

ній Греції

застосовуються

сучасній астро-

номічній літературі та календарях. Ви-

користовують, але не часто, для сузір'їв і

фаз Місяця знаки, що нагадують силуети

людей, тварин та ін. предметів: напр.,

сузір'я Лева зображується силуетом лева,

Близнят - постатями двох людей; повний

місяць позначається колом, всередині яко-

го значками показані очі, ніс, уста, а серпи

чвертей місяця доповнені частинами об-

личчя людини в профіль.

а) © - Сонце (неділя)

С - Місяць (понеділок)

6 - Марс (вівторок)

5 - Меркурій (середа)

2f. - Юпітер (четвер)

^ - Венера (п'ятниця)

\ - Сатурн (субота)

І) або ф - Уран

або $ - Нептун

- Плутон

6 або © - Земля

(j- - комета

-ф- - зоря

(86) - астероїд (№ 86)

б) - Водолій (січень)

К - Риби (лютий)

Т - Овен (березень) - точка весня-

ного рівнодення

- Телець (квітень)

П - Близнята (травень)

25 - Рак (червень)

ф - Лев (липень)

Щ)-Діва (серпень)

Терези (Ваги) (вересень) - точ-

ка осіннього рівнодення

Щ,

- Скорпіон (жовтень)

- Стрілець (листопад)

Y^q

- Козоріг (грудень)

в) • або • - новий місяць

або 3 - перша чверть

О або © - повний місяць

([ або - остання чверть. 5.

ЗНАКИ ЗОДІАКА (знаки Зодиака; signs

the

zodiac; Zeichen n pi der Zodiakusses

m): див. Знаки астрономічні. 5.

ЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ ДІЙСНЕ (дей-

ствительное значение

величины;

actual va-

lue of magnitude; tatsiichliche Wertgrofie f):

значення геометричного параметра, отри-

мане внаслідок вимірювання з визначеною

точністю. 1.

ЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ ІСТИННЕ

(истинное значение

величины;

true value of

magnitude; wahre Wertgrofie f): значення

геометричного параметра, отримане тео-

ретично. 1.

ЗНАЧЕННЯ НОМІНАЛЬНОЇ ВЕЛИ-

ЧИНИ ПРОЄКТНОЇ (значение проект-

ной номинальной величины;

value of projec-

ted

nominal magnitude;

Wert m der nominalen

Projektgrdfie f): задане в проекті значення

геометричного параметра. 1.

ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ВЕЛИЧИНИ

(значение физической величины; value of

physical magnitude; Wert m der physische

Grofie

f): оцінка розміру фізичної величи-

ни у вигляді деякого числа прийнятих для

неї одиниць. 21.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА

(съемочная

си-

стема; surveying system; Aufnahmesystem

п): сукупність технічних засобів для прий-

няття і реєстрації електромагнетного ви-

промінювання Землі, планет та їх супут-

ників у вигляді двовимірного аналогового

запису безпосередньо або у вигляді, який

після передавання та опрацювання може

бути поданий як двовимірний запис. В

аерокосмічному зніманні використовують

оптичний діапазон електромагнетного ви-

Знімальна система..

204

промінювання з довжиною хвилі Я від 0,01

до 1000 мкм і радіодіапазон з Я> 1 мм.

Відповідно 3. с. поділяють на такі, що пра-

цюють в оптичному діапазоні та радіодіа-

пазоні. Залежно від походження випромі-

нювання, яке використовується під час

знімання, 3. с. поділяють на активні та

пасивні. Кількість спектральних зон, які

одночасно використовуються під час зні-

мання, зумовлює поділ 3. с. на одно- і ба-

гатозональні. За способом пересилання ре-

зультатів знімання на пункти приймання

3. с. поділяють на оперативні та неопера-

тивні. За способом приймання і реєстрації

випромінювання розрізняють фотографіч-

ні та нефотографічні: телевізійні, фототе-

левізійні, сканувальні, оптико-електронні,

радіофізичні 3. с. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА АКТИВНА

(іактивная

съемочная система; active sur-

veying system; aktive Aufnahmesystem n):

система, в якій є пристрої штучного опро-

мінення місцевості й засоби реєстрації від-

битих променів. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА БАГАТОЗО-

НАЛЬНА (многозональная съемочная си-

стема; polyzonal surveying system; multi-

spektrales Aufnahmesystem n): система, в

якій використовуються дві спектральні зо-

ни і більше. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА КАДРОВА

(кадровая съемочная система; frame sur-

veying system; Bildaufhahmesystem и): сис-

тема, за допомогою якої можна отримати

зображення об'єкта за одночасного його

зображення на всю поверхню кадру. 3. с. к.

може бути фотографічна або нефотографі-

чна. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА НЕОПЕРА-

ТИВНА (неоперативная съемочная сис-

тема; nonoperational surveying system;

nichtoperatives Aufnahmesystem

n):

система,

продукцію якої пересилають на Землю

транспортними засобами. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА НЕФОТО-

ГРАФІЧНА (нефотографическая съемо-

чная система; unphotograpliic surveying

system; nichtphotografisches Aufnahmesys-

tem л): система, яка яскравості об'єктів

вимірює за допомогою фотоелектричних,

термоелектричних, електронних та ін.

приймачів. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА ОДНОЗО-

НАЛЬНА (однозональная съемочная сис-

тема; one-zone surveying system; einspekt-

rales Aufnahmesystem

n):

система,

якій під

час знімання використовується одна спект-

ральна зона. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА ОПЕРАТИВ-

НА (оперативная съемочная система;

operational surveying system; operatives

Aufnahmesystem

n):

зональна система, якою

передають інформацію на пункти при-

ймання в реальному часі каналами зв'яз-

ку. 2.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА ОПТИКО-

ЕЛЕКТРОННА (оптико-электронная

съемочная система; optical-electronic sur-

veying system; optischelektronisches Auf-

nahmesystem n): система, де приймачами

сигналів є прилади із зарядовим зв'язком

(ПЗЗ), світлочутливий

шар

яких утворений

сіткою кремнієвих або інших діодів. На

відміну від оптико-механічних сканерів, де

на

окремі детектори послідовно надходять

сигнали

від

різних елементів траєкторії ру-

ху сканувального променя,

цих системах

є лінійки або матриці ПЗЗ. Оптична систе-

ма 1, що складається з лінзового об'єкти-

ва і закривача, будує миттєве зображення

в межах

поля

зору лінійки або матриці ПЗЗ.

Залежно від яскравості об'єктів, на кож-

ний детектор приймача 2 надходить сиг-

нал, який генерує електричний струм.

Електричний сигнал пересилається в

електронний блок 3 для опрацювання. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА ПАСИВНА

(пассивная съемочная система; passive

surveying system; passives Aufnahmesystem

n): система, в якій є засоби реєстрації при-

родного випромінювання об'єктів місце-

вості. 3.

Знімальна система..

205

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА РАДІОФІ-

ЗИЧНА (съемочная система радиофизи-

ческая; radiophysical surveying system;

funkphysisches Aufnahmesystem n): скану-

вальна система, яка працює в радіодіапа-

зоні. Розрізняють радіотеплові і радіоло-

каційні системи. В мікрохвильових ра-

діометрах, які наз. ще радіотепловими

системами, фіксується радіотеплове ви-

промінювання Землі.

За

їх допомогою мож-

на отримати інформацію про об'єкт крізь

хмари. Роль оптичної системи

скануваль-

них радіометрах виконує спрямована анте-

на, яка сканує місцевість перпендикуляр-

но до напряму лету літального апарата. З

антени сигнал надходить у приймач і де-

тектор, де перетворюється на електронний

сигнал, який записують на магнетну стрі-

чку, а згодом візуалізують. Мікрохвильо-

вим

радіометрам властиве порівняно низь-

ке

просторове розділення, яке залежить від

висоти знімання і кутової ширини скану-

вального променя.

Радіолокаційна знімальна система- актив-

на знімальна система, що працює в радіо-

діапазоні. Найчастіше використовують

радіолокаційну станцію бічного огляду

(РЛСБО). За допомогою передавача та

антени місцевість опромінюється послі-

довністю електромагнетних імпульсів, пе-

ріод яких

задається

блоюм-синхронізатором.

Відбитий сигнал прийнятий приймачем,

надходить

електронний блок опрацюван-

ня. Антенний комутатор виконує функцію

перемикача антени на випромінювання і

приймання. Сканування здійснюється в

напрямі, перпендикулярному до напряму

руху літального апарата. Антена випромі-

нює сигнали

один бік; щоб зняти дві сму-

ги відносно траєкторії літального апарата,

потрібно встановити дві антени. В елект-

ронному блоці РЛСБО сигнали набувають

форми, потрібної для пересилання їх на

Землю. Це може бути запис на магнетну

стрічку або безпосереднє пересилання те-

леметричними каналами. В літаках зобра-

ження передається на електронно-

променеву трубку, звідки рядками фото-

графується на фотоплівку, що рухається.

Структурна схема РЛСБО зображена на

рис.: 1

—

антена; 2

—

передавач; 3 - антен-

ний перемикач; 4 - приймач; 5

—

синхро-

нізатор; 6 - блок розгортай; 7

—

електрон-

ний блок; 8 - фотоплівка; 9—пристрій при-

тягування плівки; 10 - давач швидкості.

Залежно від відстані передавача до точки

місцевості

радіолокаційних зображеннях

можливі значні геометричні спотворення.

Важливими фізичними властивостями

радіолокаційних систем є здатність опро-

мінювати місцевість горизонтально і вер-

тикально поляризованими сигналами і

переймати ці поляризовані сигнали. Мо-

жуть використовуватися сигнали з різни-

ми довжинами хвиль (багаточастотне ра-

діолокаційне знімання). У радіолокаційних

системах використовують антену з синте-

зованою апертурою, яка є набором окре-

мих антен малого розміру, що живляться

високочастотними коливаннями з цією ж

фазою. Цей набір антен, опромінюючи ко-

жну ділянку місцевості в межах плями

сканування з різних точок траєкторії лету

носія, сприяє отриманню приблизно одна-

кового розділення як уздовж, так і впопе-

рек рядків сканування. Інакше, в напрямі

лету розділення буде на порядок гіршим,

порівняно з розділенням уздовж рядка. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА СКАНУ-

ВАЛЬНА

(сканирующая

съемочная систе-

ма; scanning surveying system; Abtastenauf-

nahmesystem n): до неї належать оптико-

механічні сканери. Під час оптико-механі-

чного сканування фіксується сигнал у ме-

жах миттєвого кута зору (декілька кутових

Знімальна система..

206

мінут). Цей кут зору і є променем скану-

вання. Основними частинами оптико-

механічних сканерів є оптична система 1

(1а

—

розгортальний пристрій; 16

—

дзер-

кальний об'єктив); приймач сигналів 2;

електронний блок 3. Приймачами можуть

бути різні пристрої і прилади, що відріз-

няються за принципом дії та зоною спект-

ра. Найчастіше використовуються фотонні

детектори, які перетворюють світловий

сигнал на електричний та сконструйовані

на основі різних кристалічних матеріалів.

Далі сигнал надходить

електронний блок,

де посилюється, обробляється і формуєть-

ся зображення, яке може зберігатися і в

іншій формі, напр., записуватися на маг-

нетні носії інформації. 3.

Вхід

1 -Ш

і Вихід

Вхід

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА ТЕЛЕВІЗІЙ-

НА (телевизионная съемочная система;

television surveying system; Fernsehensauf-

nahmesystem

n):

система, за допомогою якої

на екрані електронно-променевої трубки

оптичною системою формується зобра-

ження, звідки зчитане сканувальним еле-

ктронним променем пересилається на Зем-

лю. На рис. подано структурні схеми теле-

візійних систем на основі відикона-а і на

основі дисектора - б: 1 - оптична систе-

ма; 2 - фотопровідні мішені; 3 - відхильна

система; 4 - електронна гармата; 5 - елек-

тронна система обробки сигналів; 6 - фо-

токатод; 7 - фокусувальна система; 8 -

електронний помножувач. Зображення на

екрані трубки будується в межах кадру і є

полем додатного заряду, пропорційним до

яскравості елементів зображення. Це елек-

тронне зображення дискретно зчитується

сканувальним електронним променем. Отри-

мують послідовність аналогових відеоси-

гналів, які підсилюються та обробляють-

ся. Телевізійні системи, по суті, є скануваль-

ними, в яких сканування відбувається в

площині зображення. 3.

~^Вихід

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА ФОТОГРА-

ФІЧНА (фотографическая съемочная си-

стема; photographic surveying system; Bild-

aujhahmesystem n): система, за допомогою

якої просторовий розподіл яскравостей

об'єктів записується на світлочутливих ма-

теріалах. До 3. с. ф. належать: фотокамера,

аерофотокамера (АФК), фотокамери

космічні (ФКК). Фотокамери використову-

ють в наземному зніманні, АФК - для фо-

тографування земної поверхні з різних лі-

тальних апаратів, ФКК - під час фотогра-

фування Землі, планет та їх супутників з

космічних літальних апаратів. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА ФОТОТЕЛЕ-

ВІЗІЙНА (фототелевизионная съемочная

система; photo-television surveying system;

Bildfernsehenaufnahmesystem

n):

система, в

якій приймачем випромінювання є фото-

камера; зображення зі знімка зчитується

електронним скануванням і пересилаєть-

ся на землю радіоканалом. 3.

ЗНІМАННЯ АЕРОМАГНЕТНЕ (аэро-

магнитная съемка; aeromagnetic survey;

Magnetluftaufnahme f): метод вивчення

особливостей магнетного поля Землі з лі-

тального апарата, що грунтується на без-

Знімання багатозональне

207

перервному вимірюванні аеромагнітоме-

тром вертикальної складової магнстнош на-

пруження або повного його значення. 5.

ЗНІМАННЯ БАГАТОЗОНАЛЬНЕ (мно-

гозональная съемка; multiband survey;

multispektrale Auftiahmef): одночасне фо-

тографування місцевості в різних діапазо-

нах спектра. Реалізується

таких комбіна-

ціях: знімання на одну плівку багатооб'єк-

тивною камерою з різними світлофільт-

рами; знімання на різні плівки багато-

об'єктивною камерою у вузьких діапазо-

нах спектра. Широко застосовувалося зні-

мання фотокамерою МКФ-6, що складає-

ться

з шести об'єктивів і шести касет (фор-

мат 55X80 мм). Характеристики об'єкти-

вів: фокусна віддаль 125±0,5 мм, світлоси-

ла 1:4-1:13,5; дисторсія 3 мкм; канали фо-

тографування, нм: 460-500,520-560,580-

620, 640-680, 700-740, 780-860. 3. б.

використовується

дослідженнях природ-

них ресурсів, природоохоронній діяльності

та вивченні техногенних процесів, у лісів-

ництві, сільському і водному господарстві

тощо. 8.

ЗНІМАННЯ БУСОЛЬНЕ (буссольная

съемка; compass survey; Bussolaufnahme f)\

один із видів напівінструментального зні-

мання. Під час 3. б. у полі викреслюють

з ар

и с, на якому поруч із ситуацією зазна-

чають азимути магнетні сторін ходу,

вздовж якого виконують знімання. Для

визначення магнетних азимутів викорис-

товують бусоль або гірничий компас. 12.

ЗНІМАННЯ ВАРІОМЕТРИЧНЕ (ва-

риометрическая съемка; variometric sur-

veying; Variationsaufnahme f): знімання,

виконане за допомогою варіометрів і гра-

дієнтометрів. Під час 3. в. виконують такі

роботи: топографо-геодезичні для розмічу-

вання

та закріплення пунктів спостережен-

ня на місцевості й нанесення їх на топо-

графічну основу; нівелювання місцевості

навколо пунктів, спостереження для вра-

хування впливу рельєфу; спостереження

варіометром гравітаційним для виз-

начення градієнтів сили ваги і кривини. 6.

ЗНІМАННЯ ВИКОНАВЧЕ (исполни-

тельная съемка; executive survey; Vollzug-

saufnahme j): комплекс геодезичних і то-

пографічних робіт, який виконують для

складання генерального виконавчого пла-

ну і креслень (схем), що відображають

фактичні розміри збудованих об'єктів та їх

відхилення від проектних значень. 1.

ЗНІМАННЯ ВИКОНАВЧЕ ТЕХНОЛО-

ГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ (исполни-

тельная съемка технологического обору-

дования; executive survey of technical equip-

ment; Vollzugsaufnahme f der technologi-

schen Einrichtung f): знімання фактичного

положення обладнання, яке виконується

після завершення етапів монтажних робіт:

спорудження фундаменту, встановлення

технологічного обладнання, підведення

комунікацій (кабелів, трубоводів) тощо.

Під час 3. в. т. о. одержують дані про спі-

ввісність, прямолінійність та площинність

елементів обладнання. Для отримання да-

них

про

співвісність використовують стру-

ни, виски, штихмаси, контрольні

лінійки,

пе-

ревірні плити, щупи; для виявлення відхи-

лень від горизонтальної поверхні - спеці-

альні рівні та нівеліри. 7.

ЗНІМАННЯ ВИШУКУВАЛЬНЕ (изыс-

кательская съемка; exploratory survey;

Voruntersuchungsaufnahme f): спеціальне

інженерно-топографічне великомасштабне

знімання, яке виконують для проектуван-

ня, будівництва та експлуатації інженерних

споруд. Під час 3. в. створюють топогра-

фічну основу для проектування у вигляді

карт і профілів, визначають координати,

висоти та ін. величини, потрібні для інже-

нерних обчислень. 1.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ (грави-

метрическая съемка;

gravimetric surveying;

gravimetrische Aufnahme f): комплекс по-

льових і камеральних робіт для визначен-

ня сили ваги в пунктах земної поверхні

заданої густоти з відомими координатами.

3. ґ. виконують для вивчення гравітацій-

ного поля, поверхні і внутрішньої будови

Землі, гравіметричної розвідки,

Знімання Гравіметричне..

208

опрацювання результатів геодезичних ви-

мірювань. Залежно від завдання 3. ґ. по-

діляють на загальноземне, регіональне, по-

шукове та детальне. За характером розподі-

лу пунктів на місцевості знімання поділя-

ють на площові та профільні. 6.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ ДЕ-

ТАЛЬНЕ (детальная гравиметрическая

съемка; detailed gravimetric surveying; gra-

vimetrische Detailaufnahme f): знімання

гравіметричне, яке виконують з мак-

симально можливою густотою пунктів і

високою точністю вимірювань. Результа-

ти 3. ґ. д. використовують для: 1) вивчен-

ня геологічної будови нафтогазоносних

районів; 2)визначення перспективних

розробок чорних, кольорових і рідкісних

металів; 3) дослідження покладів інших

корисних копалин; 4) визначення локаль-

них форм корисних копалин і вивчення

конкретних родовищ. 6.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ ДОН-

НЕ (донная гравиметрическая съёмка;

ground gravimetric surveying; gravimetrische

Grundaufnahme j): знімання Гравімет-

ричне дна моря для дослідження шель-

фу, рифтових та перехідних зон. 3. г. д.

виконують гравіметрами донними в

районах глибиною до 200-300 м. Якщо

глибина не перевищує 4 м, то знімання

виконують сухопутними гравіметрами, які

встановлюють на спеціальних штативах.

Вимірювання здійснюють паралельними

галсами (профілями). Віддаль між галса-

ми залежить від точності і м-бу знімання.

Координати пунктів визначають прямою та

оберненою кутовими засічками, радіоге-

одезичними та супутниковими радіонаві-

гаційними системами. Глибини вимірюють

ехолотами. 6.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ МОР-

СЬКЕ (морская гравиметрическая съем-

ка; marine gravimetric surveying; gravimet-

rische Seeaufiiahmef):знімання гравіме-

тричне. Детальне 3. г. м. прибережної

смуги виконують гравіметрами донни-

ми. У відкритому океані 3. ґ. м. виконують

разом з іншими геофізичними досліджен-

нями на науково-дослідних суднах. Спо-

стереження в досліджуваному районі здій-

снюють на прямолінійних галсах під час

рівномірного руху судна. 3. ґ. м. площове

виконують паралельними галсами (про-

філями), віддаль між якими залежить від

м-бу карти гравіметричної і складно-

сті Гравітаційного поля в досліджуваному

районі. Для обчислення поправки Етвеша

(див. Етвеша ефект) реєструють коор-

динати, а також курс і швидкість судна, а

для обчислень аномалій сили ваги

—

додатково глибину дна. Координати пунк-

тів найчастіше визначають за допомогою

радіогеодезичної системи, а глибину - ехо-

лотом. У відкритому океані використову-

ють супутникову навігаційну систе-

му. 6.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ ПЛО-

ЩОВЕ (площадная гравиметрическая

съемка; gravimetric surveying of area; gra-

vimetrische Flacheaufnahme f): знімання

гравіметричне, за результатами якого

складають карту ізоаномалій сили ваги

(векторів кривин) досліджуваної площі.

Якщо віддалі між пунктами спостережень

профілю і між профілями однакові, то та-

ке знімання є рівномірним, якщо ж ці від-

далі неоднакові - знімання нерівномірне.

За даними 3. г. п. можна отримати най-

повнішу і найдостовірнішу характеристи-

ку гравітаційного поля досліджуваного

району. 6.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ ПО-

ШУКОВЕ (поисковая гравиметрическая

съемка; searching gravimetric survey;gravi-

metrische Sucheaufnahme f): знімання

гравіметричне, завданням якого є пошук

певних геологічних об'єктів у районах, пе-

рспективних щодо корисних копалин. У ре-

зультаті 3. ґ. п. складають карти гравіме-

тричні в м-бах 1:200000-1:100000 з пе-

рерізом 1-2 мҐал. 6.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ ПРО-

ФІЛЬНЕ (профильная гравиметрическая

съемка; profile gravimetric surveying; gra-

vimetrische Profilaufnahme f): знімання

гравіметричне, у якому гравіметричні

Знімання Гравіметричне..

209

пункти розташовують по окремих профі-

лях. Воно застосовується для визначення

глибинної будови земної

кори,

докладного

вивчення тектонічних блоків, зон розломів,

для прокладання профілів підвищеної точ-

ності для інтерпретації гравіметричних да-

них і для спостереження у важкодоступ-

ній місцевості. 6.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ РЕГІО-

НАЛЬНЕ {региональная гравиметричес-

кая съемка;

regional gravimetric survey; gra-

vimetrische Gebietsaufnahme f): знімання

Гравіметричне для одержання оглядової

картини гравітаційного поля значної тери-

торії, виявлення загальних закономірнос-

тей поля його зв'язку з регіональними гео-

логічними структурами, встановлення пер-

спективних ділянок для детальних дослі-

джень. 3. ґ. р. дає змогу визначити текто-

нічне районування платформних і геоси-

нклінальних зон, оконтурювати окремі

структурні елементи, вивчати глибинну бу-

дову земної кори і Землі. 6.

ЗНІМАННЯ ІНФРАЧЕРВОНЕ (инфра-

красная съемка; infrared survey;

Infrarotauf-

nahmef): отримання зображення за допо-

могою спеціальних інфрачервоних зніма-

льних систем, встановлених на літаку або

космічному літальному апараті. Знімання

виконується в трьох діапазонах інфрачер-

воної зони спектра: ближня зона від 0,7 до

2,5 мкм; середня - від 3,4 до 4,2 мкм; да-

лека - від 8,0 до 12,2 мкм. Матеріали 3. і.

використовують для вивчення просторово-

часової структури полів теплового випро-

мінювання Землі, дослідження вулканічної

діяльності, змін поверхневих вод океансь-

ких течій, змін у зволоженні ґрунтів та ін.

Роздільна здатність 3. і. здебільшого зале-

жить від висоти лету, часу знімання (ніч,

день) і температурних характеристик до-

сліджуваної поверхні. Роздільна здат-

ність фотознімків коливається від со-

тень метрів до десятків кілометрів у кос-

мічному зніманні та від дециметрів до де-

сятків метрів-у аерофотозніманні. 8.

ЗНІМАННЯ КАДАСТРОВЕ (кадастро-

вая съемка; cadastral survey; Katasterauf-

nahmef): виконується

для

визначення про-

сторового положення земельної ділянки і

розташування на ній об'єктів нерухомого

майна. Для цього встановлюють (віднов-

люють) і закріплюють на місцевості межі

земельної ділянки, визначають координати

точок поворотів

меж;

визначають розташу-

вання об'єктів нерухомості і виділяють на

земельній ділянці територіальні зони (особ-

ливий режим використання, види викорис-

тання землі тощо). Порядок

виконання

3. к.,

вимоги до точності

робіт,

склад

зміст доку-

ментів, які подаються за результатами його

виконання, визначаються нормативними

актами Державного комітету земельних ре-

сурсів та Головного управління геодезії, кар-

тографії та кадастру України. 4.

ЗНІМАННЯ КОНТУРНЕ (горизонталь-

ная съемка; horizontal survey; Konturauf-

nahmef): робота, які викопують для отри-

мання зображення контурів на оригіналі

карти знімальному. Для цього створю-

ють знімальну основу, з якої за допомогою

теодоліта, стрічки, екера, екліметра, бусо-

лі, рулетки, електронних тахеометрів, GPS

виконують вимірювання. Знімають конту-

ри різноманітними способами: полярним,

перпендикулярів, кутових та лінійних засі-

чок. Результати вимірювань подають у за-

рисі, та записують у журналах, використо-

вуючи які, в камеральних умовах склада-

ють контурну

карту

ділянки місцевості. 12.

ЗНІМАННЯ МАРКШЕЙДЕРСЬКЕ

(маркшейдерская съемка;

mine survey; Markt-

scheideraufnahme f): знімання гірничих

виробок у межах поля копальні або кар'є-

ру для складання відповідної документа-

ції (план гірничої виробки, профіль гео-

логічного розрізу) тощо. 1.

ЗНІМАННЯ МЕНЗУЛЬНЕ (мензульная

съемка; plane-table survey; Mejitischauf-

nahmef): виконують за допомогою мен-

зули та кіпрегеля. Результати знімання

викреслюють олівцсм на планшеті безпо-

середньо в полі. Принципи знімання такі

ж, як у зніманні тахеометричному,

однак горизонтальні кути тут не вимірю-

ють, а будують графічно на планшеті за

9 745-1