Михайлин І.Л. Науково-дослідна робота студента з журналістики

Подождите немного. Документ загружается.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ .

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА

ХАРКІВСЬКЕ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОПЧНЕ ТОВАРИСТВО

І. Л. МИХАЙЛИН

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТА .

З ЖУРНАЛІСТИКИ

Методичні матеріали

для студентів із спеціальності «Журналістика»

Видання друге, виправлене і доповнене

Харків

2010

УДК 316 (075)

Михайлин І. Л. Науково-дослідна робота студента з журналістики : ме-

тодичні матеріали для студентів із спеціальності «Журналістика» / і. Л. Ми-

хайлин. - 2-е вид., ви гір. і допов. - X.: Харківське історико-філологічне

товариство, 2010. - 92 с.

Рецензенти:

Ломакович С. 8., доктор філологічних наук, професор кафедри жур-

налістики Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна;

Казакова Т, 8., кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналі-

стики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;

Рекомендовано до друку Вченою радою філологічного факультету

Харківського національного університету імені В. Н, Каразіна. Протокол

№ 5 від 18 грудня 2009 року.

У книзі, яка виходить другим, істотно розширеним виданням, викладе-

на методика наукової праці з журналістики (журналістикознавства), систе-

матизовані рекомендації щодо написання курсових, дипломних та магі-

стерських робіт; описано процес наукової праці від вибору теми, збирання

матеріалу до оформлення роботи і процедури її захисту. Подано бібліо-

графічні правила опису книжок, статей, електронних ресурсів. Наголоше-

но на творчому характері науково-дослідної роботи студента з журналі-

стики, вперше описано жанр творчого диплома. Книжка адресована сту-

дентам, які виконують курсові, дипломні, магістерські роботи, викладачам

кафедр журналістики, які керують науково-дослідною працею студентів, а

також усім аспірантам і здобувачам, які працюють у галузі медіастудій.

ББК 76. 120. 8 я 7

!ЗВЫ 966-7713-05-9

Жартівливий вступ

Мій улюблений турецький письменник - Азіз Несін (р. н. 1915). Влас-

не все, що він написав про Туреччину, дивовижним чином дотичне до

України: і ситуації подібні, і конфлікти, і герої. А моє улюблене оповідан-

ня цього автора - «інструкція для бродячих продавців котлет».

Герой цього твору, він же й оповідач - молодий турок, що вивчився в

Німеччині, працював в Америці, став видатним спеціалістом з оптики -

одним з восьми у світі знавців пересічення парабол фокусних лінз. З

патріотичних міркувань під тиском родичів він повернувся додому, одру-

жився, але із цілком зрозумілих причин роботи за фахом знайти не Зміг.

Його приятель, який теж писав оповідачеві в Листах, що він потрібен не

Америці, а Туреччині, став головою муніципалітету. До нього й пішов ге-

рой просити допомогти у працевлаштуванні. І невдовзі той запропону-

вав йому роботу аж у двох місцях на вибір: у муніципальному управлінні

кладовищ та в управлінні міської каналізації. Героєві було байдуже

, Гвін

спинився на посаді в управлінні кладовищ.

Заробітна платня розчарувала його - жити з родиною на неї було не-

можливо. і він пішов скаржитися своєму приятелеві. Той заспокоїв його,

сказавши, що незабаром герой •- спеціаліст з оптичних приладів - стане

членом комісій і працюватиме за фахом. Одного ранку він і справді поба-

чив на своєму столі розпорядження про призначення йогочленом-комісії

у справі складання інструкції для бродячих продавців котлет. .

Комісія зібралася в складі одинадцяти членів. Крім оповідача,, до неї

входив штабний полковнику відставці,:який працюваву муніципальному

управлінні садівництва; декоратор, який числився на ставці управління

кадрів муніципалітету; зубний лікар, який був службовцем відділу управ-

ління наукою та ін. Глибоко вивчивши справу,: комісія склала інструкцію

на сто сімнадцять пунктів. Але. головне полягало, в тому,, що кожний член

комісії виступив у ній і справді як спеціалісту,своїй галузі. .

Полковник заявив, що бродячих продавців котлет необхідно заклика-

ти до суворої дисципліни. «Для цього треба, щоб муніципалітет видавав

спеціальні документи на право займалися торгівлею котлет, лише тим

людям, які матимуть від військового відділу довідку, що вони відбули дійсну

військову службу, пройшли перепідготовку,

тепер перебувають у запасі»".

Далі він вніс пропозицію, щоб бродячі продавці котлет одягалися в уні-

форму. Не пройшла вимога полковника, щоб вони носили її і, в неробо-

чий час. Зате були підтримані побажання, щоб візки бродячих продавців

мали однакову форму, були .пофарбовані в однаковий колір, а на нічста-

вилися-у визначене муніципалітетом місце. Він ще вимагав заборонити

бродячим.продавцям котлет з'являтися в парках і громадських садах.

Несін А- На каруселі: Оповідання / Азіз Несін; Перєкл; з турецькі О. Ганусець; упоряд.

В. Феонова: перодіу Л. Ленча -К : Дніпро 1979. - С. 239. " :ГО"і:..>!

•З

Інжєнер-лісівник з управління прибутків зажадав запровадження спе-

ціального дозволу на дошки та інші пиломатеріали, з яких продавці кот-

лет майструють візки - це, мовляв, ударить по незаконній вирубці лісу.

Він же доводив, що управління прибутків має брати з бродячих продавців

податки за користування вулицею й торговим місцем, а також податки за

офіційний дозвіл та за контролювання їхньої діяльності.

Викладач стародавньої філософії з управління водопостачання вка-

зав на необхідність встановити для бродячих продавців котлет обов'яз-

кову початкову освіту, що сприятиме запровадженню початкової освіти в

усій країні. По лінії управління водопостачання він вніс пропозицію зо-

бов'язати кожного продавця котлет мати у своєму візку відро води.

Лікар-ортопед з муніципального управління постачання запропонував,

щоб довідки на дозвіл торгувати котлетами видавалися лише на підставі

медичного висновку лікарні про стан здоров'я людини в цілому і, зокре-

ма, про стан її скелету та кісток. Крім того, він утвердив необхідність вста-

новити пропорцію фаршу та інших компонентів для виготовлення котлет.

Ветеринар з управління преси зажадав заборонити продавцям роби-

ти котлети з невідомо де взятого м'яса, бо свавільно забивати коней,

віслюків та мулів не дозволяється. Продавці повинні купувати м'ясо тільки

в м'ясників.

Оповідач, тобто спеціаліст з оптики, який працював в управлінні кла-

довищ, доповнив інструкцію пунктами, що забороняли бродячим продав-

цям вставляти у віконця своїх візків замість звичайного скла збільшу-

вальне, бо це може ввести в оману покупців, які розглядатимуть котлети;

а також зобов'язали користуватися лише рівним склом, без повітряних

пухирців та інших дефектів.

Нарешті, футболіст, який працював у муніципальному управлінні елекгро-

постачання й був присутній лише на двох останніх засіданнях комісії, до-

повнив інструкцію важливим пунктом про заборону продавцям освітлюва-

ти електрикою вдень свої візки котлет.

У результаті наполегливої півмісячної роботи інструкція для бродячих

продавців котлет була складена. Сам оповідач характеризує її як таку,

яку ніколи не буде втілено в життя, бо вона нікому й ніколи не знадобить-

ся. Коли ж він висловив цю думку приятелеві, голові муніципалітету, той

не погодився. Так, сказав він, бродячі продавці котлет будуть і далі спо-

кійно робити свою справу, але мати таку інструкцію завжди треба, вона

вийшла дуже гарною, це справжня зразкова інструкція.

Чому я згадав про це оповідання короля (султана!) гумору з Туреччи-

ни, починаючи писати дану методичну працю? Тому що іноді наші мето-

дичні розробки нагадують мені Інструкції для бродячих продавців котлет:

,те, що ми й так знаємо й розуміємо, у них викладене, а щось нове, важ-

ливе, істотне обійдене увагою. Якось я витратив:кілька тижнів на пошук

опису уроку - прес-конференції, тимчасом як традиційним матеріалом

були завалені всі фахові методичні журнали. Нерозвиненість методики в

широкому розумінні цього слова свідчить про слабкість нашої гуманітар-

ної науки в цілому. У всьому світі, у престижних університетах, методичні

засади вивчення дисциплін, навпаки, розроблені дуже добре. Більше того,

рівень методичного забезпечення викладання визначає статус і престиж

навчального закладу.

Адже від цього залежить

а) майстерність в цілому викладацького корпусу й кожного окремого

викладача, їх здатність доносити до учнів певний обсяг знань;

б) швидкість і якість в оволодінні знаннями збоку учнів;

в) здатність молодих викладачів опановувати мистецтво викладання,

яке акумульоване в досвіді їхніх старших колег.

Методика -- це не зовсім звичайна галузь знання. Вона не має само-

стійного і самодостатнього значення. Її призначення ужиткове, службо-

ве. Вона мусить допомогти кожному окремому викладачеві оволодіти

колективним досвідом і прийомами викладання тієї чи іншої навчальної

дисципліни. Предмет методики викладання складають ті знання й прак-

тичні навички, які кожен талановитий викладач з набуттям досвіду опа-

новує самотужки. Завданням науки методики і є вироблення, знання про

колективний досвід; перетворення індивідуальних'інновацій на загаль-

ний набуток; економія зусиль і скорочення терміну пошуку кожним окре-

мим викладачем найбільш прийнятних форм праці в тій чи іншій галузі.

Спершись на вже відомий досвід і знання, легше рушити далі. -

Методика дозволяє

-досвідченому викладачеві викласти засади своєї праці, зробити їх

набутком усієї викладацької спільноти, узагальнити для самого себе і

для інших свій професійний досвід;

- молодому викладачеві не витрачатися на винайдення велосипеда,

тобто самостійне відкри ття того, до чого вже давно додумалися старші

колеги;

- студентові (учневі) зрозуміти смисл вимог, що висуваються до нього

в процесі навчання, а відтак прискорити загальний процес оволодіння

професією.

З цього випливає унікальна важливість методики навчання журналі-

стики як способу колективного віднайдення найбільш прямої й короткої

відстані між викладачем і учнем, активізації роботи викладачів у справі

дохідливого викладання і учнів у справі засвоєння знань. Методика як

наука розташовується в проміжку між учителями й учнями (учитель -

методика - учень), допомагає як першим, так і другим у повноцінному

здійсненні навчального процесу. Викладачі, з одного боку, і студенти (учні),

з другого боку, -то два адресата методичних праць. го»

Керуючись цими міркуваннями, я наважився подати нагромаджений у

Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна досвід ме-

тодики навчання журналістики у тих частинах навчального плану, які особ-

ливо потребують регламентації, оскільки є нетрадиційними його складо-

вими, визначають статус журналістики як творчої професії.

2, Місце науково-дослідної роботи в підготовці журналіста

Письмові роботи, виконувані студентами у вищих закладах освіти поді-

ляються на дві групи: 1) навчально-контрольного і 2) науково-дослідного

типу.

До першого належать

диктант,

контрольна робота, реферат, есе, тестове

модульне завдання. Головна особливість цього типу письмових праць по-

лягає в тому, що студент зобов'язаний продемонструвати в них свої знан-

ня з предмета, що вивчається, оволодіння навчальним матеріалом, а викла-

дач зобов'язаний здійснити контроль рівня знань студента і на цій підставі

оцінити його навчальну працю. Такого типу роботи студенти виконують під

час модульного контролю в процесі вивчення усіх дисциплін навчального

плану. Контроль переважно здійснюється в аудиторії, але окремі види на-

вчально-контрольних завдань (реферат, есе) можуть мати вигляд домаш-

нього завдання з наступним аналізом виконаної роботи в аудиторії.

До науково-дослідних робіт належать курсова, бакалаврська кваліфі-

каційна, дипломна й магістерська роботи. Найважливіша їх відмінність від

першого типу робіт полягає в тому, що вони зорієнтовані не просто і лише

на виклад відомого навчального матеріалу, а обов'язково містять у собі

елементи (більші або менші - у залежності від курсу й жанру) власного

наукового пошуку студента.

Вища освіта у класичному університеті, до числа який належить

Хар-

ківський національний університет імені В. Н. Каразіна, відрізняється від

інших навчальних закладів двома особливостями. По-перше, такий уні-

верситет дає студентові навички наукової праці, як під керівництвом пе-

дагогів-науковців, так

самостійної. По-друге, такий університет готує своїх

випускників до викладацької роботи у вищій школі. У Харківському уні-

верситеті традиційно усі студенти залучаються до науково-дослідної

праці, а найкращим з них по закінчення освіти пропонується продоЕіжити

навчання в аспірантурі.

Саме тому в структурі навчального плану з журналістики на кожному

курсі планується виконання курсової роботи, покликаної закласти в освіті

майбутнього фахівця міцні підвалини наукової праці, дати йому важливі

спеціальні знання з тематичної спеціалізації, озброїти навичками й мето-

дикою наукового пошуку. Без цих рис важко уявити сучасного журналіста.

Серед журналістів, що сьогодні працюють в українських засобах масо-

вої інформації, одну частину

складають такі, що не мають базової освіти;

другу частину становлять журналісти, що здобували базову освіту ще за

радянських часів, у школі інструктажного навчання, коли заучуванню по-

станов правлячої тоді партії відводилася левина частка часу, а вивчення

фахових проблем та журналістської майстерності перебувало маргіне-

сах навчального процесу. А відтак, нерідко можна зустрітися дадумкою:

мовляв, наукова праця

журналістська практика - то дві дуже різні площи-

ни людської діяльності; оволодіння проблемами журналістикознавствз

мало чим може посприяти професійному успіхові журналіста.

Це хибна думка, яка мусить бути спиоана в архів. Відійшла.в минуле

ситуація, що її народила і яка відзначалася скептичним ставленням або

й повною недовірою до офіційної сфери життя, що нею була

;

сарла жур-

налістика і яку вона передусім представляла на своїх шпальтах. Із зник-

ненням прірви між життям і словом настала нова епоха в розвитку,жур-

налістики і науки про неї. із звільненням від партійної заангажованості

журналістикологія здобула можливість справжньої науковості.

Так, сучасна українська наука про журналістику ще молода, але саме

вона є скарбницею узагальненого історичного й сучасного досвіде тво-

рення масової інформації, вона осмислює проблеми.змісту іфоріци,жур-

налістських виступів, торує ШЛЯХ-ДО розв'язання; творчих: питань,-іДае

безпосередні практичні настанови щодо збирання, обробки, зберігання

й поширення інформації, стає у пригоді великій армії працівників друко-

ваних та електронних мас-медіа. - • • ..ч ;

А відтак, наукова робота, якої вимагає від студента-журналіста уні-

верситетська програма, є важливою складовою його професійної підго-

товки, спрямована на гарантування високого рівня оволодіння базовими

предметами і в кінцевому підсумку забезпечує формування яскравої, ком-

петентної в своїй галузі, всебічно розвиненоТособйстості якою, безпе-

речно, муситй бути кожен журналіст, л

Умовно читаючу публіку можна розділити на дві великі групи: читачів

газет і читачів книжок. Перші налаштовані на сприйняття новинок, подій,

сьогоднішнього дня. Другі - на глибоке сприйняття,життя, пошук його

філософського пояснення, осмислення законів. Журналіст щщ§ для

перших, але сам повинен належати до других. Лише так він спроможний

забезпечити собі здатність до компетентних суджень", кваліфікацію.

З цієї нагоди необхідно навести судження великого російського мис-

лителя Петра Яковича Чаадаєва (1794-1856), який у знаменитому своє-

му творі «Філософічні листи» (1829-1830) давав поради людині, що праг-

не стати особистістю, шукає глибини, прагне зрозуміти життя. «Треба

позбутися всякої суєтної цікавості, що розбиває й руйнує життя, - писав

він, - і передусім викорінити упертий нахил серця захоплюватися новин-

ками, ганятися за злобою дня і внаслідок цього постійно з жадобою че-

кати того, що трапиться завтра. [...] На мій погляд, немає нічого більш

шкідливого для правильного розумового устрою, аніж жадоба до читан-

ня новинок»

; •

н Журналіст професійно виявляється носієм суперечності між націле-

ністю його професії на злобу дня і необхідністю ґрунтовних знань для

авторитетного висвітлення подій, що відбуваються сьогодні. Ця реальна

суперечність може бути розв'язана лише закладенням в свідомість кож-

ного журналіста за допомогою університетської освіти сталої внутріш-

ньої потреби до постійного самовдосконалення, читання художньої й

наукової класики, літератури з своєї тематичної спеціалізації.

Університетська освіта повинна привести кожного студента до багато-

аспектного бачення світу, дати уміння самостійно ставити й розв'язувати

наукові й життєві проблеми. Навички науково-дослідної роботи потрібні

студентові не для того, щоб у майбутньому захистити дисертацію. Зрозумі-

ло, що це випаде на долю одиницям. Науково-дослідна робота потрібна

студентові для того, щоб глибше оволодіти своїм фахом, опанувати секре-

тами науки «журналістики», досягти глибини в тематичній спеціалізації.

Лише завдяки науковій праці молода людина здібна стати особистістю,

прокласти собі шлях до творчого професійного успіху в журналістиці.

Сьогодні провідні науковці, що вивчають процеси масової комунікації

та інформації, усе переконливіше говорять про зрощення науки й публіци-

стики. Згадаймо визначення професора А. 3. Москаленка, яке не застарі-

ло й досі: «Журналістика - це суспільствознавство і людинознавство»

«Наголосимо ще на одній тенденції сучасної журналістики, - відзначив він

трохи далі, - це сплав науки і публіцистики. Помітне прагнення журналістів

всебічно осмислити пройдений шлях, дати точну оцінку нинішнього стану

справ, довести до свідомості кожної людини всю новизну і складність зав-

дань, пробудити потребу До їх творчого вирішення»

А відтак, науково-дослідна робота для студента не самоціль, а єди-

ний спосіб стати висококласним журналістом.

Отже, цілком логічним є наявність у навчальному плані підготовки жур-

налістів відповідних науково-дослідних робіт. Вони й повинні забезпечи-

ти виховання в майбутнього фахівця мас-медіа сталих навичок до науко-

вої праці.

Навчальний план підготовки майбутнього журналіста передбачає вико-

нання ним на кожному курсі курсової роботи. Звідси походить її назва: «кур-

сова». Е5она може бути лише одна на кожному курсі, виконується з найважли-

вішої дисципліни року, що відіграє найбільш істотну роль у фаховій підготовці

студента. Для першого курсу такою дисципліною навчального плану є «Осно-

ви журналістики», для другого - «Історія української журналістики».

Чаадаев П. Я. Статьи и письма / П. Я. Чаадаев. - М.: Современник, 1989. - С. 59.

Москаленко А. 3. Теорія журналістики / А 3. Москаленко. - К.. Експрес-об'ява, 1998. - С. 38.

Там само. - С. 312.

Виконання курсової роботи потребує.від автора рівномірної стабільної

праці впродовж усього навчального часу. Подається курсова робота на

перевірку на кафедру журналістики 10-12 травня з тим, щоб відповідаль-

ний викладач мав змогу її перевірити

у встановлений термін (20-31 трав-

ня) виставити усім студентам об'єктивні оцінки за їхню працю. Курсова

робота оцінюється диференційованою залікової оцінкою.

Курсова робота на першому і другому курсі бакалаврату виконується

без наукового керівництва, тобто самостійно. Це означає, що за навчаль-

ним планом передбачені години тільки на перевірку роботи і не передба-

чені - на консультацію з керівником. Але викладачі кафедри журналістики

розв'язують цю проблему інакше. Вони пропонують студентам, кд^уль-

тації з виконання курсової роботи в позанавчальний час. Це здійснюється

в такий спосіб. ...

Розподіл студентів за науковими керівниками контролює заступник за-

відувача кафедри з науково-дослідної роботи студентів (НДРС). Цей роз-

поділ здійснюється на першому курсі додатково після початку навчаль-

ного року тому, що кількість студентів, зазвичай, не відповідає кількості

планових бюджетних місць. У 2009 році ця кількість становила

ЗО

осіб. А

реально були зараховані на перший курс 45 студентів - 15 з них за кон-

трактною формою навчання. У попередній час ця цифра була ще вищою

і в окремі роки кількість студентів першого курсу досягала 77 осіб. Тому

кафедра кожного року здійснює перерозподіл певної кількості студентів.

Остаточний список закріплених за науковими керівниками студентів скла-

дається на 1 листопада і оприлюднюється на інформаційній дошці ка-

федри. Його складання здійснюється в той спосіб, що студенти пропону-

ють заступникові завідувача кафедри з НДРС теми, а він рекомендує їм

викладача, який з цією темою знайомий найкраще й може забезпечити

найбільш кваліфіковане керівництво нею. Ситуація складається в окремі

роки так, що майже кожен викладач здійснює перевірку курсових робіт

на першому курсі. На другому курсі ситуація змінюється; кількість сту-

дентів відома заздалегідь; викладачів для перевірки курсових.робіт виз-

начає завідувач кафедри під час складання річного навантаження.

Викладачі призначають години для консультацій студентів. Не тільки

першого курсу, а з усіх навчальних дисциплін, які цей викладач викладає.

Графік консультацій вивішується на інформаційній дошці кафедри. Один

раз на тиждень викладач перебуває на своєму робочому місці в очікуванні

студентів, які з'являються до нього на консультацію з приводу різноманіт-

них питань навчального процесу. У цей час до нього з'являються й студен-

ти першого й другого курсів для консультацій з приводу виконання ними

курсової роботи. З викладачем узгоджується тема роботи, остаточний вер-

бальний варіант її назви, об'єкт і предмет дослідження, визначається коло

обов'язкової й додаткової наукової й навчальної літератури для прочитан-

ня й засвоєння, формуються уявлення про структуру роботи. її внутрішній

розподіл на розділи. Студент приносить викладачеві окремі фрагменти й

розділи роботи, отримує зауваження, роз'яснення й поради, які допомага-

ють йому виготовити остаточний варіант. Педагогічний досвід кафедри

журналістики свідчить про те, що найкращі роботи пишуться лише в умо-

вах тісної співпраці студента з викладачем.

3. Ужиткові поради перед початком науково-дослідної роботи

студента з журналістики

•:.•• 1. Ви повинні з перших кроків в університеті формувати з себе успіш-

ну комунікативну особистість. З цією метою, передусім, подолайте свій

страх перед викладачем. Виходьте з того, що головне призначення викла-

дача - давати вам знання, ділитися з вами своїм невичерпним багажем

духовної культури. Університет розрахований на сократичне навчання,

це місце діалогу Учителя з учнями, старшого покоління з молодшим

Відтак, не бійтеся турбувати викладача своїми запитаннями, звернення-

ми, приходити до нього на консультацію, просити про бесіду, діалог.

Якось один з найбільш знаменитих професорів філософського фа-

культету В. Ш. розповідав;, що повісив на інформаційній дошці об'яву:

«Пропоную бесіди з філософом», вказав час і місце таких бесід. Він був

страшенно розчарованмй,.;що ніхто із студентів його запрошенням не ско-

ристався. і його можна зрозуміти, адже навчання - це діалог, це бесіди з

філософами, істориками, філологами, мєдіа-дослідниками і багатьма

іншими професіоналами своїх наук. Навчитися можна тільки в процесі

діалогу. Запам'ятайте, якість вашої майбутньої професійної діяльності

прямо пропорційно залежить від кількості розмов і бесід, консультацій і

діалогів, у широкому сенсі - від спілкування з вашими викладачами.

;*уї Активно сприймайте навчальний матеріал у процесі лекції, не сидіть

на лекції, як у театрі, де вам дають концерт; записуйте головні ідеї, стеж-

те за думкою викладача, у випадку нерозуміння матеріалу, ставте запи-

тання. Робіть це навіть тоді, копи у викладача є свій підручник з навчаль-

ної дисципліни, яку він вам викладає, бо лекція --то завжди в значній мірі

імпровізація, у якій її-автор виходить з потреб аудиторії, встановлених

шляхом безпосереднього візуального й вербального контакту з нею.

У процесі навчання не соромтеся свого незнання. Значно гірше вияви-

ти його у своїй професійній діяльності.

2. Ви повинні з перших кроків в університеті формувати в собі свідомість

студента вищої школи. Найважливішою ознакою цієї свідомості, особливо

майбутнього журналіста, є допитливість Ваша нова ситуація визна-

і Див. докладніше про роль і значення університету в підготовці журналістів у кн.:

Михайлин І. Л Журналістська освіта і наука-,:,підручник / І. Л. Михайлин. - Суми:

Університетська книга, 2009. - С. 6-78.