
МУЗЕЙНИЙ ВІСНИК 
10
266
Пойда, Микола Ковальський Дніпропетровська школа істориків-джерелознавців 
на чолі з М П Ковальським без перебільшення стала феноменом культурного, 
інтелектуального життя останніх радянських десятиліть Строгий науковий пошук 
не заради підтвердження «правильних» концепцій, пріоритет історичного джерела 
і його багаторівневий аналіз – традиції, закладені вченими Дніпропетровської 
Alma mater 
Саме ці ази лягли в основу масштабного проекту Анатолія Бойка, що успішно 
розвивається більше двадцяти років – історія Південної України XVIII – XX ст 
Відзначимо, що вивчення регіону має давню традицію Імена його знакових 
істориків асоціюються у нас з відповідними епохами і підходами в освітленні 
минулого – Аполлон Скальковський, Дмитро Яворницький, Наталія Полонська-
Василенко, Олена Дружиніна, Володимир Кабузан, Василь Пірко Чергова «епоха» 
вже  пов’язується колегами по цеху з ім’ям  запорізького історика  Анатолія 
Бойка
Роботи доктора наук відкривають широку історичну панораму часів засе-
лення і колонізації краю у XVIII столітті: тут й історія запорізького козацтва, й 
історія ярмарку у Таврійських степах, історія дворянства, селянства, духівництва, 
відставних солдатів, біографії людей, життя яких було пов’язане з Південною 
Україною
Упродовж 1990 – 2000-х років під керівництвом А В Бойка було захи-
щено  більше десятка кандидатських дисертацій, присвячених регіональній 
історії Релігія і церковне життя Запорозьких Вольностей, історія запорозького 
зимівника, участь запорожців в російсько-турецьких війнах у XVIII столітті, 
трансформація запорозької спадщини після ліквідації Січі, колонізація Південної 
України іншими народами, формування дворянства у південному краї, розвиток 
соціально-економічної інфраструктури (міста, митна мережа, відкупна систе-
ма), адміністративно-територіальний устрій… Докторська самого професора 
була присвячена джерелам з соціально-економічної історії Південної України 
останньої чверті XVIII століття Робота стала підсумком багатолітнього опра-
цювання архівних фондів України і Росії, перетворилася для багатьох колег на 
фундамент професійного вивчення краю Багато учнів Анатолія Васильовича 
продовжують займатися регіональною історією, здійснюючи все нові й нові 
відкриття Представниками цієї наукової плеяди є Ігор Лиман, Олександр Олійник, 
Людмила Рощіна (Маленко), Володимир Мільчев, Роман Шиян (Едмонтон, Канада), 
Юлія Головко, Наталія Сурева (Санкт-Петербург, Росія), Вікторія Константінова, 
Геннадій Шпитальов, Сергій Білівненко, Надія Швайба та багато інших молодих 
(і не дуже) вчених
Завдяки ініціативі Анатолія Васильовича і підтримці керівництва у 1999 р на 
історичному факультеті Запорізького університету була відкрита нова кафедра – 
кафедра джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін 
З роками кафедра перетворилася на науковий осередок вивчення Південної 
України, реалізувавши одну з головних ідей університетсько-академічного про-
стору – поєднання навчального і наукового процесів Протягом 2000-х історик і 
його колеги-послідовники розробили нові спеціальні курси, опублікували не одну 
збірку статей, неодноразово ділилися результатами своїх досліджень, ініціюючи 
краєзнавчі, всеукраїнські та міжнародні конференції
Інтенсивно ведеться робота у Запорізькому відділенні Інституту української 
археографії та  джерелознавства ім  М С Грушевського  НАН  України,  яке