Музейний вісник Науково-теоретичний щорічник. №10

Подождите немного. Документ загружается.

Депутат міської ради, член постійної комісії з питань екології Силін К О зазна-

чив: «Якщо людина вже 100 років тому почала замислюватися над збереженням

природи, то нам потрібно це робити»

Бройде І Л привітав учасників конференції з ювілеєм та зазначив, що приро-

доохоронна політика в нашому місті орієнтована не тільки на ліквідацію наслідків,

а й на усунення самих причин порушення екологічної стабільності Була також

надана докладна характеристика проведених природоохоронних робіт за останні

роки в м Запоріжжі

З мультимедійним показом «Історії створення Хортицького товариства

охоронців природи» виступила завідуюча відділом природи Запорізького облас-

ного краєзнавчого музею Чорноморець В С Присутні мали змогу ознайомитися

з багатьма архівними документами та фотографіями

«Ми вважаємо себе послідовниками традицій Петра Бузука Наше обласне

відділення організації Українського товариства охорони природи створене в

1951 р, але статут багато в чому співпадає з тим, який було затверджено 18 трав-

ня 1910 р Природоохоронна робота проводиться по всій області» – підкреслила

Секретарюк Р К

Про діяльність педагогічної і учнівської громадськості у вивченні та збереженні

природи рідного краю доповів голова асоціації «Екологічна освіта» Шелегеда В І

Виступи Багіна О С, Вагіна А В також свідчать про активну природоохоронну

позицію та роботу як громадських організацій, так і підприємств міста

Після закінчення засідання учасники конференції продовжили знайомство з

матеріалами виставки та експозицією відділу природи Проведення цих заходів

має важливе значення для ознайомлення широких верств населення з матеріалами

про діяльність товариства охоронців природи, які планується надрукувати окре-

мим виданням

Архіпова Л. М.

ДРУГИЙ МУЗЕЙНИЙ ФЕСТИВАЛЬ «ЕКСПОНАТ РОКУ»

12 травня 2010 року в Запоріжжі відбувся Другий обласний музейний фести-

валь «Експонат року», присвячений 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній

війні В ньому прийняли участь 33 музеї Запорізького регіону, серед яких були

державні, комунальні, громадські та приватні Кожен учасник фестивалю надав

зі своїх колекцій один музейний експонат, тематично пов’язаний з подіями

Великої Вітчизняної війни Всі разом вони утворили яскраву експозицію

фестивальної виставки, розгорнутої в одному із залів Запорізького обласного

краєзнавчого музею Відкрила фестиваль начальник управління культури і

туризму Запорізької облдержадміністрації Л А Сізінцова, яка побажала учас-

никам творчої наснаги та плідної праці, а також висловила сподівання на подаль-

ший розвиток музейної справи в регіоні Експертна рада оглянула експозицію

виставки «Експонат року», матеріали якої емоційно презентували представни-

ки музеїв-учасників В лекційному залі обласного краєзнавчого музею прой-

шла презентація каталогу експонатів, представлених на фестивалі Музейних

працівників щиро привітав заступник голови Запорізької облдержадміністрації

М А Ярмощук

261

ІНФОРМАЦІЇ

В рамках другого обласного фестивалю було проведено засідання круглого

столу «Увічнення пам’яті учасників Великої Вітчизняної війни музейними засо-

бами», на якому були змістовно обговорені питання об’єктивного висвітлення

історії Другої світової війни в експозиціях, ролі музеїв у вихованні молоді на

кращих зразках героїчної історії країни; виставкової і науково-освітньої роботи

музеїв до 65-річчя Перемоги

Завершився фестиваль нагородженням учасників дипломами обласного

управління культури і туризму та відзначенням найкращих музейних працівників

з нагоди Міжнародного дня музеїв

МУЗЕЙНИЙ ВІСНИК

Прапор. Експонат Запорізького обласного краєзнавчого музею

Мое знакомство с Ириной Федоровной Ковалевой произошло осенью

1975 года, когда я, еще молодой биолог, появился в Верхней Маевке, где на берегу

пруда стоял лагерь археологической экспедиции ДГУ Студенты-практиканты

разъехались на учебу, но работы на курганах оставалось еще много, и экспеди-

ции срочно понадобился чертежник-фотограф Привез меня товарищ – Валера

Лихачев, уже вечером, в темноте поселил у себя в палатке, и только на следую-

щий день я был представлен невысокой подвижной женщине, вечно куда-то

спешащей и энергично подгонявшей других Выслушав мои заверения в том,

что я люблю археологию, а также умею чертить и фотографировать, Ирина

Федоровна оказалась немногословной: «Хорошо, работайте! Я думаю, альянс

у нас состоится»

Теперь, по прошествии тридцати пяти лет, проведенных бок о бок на курганах,

могильниках, в разведках и соседних палатках, узнав друг друга в самых разных

жизненных ситуациях, я считаю, что мне в жизни повезло, как с шефом, так и с

выбранной профессией Надеюсь, что с полным правом могу свидетельствовать

об искренней любви и преданности Ирины Федоровны своему делу Именно эта

непреходящая влюбленность вместе с глубоким знанием предмета позволила

ей не только стать Археологом с большой буквы, но и всем нам, сотрудникам

и студентам, работавшим под ее руководством, гордиться своей экспедицией

Ирина Федоровна научила нас видеть в археологии не только романтику Рас-

крывая тонкости профессии, она личным примером показывала, как правильно

зачищать пятна и бровки, работать с ножом и кистью, производить замеры и

вести полевой дневник Уже работая в кабинете археологии в должности инже-

263

ЮВІЛЕЇ

СЛОВО О ШЕФЕ

МУЗЕЙНИЙ ВІСНИК

264

нера, я поступил на исторический факультет и теперь не представляю другой

судьбы: без раскопок и нашего сотрудничества Мне до сих пор не хватает

многих качеств Ирины Федоровны Например, успехи в работе экспедиции во

многом определялись ее настойчивостью Несмотря на нетерпеливый характер,

желание быть всегда первой и лучшей не мешало Ирине Федоровне постоянно

заботиться о вверенном ей коллективе Ведь полевой сезон это не только рас-

чистка древних погребений и интересные, часто неожиданные находки! Очень

много времени забирает поддержание бесперебойной работы такого сложного

механизма как новостроечная археологическая экспедиция Бывало, не малых

усилий стоило выбить бульдозер в ПМК, организовать быт в лагере стоявшем,

как правило, далеко от удобных трасс, по четыре – пять месяцев подряд вставать

раньше дежурных, проверяя и контролируя всех и вся, укладывать последних

засидевшихся у костра мечтателей, успевая при этом отработать 10 – 12 часов

на кургане

Выручало умение шефа заразить всех – от студентов-практикантов до водите-

лей и бульдозеристов непередаваемой атмосферой сопричастности к открытию

Так рождался интерес к археологии даже у людей далеких от истории, а понимание

для чего это нужно и чувство собственной значимости сплачивало коллектив на

долгие годы Сотни студентов, прошедших археологическую практику под руко-

водством Ирины Федоровны, на всю жизнь благодарны ей за науку не только

«видеть землю», но и за ту заботу, без которой порой в сложных буднях не было

бы места кострам, песням (многие из которых тут же и сочинялись), открытому

общению, рождавшему взаимопонимание

Это сложно быть не администратором, а наставником, и меня до сих пор

удивляет, с каким талантом Ирине Федоровне удавалось из 40 – 50-ти человек,

совершенно разных и порой плохо управляемых, создавать отряд, который из

месяца в месяц, практически весь световой день, работал на курганах, исследуя

за сезон до сотни памятников

Однако, не только археология единственная любовь и «слабость» моего

шефа Все в экспедициях удивляются ее безудержной страсти к рыбалке

Обычно, в связи со спецификой работы, лагерь устанавливается у водоемов и

одновременно с оборудованием кухни, палаток, рытьем погреба и т д разве-

дывается и подготавливается место для рыбной ловли Помню, как неуспеваю-

щие к ужину дежурные бежали ко мне, приезжавшему вечером с раскопок,

с просьбой выручить, то есть сходить перед ужином с шефом на рыбалку,

пока он не будет готов Не помню случая, чтобы предложение порыбачить, не

было встречено шефом с радостью и готовностью Но и эта вторая страсть не

мешала Ирине Федоровне быть в курсе всех дел, а главное всем руководить

Способность не давать себе передышки не позволяла и нам почивать на лав-

рах, порой приходилось выслушивать замечания по самым разным поводам:

подъем, приготовление пищи, заготовка дров, уборка лагеря, дисциплина после

отбоя и прочее

Однако в действительно экстремальных ситуациях она всегда проявляла

собранность, спокойствие и мужество Существует хороший тест на доверие: «Ты

пошел бы с этим человеком в разведку?» Так вот я считаю, что все кто работал в

экспедициях у Ирины Федоровны, ответили бы на этот вопрос утвердительно

В. Н. Шалобудов

Сучасна українська історична наука, не дивлячись на її інколи надмірну

політизацію, продовжує розвиватися в професійному руслі, виявляє і пояснює

суспільству картини минулого Але який він, сучасний історик? Не історик-

політик, ідеолог, пророк у своїй вітчизні, а кабінетний учений, для якого скрупу-

льозне вивчення епох, що минули, – професія і покликання одночасно? Коли

головне поле бою, де розгортається дослідницька стратегія і тактика, – це місце

зустрічі з історичним джерелом – читальний зал архіву, бібліотека, наукова

лабораторія, затишний кабінет з комп’ютером, разом з тим – обрії степового

села чи індустріального міста

Одним з таких стратегів, безперечно, є професор Запорізького національного

університету Анатолій Васильович Бойко Наш сучасник є добре відомим у колі

колег в Україні та за її межами Його ерудиція і невтомна праця сприяли появі

значної кількості досліджень з історії Південної України На рахунку доктора наук

більше сотні публікацій, що викликають глибоку пошану за сумлінне і високе

служіння Кліо

Служіння музі почалося ще у 80-х роках ХХ ст Спочатку рослому і широ-

коплечому морякові після досвіду служби на Чорноморському флоті вда-

лося поступити на історичний факультет Дніпропетровського державного

університету (1981 р) У ті часи конкурс сягав більше 20-ти чоловік на місце,

й іспит з історії здавався членам приймальної комісії в усній формі Анатолій

Бойко вразив комісію своєю блискучою підготовкою і відповідями на додаткові

питання А далі – студентські роки і перші кроки у світ науки, розкриття таких

якостей як працьовитість, ерудиція, мобільність Однокашники студентських

років згадують про свого товариша як про щедру, відповідальну, чуйну людину

з почуттям гумору, яке завжди перемагало у непростих життєвих ситуаціях

Поруч з цим постає образ серйозного студента, щиро захопленого вивченням

минулого

Не в останню чергу такому захопленню сприяли талановиті викладачі і

науковці історичного факультету – Тамара Ліповська, Ганна Швидько, Дмитро

АНАТОЛІЙ БОЙКО, АБО ІСТОРІЯ ЯК ПОКЛИКАННЯ

265

ЮВІЛЕЇ

МУЗЕЙНИЙ ВІСНИК

266

Пойда, Микола Ковальський Дніпропетровська школа істориків-джерелознавців

на чолі з М П Ковальським без перебільшення стала феноменом культурного,

інтелектуального життя останніх радянських десятиліть Строгий науковий пошук

не заради підтвердження «правильних» концепцій, пріоритет історичного джерела

і його багаторівневий аналіз – традиції, закладені вченими Дніпропетровської

Alma mater

Саме ці ази лягли в основу масштабного проекту Анатолія Бойка, що успішно

розвивається більше двадцяти років – історія Південної України XVIII – XX ст

Відзначимо, що вивчення регіону має давню традицію Імена його знакових

істориків асоціюються у нас з відповідними епохами і підходами в освітленні

минулого – Аполлон Скальковський, Дмитро Яворницький, Наталія Полонська-

Василенко, Олена Дружиніна, Володимир Кабузан, Василь Пірко Чергова «епоха»

вже пов’язується колегами по цеху з ім’ям запорізького історика Анатолія

Бойка

Роботи доктора наук відкривають широку історичну панораму часів засе-

лення і колонізації краю у XVIII столітті: тут й історія запорізького козацтва, й

історія ярмарку у Таврійських степах, історія дворянства, селянства, духівництва,

відставних солдатів, біографії людей, життя яких було пов’язане з Південною

Україною

Упродовж 1990 – 2000-х років під керівництвом А В Бойка було захи-

щено більше десятка кандидатських дисертацій, присвячених регіональній

історії Релігія і церковне життя Запорозьких Вольностей, історія запорозького

зимівника, участь запорожців в російсько-турецьких війнах у XVIII столітті,

трансформація запорозької спадщини після ліквідації Січі, колонізація Південної

України іншими народами, формування дворянства у південному краї, розвиток

соціально-економічної інфраструктури (міста, митна мережа, відкупна систе-

ма), адміністративно-територіальний устрій… Докторська самого професора

була присвячена джерелам з соціально-економічної історії Південної України

останньої чверті XVIII століття Робота стала підсумком багатолітнього опра-

цювання архівних фондів України і Росії, перетворилася для багатьох колег на

фундамент професійного вивчення краю Багато учнів Анатолія Васильовича

продовжують займатися регіональною історією, здійснюючи все нові й нові

відкриття Представниками цієї наукової плеяди є Ігор Лиман, Олександр Олійник,

Людмила Рощіна (Маленко), Володимир Мільчев, Роман Шиян (Едмонтон, Канада),

Юлія Головко, Наталія Сурева (Санкт-Петербург, Росія), Вікторія Константінова,

Геннадій Шпитальов, Сергій Білівненко, Надія Швайба та багато інших молодих

(і не дуже) вчених

Завдяки ініціативі Анатолія Васильовича і підтримці керівництва у 1999 р на

історичному факультеті Запорізького університету була відкрита нова кафедра –

кафедра джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін

З роками кафедра перетворилася на науковий осередок вивчення Південної

України, реалізувавши одну з головних ідей університетсько-академічного про-

стору – поєднання навчального і наукового процесів Протягом 2000-х історик і

його колеги-послідовники розробили нові спеціальні курси, опублікували не одну

збірку статей, неодноразово ділилися результатами своїх досліджень, ініціюючи

краєзнавчі, всеукраїнські та міжнародні конференції

Інтенсивно ведеться робота у Запорізькому відділенні Інституту української

археографії та джерелознавства ім М С Грушевського НАН України, яке

очолює А В Бойко Тут він заснував низку наукових серій – фундаментальний

археографічний проект «Джерела з історії Південної України», «Старожитності

Південної України», «Запорозька спадщина», щорічник «Південна Україна

XVIII – XIX століття Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної

України ЗНУ» Стараннями професора минуле Південної України постає з листів

дворянських родів, селянських щоденників і спогадів міських жителів, офіційної

документації різних установ Пряме відношення професор має до популяризації

спадщини Д І Яворницького та Я П Новицького і багатотомного перевидання

їх творів з історії краю Більш того, заслугою Анатолія Васильовича є створення

Запорізького наукового товариства імені Якова Павловича Новицького (1995 р),

повернення імені цього вченого запорізькій громадськості, її науково-творче

об’єднання

Ось вже десять років під керівництвом Анатолія Васильовича розвивається

грандіозний по своєму задуму проект «Усна історія Степової України» Головна

мета щорічних експедицій по різних областях і селах – зафіксувати і зберег-

ти історичну пам’ять людей про минуле свого краю, унікальну інформацію,

яку передає безпосередній учасник і очевидець подій бурхливого ХХ століття

Паралельно з науковими експедиціями по селах області проходить щорічна сту-

дентська практика Експедиційний досвід безпосереднього вивчення етнографії

краю та усно-історичного інтерв’ювання старожилів часто надає студентові

значно більше для розуміння історії, ніж готові матеріали підручників Між

іншим, історико-етнографічна практика – також одне з дітищ Анатолія Васи-

льовича Як і Музей історії та етнографії народів Півдня України, що на сьогодні

містить більше тисячі експонатів – від унікальної колекції черепиці заводів

Катеринославської губернії до плуга-букера і ткацького верстата кінця ХІХ –

початку ХХ століття

І це лише окремі прояви діяльності багатогранної і цілісної особистості

Талановитий вчений-джерелознавець, організатор, сподвижник науки, який вміє

заразити ідеєю і захопити колектив Щирий патріот своєї країни і свого краю

Енергійний, емоційний, артистичний – його з легкістю можна прийняти за

головного режисера або керівника оркестру У людях такого типу концентрується

і кипить енергія думки, поки не вибухають/народжуються речі реального світу

Майстер, який не просто працює, а творить, сповна віддаючись своїй справі, і

його робота для суспільства має куди більше значення, ніж бурхлива діяльність

значної кількості сучасних політиків

Надія Швайба

ЮВІЛЕЇ

МУЗЕЙНИЙ ВІСНИК

268

У 2010 р свій ювілей, 50 років, святкує старший науковий співробітник відділу

новітньої історії Запорізького обласного краєзнавчого музея Неля Михайлівна Гор-

бунова Народилася Неля Михайлівна 1 лютого 1960 р у селі Різдвянка Ново микола-

ївського району Запорізької області у родині службовців У школу маленька Неля

пішла у чотири рочки Мати, яка працювала вчителькою, частенько брала дитину з

собою на роботу Раннє знайомство зі школою, таки далося в знаки У 1977 р Неля

Михайлівна закінчила Тернуватську середню школу з золотою медаллю

Тяжіння до історії у ювілярки проявилося ще в дитинстві Маленькою дівчинкою

Неля Михайлівна розпитувала в бабусі за життя-буття у далекі часи, годинами

слухаючи розповіді старенької Тому, після закінчення школи, Неля Михайлівна

без вагань подала документи до історичного факультету Дніпропетровського

державного університету В 1982 р з дипломом історика, викладача історії, Неля

Михайлвна пішла працювати до школи 6 років вона пропрацювала в школах

Марганця, Дніпропетровська, Льгова 16 років ювілярка віддала загальноосвітній

школі № 55 міста Запоріжжя, де працювала спочатку вчителем, а потім і заступ-

ником директора з навчально-виховної роботи

До музею, на посаду старшого наукового співробітника, Неля Михайлівна при-

йшла в 2007 р Допитливість, наполегливість, відповідальність допомогають їй у

науковій і просвітній роботі З 2008 р Неля Михайлівна займається дослідженням

дуже непростого періоду в історії Запорізької області і України в цілому – років

громадянської війни Цю тему вона пропогандує на шпальтах періодичних видань,

телебаченні, на наукових конференціях В доробку Нелі Михайлівни і туристичний

маршрут «Шляхами тачанок Нестора Махна», який викликає неаби який інтерес

не тільки в області, але й за її межами Нелю Михайлівну залюбки запрошують з

лекціями до шкіл, військових частин тощо В 2008 р Н М Горбунова з інформацією

дебютувала на сторінках музейного альманаху «Музейний вісник»

Колектив Запорізького обласного краєзнавчого музею сердечно вітає Нелю

Михайлівну Горбунову з ювілеєм і бажає міцного здоров’я, достатку, наукової

вдачі

ГОРБУНОВА НЕЛЯ МИХАЙЛІВНА

Список скорочень

АВ Археологические вести

АДУ Археологічні дослідження в Україні

АЛЛУ Археологічний літопис Лівобережної України

ВДИ Вестник древней истории

ДААРК Державний архів в Автономній Республіці Крим

ДАЗО / ГАЗО Державний архів Запорізької області

ДВК Древности Восточного Крыма

ДДУ ВС Дніпропетровський державний університет внутрішніх

справ

ДНУ / ДДУ / ДГУ Дніпропетровський національний університет

ДСПК / ССПК Старожитності Степового Причорномор’я і Криму

ЗНУ / ЗДУ Запорізький національний університет

ЗОКМ / ЗКМ Запорізький обласний краєзнавчий музей

ЗООИД Записки Одесского общества истории и древностей

ЗОЦОКС Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини

ЗРАО Записки русского археологического общества

ИАК Известия археологической комиссии

ИКЗ Историко-культурный заповедник

ИКОГО Известия Крымского отдела Географического общества

СССР

ІМФЕ Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім

М Т Рильського Національної академії наук України

ИТУАК Известия Таврической ученой архивной комиссии

КС Киевская старина

КСИИМК Краткие сообщения Института истории материальной культу-

ри

КФ ИА НАНУ Кримська філія Інституту археології Національної академії наук

України

ЛЕУАК Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии

МИА Материалы и исследования по археологии

НА ІА НАНУ Науковий архів Інституту археології Національної академії наук

України

НА ЦДОПА Науковий архів Центру охорони та досліджень пам’яток археології

управління культури Полтавської облдержадміністрації

НБУВ Національна бібліотека України ім В І Вернадського

НДЛ Науково-дослідна лабораторія

НЗХ Національний заповідник «Хортиця»

НТЕ Народна творчість та етнографія

ОАК Отчеты археологической комиссии

ПСЗРИ Полное собрание законов Российской империи

РА Российская археология

269

СА Советская археология

СЭ Советская этнография

САИ Свод археологических источников

СКЭ Северо-Крымская экспедиция ИА АН УССР

УІЖ Український історичний журнал

УРЕ Українська радянська енциклопедія

УТОПІК Українське товариство охорони пам’яток історії та культури

EA Eurasia Аntiqua

МУЗЕЙНИЙ ВІСНИК