146
однак не в такому ступіні, в якому зростає доход”. І в цьому його недвозначна
теоретико-методологічна позиція, відповідно якій для виявлення причин
неповної зайнятості і неповної реалізації, нерівноваженості економіки, а також
для обґрунтування методів її зовнішнього (державного) регулювання
”психологія суспільства” має не менше значення, ніж ”закони економіки”.
Тим часом нарощування
інвестицій і обумовлений цим ріст
національного доходу і зайнятості населення може розглядатися як доцільний
економічний ефект. Останній, що одержав в економічній літературі назву
ефекту мультиплікатора, означає, що «збільшення інвестицій приводить до
збільшення національного доходу суспільства, причому на величину більшу,
ніж первісний ріст інвестицій». У специфічній розгадці механізму цього
«ефекту» полягає
відповідь на питання, чому в наукових дослідженнях
Дж. М. Кейнса значну увагу приділено концепції мультиплікатора, який, за
його словами, ввів в економічну теорію ще в 1931 р. Р. Ф. Кан.
Власний коефіцієнт Дж. М. Кейнс назвав ”мультиплікатором інвестицій”,
який на відміну від мультиплікатора Р.Ф. Кана характеризує положення про те,
що ”коли
відбувається приріст загальної суми інвестицій, то доход
збільшується на суму, яка в К разів перевершує приріст інвестицій”. Причина
такого положення, підкреслює Дж. М. Кейнс, полягає у вже згадуваному
”психологічному законі”, у силу якого ”у міру того, як реальний доход зростає,
суспільство прагне споживати його частину, яка постійно зменшується”.
Дж. М
. Кейнс дійшов висновку про те, що ”принцип мультиплікатора
дозволяє дати загальну відповідь на питання про те, яким чином коливання
інвестицій, що складають відносно невелику частку національного доходу,
здатні викликати такі коливання сукупної зайнятості і доходу, що
характеризуються набагато більшою амплітудою”.
Але, за його переконанням, ”хоча в бідному суспільстві розміри
мультиплікатора
порівняно великі, вплив коливань у розмірах інвестицій на
зайнятості виявиться багато сильніше у багатому суспільстві, тому що можна
припустити, що саме в останньому поточні інвестиції складають набагато
быльшу частку поточної продукції».
Отже, суть ефекту мультиплікатора дійсно проста. Проте тут можна
привести красномовне висловлення М. Блауга про значення ефекту
мультиплікатора. Він, зокрема
, пише: ”Капіталісти, вчив нас Кейнс, можуть
витягти себе зі скрутного положення за допомогою шнурків від власних
черевиків, а саме через мультиплікатор. Вирішальним моментом при цьому є
спонукання інвестувати”.
Кілька десятиліть потому, розділяючи ідеї Дж.М. Кейнса про ”схильність
людей до заощадження”, Дж. К. Гелбрейт писав, що «ці доходи повинні бути
інвестовані і, таким чином, витрачені (або компенсовані якимись іншими
витратами). У противному випадку купівельна спроможність знижуватиметься.