Плахтій Д.П., Чинник О.С., Кобринська С.В. Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Подождите немного. Документ загружается.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Д.П. Плахтій

О.С. Чинчик

С.В. Кобринська

ЕКОЛОГІЯ

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ,

ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАЧЕННЯ

Кам'янсць-Подільський

ПП «Медобори-2006»

2011

УДК 613.71

ББК 28.080.1

П-37

Рецензенти:

• Аталіанчук П.С, доктор педагогічних наук, професор Кам'янець-

Подільського національного університету імені Івана Огієнка;

• Шелудчепко Б.А., кандидат технічних наук, професор Подільського

державного аграрно-технічного університету

Д.П. Плахтій, О.С. Чинник, С.В. Кобринська

П-37 Екологія. Основні терміни, поняття та означення. / За ред.

П.Д. Плахтія. - Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006»,

2011.-320 с.

ISBN 978-966-1638-48-7

У навчальному посібнику викладено основні терміни і поняття, що

використовуються в екологічних дисциплінах, таких як загальна екологія,

ландшафтна екологія, екологія людини та інших. У додатках посібника

вказується на особливості якісної оцінки знань студентів за тестами

залікових модулів, подані варіанти модульної контрольної роботи і завдання

для самостійної роботи.

Для студентів вищих навчальних закладів різних форм навчання,

викладачів, магістрантів, аспірантів і вчителів шкіл.

Кобринська С.В., 2011

ISBN 978-966-1638-48-7 © ПП «Медобори-2006», 2011

УДК 613.71

ББК 28.080.1

Друкується згідно з рішенням методичної ради

Подільського державного аграрно-технічного університету

Протокол №7 від 28.09.2010 року

ВСТУП

Сучасна екологічна наука включає в себе великий спектр підроз-

ділів,

в котрий входять спеціалізовані екологічні науки залежно від

об'єкту та предмету дослідження, а також галузі застосування.

У педагогічному процесі відбувається вивчення майже усіх підроз-

ділів екологічної науки, починаючи з класичних і закінчуючи приклад-

ними. Великі структурні підрозділи загальної екології складаються

з аутекології, демекології та синекології. Дані розділи вивчають весь

спектр існування і взаємодії живих організмів в навколишньому сере-

довищі.

Аутекологія вивчає взаємозв'язки між видовою одиницею (живий

організм) і оточуючим її середовищем, а також вплив факторів сере-

довища на живий організм. Вивчається сукупний вплив різноманітних

факторів на організм, здатність його до адаптації та межі адаптивного

потенціалу.

Дсмскологія дає змогу зрозуміти видові особливості популяцій різ-

них видів, як рослин, так і тварин. Цей підрозділ загальної екології опе-

рує поняттями народжуваності, смертності, щільності, а також вивчає

внутріпопуляційні структури, такі як статева, вікова, генетична. Окре-

му сходинку займають динамічні характеристики популяцій, що пока-

зують числовий рух кількості особин в популяції з часом і під впливом

зовнішніх взаємодій. Даний розділ дає змогу аналізувати і прогнозува-

ти зміни чисельності в популяціях людства (демографія).

Живі організми завжди існують як у полі взаємодії між собою,

так і між іншими видами. Взаємини між популяціями на територіях

з історично сформованими умовами проживання вивчає синекологія.

Синекологія аналізує стосунки між особинами, що належать до різних

видів даного угруповання організмів, а також між ними і довкіллям.

Нині біоценологія переросла в науку про екосистеми, яку стосовно до

біоценозів суші називають біогсоценологією.

Діяльність людини на планеті вносить великі зміни на її „лиці" і

позитивних змін дуже мало. Середовище, яке створює людина для сво-

го проживання, не має взаємодії з природою і носить деструктивний

характер. Людство зараз намагається застосувати свої знання у вирі-

шенні екологічних проблем і для цього використовується великий об-

сяг знань, що накопичились за всю історію існування прикладної еко-

логічної науки.

Сьогодні екологія використовує сучасні методики дослідженнь і

велику кількість фундаментальних наук для забезпечення своєї інфор-

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, С.В. Кобринська

маційної бази, зокрема такі як: фізіологія, генетика, фізика, хімія, гео-

графія, математика та багато інших.

Підрозділами прикладної екології є: раціональне використання

природних ресурсів; охорона навколишнього природного середовища;

науки про соціально-економічні фактори впливу на довкілля та науки

про техногенні фактори його забруднення. Слід зауважити, що зараз

немає жодної галузі виробництва яка б, тією чи іншою мірою не впли-

вала на навколишнє середовище.

Усвідомивши усі небезпечні факти впливу людини на довкілля,

людська спільнота сьогодні, як ніколи раніше, намагається вирішувати

наболілі проблеми. У Декларації тисячоліття Організації Об'єднаних

Націй існує цілий розділ, де висвітлюються основні позиції усього ци-

вілізованого людства щодо збереження навколишнього середовища і

збалансованого природокористування. Ось приклад деяких із пунктів

декларації.

Пошана до природи. В основу охорони і раціонального викорис-

тання всіх живих організмів і природних ресурсів повинна бути покла-

дена обачність щодо постулатів стійкого розвитку. Тільки таким чином

можна зберегти для наших нащадків ті величезні багатства, які дарова-

ні нам природою. Нинішні нестійкі моделі виробництва і споживання

повинні бути змінені на користь нашого майбутнього добробуту і бла-

гополуччя наших нащадків.

Ми повинні не жаліти зусиль в справі позбавлення всього людства,

і перш за все наших дітей і внуків, від загрози мешкання на планеті, яка

буде безнадійно зіпсована діяльністю людини і ресурсів якої більш не

вистачатиме для задоволення їх потреб.

Ми знов заявляємо про свою підтримку принципів стійкого роз-

витку, зокрема тих, які викладені на порядку денному на XXI століття,

узгодженій на Конференції Організації Об'єднаних Націй по навко-

лишньому середовищу і розвитку.

У зв'язку з цим ми твердо маємо намір дотримуватися у всій наший

екологічній діяльності нової етики дбайливого і відповідального відно-

шення до природи і спершу заявляємо про свою рішучість:

• докласти всі зусилля до того, щоб забезпечити набуття чинності

Кіотського протоколу, переважно до десятих роковин Конференції Ор-

ганізації Об'єднаних Націй по навколишньому середовищу і розвитку

в 2002 році, і приступити до передбаченого ним скорочення викидів

парникових газів;

• активізувати наші колективні зусилля по лісовпорядкуванню, збе-

реженню всіх типів лісів і стійкому розвитку лісового господарства;

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

• добиватися повного здійснення Конвенції про біологічну різно

манітність і Конвенції по боротьбі із спустелюванням в тих країнах,

які переживають серйозну посуху і/або спустелювання, особливо в

Африці;

• зупинити нераціональну експлуатацію водних ресурсів, розро-

бляючи стратегії водогосподарської діяльності на регіональному, на-

ціональному і місцевому рівнях, сприяючи справедливому доступу до

води і її достатньої пропозиції;

• активізувати співпрацю в цілях скорочення числа і наслідків сти-

хійних лих і антропогенних катастроф;

• забезпечити вільний доступ до інформації про геном людини.

У даному посібнику в алфавітному порядку викладено основні тер-

міни, поняття та означення, що використовуються в екологічній науці,

та науках, що мають пряме відношення до неї. Також подані тестові

завдання до модульної контрольної роботи з дисципліни „Екологія",

завдання для самостійної роботи студентів (тематика рефератів). По-

сібник буде корисний не лише студентам вищих навчальних закладів, а

й викладачам, магістрантам, аспірантам та вчителям ЗОШ України.

)

Д.П.

Плахтій, О.С Чинчик, С.В. Кобринська

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК ТЕРМІНІВ,

ПОНЯТЬ ТА ОЗНАЧЕНЬ

Абіогенез - самозародження; теорія виникнення живих істот (біоген-

них організмів) з неорганічних речовин.

Абіосестон - завислі у воді мінеральні часточки неорганічної природи.

Абіосфера

—

частина літосфери, на яку не впливають живі організми чи

біогенні речовини.

Абісаль - (від грецького abyssos - бездонний) - зона морських глибин,

яка належить до ложа океану від підніжжя континентального схилу до

глибин 6000-7000 метрів. Абісаль займає ~75 % площі дна океанів і

вважається однією з найбільших екологічних одиниць. Для організмів,

частина ареалу яких лежить в абісалі, характерне явище абісального

гігантизму.

Аблактування - спосіб щеплення (дерев, кущів) зрощуванням гілок,

не відокремлених від стовбура.

Абляція

—

зменшення маси льодовика за рахунок танення, здування

снігу вітром, обвалів льоду і відколювання айсбергів.

Аборигени

—

корінні жителі країни чи місцевості; організми, що живуть

там, де вони виникли в процесі еволюції (інша назва - автохтони).

Абразія - процес руйнування і розмивання берегів річок, водосховищ,

морів хвилями; руйнування і пошкодження наземних органів рослин

твердими часточками під час пилових бур, заметілей.

Абсорбція - вбирання однієї речовини іншою з рівномірним розподі-

лом її в об'ємі поглинача. Застосовують у різних галузях промисловос-

ті,

системі життєзабезпечення орбітальних космічних комплексів.

Абцуг

—

спечена речовина (шлак), що утворюється під час виплавлян-

ня з веркблею (агломерат свинцю, домішок міді, стибніту, олова та ін.

металів) домішок золота, срібла й олова. Небезпечний забрудник до-

вкілля.

Аванкамера - пристрій у передній частині поверхневої водозабірної

(водоприймальної) споруди, в якому осідає намул.

Аварія - виробнича чи транспортна ситуація, не передбачена діючи-

ми технологічними регламентами і правилами впливу, що супроводжу-

ється істотним збільшенням, на навколишнє середовище. За характером

6 =

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

ризику А. умовно поділяють на такі групи: викиди і скидання хімічних

речовин стаціонарними джерелами; викиди бактеріологічних і біоло-

гічно активних речовин; викиди радіоактивних речовин; вибухи і поже-

жі;

раптові обвали будинків і різних споруд (гідродинамічних, електро-

енергетичних, комунальних систем, очисних споруд і ін); транспортні

аварії (аварії при перевезенні пасажирів і вантажів наземним, водним і

повітряним видами транспорту, аварії на трубопроводах); надзвичайні

ситуації, пов'язані з випробуванням військової техніки і ін.

Аварія (екологічна) - поняття, суворо визначене в правових актах про

захист від шкідливих впливів, дій. Виникає в разі, коли певні вироб-

ничі чи інші об'єкти викидають у навколишнє середовище шкідливі

речовини в таких розмірах, що створюється реальна загальна загроза

населенню, довкіллю, матеріальним цінностям. Так, лише у 1993 р. в

Україні зафіксовано 282 випадки екстремального забруднення довкіл-

ля.

Найбільше А.е. трапляється на нафтопроводах, продуктопроводах,

каналізаційних мережах.

Авітаміноз - захворювання людини і тварин, що розвиваються внаслі-

док тривалої нестачі або відсутності в їжі чи кормах вітамінів. У людей

викликає цингу, рахіт, бері-бері та ін. захворювання. У тварин А. най-

частіше вражає молодняк, вагітних і високопродуктивних тварин.

Автогенез - учення, за яким історичний розвиток організмів відбува-

ється нібито незалежно від умов існування, лише під впливом особли-

вих внутрішніх сил або тенденцій організму до вдосконалення.

Автоматизована система управління (АСУ) - комплекс технічних,

інформаційних та ін. засобів, що дозволяють проводити виробничі про-

цеси без безпосередньої участі людини в керуванні ними.

Автоматизована система управління водоохоронним комплексом

(АСУ ВК) - автоматизована система управління, призначена для обро-

бітку і реалізації керуючих впливів на водоохоронний комплекс згідно

з прийнятим критерієм управління.

Автомутагени- речовини, які утворюються в клітинах живих організ-

мів у процесі їх життєдіяльності і спричиняють спадкові зміни. ,

Автопатія

—

негативний взаємовплив рослин одного або споріднених

видів виділеннями або продуктами розкладу. Одна з форм алелопатії.

Автотропізм - здатність органів рослин розправлятися після того, як

подразнення, яке викликало їх деформацію, перестає діяти.

Автотрофи, організми автотрофні (гр. аутос - сам +• грофо - живлен-

ня) - організми, які здатні синтезувати органічні речовини із простих

неорганічних сполук (С0

та Н,0), використовуючи для цього енергію

Д.П.

Плахтій, О.С. Чанчнк, СВ. Кобринська

Сонця (фотосинтезуючі автотрофи, або фототрофи) або енергію екзо-

термічних реакцій окиснення неорганічних речовин (хемосинтезуючі

автотрофи, або хемотрофи). До фототрофів належать усі зелені рос-

лини, евглена зелена, деякі бактерії (пурпурні і зелені сіркобактерії).

До хемотрофів належать азотофіксуючі, нітрифікуючі; залізо- та сірко-

бактерії.

Автохори - рослини або гриби, зачатки (насіння, спори та ін) яких по-

ширюються само розкидуванням (механохори), в тому числі простим

падінням під дією сили тяжіння (барохори) або шляхом дозрівання

плодів і насіння в грунті на деякій відстані від материнської рослини

(геокарпія).

Агар-агар - аморфний продукт, який добувають з червоних і бурих

морських водоростей. У холодній воді не розчиняється; легко розчиня-

ється у воді, нагрітій до кипіння.

Агеліофіли - тварини, що мешкають в умовах без світла (печери, гли-

бини моря).

Агломерація

—

просторово і функціонально єдине угрупування посе-

лень міського типу, що складає спільну соціально-економічну та еко-

логічну систему.

Агрегація

—

утворення більш стійких, різних за величиною і біологіч-

ним значенням груп організмів у межах ареалів і їх популяцій. В основі

виникнення лежить взаємодія організму і середовища, що забезпечує

виживання виду.

Агресивність води - здатність води, в тому числі окремих розчинених у

ній речовин, руйнувати різні матеріали шляхом хімічного впливу на них.

Агробіоценоз - екосистема із штучно створеним біотичним угрупу-

ванням для отримання с.-г. продукції. Характеризується спрощеністю

структури і відносною нестійкістю.

Агроекологія (за В.А. Черніковим) - комплексна наукова дисципліна,

яка вивчає взаємодію людини з навколишнім середовищем у процесі с/г

виробництва, вплив с/г на природні комплекси та їх компоненти, вза-

ємодію між компонентами агроекосистем і специфіку колообігу в них

речовин, перенесення енергії, характер функціонування агроекосистем

в умовах техногенних навантажень. Предметом вивчення агроекології

є штучні фітоекосистеми (посіви і насадження сільськогосподарських

культур, тваринницькі ферми та комплекси, а також аграрні ландшафти

у взаємозв'язку з середовищем проживання).

Агроекосистем а - нестала система агроценопопуляції культивованих

рослин на оброблюваних ґрунтах. Має певні склад, структуру і режим,

8 =

Екологія. Основні терміті, поняття та означення

які підтримуються людиною. У разі відсутності контролю з боку лю-

дини поступово втрачає свої властивості. Головною ланкою агроеко-

систем є зелені рослини, які забезпечують первинне отримання орга-

нічних речовин. Найбільшого поширення термін «А.» набув для по-

значення досить крупних єдностей масштабу одного господарства, де

всі поля пов'язані однією економічною, енергетичною та екологічною

системою.

Агроландшафт - модифікований антропогенними впливами природ-

ний ландшафт.

Агропеофіти - рослини, що порівняно недавно пристосувались до

життя в культурних місцезростаннях, напр., польові бур'яни.

Агросфера - глобальна екосистема, що об'єднує територію земної по-

верхні, перетворена сільськогосподарською діяльністю людини; голо-

вний компонент антропогеоценозів і складова частина біосфери.

Агрофітоценоз - спільність, ротація культур у сівозміні в межах одно-

рідної ділянки. Склад контролюється і визначається людиною. Розріз-

няють однорічні і багаторічні А. (посіви багаторічних трав). Сукупність

А. складає агророслинність. Спільно з іншими компонентами біоти А.

складають агробіоценоз, а при включенні в склад цієї єдності також і

умов середовища (грунтів, атмосфери)

—

агробіогеоценоз, або в широ-

кому розумінні агроекосистему.

Агрофітоценози (інтенсивні культурні)

—

спільності, для яких ство-

рюють і постійно регулюють особливі ґрунтові, водні і повітряні умови

зростання (парникові й оранжерейні; аеропоніка, гідропоніка).

Агрофітоценози (культурні) - штучні посіви і насадження, планомір-

но і постійно регульовані людиною (польові та овочеві культури, бага-

торічні насадження).

Агрофітоценози (окультурені) - природні фітоценози, видозміненні

в результаті інтенсивного використання (сінокоси, що планомірно екс-

плуатуються; пасовища).

Агрофон - стан ґрунту, що впливає на урожай с.-г. культур. ,

Агрохімікати - загальне поняття, назва для всіх хімікатів (мінераль-

них добрив, засобів захисту рослин тощо) застосовуваних у сільському

господарстві. Необгрунтоване їх використання викликає забруднення

довкілля.

Агрохімофіти

—

бур'яни, що зимують у полі, мають високу насіннєву

продуктивність, плоди й насіння швидко обсипаються, схожість насін-

ня зберігається тривалий час.