Плахтій Д.П., Чинник О.С., Кобринська С.В. Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Подождите немного. Документ загружается.

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, С.В. Кобринська

Рекреація - відновлення здоров'я і працездатності шляхом відпочинку

на лоні природи, або під час туристичної поїздки з відвідувнням націо-

нальних парків, архітектурних пам'яток, музеїв.

Рекультивація (біологічна) — комплекс агротехнічних і фітомеліо-

ративних заходів, спрямованих на відновлення рослинності, заселен-

ня культурних рас мікроорганізмів, черв'яків, комах, птиці тощо. Р.б.

може бути сільськогосподарською або лісовою.

Рекультивація земель - комплекс заходів щодо відновлення господар-

ської, санітарно-гігієнічної та естетичної цінності порушених земель,

поліпшення умов довкілля відповідно до інтересів суспільства. Процес

рекультивації земель проходить в два етапи: технічна рекультивація і

біологічна рекультивація.

Рекультивація ландшафтів - відновлення продуктивності земель, що

стали непридатними внаслідок діяльності людини (видобуток корис-

них копалин, створення гідроспоруд, вирубування лісів, будівництво

міст тощо). Р.л., як правило, полягає в здійсненні системи заходів з

оптимізації техногенних ландшафтів для подальшого їх господарсько-

го використання.

Рекультивація (технічна)

—

включає планування поверхні відвалів,

засипання кар'єрів, ровів, вирівнювання поверхні, формування родю-

чого шару грунту.

Рекуперація - 1) процес вилучення цінних речовин, які брали участь

в технологічному процесі і потрапили у відходи, і повернення їх в по-

чатковому вигляді для повторного використання; 2) технологічна об-

робка шкідливих побічних продуктів виробництва з метою запобігання

викидам їх в атмосферу.

Релікт - вид (угрупування) широко поширений в минулій історії, в да-

ний час займає незначні території. Розрізняють релікти третинні, плей-

стоценові, неогенові.

Рельєф - сукупність форм земної поверхні різних масштабів, які скла-

даються з багаторазово повторюваних елементарних форм, що чергу-

ються між собою. Вони можуть бути позитивними, тобто опуклими,

або негативними.

Рельєф (антропогенний) - сукупність форм земної поверхні, змінених

або створених людиною (будівництво доріг, каналів, видобуток корис-

них копалин, створення водойм та ін).

Рельєф (біогенний) - рельєф, що виникає в результаті впливу біоген-

них чинників, таких як рослини, тварини, мікроорганізми, діяльність

202 —

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

людини. Розрізняють фітогенний, зоогенний та антропогенний (техно-

генний) рельєф.

Рентген - одиниця виміру експозиційної дози іонізуючих випроміню-

вань,

названа в честь фізика Вільгельма Конрада Рентгена.

Реобіонти - тварини або рослини, що живуть у проточних водах і при-

стосовані до пасивного перебування у великій течії або добре плавають

і здатні пересуватися проти течії (риби: лососеві, форель; губки, деякі

види молюсків).

Реофт - організм, який віддає перевагу проточній воді зі швидкою

течією.

Реофіт - рослина швидкоплинних річок або прибійної смуги морів.

Часто Р. мають стрічкоподібну форму або вигляд міцно прикріплених

до дна кущів. Екологічне значення Р. полягає у створенні сприятливих

умов для життєдіяльності водяних мешканців.

Репарація - процес ліквідації уражень клітин або цілого організму різ-

ними чинниками. Здебільшого під Р. розуміють ліквідацію ушкоджень

ДНК іонізуючою радіацією або УФ-випромінюванням і відновлення її

структури.

Репеленти, антифіданти - речовини, запах і смак яких відлякують

гризунів, комах та інших тварин. Широко використовуються для захис-

ту людей і тварин від нападу кровососних комах, а також членистоно-

гих, які пошкоджують одяг, меблі, їжу тощо.

Репрезентативність - властивість вибірки віддзеркалювати гене-

ральну (статистичну) сукупність.

Репродуктивний потенціал - швидкість, з якою чисельність популя-

ції могла б зростати при наявності необмеженого простору, достатньої

кількості їжі та інших ресурсів, а також при повній відсутності будь-

яких факторів, які б перешкоджали росту та розмноженню.

Репродукція - відтворення особин у процесі розмноження. Величина

популяційної Р. (чиста Р) визначається сумою добутків значень вижи-

вання, характерного для даного віку особин, і народжуваності, специ-

фічної для цього віку Кількість потомків на одну самку).

Ресурси

—

1) речовина чи об'єкт, які необхідні організму для підтриман-

ня нормального існування, росту і розмноження, отримання матеріаль-

них і духовних благ; 2) джерела і передумови отримання необхідних

для людей матеріальних і духовних благ, які можна реалізувати при

існуючих технологічних і соціально-економічних відносинах. Виділя-

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, С.В. Кобринська

ють матеріальні, трудові, природні, фінансові, економічні та інші види

ресурсів.

Ресурси (біологічні) - біологічні компоненти біосфери, створенні жит-

тєдіяльністю продуцентів, консументів і редуцентів. До Р.б. належать

продукти харчування людей, корм для тварин, с.-г. сировина для про-

мисловості й органогенні корисні копалини. Р.б. є одним з видів від-

новлюваних ресурсів. Відіграють надзвичайно велику роль у функціо-

нуванні біосфери.

Ресурси (вичерпні) - природні ресурси, пряма чи опосередкована екс-

плуатація яких може призвести до їх виснаження (викопні мінеральні

ресурси, багато видів промислових тварин, лікарські рослини тощо).

Ресурси (відновні) - усі об'єкти матеріального світу, що знаходяться в

межах біосферного колообігу речовин, здатні до самовідновлення (че-

рез розмноження або природні цикли відновлення) за терміни, порів-

нювані з темпами господарської діяльності людини. До Р.в. належать

ресурси біосфери - рослинність, тварин, грунт, торф, а також кисень

атмосфери та деякі інші, здатні відновлюватися в природних процесах

і підтримуватися в певній сталій кількості.

Ресурси (водні) - поверхневі й підземні води певної території, придатні

для використання у водному господарстві. Всі водні об'єкти, незалежно

від об'єму води в них, є складовими єдиного державного водного фон-

ду. Україна є одним з найменш водозабезпечених регіонів Європи. Тео-

ретично Р.в. невичерпні, оскільки у разі їх раціонального використання

вони безперервно відновлюються в процесі природного колообігу.

Ресурси (екологічні)

—

сукупність компонентів середовища, що забез-

печує екологічну рівновагу в біосфері та її підрозділах.

Ресурси (енергетичні) - сонячна енергія, космічна енергія, енергія

морських припливів і відпливів, геотермальна, гравітаційна енергія та

енергія тиску, атмосферна електрика, земний магнетизм, біопаливо, на-

фта, природний газ, горючі сланці, торф, атомна і ядерна енергія.

Ресурси (замінні) - природні ресурси, які можна замінити в процесі

господарської діяльності іншими, не завжди рівнозначними за ефек-

тивністю, але екологічно більш придатними (напр., застосування за-

мість твердого палива енергії вітру або Сонця).

Ресурси (земельні) - землі, що використовуються або можуть бути ви-

користані в різних галузях народного господарства; вид природних ре-

сурсів. Р.з. характеризуються територією, якістю ґрунтів, кліматом, ре-

204

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

льєфом, гідрологічним режимом, рослинністю тощо. Земельний фонд

України становить 60,4 млн. га.

Ресурси (кліматичні)

—

невичерпні природна ресурси, до яких входить

сонячна енергія, волога та енергія вітру. Залежно від використання

розрізняють енергетичні, сільськогосподарські та рекреаційні ресурси

клімату. Впливають на зональність, роботу повітряного і водного тран-

спорту, розміщення курортно-туристичного комплексу, здоров'я людей

тощо.

Ресурси (лісові) - лісові багатства, що включають запаси деревини,

а також продукти опосередкованого користування лісом (промислові

тварини, лісове господарство, лісова промисловість), в поєднанні з сус-

пільно корисними і захисно-ресурсоохоронними функція лісу, в тому

числі рекреаційними.

Ресурси (мінеральні) - сукупність розвіданих запасів різних видів ко-

рисних копалин, які можуть бути використанні за сучасного рівня роз-

витку продуктивних сил. Нині всі викопні речовини (тверді, рідкі, газо-

подібні) та геотермальна енергія використовуються людиною і побічно

спричинюють забруднення біосфери.

Ресурси (невідновні) - частина природних ресурсів, які не самовіднов-

люються в процесі колообігу речовин у біосфері або відновлюються в

сотні й тисячі разів повільніше порівняно з їх використанням (кам'яне,

вугілля, нафта, більшість інших корисних копалин, торфовища, багато

осадових порід, видовий склад організмів). Використання Р.н. немину-

че призводить до їх виснаження і забруднення середовища.

Ресурси (паливно-енергетичні)

—

кількість і якість мінеральних ресур-

сів,

що використовуються як паливо (вугілля, нафта, газ, горючі сланці,

торф,

деревина, атомна енергія) і одночасно як джерело енергії згоран-

ня в двигунах, отримання пари й електрики.

Ресурси (природні) - речовина природи, яка залучена до суспільного

виробництва і складає його сировинну і енергетичну базу. Ресурси по-

діляються на первинні, вторинні, невичерпні, вичерпні, відновні і.не-

відновні.

Ресурси (рекреаційні) - об'єкти і явища природного та антропоген-

ного походження, які використовуються з метою організації оздоров-

лення, відпочинку й туризму. Розрізняють P.p. природні (природно-

територіальні комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і

культурно-історичні (різні пам'ятки історії, архітектури, археології,

мистецтва, природи тощо).

205

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, С.В. Кобринська

Ресурси (рослинні) - частина біологічних ресурсів певної території,

репрезентована вищими рослинами, грибами, мохами, лишайниками

і водоростями, які використовуються або можуть бути використані

для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства; один з

основних видів природних ресурсів, який є важливою технічною, хар-

човою, кормовою, лікарською та іншою сировиною. P.p. притаманні

корисні природні властивості (водоохоронні, захисні, кліматотворні,

водорегулюючі, санітарно-гігієнічні, оздоровчі тощо).

Ресурси (тваринного світу) - безпосередньо використовувані в мис-

ливстві, рибному та інших видах господарства тварини, кількість яких

дає змогу здійснювати їх промисел.

Ретрогресія

—

процес зміни видового і кількісного складу рослиннос-

ті,

пов'язаний з її поступовим руйнуванням фізичними, хімічними або

біологічними чинниками. Першими деградують або зникають не най-

меншстійкі до цих чинників види.

Реурбанізація - процес руйнування межі між містом і селом. Характер-

на для великої кількості регіонів Західної Європи та США.

Реутилізація - отримання з використаної готової продукції шляхом її

переробки нової продукції того ж чи близького їй типу (наприклад, па-

перу з макулатури, металу з металолому та ін). Використання твердих

побутових відходів як початкового продукту для іншого виробництва

також є одним з видів реутилізації.

Рефугіум

—

ділянка земної поверхні, де вид або група видів пережи-

ли несприятливий для них період часу. Наприклад, Карпати, Кримські

гори, Кавказькі гори та інші - рефугіуми, де ряд видів пережили льо-

довиковий період.

Рециклінг

—

повернення відходів виробництва і споживання продук-

тів у матеріальний колообіг (виробництво-споживання). Можливі різні

шляхи P.: повторне використання відходів (напр., пляшок), повернення

відходів після відповідної обробки у виробничий цикл (напр., жерстяні

банки, макулатура), спалювання відходів після відповідної попередньої

обробки з метою отримання енергії (напр., зношені автопокришки).

Речовина (антропогенна) - синтезована хімічна сполука, введена у

сферу Землі завдяки діяльності людини. Може входити до природного

колобігу і згодом утилізуватися в екосистемах, а може залишитися поза

колобігом речовин.

Речовина (біогенна) - мінеральні або органічні речовини, створені в

результаті життєдіяльності живих організмів; речовини, що виникли в

206 =

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізо-

вані (газ, нафта, кам'яне вугілля, вапняки, трепел тощо).

Речовина (біокосна) - природне тіло, що створюється живими орга-

нізмами та внаслідок перебігу природних фізико-хімічних процесів

(грунти).

Речовини радіоміметичні, радіоміметики - хімічні сполуки, введен-

ня яких в організм або в живильне середовище зумовлює реакцію орга-

нізму, що нагадує радіаційний ефект. Дія Р. виявляється в пригніченні

поділу клітин, ушкодженні хромосом, аномальних поділах клітин і по-

яві мутацій, порушенні обміну речовин (сірко- й азотовмісні аналоги

іприту, діепоксиди, деякі хімічні мутагени тощо).

Рибозагороджувач - спеціальна ділянка водотоку, яка є перешкодою

для потрапляння риби в небезпечну для неї або для технічної споруди

зону.

Риборозведення - заходи для штучного розведення і випускання в при-

родні водойми личинок і молодняку прохідних риб, переважно лосо-

севих і осетрових. Р. здійснюється в усіх головних рибопромислових

районах і внутрішніх морях.

Ригель - поперечний скелястий виступ на дні льодовикової долини,

який утворюється на місці виходу твердих порід або при перезагли-

бленні долини, викликаному посиленою діяльністю злитих льодови-

ків.

Ризик (екологічний) - ймовірність небажаних наслідків того чи іншого

рішення у глобальній, регіональній або локальній експлуатації природ-

них ресурсів і в процесі використання природних умов, функціонуван-

ня споруд, технологічних ліній тощо, які споживають ці ресурси в меж-

ах і за межами нормативного терміну їхньої роботи.

Ризик (індивідуальний) - ймовірність зазнати певного шкідливого

впливу під час діяльності людини. Вплив може бути миттєвим, спричи-

нений аварією (вибухом, пожежею чи токсичним викидом), або постій-

ним через наявність негативних чинників, напр., токсичних сполук.

Ризик (прийнятний) - рівень індивідуального ризику, виправданий з

економічної, соціальної й екологічної точок зору, а також є прийнятним

для управлінського адміністративного органу.

Ризик (соціальний) - визначається як співвідношення між кількістю

людей, що зазнали впливу з боку джерела загрози (загинули, захворіли,

травмовані тощо), і ймовірністю такої події (аварії, землетрус, повінь

-207

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, С.В. Кобринська

тощо).

Використання цього критерію дозволяє визначити кількість лю-

дей, які можуть бути уражені внаслідок реалізації небажаної події.

Ризобіонт - організм, який живе в прикореневій зоні рослин і грибів.

Ризоліти

—

рослини, що можуть закріплюватися на скелях.

Ризосфера

—

шар грунту, що оточує корені рослин у радіусі 2-5 мм і

характеризується сталою біологічною активністю. Це області найбільш

активного впливу рослин на фунт і процеси фунтоутворення.

Ритми (біологічні)

—

зміни біологічних процесів і явищ в живих ор-

ганізмах, які періодично повторюються. Вони спостерігаються на всіх

рівнях організації живої матерії. Природні ритми для будь-якого ор-

ганізму поділяють на зовнішні (циклічні зміни в навколишньому се-

редовищі) та внутрішні (пов'язані з його життєдіяльністю). Біологічні

ритми мають різноманітну періодичність (розрізняють добові, річні та

сезонні біологічні ритми).

Ритми в природі— чергування природних явищ і процесів, яке відбува-

ється в певній послідовності і із закономірною частотою. Розрізняють

періодичні Р.в.п., при яких однотипні фази повторюються приблизно

через рівні проміжки часу (зміна дня і ночі, пори року тощо); циклічні,

коли при постійній середній тривалості циклу проміжок часу між його

однаковими фазами має змінну тривалість (коливання клімату, макси-

муми сонячної активності тощо). Спостерігаються багатовікові, багато-

літні, річні, сезонні, добові і всередині доби ритмічні явища, пов'язані

як із зовнішніми для біосфери чинниками (космічні впливи, сонячна

активність, зміна сезонів, дня і ночі), так й із закономірностями вну-

трішнього розвитку (сукцесія, явища старіння і омолодження популя-

цій,

динаміка їх чисельності).

Ритми (циркадні), циркадіанні - повторювані зміни інтенсивності й

характеру біологічних процесів і явищ приблизно з 24-годинною пері-

одичністю. Як правило, Р.ц. з періодом, що відхиляється від вказаного,

спостерігаються лише в експериментальних умовах (при сталих темпе-

ратурі й освітленні) і відмічені у багатьох рослин, тварин, людини.

Ритми (цирканні), циркануальиі - повторювані зміни інтенсивності

й характеру біологічних процесів та явищ з періодом приблизно від 10

до ІЗ місяців. Р.ц. в чистому вигляді спостерігаються лише за сталих

лабораторних умов.

Риф - І) підводне або надводне підвищення морського дна на мілко-

водді, утворене при руйнуванні скелястого дна і берегів або утворене

будовою колоніальних коралів; 2) підводна вапнякова споруда колоні-

208

Екологія. Основні терміті, поняття та означення

альних коралів, вапнякових водоростей та деяких інших рифоутворю-

ючих організмів.

Рів - видовжена від'ємна форма рельєфу, вузька, глибока з крутими

бортами. Можуть бути ендогенного (рифт) і екзогенного (рови зсувні,

сколювання схилів тощо) походження.

Рівень води - висота поверхні води на водному об'єкті над умовною

горизонтальною площиною порівняння.

Рівень ґрунтових вод - верхня поверхня стоячої і природної текучої

ґрунтової води, нижче якої ґрунт насичений водою, крім випадків, коли

поверхня непроникна.

Рівень організації живих систем - категорія, в якій проявляється жит-

тя:

ген, клітина, тканина, орган, популяція, вид, угрупування. Екологія

вивчає переважно чотири останні рівні.

Рівень радіоактивності - сумарна інтенсивність самовільного роз-

паду радіоактивних елементів у середовищі. Залежить від природного

фону радіоактивності і кількості штучних радіонуклідів та радіоактив-

них забрудників середовища.

Рівень (трофічний) - положення сукупності організмів у ланцюзі жив-

лення, що визначається кількістю етапів передавання енергії: перший

рівень - продуценти (без посередників); другий - консумента первинні

(фітофаги); третій - консумента вторинні (хижаки і паразити консу-

ментів первинних); четвертий - хижаки вторинні і паразити консумен-

тів вторинних; п'ятий -- паразити і надпаразити.

Рівнина - значний за площею елемент рельєфу земної поверхні, який

характеризується малими схилами і незначними (в межах 200 м) ко-

ливаннями висот. На території України є низовинні Р. (низовини) з

абсолютними висотами 0-200 м (Причорноморська, Придніпровська,

Поліська) і підвищені рівнини (височини) з висотами понад 200 м (най-

більші — Волинська, Подільська, Приазовська, частково Придніпро-

вська).

Рівновага (екологічна) - рівновага, що склалася між живою речовиною

і навколишнім природним середовищем.

Рівновага (природна) - стан динамічного балансу безперервного речо-

винно-енергетичного поновлення з відносним збереженням основних

якісно-кількісних характеристик.

Рідколісся - природно зріджені ліси з дерев у пригніченому стані. Ха-

рактерні для лісотундри та субальпійського гірського поясу. Росте в

Д.П.

Плахтій, ОС. Чинчик, С.В. Кобринська

умовах недостатньої вологості субстрату або низької температури і ви-

сокої кислотності.

Різноманітність (видова) - загальна кількість видів однієї трофічної

групи, угрупування або екосистеми, що визначають можливість еколо-

гічного дублювання в проведенні потоку енергії через ланцюги еколо-

гічної піраміди.

Різнотрав'я

—

сукупність дводольних трав'янистих рослин на певній

площі переважно низинних і заплавних луків. Широко представлені в

травостоях багатьох типів луків (особливо гірських) і лучних степів.

Рілля - с.-г. угіддя, які систематично обробляються і використовуються

під посіви с.-г. культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також

чисті пари. До Р. не належать земельні ділянки сіножатей і пасовищ,

зайняті посівами попередніх культур (не більше двох років), розорані з

метою корінного поліпшення, а також міжряддя садів, використовувані

під посіви.

Річка, ріка - водотік значних розмірів, що тече по встановленому рус-

лу в межах утвореної ним долини і живиться за рахунок поверхневого

і підземного стоків власного водозбірного басейну.

Родючість ґрунту - властивість ґрунту задовольняти потреби рослин

в елементах живлення, воді; забезпечувати кореневу систему достат-

ньою кількістю повітря, тепла; сприятливими фізичними, хімічними та

фізико-хімічними умовами життєдіяльності.

Розвиток ландшафту - еволюція ландшафту; зміни, що відбуваються

у ландшафті, супроводжуються незворотними процесами, які призво-

дять до зміни структури, заміни одного інваріанту іншим.

Розвиток системи - нсзворотна якісна зміна системи, переважно су-

проводжувана кількісними змінами. У ході Р.с. змінюються співвід-

ношення між її компонентами, посилюються одні зв'язки і послаблю-

ються інші. Будь-яка система розвивається за рахунок навколишнього

середовища, отримуючи від нього енергію і, як правило, речовину.

Розкладання - безконтрольне гниття органічних речовин внаслідок дії

анаеробних бактерій, яке супроводжується виділенням неприємного

запаху.

Розліг - верхня частина балки, де рельєф місцевості вирівнюється, а

схили стають більш пологими; перехід до улоговини, водозбірного зни-

ження.

Розмаїтість (біологічна) - розмаїтість видів рослин, тварин та інших

організмів у тій чи іншій екосистемі або на тій чи іншій території.

210

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Розмноження (вегетативне) - тип нестатевого розмноження, за

якого з частини материнського організму або з групи його соматич-

них клітин утворюються ідентичні йому за своїми спадковими озна-

ками нові особини.

Розмноження (несіііатеве)

—

здатність живих організмів відтворю-

вати собі подібних, що необхідно для підтримання існування виду,

шляхом утворення спор або вегетативним способом (брунькування,

бульби, цибулини, пагони, вуса, щеплення).

Розмноження (статеве)

—

властивість живих організмів давати по-

томство, що утворюється, як правило, за участю двох особин - бать-

ківської і материнської - в результаті злиття особливих статевих клі-

тин - гамет. У разі злиття статевих клітин здійснюється запліднення

і в утворюваній зиготі відновлюється диплоїдний набір хромосом.

Розпушення ґрунту - технологічна операція, яка забезпечує збіль-

шення пористості грунту за рахунок нещільного розміщення ґрунтових

частинок. Застосовується, в основному, для поліпшення повітряного

режиму на переущільнених ґрунтах.

Розселення - переміщення видів за межі свого ареалу, що призводить

до заселення нових ділянок, до натуралізації в нових місцях і тим са-

мим до розширення ареалу. Воно буває активним, пасивним і штучним,

за допомогою людини.

Розсолонцювання - процес зміни складу поглинених катіонів і влас-

тивостей солонцевих ґрунтів, який протікає природним шляхом або

викликається меліоративними заходами. При цьому відбувається змен-

шення вмісту обмінного натрію та покращення водно-фізичних та ін-

ших властивостей солонцевих горизонтів. Основними меліоративними

заходами Р. є внесення гіпсу та видалення легкорозчинних солей про-

миванням ґрунту.

Розчин (ґрунтовий) - волога ґрунтова з розчиненими у ній газами, мі-

неральними та органічними речовинами; рідка фаза ґрунту. Р.г. знахо-

диться у плівковій, капілярній або гравітаційній формах (найчастіше

усі форми). Бере участь у ґрунтотворному процесі, у фізико-хімічних

та біологічних реакціях, живленні рослин.

Рослини (індикаторні) - рослини, яким властива різко виражена при-

стосованість до певних умов навколишнього середовища і які є вираз-

никами цих умов. За наявністю таких рослин можна якісно або кількіс-

но оцінювати умови зовнішнього середовища.

Рослини-космополіти

—

види рослин, які поширені на всіх континен-

тах Землі, завдяки високій пристосованості до будь-якої місцевості.

211