Поплавська Ж.В. Основи економічної теорії

Подождите немного. Документ загружается.

ББКУ0ІЯ73 v

.Е43

УДК 330.101(075.8)

Рекомендовано Науково-методичною радою

Національного університету "Львівська політехніка

як навчальний посібник для студентів технічних спеціальностей

(протокол №

3/2005

від 21.10.05р.)

Рецензенти:

Панчишин СМ., д-р екон. наук, професор,

Львівський національний університет ім. І. Франка;

Кузьмін О.Є., д-р екон. наук, професор,

Національний університет "Львівська політехніка"

Основи економічної

теорії:

Навч. посібник / За ред.

Е43 Ж.В. Погаїавської. - Львів: Видавництво Національного уні-

верситету "Львівська політехніка", 2006. - 284 с.

ISBN 966-553-533-1

Посібник ставить за мету допомогти студентам з'ясувати

найважливіші проблеми економічної

теорії,

висвітлити її значення в

умовах складних трансформаційних процесів перехідного періоду,

який триває в Україні Розглянуто основні положення кожної теми

згідно з навчальною програмою. До кожної теми курсу розроблено

тестові

завдання.

Подано словник економічних термінів.

ББКУ01я73

ISBN 966-553-533-

Ї \...

>Т№*

Поплавська

Ж.В.,

2006

Надіональнийіуніверситет

;

;УІьвівська

по|ітехніка'\ 2006

■^щіональвотч:

ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕ■■

ЗМІСТ

Передмова ; 5

Тема 1. Економічна теорія як наука (В.В. Барінов) 7

Тема 2. Суспільне виробництво. Фактори виробництва

(В.В.

Олембовська, В.М. Рабош) 37

Тема 3. Поділ праці. Товарне виробництво.

Гроші (І.О. Тивончук) 47

Тема 4. Форми організації суспільного виробництва

і економічні системи сучасного світу

(В.Д. Козяк, Ю.С. Колодій) 61

Тема 5. Попит і пропозиція. Ціна ринкової рівноваги

(Ж.В.

Поплавська) 78

Тема 6. Підприємництво в ринковій економіці

(С.С.

Саталкін,

В.В.

Олембовська) 93

Тема 7. Визначення фірмою ціни і обсягу виробництва

в різних моделях ринку (О.Й. Криса) 102

Тема 8. Виробництво і попит на виробничі ресурси

(П.І.

Стецюк, І.П. Вознюк) 120

Тема 9. Макроекономіка як наука. Національний продукт

(Б.І.

Іличок) 144

Тема 10. Сукупний попит і сукупна пропозиція.

Економічне зростання. (І.О. Тивончук) 164

Тема 11. Макроекономічна нестабільність та економічні

функції держави (Г.І. Скорик) 176

Тема 12. Монетарна та фіскальна політика держави

(Н.П. Топішко, І.П. Холява) 194

Тема 13. Світова економіка (І.О. Тивончук) 216

Тестові завдання 232

Відповіді до тестових завдань 259

Умовні позначення 260

Словник економічних термінів

(упорядники

В.В.

Барінов, О.І. Тревого) 261

Список літератури 281

ПЕРЕДМОВА

Економіка України переживає складний період становлення

ринкових відносин, що викликало глибокі якісні зрушення у всіх

сферах суспільно-економічного життя. Це зумовлює необхідність

теоретичного осмислення сутності фундаментальних перетворень,

що відбуваються в економічній системі, аналізу поведінки еконо-

мічних суб'єктів на мікроекономічному рівні, виявлення закономір-

ностей функціонування національної економіки. Сьогодні нагаль-

ною є потреба не лише теоретичного осмислення сутності еконо-

мічних процесів і явищ, змін економічної системи, а й необхідність

підготовки суспільства загалом і окремих його суб'єктів до нових

умов господарювання.

Економічна наука характеризується динамічністю, вона розви-

вається у відповідь на усі трансформаційні процеси, що відбуваються.

Сучасна економічна теорія повинна відповідати передовим світовим

досягненням у її розвитку. Тому запропонований курс лекцій

ґрунтується на теоріях світової економічної науки, в центрі якої - проб-

леми ринку і ринкового механізму. Висвітлення основних тем курсу

базується

на

аналізі сучасних економічних

теорій,

концепцій і течій.

У структурі посібника виділені такі розділи: вступ до еконо-

мічної теорії, теоретичні основи ринкової економіки, підприємство в

системі ринкових відносин, ринки факторів виробництва і факторні

доходи, загальні основи функціонування національної економіки,

проблеми циклічності економічного розвитку, державне регулювання і

основні аспекти економічної політики, основи міжнародної економіки.

Це дало авторам змогу найповніше охопити найважливіші теоретичні

проблеми економіки, а студентам допоможе оволодіти необхідними

основами економічних знань, отримати інформацію стосовно того, як

краще, де, за яких форм господарювання можна знайти застосування

своєму фахові. Тобто, вивчаючи курс економічної теорії, студенти

зможуть зорієнтуватися щодо можливостей реалізації свого хисту,

здібностей

набутої спеціалізації.

Запропонований курс лекцій з "Основ економічної

теорії"

систематизованим і цілісним викладенням відповідної дисципліни і

необхідний для засвоєння студентами неекономічних спеціальностей

основних принципів і механізмів функціонування як окремого

економічного суб'єкта, так і економічної системи загалом, з'ясуван-

ня сутності економічних явищ і процесів.

Посібник підготований авторським колективом кафедри

теоретичної і прикладної економіки Національного університету

"Львівська політехніка" за науковим керівництвом д-ра екон. наук,

професора

Ж.В.

Поплавської.

Тема 1

ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ЯК НАУКА

Економіка

це уміння користуватися життям

найкращий спосіб {Бернард

Шоу)

Виникнення та напрямки розвитку економічної теорії

Предмет економічної

теорії.

Функції економічної теорії

та

її

місце в системі

економічних наук

Методологія економічної

теорії.

Економічні категорії, закони і принципи.

Виникнення та напрямки розвитку

економічної теорії

Людська діяльність, якою б розмаїтою вона не була, має

власну основу. Такою основою є економічна діяльність суспільства ,

тісно пов'язана з потребами та інтересами людей. Щоб існувати,

люди повинні мати їжу, одяг, житло, меблі, посуд, засоби праці,

транспортні та комунікаційні засоби і багато інших матеріальних і

нематеріальних життєвих благ. Практично всі ці блага люди в

готовому вигляді від природи не отримують. їх необхідно вироб-

ляти, створювати, опосередковуючи природу. Водночас економічна

сфера суспільства охоплює не тільки виробництво життєвих благ.

Блага, створені у виробництві, проходять довгий шлях через роз-

поділ, обмін, перш ніж будуть спожиті людьми.

Всі ці непрості підвалини економічного розвитку завжди

привертали до себе увагу вчених та всіх освічених громадян,

оскільки давали можливість розкрити закономірності господарської

діяльності, пояснити мотиви дій людей в процесі цієї діяльності.

* Й. Шумпетер під економічною діяльністю розумів "таку діяль-

ність,

метою якої

придбання матеріальних

благ"

[50].

Перші спроби вивчення економічних явищ відзначені ще в

працях мислителів Давнього Єгипту ("Повчання гераклеопольського

царя своєму синові Мерікару"- XXII ст. до н.е., "Проречення

Іпусера" - VIII ст. до н.е.), Вавілону ("Закони царя Хаммурапі" -

XVIII ст. до н.е.), Індії ("Артхашастра" - між IV та III ст. до н.е.,

"Закони Ману" - близько II ст. до н.е. - І ст. н.е.), Китаю

("Конфуцій" - VI-V ст. до н.е.). Мислителі стародавнього світу

робили спроби з'ясувати внутрішню природу економічного розвитку

та формували окремі елементи економічних знань.

Особливо варто підкреслити внесок в економічну теорію

вче -

них Стародавньої Греції: Ксенофонта (бл. 430-355/354 до н.е.),

Платона (428/427-348/347 до н.е.), Арістотеля (384-322 до н.е.).

Свої економічні погляди Ксенофонт виклав у багатьох пра-

цях, чільною з яких є "Домострой". У них охарактеризовано рабо-

власницьке господарство. Визнаючи рабство природним і правомір-

ним, Ксенофонт захищав колективні форми рабовласництва як такі,

що пом'якшують деякі суперечності рабовласницького ладу. Він

давав поради щодо поліпшення організації господарства і

підвищення продуктивності праці рабів. Для цього, як він гадав,

треба використовувати матеріальні стимули й різноманітні засоби

"морального" впливу на рабів, що змусили б їх працювати краще.

Ксенофонт був прихильником натурального господарства як

стійкішого й надійнішого. Сільське господарство - це, на його

думку, найважливіша галузь економіки ("землеробство - мати й

годувальниця всіх професій"). Він не залишав без уваги і проблеми

товарно-грошових відносин з огляду на можливість їхнього викорис-

тання для зміцнення натурального господарства. Ксенофонт одним

із перших зрозумів важливість поділу праці, визнавши потребу у

спеціалізації виробників.

Заслугою Ксенофонта є постановка питання про подвійне

використання блага - як споживної цінності та як мінової.

Платон свої економічні погляди виклав у працях "Держава"

та "Закони". В першій праці він оприлюднив свою концепцію

ідеальної держави. Держава формується з багатих і бідних, що, на

думку цього мислителя, випливає з самої природи людей, через що є

неподоланним. Проте кожна людина повинна отримувати свою

частку відповідно до її здібностей, що і є справедливим. Із тези, що

люди від природи наділені неоднаковими здібностями, випливає

очевидна необхідність закріпити їхній поділ за заняттями. Займа-

ючись лише одним видом праці, людина свої потреби може задо-

вольняти через обмін продуктами. Унаслідок цього з'являються ри-

нок, торгівля і гроші. До торгівлі Платон ставиться зневажливо: нею

повинні займатися варвари-іноземці.

У "Законах" Платон пропонує ще один варіант держави, де

здійснюватиметься рівномірний розподіл землі, що сприятиме подо-

ланню соціальних суперечностей. Землеробство - найважливіша

галузь економіки, економічна основа держави. Разом з тим, Платон

визнає і важливість ремесел в економічному житті країни.

Своєї вершини економічна думка Стародавньої Греції досягла

у працях Арістотеля - найвидатнішого мислителя давнини. Він

розділив науку про багатство на економіку (виробництво благ для

задоволення потреб людей) та хрематистику (накопичення грошей за

допомогою лихварства). Протиставлення економіки і хрематистики

привело Арістотеля до аналізу внутрішньої природи товару та

обміну. Арістотель перший окреслив розмежування між споживною

вартістю та вартістю товару. У вартості товару він відкриває від-

носини. Економічні погляди стародавніх греків, а особливо Арісто-

теля, стали відправною точкою сучасної економічної науки, форму-

вання економічної науки як системи знань.

Важливі соціально-економічні проблеми розглядали мислите-

лі Стародавнього Риму. Передовсім це були проблеми раціональної

організації рабовласницьких господарств та аграрні проблеми. Так, у

трактаті "Землеробство", написаному Марком Порідієм Катоном

Старшим (234-149 pp. до н.е.), узагальнюється досвід і даються

практичні рекомендації щодо ведення натурального рабовласниць-

кого господарства з певною ринковою орієнтацією. Катон вважає

землеробство найпочеснішим та найшляхетнішим заняттям. Про

необхідність аграрних реформ писали брати Гракхи - Тиберій

(162-133 pp. до н.е.) і Гай (153-121 pp. до н.е.). Запропоновані ними

аграрні проекти були прийняті і частково реалізовані. Згодом аграрні