Європі з'явився механічний годинник. Важливе значення для нагромадження
знань про закони природи мали виготовлення військового спорядження,
суднобудування, містобудування, будівництво великих гідротехнічних
споруд.
Розвиток промисловості й підвищення загального культурного рівня
загострили потребу в підготовці фахівців. Виникли світські школи, а в XIII
столітті було створено перші університети в Болоньї, Парижі, Падуї, Неаполі,
Оксфорді. У XIV ст. університети було відкрито в Пізі, Павії, Кракові, Відні,
Гейдельберзі, Феррарі й інших містах. Вищими за рангом факультетами в
більшості університетів були богословський, медичний і юридичний, нижчим
— факультет мистецтва. Викладання проводилося латинською мовою, яка
була для всіх учених середньовіччя універсальною мовою науки.
Одночасно зростала могутність церкви. її представники
пристосовувалися до умов, що змінювалися, швидше, ніж світські феодали.
Багатства католицької церкви множилися з казковою швидкістю. Іннокентій
III, що був папою в 1198-1216 pp., оголосив себе намісником Бога на Землі.
Теологія продовжувала відігравати визначальну роль в ідеологічному житті.
Для боротьби з "єресями" було створено ордени домініканців і
францисканців, засновано інквізицію, жертвами якої стали багато великих
учених середньовіччя. Панувала схоластика. Вона грунтувалася на догмах
християнської церкви й відрізнялася абстрактними, часто зовсім безплідними
й безпредметними міркуваннями. Але й сама схоластика змінювалася,
пристосовуючись до нових обставин.
У XII—XIII ст. європейська наукова література збагатилася великою
кількістю латинських перекладів з арабської і грецької мов. Стали
доступними твори Платона, Арістотеля, Евкліда, Архімеда, Птолемея,
Герона, ал-Хорезмі, Сабіта Ібн Корри, Ібн Сіни.
Своєрідна доля ідей Арістотеля. Спочатку його вчення церкві
видавалося небезпечним. Проти нього, як і проти його середньовічного
коментатора Ібн Рошда (Авер-роеса), різко виступили багато впливових