
6 Магнітні кола постійного струму
141
6 МАГНІТНІ КОЛА ПОСТІЙНОГО СТРУМУ
6.1 Загальні відомості про магнітні кола
Магнітне поле
входить до складу електромагнітного поля, яке
характеризується дією на рухому електрично заряджену частинку з силою,
пропорційною заряду частинки і її швидкості [1, 13, 14].
Під
магнітним колом розуміють сукупність тіл і середовищ, в якому
під впливом збудника магнітного поля виникає потік магнітної індукції.
Магнітне поле характеризується магнітною індукцією
В, магнітним
потоком
Ф, напруженістю магнітного поля Н.
Під магнітним колом розуміють сукупність тіл і середовищ, в якому
під впливом збудника магнітного поля виникає потік магнітної індукції.
Магнітна індукція – векторна величина, що визначає силу, яка діє на
заряджену частинку зі сторони магнітного поля. Вектор магнітної індукції
за напрямком в будь-якій точці є дотичним до магнітної силової лінії.
Магнітний потік – потік вектора магнітної індукції через будь-яку
поверхню. Для однорідного поля він визначається як
,co
Ф
(6.1)
де
β
– кут між напрямком перпендикуляра до площадки S і вектором
індукції.
Для неоднорідного магнітного поля магнітний потік
,cos
00
∫∫
==
SS
dSBBdSФ
β
(6.2)
де
β
– кут між нормаллю до елементарної площадки dS і вектором
індукції.
Напруженість магнітного поля – векторна величина, напрямок якої
в ізотропному середовищі в будь-якій точці поля збігається з вектором
магнітної індукції. Її можна визначити як
,HB
a
(6.3)