289
країн, що розвиваються, склала за даними МВФ 65 млрд. дол. США, для
порівняння: в 2005 році сума становила 50 млрд. дол. США [232].
Таблиця 5.6
Виплати країнами, що розвиваються, офіційним кредиторам
Зовнішній борг
до ВВП, %
Іноземні резерви,
млрд. дол. США
Резерви під
покриття імпорту
Країна
Виплати
в 2006 р.,
млрд. дол.
США
Офіційні
кредитори
2005 р. 2006 р.
Грудень
2005 р.
Грудень
2006 р.
Грудень
2005 р.
Грудень
2006 р.
Росія 22,0
Паризький
клуб
30,0 25,4 175,9 295,6 15,4 18,2
Аргентина 9,6 МВФ 60,2 45,6 27,2 30,9 10,6 11,0
Мексика 9,0 Світовий банк 22,1 19,1 74,1 76,3 3,7 3,5
Алжир 8,0
Паризький
клуб
22,3 21,8 56,3 77,9 27,7 28,7
Індонезія 8,0 МВФ 50,6 37,9 33,0 40,9 6,8 8,4
Туреччина 7,5 МВФ 48,0 56,7 50,6 61,1 4,6 4,9
Нігерія 7,5
Паризький /
Лондонський
клуб
22,5 5,9 28,3 42,4 12,0 16,2
Уругвай 2,5 МВФ 90,5 64,5 3,1 3,1 8,7 8,7
Бразилія 2,0
Паризький
клуб
25,6 22,4 53,6 85,6 6,7 11,3
В основному така ситуація стала можливою завдяки суттєвим
надходженням коштів від продажу нафти у країну. Так суттєві нафтові
доходи дозволили Росії виконати свої зобов’язання достроково перед
Паризьким клубом на суму 15 млрд. дол. США у 2005 році, та на суму
22 млрд. дол. США у 2006 році, тим самим розрахувавшись за борги,
що існували ще з часів Радянського Союзу. При цьому Росії також
вдалось паралельно наростити резерви в іноземній валюті, що свід-
чить про те, що для того, щоб виконати вищезазначені зобов’язання не
використовувались інші джерела запозичення коштів. Таким чином,
зовнішній борг країни протягом 2005-2006 років скоротився від 30 до
25,4 % від ВВП.
З даних, наведених у таблиці, можна також зробити висновки, що
серед зазначених країн лише Туреччині не вдалось протягом 2005-
2006 років знизити частку зовнішнього боргу, а навпаки, він зріс
з 48 до 56,7 %. Суттєво зазначений показник скоротився в Уругваї на