Шульженко Ф.П., Кундрик Р.С. Транспортне право (укр)

Подождите немного. Документ загружается.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Навчально-методичний посібник для самостійного

вивчення дисципліни

ТРАНСПОРТНЕ ПРАВО

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ф.П. Шульженко

Р.С. Кундрик

ТРАНСПОРТНЕ ПРАВО

Навчально-методичний посібник

Для самостійного вивчення дисципліни

КИЇВ – 2002

Рецензенти:

С.І. Шимон, канд. юрид. наук, доцент (Київський національний

економічний університет).

Ю.І. Крегул, канд. юрид. наук, доцент (Київський національний

економічний університет).

Передмова

В умовах формування ринкових засад економіки перехідного

суспільства, стабільних торгово-економічних відносин України з

розвиненими країнами та міжнародними організаціями, постає

важлива проблема вдосконалення юридичного забезпечення

діяльності вітчизняної транспортної системи та підприємств

транспорту через які здійснюються комунікативні зв’язки суб’єктів

цих відносин.

В цьому плані вивчення студентами юридичного факультету

спеціального курсу “Транспортне право” є надзвичайно актуальним.

Метою вивчення дисципліни є набуття студентами знань про

будову, стан і функціонування транспортної системи України,

суб’єктів транспортних правовідносин, правові засади діяльності

окремих галузей транспорту (залізничного, автомобільного,

повітряного, морського, річкового, трубопровідного) та особливостей

господарювання транспортних підприємств.

Навчальний курс передбачає вивчення як теоретичних питань

юридичного забезпечення діяльності транспорту в цілому так і

окремих його галузей, набуття практичних навичок роботи з

нормативно-правовими актами, що регулюють групу суспільних

відносин у сфері надання транспортних послуг, порядок створення

окремих суб’єктів господарювання на транспорті, укладення та

забезпечення виконання договорів перевезення, юридичної

відповідальності за невиконання, порушення чи неналежне виконання

зобов’язань суб’єктами транспортних правовідносин, захисту прав та

інтересів громадян, які користуються транспортом.

Професійна спрямованість курсу полягає в тому, що

“Транспортне право” як навчальна дисципліна виступає інтегральним

курсом, в якому оволодіння нормативним матеріалом передбачає

комплекс знань матеріального і процесуального права, вмінь і

навичок, в застосування його норм для юридичного забезпечення

господарської діяльності підприємств транспорту .

Навчально-методичний посібник складається з десяти тем, які

побудовані згідно з робочою програмою дисципліни затвердженою

Вченою Радою Київського національного економічного Університету

“ ” 2002 року.

Дисципліна вивчається на протязі одного семестру. Кожна

тема посібника складається з окремих питань, які передбачають

розгляд теоретичних проблем транспортних правовідносин, а також

вирішення практичних питань юридичного забезпечення діяльності

підприємств транспорту.

Методичне вивчення програмного матеріалу подається в

методичних вказівках до кожної теми окремо з урахуванням

необхідності самостійного опанування проблем навчального курсу.

Для з’ясування окремих питань студентам необхідно самостійно

проаналізувати рекомендовані нормативно-правові акти та

літературні джерела які подаються до тем навчального курсу.

До кожної теми в навчально-методичному посібнику

подається план семінарського заняття.

Готуючись до семінару студентам слід пропрацювати,

отриманий під час лекцій опрацювати та законспектувати

нормативно-правові акти та літературні джерела рекомендовані до

кожної з тем, а також детально опрацювати питання, передбачені для

самостійного вивчення і бути готовими до їх обговорення в аудиторії.

Семінарські заняття проводяться в різних формах: запитально-

відповідальній, “круглих столів”, обговорення конкретних ситуацій,

підготовлення документів юридичного характеру, тестового

опитування, експрес-опитування, аудиторних контрольних робіт,

обговорення підготовлених рефератів тощо. Теми рефератів

пропонуються до кожної з тем.

Вступ студентів по кожному конкретному питанню,

винесеному на семінарські заняття, повинен здійснюватись в межах

10 хвилин аудиторного часу, бути змістовним, базуватись на знанні

нормативно-правових актів, рекомендованої навчальної літератури,

містити особисті міркування промовця з проблеми, що розглядається,

пропозиції щодо вирішення конкретної ситуації.

Студенти повинні уважно вислухати виступи своїх колег і

бути готовими взяти участь в обговоренні питання, висловити своє

відношення до змісту виступу, а також свою думку з проблеми, що

розглядається.

Студенти які були відсутні на семінарському занятті повинні

особисто звітувати викладачу про виконання завдань, розгляд яких

виноситься на заняття та питань для самостійної підготовки.

У визначенні нарадою дні викладачем дисципліни проводяться

індивідуальні заняття з приводу виконання завдань самостійної

роботи, підготовці рефератів, відповідей на додаткові питання,

вирішення конкретних ситуацій, тощо. Контроль знань з дисципліни

складається з двох блоків планових заходів: поточного та

підсумкового контролю знань студентів. Поточний контроль знань

студентів денної та вечірньої форм навчання здійснюються підчас

семінарських занять з урахуванням результатів систематичного

відвідування лекційних та семінарських занять. Результати поточної

роботи студента за семестр в цілому оцінюються до 20 балів.

За активне відвідування студентом лекційних та семінарських

занять на протязі семестру студенту виставляється “5” балів. У разі

пропуску лекцій та семінарів без поважних причин студенту

виставляється “0” балів.

Якщо на протязі семестру на семінарських заняттях студент

отримав тільки відмінні оцінки за виконання завдань навчальної

програми, йому виставляється “15” балів; якщо студент отримував

відмінні і добрі оцінки – у підсумку йому виставляється “10” балів; у

разі якщо у студента на протязі на протязі мали місце відмінні, добрі

та задовільні оцінки – у підсумку його робота оцінюється п’ятьма

балами.

Якщо студент отримував незадовільні оцінки і не відпрацював

відповідні теми – у підсумку йому виставляється “0” балів. З метою

поглибленого засвоєння програмного матеріалу два рази з семестр

здійснюється перевірка знань студентів у формі блочно-модульного

контролю. перший контроль проводиться по темах 1 – 4, другий – по

темах 5 – 10 і оцінюється в сумі до “10” балів кожний.

Модульний контроль проводиться у формі виконання

індивідуальних завдань, які складаються з п’яти питань (як

теоретичних так і практичних), правильна відповідь на кожне з них

оцінюється двома балами. За невірну відповідь виставляється “0”

балів.

Під час виконання двох модульних завдань робота студента

може бути оцінена в сумі до 20 балів.

За результатами поточного контролю і виконання студентами

завдань блочно-модульного контролю вирішується питання

підсумкового контролю – заліку.

У разі, якщо студент індивідуальні завдання модульного

контролю виконав незадовільно, або не зявився для їх виконання, з

дозволу декана він може їх здати у час, визначений кафедрою, але не

пізніше часу, відведеного на залікову сесію.

Студенти, які отримали відмінні та добрі оцінки на всіх

семінарських заняттях, що передують модульному контролю -

звільняються від виконання індивідуальних завдань модульного

контролю і їм автоматично виставляється 10 балів за сумлінне

відношення до вивчення відповідного блоку тем.

Залік виставляється за умови якщо студент на протязі семестру

набрав не менш як 20 балів.

У разі, якщо знання студента на протязі семестру оцінені у

сумі балів не менш ніж 20 він уважається таким, що залік не склав.

Студентам-заочникам слід самостійно опрацювати матеріали

оглядових лекцій, нормативно-правові акти та літературні джерела за

питаннями кожної з тем, а також завдань для самостійної роботи. Зі

студентами цієї форми навчання передбачене проведення

індивідуальних консультацій, які проводяться згідно графіка,

визначеного кафедрою.

Перевірка знань студентів-заочників проводиться у формі

заліку в письмовій формі з виконанням індивідуальних завдань,

викладених у залікових білетах. Вірна відповідь на кожне питання

оцінюється “5” балами.

Індивідуальні завдання є укрупненими і формуються з

переліку програмних питань з дисципліни.

Студент-заочник уважається таким, що склав залік якщо

виконання ним індивідуального письмового завдання оцінено не

менш як на “20” балів.

Структурно навчально-методичний посібник відповідає

навчальній програмі з дисципліни “Транспортне право” і вивчає:

Тематичний план;

Програму курсу;

Програмні питання з курсу;

Методичні вказівки до тем;

Завдання модульного контролю;

Зразок завдань для проведення підсумкового контролю знань

студентів-заочників.

Перелік нормативно-правових актів та літературних джерел.

Тематичний план та розподіл навчального часу

з дисципліни “Транспортне право”

Тема Форма навчання

всього лекції семінар-

ські

заняття

індиві-

дуальна

робота

самос-

тійна

робота

Розділ 1

1. Загальні питання теорії

транспортного права

2 2

2. Транспортні правовідносини 4 2 2

3. Організаційно-правові засади

управління транспортом України

4 2 2

4. Транспортні правопорушення та

юридична відповідальність

4 2 2

Розділ 2

5. Основи автотранспортного права 4 2 2

6. Основи залізничного права 4 2 2

7. Основи повітряного права 4 2 2

8. Основи морського права 4 2 2

9. Основи річкового права 4 2 2

10. Правове регулювання

трубопровідного транспорту

України

2 2 -

Всього 36 20 16

ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ “ТРАНСПОРТНЕ ПРАВО”

Тема 1. Загальні питання

теорії транспортного права

Поняття, предмет і система транспортного права. Транспортне

право як комплексна галузь права. Система і зміст транспортного

права. Підгалузі транспортного права: автотранспортне, залізничне,

повітряне, морське, річкове і трубопровідне право.

Джерела транспортного права. Нормативно-правові акти, межі

їх дії у просторі, часі та за колом осіб.

Проблеми систематизації транспортного законодавства, норми

транспортного права. Законність і застосування норм транспортного

права.

Тема 2. Транспортні правовідносини

Поняття транспортних правовідносин. Характеристика,

особливості і ознаки транспортних правовідносин.

Суб’єкти транспортних правовідносин.

Система та особливості транспортних зобов’язань. Засади

виникнення, зміни та припинення транспортних зобов’язань. Допоміжні

транспортні зобов’язання.