ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
124
рочення суспільного споживання без будь-якого порушення рівноваги
між сукупною пропозицією і сукупним попитом. В основу своєї теорії
криз учений поклав ідею про зв’язок циклічних коливань промислового
виробництва з періодичним нагромадженням основного капіталу.
Він прямо стверджує, що “періодичні кризи викликаються періодичною
зміною розширення і скорочення виробництва основного капіталу”.
Нагромадження капіталу, вважає дослідник, за повної неоргані-
зованості національного виробництва, за анархії, яка панує на това-
рному ринку, неминуче призводить до криз. Виходячи з цього учений
дійшов до висновку, що внутрішнім рушієм економічних коливань та
економічної активності є рух інвестицій. Циклічні коливання, зміна
періодів піднесення і спаду відбуваються спочатку в галузях, що ви-
робляють засоби виробництва, потім в обробних галузях, потім у до-
бувних, у виробництві, зрештою, у галузях, де виробляють предмети
споживання. Тому збільшення або зменшення інвестицій у галузі, де
виготовляють засоби виробництва, викликає мультиплікаційний
ефект зростання чи спаду економічної активності в усіх галузях.
Однак, якщо в Ж.-Б. Сея попит і пропозиція збалансовуються
автоматично, а пропозиція зумовлює негайне перетворення заоща-
джень в інвестиції, то М. Туган-Барановський враховує можливість
невикористання частини доходів на закупівлі товарів або інвестування
виробництва, тобто вважає, що частина заощаджень не перетвориться
в інвестиції. Проте і в Ж.-Б. Сея, і в М. Тугана-Барановського зв’язок
між заощадженнями та інвестиціями є головною пружиною економічної
активності. У свою чергу, обсяг інвестицій залежить від обсягу кредиту
грошового капіталу. Обмеженість банківських ресурсів, їх непропор-
ційне розміщення між різними сферами економіки звужує інвести-
ційні можливості, що й породжує економічні кризи.
Інвестиційна теорія циклів, фундатором якої став М. Туган-
Барановський і яка згодом стала провідною в поясненні економічної
циклічності, відкрила якісно новий етап у дослідженні проблеми циклі-
чності, започаткувала сучасну теорію кон’юнктури, справила величез-
ний вплив на подальший розвиток світової економічної теорії. Ідеї укра-
їнського економіста пізніше використовувались такими провідними
теоретиками, як А. Пігу, Р. Хоутрі, Дж.М. Кейнс, Р. Кан, Дж. Гікс та ін.
Зокрема, М. Туган-Барановський висловив ідею мультиплікації інве-
стицій, яка лише наприкінці 20-х років XX ст. відродилась у досліджен-
нях Р. Кана, а Дж.М. Кейнс на її основі в 30-х роках ХХ ст. побудував
свою загальну теорію зайнятості та макроекономічної рівноваги. Тео-
рія кон’юнктури українського вченого була покладена в основу вчення