5
завдання та план повинні бути заповнені рукописним
способом із використанням пасти чорного кольору;
завдання із цивільної оборони (також заповнене
рукописним способом, чорною пастою);
реферати українською та англійською мовами (додаток В,
підрозд. 3.4), кожний з яких – на окремій сторінці;
зміст (додаток В, підрозд. 3.5);
перелік умовних позначень, символів, одиниць вимірювання,
скорочень та термінів (додаток В, підрозд. 3.6);
вступ (додаток В, підрозд. 4.1);
спеціальні розділи та розділи додаткові (економічний,
розділ з охорони праці та безпеки життєдіяльності,
цивільної оборони та ін.);
висновки (додаток В, підрозд. 4.3);
перелік посилань (додаток В, підрозд. 4.5);
додатки (додаток В, розд. 5);
оптичний диск із записаними результатами роботи.
Пояснювальну записку та графічні демонстраційні матеріали
необхідно виконувати державною мовою.
У вступі до пояснювальної записки обґрунтовується
актуальність обраної теми та стисло пояснюється необхідність (мета)
виконаної роботи. Звичайно, вступ має обсяг 3 ÷ 5 сторінок.
Аналітична частина містить аналіз вихідних матеріалів,
спеціальної літератури, характеристику об’єкта дослідження, проектні
пропозиції з техніко-економічним обґрунтуванням технічних рішень.
Основні вимоги до аналітичної частини пояснювальної записки
полягають в тому, щоб за результатами техніко-економічного аналізу
висунути та обґрунтувати проектні пропозиції та рішення, що
відповідають сучасним досягненням в області інформаційних технологій.
Аналітична частина повинна мати обсяг 10 15 сторінок.
Проектна частина пояснювальної записки повинна містити
докладну розробку проектних рішень, запропонованих дипломником.
Зміст її визначається, по-перше, специфікою теми дипломної роботи,
по-друге, особливостями конкретних технічних пропозицій до роботи.
Обов’язковою у проектній частині є наявність архітектури
(проектного «каркасу») програмного засобу, що розроблюється, у
вигляді декількох (не менш 8-ми) різноманітних діаграм або схем,
виконаних із дотриманням визначеної нотації (див. прикл. у дод. Г). В
окремих випадках, якщо результати дипломної роботи отримано
шляхом моделювання або експерименту, то дипломнику надається
виключна можливість не наводити архітектуру програмного засобу,
що розроблюється (маючи на увазі використання у дипломному
проектуванні вже існуючих пакетів програм), проте з обов’язковим