труднощів, як при вирішенні завдань семантичного комп’ютерного
згортання / розгортання. Труднощі, перш за все, обумовлені
складністю, а інколи неможливістю формалізації і алгоритмізації про-
цесів мислення, що супроводжують різноманітні форми інформа-
ційного аналізу і синтезу. Це одне з найбільш складних завдань ма-
шинної переробки інформації, оскільки створення реферату, як дже-
рела корисної інформації, має спиратися на семантичний аналіз текс-
ту, який поки що не піддається потрібному ступеню формалізації.
Формалізація – це представлення внутрішнього змісту у зовні-
шній формі: зовнішня форма, що відноситься до рівня явищ, визнача-
ється сутністю змісту, тобто внутрішньою формою матеріального
об’єкта. В сфері інформаційних процесів зовнішня форма, тобто,
знакова – матеріальна і об’єктивна; внутрішня форма, тобто, зміст
документа – ідеальна і суб’єктивна, а об’єктивність вона має лише у
тому розумінні, що є відображенням об’єктивних, інваріантних, зага-
льних відношень матеріального світу. За цих умов формалізація
інформаційних процесів зводиться до пошуку у формі (в його лекси-
ки, граматики, структури, архітектоніки тощо) елементів, через які
можна було б висловити план змісту (семантику) того чи іншого текс-
ту, і тим самим здійснити обробку (перетворення) семантичної
інформації без звернення до змісту самого первинного документа.
Російські науковці Д. Блюменау і Л. Афанасова стверджують:
“Ніколи (знову таки в загальних випадках і найближчим часом) якість
машинної обробки інформації не буде вище якості інтелектуальної
обробки, оскільки мови і алгоритми, що “допомагають” машині “ми-
слити”, завжди будуть біднішими за природну мову і алгоритми, на
яких мислить людина [27, 30].” Серед багатьох підходів щодо виріше-
ння проблеми автоматизованого реферування виокремились два:
1) побудований на екстрагуванні з первинних документів найбільш
інформативних фраз (фрагментів), сукупність яких створює певний
екстракт (квазіреферат) і суто автоматизоване реферування, побу-
доване на виділенні з текстів за допомогою спеціальних інформа-
ційних мов найбільш сутнісної інформації для створення нових текс-
тів-рефератів, більшою чи меншою мірою ізоморфних первинним
документам і 2) більш перспективний – представлений сучасними
експериментальними дослідженнями, які поки що не доведені до ши-
рокого загалу працівників інформаційних установ [27, 31].
На сьогодні ж у системі інформаційних комунікацій спостерігає-
ться постійне недовикористання накопичених суспільством знань.
180