Войтюк Д.Г. (ред.) Сільськогосподарські та меліоративні машини

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 13

490

y допускаються окремі куски розміром до 70 см, але не більше ніж 3 %

отриманої маси.

Освоєнню підлягають лісові вирубки, які характеризуються давниною, кі-

лькістю пнів на 1 га та їхнім діаметром зрізування: 0,12...0,23 м — дрібні;

0,24...0,33 м — середні; всі інші — крупні. Засміченість торф’яно-болотних

ґрунтів визначається пнистістю і розраховується за відсотковим співвідно-

шенням об’єму деревини до об’єму орного шару ґрунту. Якщо засміченість де-

ревиною становить до 0,5 %, то ґрунт вважають слабозасміченим, 0,5...2,0 % —

середньозасміченим і понад 2,0 % — сильнозасміченим. Поряд із закущеними

землями є площі, покриті ґрунтовими і рослинними горбами, які за висотою

горба поділяють на дрібні (до 0,25 м), середні (0,25...0,50 м) і великі (понад

0,50 м). Діаметр ґрунтових горбів становить 0,3...0,8 м, висота — 0,3 м; діа-

метр рослинних горбів — 0,5 м і більше, висота — 0,2...0,7 м. Гористість ґрун-

тів оцінюється кількістю горбів на 1 га і ступенем покриття площі горбами.

Засміченість ґрунтів каменями характеризується ступенем кам’янистості,

який визначається кількістю каменів, що припадає на 1 га площі, та виража-

ється в об’ємних (м

/га) або масових (т/га) одиницях. При цьому враховуються

камені, які розміщуються на поверхні ґрунту і в орному шарі на глибині до

0,3 м. За розмірами камені поділяють на дуже крупні — валуни діаметром

понад 2,0 м, крупні — 0,6...2,0, середні — 0,3...0,6 і дрібні — 0,03...0,3 м.

Кущорізи і викорчовувачі повинні мати високі показники агротехнічних

властивостей, тобто забезпечувати максимально можливе збереження родю-

чості освоюваних земель. Під час роботи кущоріза з пасивним робочим орга-

ном допускається зріз гумусного шару не більше ніж 25 м

/га, а з активним

робочим органом — зрізування і звалювання в купу гумусного шару не допу-

скається. Кущі і дрібнолісся зрізують на рівні ґрунту, причому зрізану дере-

винно-кущову рослинність вкладають у валки. Залежно від технічних мож-

ливостей машини мінімальний діаметр зрізуваних стовбурів становить

1,5...2,0 см, максимальний — 20...35 см. Корчувальними машинами, які агре-

гатуються з тракторами класу тяги 6, розкорчовують кущі та дрібнолісся різних

порід із стовбурами діаметром понад 12 см. При цьому максимальний діаметр

пнів свіжого рубання не повинен перевищувати 45 см, а старого — 70 см.

При освоєнні закущованих земель із використанням фрезерних машин

слід ураховувати, що деревинно-кущова рослинність може бути різних порід,

але діаметр стовбурів не повинен перевищувати 12 см, причому в оброблюва-

ному шарі ґрунту не допускаються кам’янисті вкраплення. Глибина оброб-

лення мінеральних ґрунтів становить до 25 см (залежно від висоти гумусного

шару), торф’яників — до 40 см.

До каменезбиральних машин висуваються вимоги, які залежать від того,

яка культура вирощуватиметься на освоєній площі. При виробництві карто-

плі та буряків потрібно збирати всі камені діаметром понад 3 см в орному го-

ризонті ґрунту, а при виробництві зернових культур лише каміння, яке ле-

жить на поверхні ґрунту. Каменезбиральна машина за один прохід має за-

безпечувати збирання каміння розміром 3...30 см (залежно від конструкції

сепарувальних пристроїв) із ґрунтового шару 20...30 см завтовшки. Чистота

вибірки каміння із орного шару не менше ніж 95 %.

Під час проведення первинної обробки меліораційних земель глибина пер-

винної відвальної оранки на торф’яних ґрунтах становить 35...40 см, а на мі-

неральних — 15...25 см при звороті пласта не менше ніж 145° із повним загор-

танням під пласт деревних залишків. Розподіл пласта тяжкими дисковими

Меліоративні машини

491

боронами за два проходи на мінеральних ґрунтах слід проводити на глибину

до 16 см, на торф’яно-болотних — до 25 см, причому вміст крупних ґрунтових

частинок (5...10 см) не повинен перевищувати 10...15 % від загальної маси

пласта.

Агрохімічна меліорація передбачає заходи, спрямовані на усунення вітро-

вої і водної ерозій ґрунтів, вапнування кислих і гіпсування солонцюватих

ґрунтів, меліоративну обробку тощо.

Освоєння закущених земель із застосуванням хімічних засобів полягає у

тому, що при дії хімічних препаратів деревна рослинність втрачає свою жит-

тєву здатність і вегетативне розмноження.

13.2. Способи виконання меліоративних робіт

і загальна класифікація меліоративних машин

Меліоративною машиною

називають таку, робочі органи якої призначені

для виконання однієї або кількох операцій технологічного процесу меліора-

тивних робіт відповідно до агромеліоративних вимог.

Основними ознаками, які визначають меліоративну машину, є: вузька

спеціалізація робочих органів для виконання одного технологічного процесу

з кількох операцій або окремих операцій у меліорації; тісний зв’язок форми

і розміщення робочого органа з виглядом і профілем меліоративної споруди,

яка розробляється; можливість зміни профілю споруди через зміну поло-

ження робочого органа; використання, як правило, тільки на меліоративних

роботах або аналогічних їм; у більшості випадків — однопрохідність; отри-

мання за один прохід завершеної споруди; здебільшого безперервної

дії.

Для виконання меліоративних робіт застосовують такі машини: культур-

технічні, землерийні загальнобудівельні, землерийні меліоративні, для ре-

монту і утримання меліоративних ліній, для поливу і осушення.

Способи проведення культуртехнічних робіт на меліорованих об’єктах за-

лежать від деревинно-кущової рослинності та ґрунтових умов. Їх виконують

за такими принципово різними технологічними схемами:

y роздільне корчування деревинно-кущової рослинності, згрібання у вали і

знищення рослинності, первинне оброблення ґрунту;

y зрізування наземної частини деревинно-кущової рослинності, згрібання

зрізаної деревини в купу, спалювання деревини, корчування і згрібання пнів

у купу і спалювання їх, первинне оброблення ґрунту;

y заорювання кущової рослинності, розподіл пласта, коткування;

y хімічне оброблення рослинності з наступним подрібненням і згрібанням,

корчування, знищення рослинності, оранка;

y фрезування рослинності разом із ґрунтом;

y корчування рослинності з одночасним очищенням від ґрунту і утиліза-

цією деревинно-кущової маси.

Корчування рослинності з наступним згрібанням викорчуваної маси засто-

совують у будь-яких природно-кліматичних зонах із різною за складом і кіль-

кістю деревної рослинності незалежно від наявності каменів на поверхні ґрун-

ту і ґрунтових умов. Цей спосіб полягає у тому, що викорчувані пні, кущі і

дрібнолісся не згрібають відразу у вали, а переміщують на відстань 5...10 м

від місця корчування і залишають на 2...4 тижні для просушування, а потім

збирають у вали і спалюють.

Розділ 13

492

Потоковий спосіб знищення кущової рослинності передбачає її вилучення

із ґрунту внаслідок двох-трьох (залежно від складу) взаємно перпендикуляр-

них проходів корчувального агрегату (викорчовувача з бороною), згрібання

начіпними кущовими граблями у певне місце з подальшим спалюванням

кущової рослинності. Технологічні операції послідовно проводять на всіх за-

кущених площах об’єкта з перервами для підсушування деревини.

Роздільний спосіб знищення наземної кущової рослинності та пнів засто-

совують при освоєнні земель, які заросли кущами і дрібноліссям. Особливість

виконання робіт за цією схемою полягає у тому, що наземну частину рослин-

ності вилучають у зимовий період, основну її масу при цьому згрібають у вали

і купи без ґрунту. Проте зрізування деревинно-кущової рослинності неефек-

тивне, якщо діаметр стовбура не перевищує 15 см на ділянках, які дуже за-

смічені камінням, покриті переважно кущами верби, пнями, а також мають

зрізаний рельєф місцевості.

Заорювання кущової рослинності — найдешевший спосіб освоєння закущених

земель. Проте він ефективний тільки на ділянках, які не потребують великих за

обсягом планувальних робіт, не засмічені камінням і мають невелику кількість

пнів, з потужністю гумусного шару не менше ніж 25 см. Тому цей спосіб застосо-

вують на торф’яно-болотних ґрунтах за висоти кущів не більше ніж 40 см.

За хімічного способу відмерлу рослинність збирають механічними засоба-

ми. Технологічна схема робіт передбачає двократне оброблення рослинності

арборицидами, ламання сухостою, згрібання висохлої деревної маси і її спа-

лювання, первинне оброблення ґрунту з додатковим, за потреби, корчуван-

ням кореневих залишків. Використання хімічного способу — дуже трудоміст-

кий процес, крім того, збільшується термін повного освоєння таких земель до

3...4 років, а токсичність арборицидів обмежує його використання.

Під час освоєння закущених торф’яно-болотних земель широко використо-

вують фрезування (подрібнення) кущової рослинності при одночасному пере-

міщенні її з ґрунтом. Цей спосіб об’єднує операції зі знищення куща, пере-

орювання, дискування і коткування площі, яка освоюється, до однієї — гли-

бокого фрезування ґрунту разом з рослинністю. Під час проведення мілкого

фрезування передбачають фрезування кущів разом з ґрунтом на глибину

15...25 см із наступною оранкою і обробленням земляного пласта.

Загальнобудівельні машини, які застосовують в меліорації, мають такі

ознаки: універсальність робочих органів у межах виконання відповідних ви-

дів робіт; застосування на всіх видах будівельних робіт і багатьох операціях

меліоративних робіт різних видів; відсутність зв’язку між формою робочого

органа і профілем (конфігурацією) меліоративної споруди; як правило, бага-

топрохідність; здебільшого — циклічність дії; незавершеність робочого проце-

су і потреба у додаткових роботах.

Різниця між меліоративними і будівельними машинами полягає у прин-

ципових особливостях конструкції та типу робочого органа машини, а не в

конструктивних ознаках, наприклад типу базової машини, силового і ходово-

го обладнання, системи керування, ступеня автоматизації, які можуть бути

загальними для всіх типів машин.

Меліоративні машини відрізняються великою різноманітністю конструк-

цій, робочих органів, технологічних процесів, профілів і типорозмірності ме-

ліоративних споруд.

За призначенням меліоративні машини поділяють на дев’ять основних

груп: каналокопачі — для копання (прокладання) відкритих каналів; кава-

Меліоративні машини

493

льєророзрівнювачі — для розроблення кавальєрів; каналопланувальники —

для планування каналів; для побудови антифільтраційних екранів; канало-

очисники — для утримання і ремонту каналів; для підготовки земель до осво-

єння і культуртехнічних робіт; для побудови закритого горизонтального дре-

нажу і трубопроводів; для підготовки сільськогосподарських угідь до поливу;

для зрошення сільськогосподарських культур.

Машини деяких груп поділяють на підгрупи за схожістю процесів, які во-

ни виконують під час меліоративних робіт, основним призначенням або за-

стосуванням.

За характером робочого режиму меліоративні машини поділяють на ма-

шини безперервної або циклічної дії, а машини, які вносять на поверхню або

в масу ґрунту різні матеріали (бетон, бітум, труби, воду, гербіциди, насін-

ня), — на машини позиційної дії або такі, що працюють у русі.

За способом використання енергії основними робочими органами розріз-

няють машини з активним, пасивним або активно-пасивним робочим орга-

ном. Тип робочого органу визначає характер процесу, який виконується. Ос-

новні типи робочих органів меліоративних машин, призначених для вико-

нання земляних робіт, наведено на рис. 13.1.

Рис. 13.1. Основні робочі органи землерийно-меліоративних машин

для земляних робіт:

— зуб;

— ніж прямий (чересловий);

— ніж дисковий;

— ніж чашковий (тарілчастий);

—

комбінований робочий орган;

— леміш плоский;

— відвал;

— дискова фреза (ротор);

—

плоска фреза;

— циліндрична фреза;

— конічна фреза;

— скребки;

— ланцюговий ків-

шевий;

— роторний ківшевий;

— ківш профільний;

— косий відвал;

— дренер;

—

шнек циліндричний;

— шнек конічний;

— диск

Розділ 13

494

За способом агрегатування з базовою машиною їх поділяють на начіпні,

причіпні, напівпричіпні та самохідні.

За видом використання ходового обладнання розрізняють гусеничні, коліс-

ні, плавучі машини та машини на лижах.

13.3. Основні напрями і тенденції розвитку конструкції

меліоративних машин

На сучасному етапі розвитку меліоративних машин важливими напряма-

ми є: удосконалення конструкції машин у цілому, безпосередньо базових ро-

бочих органів і технологічних процесів, які вони виконують, безпосереднього

впливу дії робочих органів на матеріал, з яким вони контактують або який

обробляють, зокрема ґрунт, воду.

Створення спеціальних меліоративних машин здійснюють у такі три спо-

соби: розробляють конструкції змінного або спеціального меліоративного об-

ладнання до промислових, сільськогосподарських або меліоративних енерге-

тичних тягових засобів (тракторів тощо), які постійно модернізуються; розроб-

ляють змінне обладнання до будівельних машин, які також постійно модер-

нізуються; проектують спеціальні меліоративні машини не на базі тракторів

або будівельних машин, а самохідного типу.

Проектування спеціальних меліоративних машин самохідного типу доці-

льне, якщо за умовами потрібної потужності, габаритних розмірів, маси або

профілю споруди, яка будується, не можна використати існуючу базову енер-

гетичну машину. Перспективним напрямом є використання як базових буді-

вельних машин, оскільки металомісткість змінного обладнання до загально-

будівельної техніки, як правило, в 10 – 20 разів менша від металомісткості

нової, воно простіше у виготовленні і значно дешевше.

Створення меліоративних машин на базі тракторів дає змогу значно зни-

зити витрати на їх проектування і виготовлення. При цьому використову-

ється ходове, гідравлічне і пневматичне обладнання серійних тракторів, їх

стандартні начіпні системи, механізми відбору потужності, а силове облад-

нання є джерелом енергії для приведення у рух робочих органів і перемі-

щення машини. Для забезпечення потрібних робочих швидкостей, прохід-

ності, стійкості трактори комплектують додатковими вузлами — ходозмен-

шувачами, противагами, розширювачами опорних поверхонь тощо або мо-

дернізують їх.

Основними тенденціями в удосконаленні конструкцій меліоративних ма-

шин є:

y підвищення швидкості та зусиль робочих органів використанням базових

машин більшої потужності;

y збільшення параметрів робочих органів і машини в цілому, тобто перехід

до машин більшої типорозмірної групи зі збільшеною потужністю і продук-

тивністю;

y створення і використання переважно машин безперервної дії, які мають

кращі показники питомої продуктивності і енергоємності порівняно з маши-

нами циклічної дії;

y широке застосування активних робочих органів у комплексі з пасивними;

y розроблення машин переважно у вигляді начіпного або напівначіпного

обладнання до базових машин, що дасть змогу на 40...60 % знизити масу по-

рівняно з причіпною;

Меліоративні машини

495

y створення машин із широкими наборами змінного обладнання як непе-

рервної, так і циклічної дії для виконання різних операцій технологічного

процесу, що допоможе ефективніше використовувати машину в часі, прово-

дити цілодобову експлуатацію і скоротити кількість різнотипних машин;

y використання машин із комбінованими робочими органами дасть мож-

ливість збільшити розміри споруд, які розробляються, і зменшити кількість

проходів машини;

y проектування машин комплексної механізації для переходу від машин,

які виконують окремі операції, до машин, що виконують комплекс операцій у

певному технологічному процесі або із закінченим циклом технологічного

процесу;

y широке впровадження гідроприводу як для робочих органів, так і для

механізмів керування і автоматики, використання прогресивних гідростатич-

них, гідродинамічних та інших типів силових передач;

y автоматизація роботи машини для просторової поперечної і поздовжньої

стабілізації, стабілізації режимів роботи, їх регулювання і контролю, розроб-

лення машин з програмним керування технологічного процесу;

y створення машин для закладання вибухових речовин з метою розроб-

лення меліоративних споруд спрямованим вибухом;

y розроблення робочих органів для руйнування середовища газодинаміч-

ним способом із подачею на поверхню робочого органа стиснених газів або

повітря;

y збільшення надійності та довговічності машин застосуванням нових,

прогресивніших зносостійких матеріалів, які придатні до умов експлуатації

меліоративної техніки;

y максимальна уніфікація агрегатів, вузлів і деталей меліоративних ма-

шин, різних типорозмірів, а також із тракторами, будівельними і сільськогос-

подарськими машинами, удосконалення машин щодо ремонтопридатності,

технічного обслуговування.

13.4. Машини для культуртехнічних робіт

Культуртехнічні машини, які використовують під час меліорації земель,

поділяють на машини для підготовчих робіт і для первинного обробітку ґрун-

ту. Підготовляючи землі до освоєння, виконують такі види робіт: очищення

від кущів, дерев; корчування і збирання пнів; збирання, завантаження і

транспортування рослинності; очищення від каменів і кореневих залишків;

вирівнювання полів; первинну оранку; розподіл пласта; оброблення поверхні

без звороту пласта; вирівнювання зораної поверхні; коткування болотно-

торф’яних ґрунтів.

Для підготовки земель до освоєння залежно від способу розчищення при-

значені машини для: зрізування кущів і рідколісся (кущорізи, плоскорізи);

корчування рослинності (викорчовувачі, викорчовувачі-збирачі, корчувальні

агрегати і борони, кущові граблі, для суцільного розкорчування підґрунтової

деревини, пнів на торф’яниках, підбирання пнів); фрезування закущованих

земель, луків, пасовищ (фрезерні машини, фрезери, фрези болотні); корчу-

вання, подрібнення і утилізації рослинності (викорчовувачі-подрібнювачі,

рубальні машини); знищення рослинності хімічним способом (обприскувачі,

тралові ланцюги); спалювання рослинності; заорювання кущової рослинності

(чагарниково-болотні плуги); збирання каміння (викорчовувачі-навантажува-

Розділ 13

496

чі, лижі-самоскиди, металеві листи, каменезбиральні машини, причепи); вирів-

нювання і планування меліораційних земель (бульдозери, планувальники).

До машин для первинного обробітку ґрунту належать кущово-болотні плу-

ги, болотні фрези, важкі дискові та меліораційні борони, горборізи, а також

водоналивні болотні котки.

За способом агрегатування культуртехнічні машини бувають причіпні та

начіпні, а за принципом виконання робочого органа — активної і пасивної

дії. Принципові конструктивні схеми деяких машин для культуртехнічних

підготовчих робіт наведено на рис. 13.2.

Рис. 13.2. Принципові конструктивні схеми машин для культуртехнічних робіт:

— двовідвальний кущоріз пасивної дії з плоскими ножами;

— двовідвальний кущоріз із

дисковими ножами;

— плоскоріз;

— одновідвальний кущоріз;

— кущоріз-деревовал актив-

ної дії;

— корчувальний агрегат;

— викорчовувач для суцільного розкорчовування підґрун-

тової деревини (пнів);

— фрезерна машина;

— викорчовувач-подрібнювач

Меліоративні машини

497

Кущорізи пасивного типу мають робочий орган у вигляді двовідвального

клина

(рис. 13.2,

), який має плоскі ножі

і начіплюється на шарову опору

штовхальної рами

. Під час виконання технологічного процесу робочим

органом керує гідроціліндр

. Для підвищення якості зрізування рослинності

і зниження тягового зусилля, яке створюється трактором

(рис. 13.2,

), іноді

замість плоских ножів установлюють дискові ножі

Для розчищення закущованих земель підрізанням кореневої системи на

глибину 5...15 см використовують плоскорізи, які мають V-подібний плоский

підрізувальний робочий орган

(рис. 13.2,

), установлений на рамі ззаду

енергетичного засобу. Деякі кущорізи пасивного типу мають односторонній

відвал

(рис. 13.2,

) із пилкоподібними ножами і виступним потужним ко-

луном

та пристрій курсової стабілізації

, який спирається на незрізану

рослинність і регулюється гідроциліндром

Кущорізи-деревовали мають активний робочий орган у вигляді дискової

фрези

(рис. 13.2,

), яка встановлена на поворотній стрілі

і обладнана

спеціальним пристроєм

для збирання рослинності. Керування робочим

органом здійснюється гідроциліндрами

, закріпленими на кронштейні

Дизель-силова установка

забезпечує приведення у рух електродвигуна

поворотної платформи та інших механізмів машини.

На рис. 13.2,

наведено корчувальний агрегат, робочий орган якого

об’єднує начіплюваний спереду на енергетичний модуль

викорчовувач

ззаду — корчувальну борону

, а на рис. 13.2,

— викорчовувач активного

типу для суцільного розкорчування підґрунтової деревини (пнів) на

торф’яниках. Викорчовувач активного типу має робочий орган у вигляді кі-

лькох корчувальних роторів

, установлених спереду транспортного причепа

для збирання деревини. Причеп обладнаний опорними котками

. Ротори

приводяться у рух від енергетичного модуля

через карданну передачу

та

інші пристрої трансмісії.

Фрезерними машинами (рис. 13.2,

) виконують фрезування рослинності

спільно з ґрунтом фрезою

, а також коткування відфрезованої маси спе-

ціальним котком

. При розчищенні закущованих ґрунтів викорчовувачем-

подрібнювачем (рис. 13.2,

) викорчувану рослинність використовують для

потреб народного господарства. Крім корчувального ротора

він має кілька

струшувальних роторів

, рубальний пристрій

і обтискний пристрій, який

складається з горизонтальних

і вертикальних

обтискних вальців. По-

дрібнена деревина накопичується у бункері

13.4.1. Машини для зрізування кущів (кущорізи) і дрібнолісся

Кущорізи призначені для зрізування наземної частини кущових заростей.

До цих машин висуваються такі загальні вимоги: низький зріз куща біля по-

верхні ґрунту з видаленням кореневої шийки; мінімальне порушення дерно-

вого покрову; вилучення невеликих пнів і горбів; можливість роботи на по-

верхнях із нерівним рельєфом і на ґрунтах із слабкою несівною здатністю; до-

статня бокова стійкість.

Розрізняють кущорізи з пасивними — ножовими (рис. 13.3,

) і активни-

ми — сегментними (рис. 13.3,

) та ротаційними (рис. 13.3,

–

) робочими

органами. Вони можуть бути начіпними з механічним (канатним) і гідравліч-

ним керуванням.

Розділ 13

498

Ножові (пасивні) робочі органи кущорізів бувають з горизонтальними

ножами і у вигляді ножового барабана.

Найпоширенішими є кущорізи з горизонтальними ножами, робочий орган

яких має вигляд двостороннього клина із плоскими горизонтальними ножа-

ми

, встановленими під кутом 60...65° до напрямку руху. Ножі мають гла-

деньку або хвилеподібну різальну кромку.

Сегментний робочий орган шарнірно підвішується ззаду або збоку

трактора. Рухомі сегменти, які приводяться у рух від ВВП трактора і здійс-

нюють зворотно-поступальний рух відносно нерухомих сегментів, зрізують

кущі, діаметр стовбура яких не перевищує 5 см.

Ротаційний робочий орган — це дискова пилка (фреза) з різальними

зубами. Диск установлюють на кінці рукоятки

або спереду на рамі, що

охоплює трактор. Фреза приводиться в рух від ВВП трактора або гідромотора

та може встановлюватися для різання в потрібній площині та повертатися за

допомогою двох гідроциліндрів. Кущорізи з дисковими ротаційними робочи-

ми органами зрізують кущі зі стовбуром діаметром 3 см і більше, а ротаційні

барабани — 5...8 см. Застосовують кущорізи-подрібнювачі рубаної дії з лан-

цюгами

, іноді з молотками

, які обертаються навколо горизонтальної або

вертикальної осі та рубають кущі 3,0...5,5 м заввишки.

Для виконання меліоративних робіт широко застосовують кущорізи пасив-

ного типу ДП-24, МП-14, КБ-4А, МК-11 і кущорізи-деревовали активного ти-

пу МТП-43А, МТП-13А.

Для зрізування дрібних кущів, фрезування лугів і пасовищ застосовують

фрезерні машини МТП-44А, ФКН-1,7, ФБН-1,5, ФБН-2, ФБК-2 і чагарниково-

болотні плуги ПБН-100А, ПБН-75, ПБК-75Г, ПБН-3-50, ПБН-6-50. Плугами

заорюють кущі, якщо товщина гумусного шару становить 26...30 см. Кущі до

1,0 м заввишки заорюють на глибину не менше ніж 25 см, 1,0...2,0 м — на гли-

бину 30...50 см і понад 2,0 м — на глибину 45...50 см. Після оранки пласти роз-

діляють важкими дисковими боронами і прикочують котками. Фрезерними

Рис. 13.3. Схеми робочих органів кущорізів:

— горизонтальний ніж;

— ножовий барабан;

— сегментний ніж;

— ротаційний ніж;

—

дискова пилка;

— ротаційний барабан;

— рубальні молотки;

— рубальні ланцюги;

—

ніж;

— відвал;

— огородження;

— клин-колун;

— сегментні ножі;

— шатун;

— ексцен-

трик;

— диск;

— вал;

— дискова пилка;

— рукоятка;

— рубальний ланцюг;

—

рубальний молоток

Меліоративні машини

499

машинами кущі подрібнюють і перемішують із ґрунтом. Цей спосіб замінює всі

операції основного і передпосівного обробітку ґрунту. Фрезуванням загортають

кущі діаметром до 12 см і заввишки до 6 м. Цей спосіб найефективніший при

освоєнні осушених торф’яників, які заросли кущами на 60...100 %.

Для згрібання зрізаних кущів, дрібнолісся і пнів діаметром до 15 см із на-

ступним їх спалюванням використовують кущові граблі К-3, а для збирання

дрібних деревних залишків із розчищених площ і укладання їх у валок —

причіпний валкоутворювач ПДО-2.

Кущоріз ДП-24

(начіпний) призначений для розчищення площ, які зарос-

ли кущами і дрібноліссям із діаметром стовбурів до 20 см. Він є пасивним

кущорізом і агрегатується з гусеничним трактором Т-130.1.Г-1 тягового кла-

су 6. Робоча швидкість 2,5...4,5 км/год, ширина захвату 3,6 м, продуктивність

за 1 год основного часу 0,75...0,95 га, діаметр стовбурів, які зрізуються, 0,2 м,

маса машини 17 440 кг.

Загальна будова. Кущоріз (рис.

13.4) складається зі штовхальної рами

, корпусу

, огородження

, загост-

рювального пристрою і гідросистеми.

Підковоподібна рама

складена з

двох (лівої і правої) зігнутих піврам

коробчастого перерізу і з’єднана шар-

нірно з гусеничними візками тракто-

ра за допомогою кулькових втулок. До

переднього торця піврам приварено

сферичну головку, яка призначена

для з’єднання рами з відвалом

, а до

задніх — кронштейни, за допомогою

яких рама шарнірно з’єднана з гусе-

ничними візками трактора. Раму з

корпусом піднімають і опускають гід-

роциліндрами

На боковинах корпусу

закріплено

відвали

з ножами

, які утворюють

двогранний клин із кутом 64°, а до

передньої частини корпусу приварено плоский клин-колун

. Від дерев і суч-

ків, що падають, кабіна захищена огородженням

, а радіатор трактора —

щитком. Огородження закріплюється до двох кронштейнів, приварених до

бампера трактора, і до кронштейна, який закріплений до стінки заднього мо-

ста за допомогою пальців.

Загострювальний пристрій призначений для загострювання ножів

кущо-

різа. Він складається із шліфувальної машинки, гнучкого вала і приводу.

Технологічний процес роботи. Робочий орган ковзає по поверхні ґрунту,

клином-колуном

розколює пні і розсуває повалені дерева. При цьому ножі

зрізують кущі, а двосторонній відвал

відводить їх у бік і вкладає зрізану ку-

щову рослинність у валки. Якість зрізування залежить від висоти встановлен-

ня ножів над рівнем поверхні ґрунту і їх загострення — 0,2...0,4 мм. На ділян-

ках, засмічених камінням, ножі піднімають, при цьому якість зрізування рос-

линності знижується, оскільки стовбури малого діаметра пригинаються до

поверхні ґрунту.

Рис. 13.4. Конструктивна схема

кущоріза ДП-24:

— клин-колун;

— корпус;

— огороджен-

ня;

— гідроциліндр;

— рама;

— відвал;

— ніж