рисунку; фарбування ареалу; штрихування ареалу; рівномірне розміщення
в межах ареалу штрихових знаків (художніх чи символічних значків) без
передачі його точних меж; написом в межахzzграниць ареалу, окремим
малюнком (художнім значком). Таке багатство прийомів оформлення
ареалів дає можливість на одній карті показати навіть ті ареали, які
перекриваються. [4]
Ареали можна поєднувати із іншими способами картографування.
Спосіб знаків руху
Знаки руху служать для передачі різних просторових переміщень, які
відносяться до природних чи соціально-економічних явищ. Інша область
застосування способу – передача різних зв’язків (транспортних,
економічних, торгових, фінансових, політичних, культурних тощо). Знаки
руху застосовують для показу переміщення будь-якого явища: крапкового
(судно, літак, потяг), лінійного (фронт), площинного (лавове поле,
льодовик, конус виносу, дельта), розсіяного у просторі (міграції тварин),
суцільного (переміщення повітряних мас). За допомогою знаків руху
можна передати шлях, спосіб, напрям і швидкість переміщення, якість,
потужність та структуру рухомого явища. [2]
Основним графічним засобом зображення (передачі) руху і зв’язків
служать вектори – направлені відрізки (стрілки), які можуть різнитися за
орієнтуванням (напрямом), формою, величиною (шириною), кольором,
яскравістю, внутрішньою структурою Найзручніше використовувати
ширину та довжину вектора, інколи – оперення стрілок.
Іншим засобом передачі руху є смужка (стрічка чи епюр), ширина якої
виражає потужність потоку пасажирів чи вантажів. Співрозмірність
стрічок може бути абсолютною чи умовною, неперервною чи
ступінчастою. Структуру потоку перевезень передають кольором чи
штрихування стрічки. [4]
Знаки руху можуть передавати рух точно і схематично.