442 443
5.2.3. Для полегшення аналізу інформації доцільним є вико-
ристання відповідних інформацій них форм (запитів, анкет), що 
їх повинні розробляти енергоаудитори.
5.2.4. Для аналізу питомого енергоспоживання залежно від 
обсягів виробництва та (або) градусо-днів мінімально необхідною 
є інформація за останні 6—10 років (див. додаток А).
5.2.5. Первинну інформацію щодо кількісних та якісних ре-
зультатів діяльності окремих підрозділів (виробничих і невироб-
ничих), бригад, змін, дільниць збирають за останні 6—10 років з 
урахуванням значення відповідних показників за всі квартали та 
місяці, бажано також отрима ти цю інформацію за декади (тиж-
ні), за добу та зміну, за робочі, вихідні та святкові дні, а також за 
денні та нічні зміни. Ця інформація необхідна під час складання 
перспективних планів вироб ничої діяльності, для складання та 
аналізу енергобалансів, а також для аналізу ефективності ро боти 
окремих підрозділів, бригад, змін, дільниць підприємства, для 
прогнозування погреби в енер горесурсах на наступний період.
5.2.6. Для розроблення безвитратних (організаційних) ЕЗЗ 
збирають інформацію щодо кількісних та якісних результатів 
діяльності окремих підрозділів (виробничих і невиробничих), 
бригад, змін, дільниць (в ідеалі — про кожного працівника) що-
найменше за останній рік з урахуванням значен ня відповідних 
показників за всі квартали, місяці, декади (тижні), за добу та 
зміну, за робочі, вихідні й святкові дні, а також денні та нічні 
зміни.
5.2.7. Для великих (вартість споживаних енергоресурсів пе-
ревищує 2—3 млн доларів США на рік) та середніх (від 250—500 
тис. до 2—3 млн доларів США на рік) за рівнем споживання ПЕР 
підприємств доцільним є проведення навчання (консультування) 
персоналу підприємств з питань енергозбереження. Програма 
навчання
♦
 (консультацій) узгоджується з керівництвом підпри-
ємства, де провадять енергетичне обстеження та (або) запрова-
джують службу енергоменеджменту.
5.3. Аналіз первинної інформації та складання енергобалансів
5.3.1. Аналіз первинної інформації та побудова енергобалан-
сів полягає в:
• аналізі економічного становища підприємства;
• аналізі питомого споживання енергоресурсів;
• складанні та аналізі енергобалансів.
5.3.2. Аналіз економічного становища підприємства (див. 
розділ 6 цього стандарту) провадять енергоаудитори за участю 
фахівців підприємства. В окремих випадках до цієї роботи може 
бути залучено фінансових аудиторів.
Аналіз економічного становища підприємства полягає в роз-
критті структури витрат на вироб ництво у порівнюваних цінах 
і обчисленні на цій основі точки беззбитковості залежно від об-
сягів виробництва, рівня заробітної плати, загальних витрат на 
енергоресурси й сировину, а також від рівня втрат від бартеру та 
інших чинників, що впливають на собівартість виробництва.
Порівнюваними цінами можна вважати ціни поточного року 
та (або) середньоєвропейські. Припустимим є також викорис-
тання прогнозованих цін на наступні періоди (за узгодженням 
із За мовником ЄА).
Під час аналізу економічного стану підприємства доцільно 
проаналізувати ризики, чутливість і стійкість компанії до мож-
ливих змін господарської ситуації, податкового та іншого за-
конодавства, тобто всього маркетингового середовища, в якому 
воно працює.
5.3.3. Аналіз питомого споживання енергоресурсів (дав. роз-
діл 8 цього стандарту) зазвичай виконують енергоаудитори. Цей 
аналіз полягає в порівнянні результатів роботи персоналу окремих 
бригад, дільниць, змін для подібних умов роботи (за рік, у холодну 
й теплу пори року, за квар тал, місяць, декаду (тиждень), зміну, за 
денні і нічні зміни, за робочі, вихідні та святкові дні і т.ін.)
Найхарактернішими є відмінності в обсягах виробництва та 
питомому енергоспоживанні:
♦ у холодну та теплу пору року;
♦ у робочі, а також у вихідні та святкові дні;
♦ протягом денних та нічних змін.
Під час аналізу абсолютні величини питомого енергоспожи-
вання порівнюють з відповідними показниками інших вітчиз-
няних та кращих зарубіжних підприємств.
На деяких підприємствах під час обчислення питомого енер-
госпоживання не розділяють виграти енергоресурсів на вироб-
ничі потреби та на соцкультпобут і інші (невиробничі) сфери. 
Тому енергоаудитори повинні поділяти витрати енергоресурсів 
на виробничі та невиробничі потреби, а також на основну про-
дукцію та супутні виробництва.