Зрезарцев М.П. Товарознавство непродовольчих товарів

Подождите немного. Документ загружается.

201

блискучою або матовою, захисно-декоративне покриття пови-

нне бути рівним, без подряпин, плям, підтікань та сторонніх

вкраплень.

Усі ювелірні вироби з дорогоцінних металів, що призначе-

ні для продажу, повинні мати державне пробірне клеймо та

іменник.

Державне пробірне клеймо-знак єдиного встановленого

зразка затверджений Міністерством фінансів України і вста-

новлений за його замовленням. Пробірні клейма поділяють

на: основні (мають самостійне значення та засвідчують кіль-

кість вмісту дорогоцінного металу), додаткові (у поєднанні з

основними для клеймування роз’ємних і додаткових частин

виробу).

Іменник — спеціальний знак, що засвідчує виробника ювелір-

них виробів із дорогоцінних металів. Він має форму прямокутни-

ка або прямокутника із загостреним кінцем, в якому умовно по-

значені рік випуску, шифр інспекції пробірного нагляду та

індивідуальний шифр виробника.

Маркування виробів з дорогоцінних металів регулюються

державними нормативними документами. На вироби ставлять

клеймо, а до виробу білими опломбованими нитками кріплять

етикетку на якій вказують: найменування і знак виробника, на-

йменування і пробу дорогоцінного метала, масу виробу у грамах,

розмір обручки (браслета, ланцюжка), найменування матеріалу

вставок, стандарт.

Ювелірні вироби упаковують у індивідуальну, групову та

транспортну тару. Індивідуальна тара: пакети з паперу або полі-

мерної плівки, коробки з різних матеріалів та футляри. На транс-

портній тарі з крихкими виробами виконують застережні позна-

чення «Не кидати», «Верх», «Обережно скло».

ИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які метали називають лігатурними?

2. Які види проб золота існують?

3. Які види проб срібла?

4. У яких одиницях вимірюють вагу дуже дрібних діамантів?

5. За якими ознаками класифікуються ювелірні товари для паління?

6. Зміст етикетки на ювелірних виробах?

202

ТЕСТ № 6

1. Лігатурні метали роблять сплави дорогоцінних металів:

А) мякшими

Б) хімічно стійкими

В) придатними для нанесення покриття

Г) придатними для виготовлення ювелірних виробів

2. Вагу дуже дрібних діамантів вимірюють у таких одиницях:

А) пункт

Б) міліграм

В) карат

Г) грам

203

ТЕХНОЛОГІЧНЕ ТА ЕНЕРГЕТИЧНЕ

ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ І ПІДШИПНИКИ

Зростання продуктивності праці та якості продукції можливо

досягти тільки за рахунок інтенсифікації виробництва та впрова-

дження нової техніки і прогресивних технологічних процесів.

Серед засобів інтенсифікації виробничих процесів найважливіша

роль належить машинам (устаткуванню) і приладам.

Машина — активна динамічна система, яка має джерело ене-

ргії і виконує цілеспрямовані дії пов’язані з перетворенням енер-

гії, властивостей матеріалу або зміною його положення. В залеж-

ності від функціонального призначення, їх поділяють на:

— енергетичні — перетворюють один вид енергії в інший;

— виробничі (технологічні) — призначені для зміни форми,

розмірів, стану та інших параметрів оброблюваних матеріалів

(метало- і деревообробні верстати, преси, молоти тощо). Вони

можуть оснащуватись спеціальними (цільовими) механізмами

для виконання допоміжних і додаткових операцій, наявність яких

визначає рівень механізації.

— транспортні — змінюють у просторі положення виробів,

переміщують людей і вантажі;

— інформаційні — перетворюють інформацію у вид зручний

для використання.

Розрізняють такі види:

— автомат — самокеруюча робоча машина, яка при здійс-

ненні технологічного процесу самостійно виконує всі робочі

та холості ходи робочого циклу і потребує тільки контроль і на-

ладку;

— напівавтомат — самокеруюча робоча машина, в якій один

з елементів робочого циклу виконують вручну, або за допомогою

засобів механізації;

— засоби технологічного оснащення — сукупність засобів

виробництва, необхідних для виконання технологічного процесу;

— технологічна оснастка — засоби технологічного осна-

щення, які доповнюють технологічне устаткування і призначені

204

для виконання певної частини технологічного процесу (присто-

сування, інструмент);

— технологічне устаткування — засоби технологічного

оснащення, в яких розміщені матеріали або заготовки, засоби

впливу на них та технологічна оснастка;

— технологічний апарат — пристрої, в яких здійснюються

немеханічні процеси обробки (хімічні, термічні тощо), а встанов-

лені механізми являються допоміжними, додатковими, а не осно-

вними робочими органами.

Технологічне устаткування визначає техніко-виробничий по-

тенціал підприємства, галузі та народного господарства. До ос-

новних видів устаткування відносять метало-, дерево- і камене-

обробні верстати, ковальсько-пресове, установки електро-

фізичних та електрохімічних методів обробки, ручний і механі-

зований інструмент, вимірювальний інструмент і прилади.

7.1. М

ЕТАЛООБРОБНЕ УСТАТКУВАННЯ

Металорізальні верстати — основне устаткування механічних

цехів різних підприємств. Їх класифікують за різними ознаками.

Основні ознаки: призначення і конструктивна особливість, сту-

пінь універсальності, точність, габарити і маса, ступінь автомати-

зації.

Усі металорізальні верстати, які випускаються серійно, в за-

лежності від виду обробки (призначення) поділяються на дев’ять

груп, а кожна з них на десять підгруп (типів), що характеризують

призначення верстату, його компоновку, ступінь автоматизації

або вид інструменту (табл. 7.1).

За ступенем спеціалізації вони поділяються на широко універ-

сальні, універсальні (для виготовлення деталей широкої номенк-

латури), спеціалізовані (для виготовлення однотипних деталей)

та спеціальні (для виготовлення деталей одного типу і розміру).

За ступенем точності вони поділяють на класи: нормальної

точності (Н), підвищеної точності (П), високої точності (В), осо-

бливо високої точності (А) та особливо точні верстати (С).

За габаритами і масою вони поділяються на легкі — масою до

1 т, середні — до 10 т, важкі — більше 10 т, особливо важкі —

більше 400 т.

За ступенем автоматизації вони поділяються на категорії: не-

автоматизовані — 1, напівавтоматизовані — 2, автомати — 3 та

саморегульюємі — 4.

205

Таблиця 7.1

ГРУПИ І ТИПИ МЕТАЛОРІЗАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ

Тип і найменування верстатів

Верстати

Гру-

па

0123456789

Резервна 0

1 Автомати і напівавтоматиТокарні

спеціа-

лізова-

ні

одношпи-

ндельні

багато-

шпинде-

льні

Токарно-

револьве-

рні

Токарно-

револьве-

рні напів-

автомати-

чні

Кару-

сельні

Токарні

та ло-

бото-

карні

Багаторіз-

цові та

копірува-

льні

Спеці-

алізо-

вані

Різні

токарні

НапівавтоматиСвердлувальні

та розточні

2—Настольні

та верти-

кально-

свердлу-

вальні

одношпі-

ндельні

Багато-

шпинде-

льні

Коорди-

натно-роз-

точні

Раді-

ально і

коор-

динат-

носве-

рдлува

льні

Розто-

чні

Викінчу-

вально-

розточні

Гори-

зонта-

льно-

сверд-

лува-

льні

Різні

смерд-

лува-

льні

Шліфувальні,

полірувальні,

доводочні, за-

тиловочні

3—Кругло-

шліфува-

льні, без-

центрово-

шліфува-

льні

Внутриш-

ліфуваль-

ні, коор-

динатно-

шліфу-

вальні

Обдироч-

но-

шліфува-

льні

Спеціалі-

зовані

шліфу-

вальні

Поздо-

вжньо-

шліфу-

вальні

Заточні Проскош-

ліфуваль-

ні

Притир

очні

поліру-

вальні,

дово-

дочні,

хонін-

гуваль-

ні

Різні

верста-

ти, що

пра-

цюють

абрази-

вом

Електро-

фізичні та елек-

трохімічні

4— —Світло-

променеві

— Електро-

хімічні

——Електро-

ерозійні,

ультра-

звукові

прошив

очні

Анод-

но-

механі-

чні від-

різні

—

205

206

Закінчення табл. 7.1

Тип і найменування верстатів

Верстати

Гру-

па

0123456789

Зубо- та різьбо-

обробляючі

5 Різьбо-

нарізні

Зубодов-

бальний

для цилі-

ндричних

коліс

Зуборіз-

ний для

конічних

коліс

Зубофре-

зе

ні для

цилін-

дричних

коліс і

шліцьових

валів

Для нарі-

зання

черв’ячни

х коліс

Для

оброб-

ки тор-

ців зу-

бців

коліс

Різьбо-

фрезе-

рува-

льні

Зубовикі-

нчувальні

перевіро-

чні та об-

каточні

Зубо-

та різь-

бошлі-

фува-

льні

Різні

зубо-

та різь-

бо об-

робні

Фрезерувальні 6 Бара-

банно-

фрезе-

рува-

льні

Вертика-

льно фре-

зерувальні

консольні

Безперер-

вної дії

Поздовж-

ні одно-

стійкові

Копірува-

льні та

граві-рува-

льні

Верти-

кальні

безкон-

сольні

Поздо-

вжні

двох-

стійко-

ві

Консольні

операцій-

ні (широ-

коунівер-

сальні)

Гори-

зонта-

льні

консо-

льні

Різні

фрезе-

рува-

льні

Поздовжні Протяжні вертикаль-

ні для протягування:

Стругальні, до-

вбальні, протя-

жні

7—

одностій-

кові

двохстій-

кові

Попере-

чно стру-

гальні

Довбальні Протя-

жні го-

ризон-

тальні

внутріш-

нього

Зовніш-

нього

— Різні

струга-

льні

верста-

ти

Розрізні, що працюють:Розрізні 8—

різцем Абразив-

ним кру-

гом

Гладким

диском

або з насі-

чкою

Правиль-

но-відрі-

зні

Стріч-

ко-пи-

льні

Відріз-

ні з ди-

сковою

пилкою

Відрізні

ножовочні

——

Різні 9—опилово-

чні

пилкона-

січні

Правиль-

но- і без-

центрово-

обдирочні

— Для

випро-

буван-

ня ін-

струме

нтів

Діли-

льні

маши-

ни

Балансу-

вальні

——

206

207

Для підвищення продуктивності, точності та якості виготов-

лення та для поліпшення умов праці використовують оброблюю-

чі центри (ОЦ) на базі багатоопераційних верстатів з ЧПУ, про-

мислові роботи, робототехнічні комплекси та автоматизовані

лінії.

Верстати з ЧПУ поділяються на: з цикловим керуванням —

Ц, з цифровою індексацією положення та з попереднім набо-

ром координат — Ф1, з позиційною системою ЧПУ — Ф2, з

контурною системою ЧПУ — Ф3, з комбінованою системою

ЧПУ — Ф4.

Позначення моделі металорізального верстата складається з

поєднання трьох або чотирьох цифр і літер. Перша цифра означає

номер групи, друга — номер підгрупи (тип верстата), останні од-

на або дві цифри — найбільш характерні технологічні параметри

верстата.

Літера після першої цифри вказує на різне виконання та моде-

рнізацію (покоління) основної базової моделі верстата. Літера у

кінці цифрового позначення позначає модифікацію базової моде-

лі, клас точності верстата або його особливості. Наприклад:

Одношпиндел

ьний токарно-

евольверний

автомат

Виконання або модернізація основної

базової моделі верстата

Найбільший діаметр оброблюваного

прутка

1 Е 116

тока

но-гвинто

ізний підвищена точність

16 Д 20 П

багатоцільовий

(фрезерно-

свердлувально-

озточний)

горизонтальний

комбінована система

ПУ

висока точність

інструментальний магазин

2202 В М Ф4

208

Спеціальні та спеціалізовані металорізальні верстати по-

значають літерним індексом (одна або дві літери) присвоє-

ним кожному виробнику та номером моделі верстата. Напри-

клад:

московський завод

шліфувальних верстатів

МШ-245

Гнучкі виробничі модулі (ГВМ) — багатоопераційні верстати

оснащені автоматизованим складом заготовок, транспортним ро-

ботом, автоматизованим робочим місцем диспетчера та іншими

додатковими пристроями. Їх випускають спеціалізованими для

обробки деталей таких типів:

АСВ — тіло обертання

АСК — корпусні

АСП — призматичні

АСС — спеціалізовані

7.2. К

ОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ

УСТАТКУВАННЯ

Ковальсько-штампувальне виробництво займає одне з чі-

льних місць у машинобудуванні як метод отримання готових

виробів або заготовок для подальшої обробки. Ковальсько-

пресові машини складаються з трьох основних частин: стани-

на, привод і робочий (виконавчий) механізм. Їх поділяють на

групи: ударної дії (молоти), діють натискуванням (преси) та

комбіновані.

Молоти класифікують за ознаками:

— за типом привода (принципу дії): пароповітряні, пневмати-

чні, гідравлічні, з механічним приводом тощо;

— за технологічним призначенням: ковочні, штамповочні, ли-

стоштамповочні (таблиці 7.2, 7.3, 7.4).

209

Таблиця 7.2

ХАРАКТЕРИСТИКИ ПАРОПОВІТРЯНИХ

ШТАМПОВОЧНИХ МОЛОТІВ

Модель

Показник

М213

М214

М215

Ене

гія

да

ру

кДж не менше

16 25 50 80 125 250 400 630

Номінальна ма-

са падаючих ча-

стин, т

0,63 1,0 2,0 3,15 5,0 10 16 25

исло

да

ів за

хвилину

80 71 63 56 50 45 45 40

Відстань між

направляючими,

мм

400 500 600 710 800 1000 1180 1320

Найменша висо-

та штампа

(

без

хвостика), мм

180 220 260 340 400 450 500 600

Таблиця 7.3

ХАРАКТЕРИСТИКИ ПАРОПОВІТРЯНИХ

КОВОЧНИХ МОЛОТІВ

Модель

Показник

М1340 М1343 М1345 М136 М1549

Ене

гія

да

ру

, кДж не

менше

25 50 80 125 200

Номінальна маса пада-

ючих частин, кг

1000 2000 3150 5000 8000

Число ударів за хвилину 71 56 56 45 34

Відстань між стойками

для молотів, мм:

арочного типу

мостового типу

1800

—

2360

—

2800

4000

—

4000

—

4500

Висота

обочої зони,

мм

450 530 630 710 800

Розмір бойка, мм 400 х 240 530 х 300 600 х 340 710 х 400 800 х 480

210

Таблиця 7.4

ХАРАКТЕРИСТИКИ ПНЕВМАТИЧНИХ МОЛОТІВ

Модель

Показник

МА4127 МА4129 М4132АМВ134 МА4136 М4140

Енергія уда-

ру, кДж

0,8 1,4 3,15 5,6 10 25

Номінальна

маса падаю-

чих частин, кг

50 80 160 250 400 1000

исло

да

ів

за хвилину

224 212 190 150 132 95

Розмір бойка,

мм

100 х 56 130 х 63 190 х 75 210 х 80 250 х 90 360 х 140

Преси легко забезпечують велике зусилля, яке піддається пла-

вному регулюванню. За принципом дії (типом привода) вони бу-

вають: кривошипними (гарячештампувальні, листоштампувальні,

обрізні, ковальсько-штамповочні автомати тощо), гідравлічними

(кувальні, калібровочні, чеканочні тощо) та радіально-обжим-

ними (ротаційними).

Маркування ковальсько-пресового устаткування літерно-

цифрове:

— перша літера (вид устаткування):

А — автомати ковальсько-пресові;

Б — преси для пакетування і брикетування;

В — машини ковочні;

Г — устаткування гідравлічне;

Д — преси гідравлічні для неметалевих матеріалів;

И — машини для гнуття та правки;

К — преси кривошипні;

М — молоти;

Н — ножиці та холодноломи;

П — преси гідравлічні для металу;

С — вальці ковочні;

Ф — преси гвинтові, рейкові та важільні.

Літера після позначення виду устаткування вказує на модель

паралельну базовій.

— перша цифра після літери (1,2, …, 9,0): група устаткування;

— друга цифра після літери (1,2, …, 9,0): тип устаткування;