Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля
•> Наприклад, у Балтійському морі після закінчення Другої
світової війни союзники затопили тисячі тонн німецьких
хімічних снарядів та авіабомб. На дно Атлантичного й Тихого
океанів, Карського й Охотського морів було скинуто багато
відпрацьованих ядерних реакторів із підводних човнів і контей-
нерів із радіоактивними відходами. Через десятиліття вони знову
почали загрожувати природі та людству: корозія матеріалу упако-
вок спричинила «розповзання» шкідливих речовин у довкіллі й
отруєння всього живого.
Зросла кількість катастроф, пов'язаних із розвитком нафтови-
добувної, нафтопереробної промисловості та атомної енергетики.
Райони інтенсивного видобування нафти й газу (Перська та Мек-
сиканська затоки, Північне море, Тюменський край, Каспійське
море, інші регіони) сьогодні стали зонами екологічного лиха.
Про наслідки аварії на Чорнобильській АЕС ітиметься далі.
Не можна не нагадати й про тяжкі екологічні наслідки,
пов'язані з випробуванням ядерної зброї та похованнями радіоак-
тивних відходів. Випробування атомних боєзарядів на Новій
Землі, в Казахстані, в пустелі Гобі, в штаті Аризона, на Тихооке-
анських островах Муруроа, Бікіні, Еніветок, поховання залишків
відпрацьованих атомних реакторів в Охотському морі — все це не
лише спричинило значне підвищення загального радіоактивного
фону на планеті, в атмосфері та водах Світового океану, а й та-
кож призвело до масових отруєнь риби, тюленів, захворювань та
загибелі людей і тварин у цих районах.
Потенційну загрозу виникнення надзвичайних екологічних
ситуацій становлять усі великі нафто- й газосховища, трубопро-
води, склади всіляких хімічних речовин, особливо — отруйних
(пестициди, кислоти, аміак тощо). Людство вже відчуло на собі
наслідки аварій на таких об'єктах.
$ У 1976 р. в італійському місті Севесо хмара діоксину, що утворилася після
вибуху на хімічному заводі, накрила територію площею понад 10 км
2
, на
якій мешкало більше ніж тисяча людей і було розташовано багато тварин-
ницьких ферм. У результаті загинуло близько 100 тис. голів худоби,
захворіли сотні людей, двоє дітей померло, а загальний первинний збиток
становив понад 10 млн доларів. Завдяки погодним умовам хмара не
поширилася далі. Через деякий час підрахували: концентрація цієї отру-
ти була такою, що могли б загинути 100 млн чоловік!
# 3 грудня 1984 р., уночі, коли люди спали, смертоносна хмара ме-
тилізотіоціанату, який використовується для виготовлення пестицидів,
ЗО