Глава 2
Біоекологія
За порівняно короткий час — кілька десятків мільйонів
років — еукаріоти «перевідкрили» багатоклітинність, «відкрили»
тканинну будову, і близько 430—415 млн років тому перші росли-
ни — нащадки водоростей, а слідом за ними й різноманітні
тварини та гриби вийшли на сушу, завершуючи колонізацію всієї
поверхні нашої планети.
З виходом живої речовини на сушу прискорилися процеси
вивітрювання гірських порід. Відтоді не лише коливання темпе-
ратури, дощі та вітри руйнували гірські масиви, а й величезна
армія рослин, бактерій, грибів і лишайників подрібнювала, роз-
пушувала, розчиняла мінерали. Консументи-тварини, споживаю-
чи продуцентів, швидко переносили вміщені в органічній речо-
вині елементи на значні відстані, редуценти вивільняли, розкла-
дали, перевідкладали органіку консументів. Частина вивільнених
мінеральних і напівперероблених органічних речовин трансфор-
мувалася в гумус, утворюючи родючі біокосні системи — ґрунти.
Те, що не поверталося в біологічний кругообіг або не запасалося
в ґрунті, змивалося дощами в річки й виносилося в Світовий
океан, де споживалося, концентрувалось або перевідкладалось у
вигляді осадових порід мешканцями гідросфери. Тектонічні пере-
міщення земної кори повільно виносили осадові породи на
поверхню, роблячи нагромаджені в них речовини знову доступ-
ними для живої речовини літосфери.
За орієнтовними оцінками, протягом усієї історії існування
біосфери в біогеохімічному кругообізі брало участь не менше ніж
1,5 млрд видів живих істот, переважна більшість яких виникла
протягом четвертої фази історії Землі При цьому одні види ,
поступово, а іноді й раптово, вимирали внаслідок локальних чи
глобальних катаклізмів або поступово витіснялися новими, більш '
пристосованими до даних умов існування. Через мутації, різно-
манітні процеси, пов'язані з перенесенням генів і симбіозами, під
дією природного добору види змінювалися, породжуючи нові*
Сьогодні людині відомо понад 1,7 млн видів, які існують нині на
нашій планеті*; близько ЗО тис. видів прокаріот, 450 тис, видів
* За оцінками різних спеціалістів, ця цифра коливається в межах 1,4—2,0 млн
видів. Точну кількість складно визначити, бо, з одного боку, щороку описується до
10 тис. нових, раніше не відомих науці видів, з іншого — багато з видів після критич-
них перевірок закриваються як помилково або необгрунтовано описані або переводять-
ся в розряд синонімів уже відомих видів.
65